Рішення

від 05.12.2016 по справі 914/2692/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2016р. Справа № 914/2692/16

За позовом : Дочірнього підприємства В«База відпочинку В«КарпатиВ» , смт. Підбуж, Львівська область

до відповідача: Підбузької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, смт. Підбуж, Львівська область

про: визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Хороз І.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник,

від відповідача: не з'явився.

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Дочірнього підприємства В«База відпочинку В«КарпатиВ» до Підбузької селищної ради Дрогобицького району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.10.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.11.2016 року.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві, письмових та усних поясненнях.

Відповідач в судові засідання не з'являвся,однак листом від 03.11.2016 р. № 586 просив суд про розгляд справи без участі його уповноваженого представника, позов визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Дочірнє підприємство В«База відпочинку В«КарпатиВ» (надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Підбузької селищної ради Дрогобицького району Львівської області (надалі відповідач) про визнання права власності на нерухоме майно - надкаптажну нежитлову споруду (позначена на плані літ. «А-1») площею 5,6 кв.м, яка знаходиться за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с. Підбуж, вул. Лісова, 13/А.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що він 17.12.2002 р. отримав Спеціальний дозвіл на користування надрами серії А № 001741, реєстраційний № 2877, виданий Державною службою геології та надр України на підставі наказу № 550 від 12.11.2012 р. з терміном дії до 17.12.2032 р.

Відповідно до даного дозволу позивач отримав право користування надрами з метою видобування мінеральних природних столових вод з метою розливу на Підбузькому родовищі (свердловина 1Е).

16.07.2013 р. позивач отримав акт гірничого відводу від за №2586. терміном дії до 17.12.2032 року, з метою розробки Підбузького родовища підземних мінеральних природних столових вод (свердловина 1Е) на території проекції гірничого відводу площею 17,9 га.

Як стверджує позивач, починаючи з 2002 року (більше ніж 13 років), при здійснення наявного права на користування надрами з метою видобування мінеральних природних столових вод, він також користується і надкаптажною нежитловою спорудою (позначена на плані літ. «А-1»), яка знаходиться за адресою: Львівська область. Дрогобицький район, с. Підбуж. вул. Лісова, 13/А (надалі - майно).

З огляду на це, позивач просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю, оскільки як передбачено ст. 344 ЦК України він протягом більше ніж 10 років добросовісно володіє та користується спірним нерухомим майно.

Відповідач листом від 03.11.2016 р. № 586 позов визнав у повному обсязі. Крім того, як вбачається із відповіді відповідача від 24.11.2016 р. № 627 на запит позивача № 24/11 від 24.11.2016 р., Підбузькою селищною радою Дрогобицького району не вчинялось жодних дій по оформленню права власності на надкаптажну нежитлову споруду (позначена на плані літ. «А-1») площею 5,6 кв.м, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с. Підбужжя, вул. Лісова, 13/А, як безхазяйну річ, оскільки остання не містила ознак такої у відповідності до вимог, визначених ст. 335 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із таких мотивів.

Згідно з приписами ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю (первинний спосіб) випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.

Виходячи з цієї норми матеріального права, задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, можливе лише за наявності необхідних умов: майно може бути об'єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Норми цієї статті не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов'язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Крім того, оскільки право власності за набувальною давністю набувається за рішенням суду, то на момент прийняття рішення право володіння позивача не має бути припинено.

Володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна.

Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Як вбачається із правової позиції викладеної в ухвалі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 лютого 2008 р. у справі № 6-27245св07, оскільки ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 р., норми ст. 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 р., а отже визнати право власності за набувальною давністю суд може не раніше 1 січня 2011 р.

Судом встановлено, що 17.12.2002 р. позивач отримав Спеціальний дозвіл на користування надрами серії А № 001741, реєстраційний номер 2877, продовжений Державною службою геології та надр України на підставі наказу № 550 від 12.11.2012 р. з терміном дії до 17.12.2032 р.

Відповідно до даного дозволу позивач отримав право користування надрами з метою видобування мінеральних природних столових вод з метою розливу на Підбузькому родовищі (свердловина 1Е).

Відповідно до інформації про юридичну особу, основним видом діяльності позивача є виробництво безалкогольних напоїв, мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки.

16.07.2013 р. позивач отримав акт гірничого відводу за № 2586 терміном дії до 17.12.2032 року, з метою розробки Підбузького родовища підземних мінеральних природних столових вод (свердловина 1Е) на території проекції гірничого відводу площею 17,9 га.

Як вбачається із довідки Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 13.09.2016 р. № 1769/1, при проведенні технічного обстеження встановлено наявність свердловини під надкаптажною спорудою, яка використовується на підставі спеціального дозволу на користування надрами за № 2877 від 17.12.2002 р. Дані про реєстрацію споруди в МБТІ відсутні.

Як вбачається із висновку про вартість майна складеного фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 21.12.2015 р. № 990/15), нежитлова будівля літ. «А-1» - (надкаптажна споруда) - одноповерхова будівля з підвальним приміщенням, в плані прямокутної форми, зовнішнім розміром 2,28х2,3 м, влаштована на бутобетонному стрічковому фундаменті, з дерев'яними стінами, з дерев'яним перекриттям суміщеним з покриттям, покрита черепицею. Отвори віконні - не передбачено. Отвори дверні - дерев'яні. Оздоблення - без обробки; Підлога - бетон. Внутрішні інженерні мережі - електроосвітлення. Загальна площа 5,6 м2. Висота приміщень - 2,16 м. Рік побудови - 1986. Технічний стан конструктивних елементів - „задовільнийВ» (Елементи будівлі в цілому придатні для експлуатації, але потребують ремонту, який найдоцільніший на цій стадії). Будівлю обгороджено металевою сіткою. Вартість об'єкта оцінки - 17 990, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

В «Методичних рекомендаціях стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації», які затверджені наказом Міністерства юстиції від 14 квітня 2009 року № 660/5 наведені ознаки нерухомої речі:

1. ці об'єкти розташовані на земельній ділянці та нерозривно пов'язані із землею, тобто вони не можуть існувати без землі;

2. переміщення зазначених об'єктів є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Вказані ознаки є основними, і їх розглядати необхідно у сукупності.

Із відповіді відповідача від 24.11.2016 р. № 627 на запит позивача № 24/11 від 24.11.2016 р., вбачається, що Підбузькою селищною радою Дрогобицького району не вчинялось жодних дій по оформленню права власності на надкаптажну нежитлову споруду (позначена на плані літ. «А-1») площею 5,6 кв.м, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с. Підбуж, вул. Лісова, 13/А, як безхазяйну річ, оскільки остання не містила ознак як такої у відповідності до вимог, визначених ст. 335 ЦК України.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи суд встановив, що позивач починаючи з 2002 року (більше ніж 13 років) по даний час, при здійсненні наявного права на користування надрами з метою видобування мінеральних природних столових вод, також добросовісно, відкрито та безперервно користується і надкаптажною нежитловою спорудою (позначена на плані літ. «А-1»), яка знаходиться за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с. Підбуж, вул. Лісова, 13/А з відсутністю титулу (підстави) для володіння цим майном та набуття на нього права власності. Крім того на час розгляду справи, судом не встановлені інші особи, які претендують на це майно.

З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги підставними і такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 49 ГПК України, судовий збір слід залишити за позивачем.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати за Дочірнім підприємством В«База відпочинку В«КарпатиВ» (82180, Львівська обл., Дрогобицький район, смт. Підбуж, вул. Лісна, 13, код ЄДРПОУ 31206524) право власності на нерухоме майно - надкаптажну нежитлову споруду (позначена на плані літ. «А-1») площею 5,6 кв.м, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с. Підбуж, вул. Лісова, 13/А.

Повне рішення складено 12.12.2016 року.

Суддя Манюк П.Т.