Рішення

від 12.12.2016 по справі 924/948/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2016 р.Справа № 924/948/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 ІнвестВ» , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „ГіпербудВ» , м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, ОСОБА_2 м. Хмельницький

про стягнення 130872,00 грн. заборгованості

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_3 - за довіреністю від 25.09.16р.

відповідача: ОСОБА_4 - за довіреністю від 04.03.16р. (присутній в судовому засіданні 31.10.2016 р.)

третьої особи: не з'явився

Повне рішення складено 12.12.2016р.

Суть спору: позивач ТОВ "ОСОБА_1 Інвест", м. Київ звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з ТОВ "Гіпербуд" м. Хмельницький грошові кошти в сумі 541 200,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 05.03.2015р. між ОСОБА_2, ТОВ „ГіпербудВ» та ТОВ „ОСОБА_1 ІнвестВ» укладено договори про відступлення права вимоги, відповідно до яких ТОВ „ОСОБА_1 ІнвестВ» приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові (ОСОБА_2А.) і стає кредитором за наступними договорами: договір купівлі-продажу майнових прав № 1-60 від 12.05.2014р., договір купівлі-продажу майнових прав № 1-61 від 12.05.2014р., договір купівлі-продажу майнових прав № 1-62 від 12.05.2014р. (основні договора), укладеними між ОСОБА_2 та ТОВ „ГіпербудВ» .

Крім того, позивачем зазначено, що згідно п. 1.2. договорів про відступлення права вимоги ТОВ „ОСОБА_1 ІнвестВ» (новий кредитор) одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника (відповідача) належного виконання всіх зобов'язань за основними договорами, а також набуває всіх прав, що належали первісному кредитору, в тому числі, але не виключно, право на розірвання основних договорів у випадках визначених основними договорами та чинним законодавством та повернення грошових коштів, сплачених в рахунок вартості майнових прав на нежитлові приміщення, що визначені основними договорами.

28.04.2015р., за спільною згодою, між ТОВ „ГіпербудВ» та ТОВ „ОСОБА_1 ІнвестВ» укладено додаткові договори № 001 до наступних договорів: договір купівлі-продажу майнових прав № 1-60 від 12.05.2014р., договір купівлі-продажу майнових прав № 1-61 від 12.05.2014р., договір купівлі-продажу майнових прав № 1-62 від 12.05.2014р., відповідно до яких ТОВ „ГіпербудВ» взяло зобов'язання до 20.05.2015р. повернути ТОВ „ОСОБА_1 ІнвестВ» грошові кошти на загальну суму 541200,00 грн., сплачені на умовах вказаних договорів купівлі-продажу майнових прав від 12.05.2014р., як вартість майнових прав на нежитлові приміщення №№ 60, 61, 62, що вказані в договорах купівлі-продажу майнових прав за відповідними номерами від 12.05.2014р.

Позивач вважає, що відповідач визнав свій обов'язок перед позивачем щодо повернення коштів в загальній сумі 541200,00 грн. як вартість майнових прав трьох нежитлових приміщень, оскільки додаткові договори № 001 від 28.04.2015р. до договорів купівлі-продажу майнових прав від 12.05.2014р., що укладені між ТОВ „ГіпербудВ» та ТОВ „ОСОБА_1 ІнвестВ» є чинними, відповідачем не оскаржували ся, а листом від 10.05.2015р. відповідач підтвердив свій обов'язок по поверненню коштів.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути заборгованість з відповідача в розмірі 541200,00 грн.

Представником позивача в судове засідання 28.11.2016 р. подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 130872,00 грн..

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, вони господарським судом прийняті (ухвала суду від 28.11.2016 р.).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги (зменшені) підтримав у повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими поданими доказами.

Представник позивача уточнив предмет позову, а саме зазначив договір купівлі-продажу майнових прав №1-61 від 12.05.2016 р. та договір про відступлення право вимоги від 05.03.2015 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у відзиві на позов від 28.11.2016 р. визнав зменшені позовні вимоги у повному об'ємі.

Крім того, 14.11.16р. на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення, в яких представник відповідача аналізуючи чинне законодавство України, зазначає що на майнові права поширюється правовий режим рухомого майна; майнові права не ототожнюються з нерухомістю, а тому вимоги про обов'язкову державну реєстрацію майнових прав: договір купівлі - продажу майнових прав №1-60 від 12.05.14р., договір купівлі - продажу майнових прав №1-61 від 12.05.14р., договір купівлі - продажу майнових прав №1-62 від 12.05.14р.- не поширюються.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, проте надіслала на адресу суду заяву, в якій не заперечує проти розгляду справи та просить розглядати останню за відсутності третьої особи.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив таке.

12.05.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 1-60, відповідно до п. 1.1. якого за даним договором продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору майнові права на нежитлове приміщення № 60 розташоване на першому поверсі об'єкта будівництва по проспекті Незалежності, 131, в місті Чернівці, загальною площею 6,6 кв.м.

Згідно п. 1.3. договору під майновими правами сторони розуміють право покупця на умовах даного договору набути у власність нежитлове приміщення передбачене в п. 1.1. даного договору.

Відповідно до п. 1.4. договору під об'єктом будівництва відповідно до Проектно-кошторисної документації сторони розуміють житловий торгово-розважальний комплекс, будівництво якого здійснюється по проспекті Незалежності, 131, в м. Чернівці.

Як передбачено п. 1.5. договору на день введення об'єкту будівництва в експлуатацію, в нежитловому приміщенні на яке покупець оплачує майнові права згідно умов даного договору, повинні бути виконані такі роботи: будівельні конструкції - згідно проектно-кошторисної документації; заповнення віконних пройомів - металопластик; бетонна підготовка під підлогу; керамічна плитка на підлогу; штукатурка конструкцій з дрібноштучних матеріалів; виконання дверних пройомів в основних стінах та перегородках згідно проектно-кошторисної документації; система опалювання згідно проектно-кошторисної документації; система водопостачання згідно проектно-кошторисної документації; система каналізації - прокладка стоків та встановлення трапів; система вентиляції; монтаж систем електропостачання (електрика силова, слаботочна, система обліку) - підвід на поверх.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що вартість майнових прав на нежитлове приміщення, визначене п.1.1. даного договору становить 64944,00 грн.

Покупець здійснює оплату вартості за таким графіком: кількість кв.м. (6,6), сума вартості кв.м. (64944,00 грн.), термін оплати (до 31.12.2014р.) (п. 2.2. договору).

Згідно п. 3.2. договору сторони погодили, що даний договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін або на вимогу однієї із сторін, у випадках, визначених чинним законодавством.

Сторони дійшли згоди, що після розірвання даного Договору, Продавець вважатиметься вільним від зобов'язань щодо передачі майнових прав на нежитлове приміщення Покупцеві (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 4.4.2. Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному об'ємі здійснити оплату вартості майнових прав на нежитлове приміщення згідно п. 1.1. даного договору.

Як передбачено п. 6.1. договору даний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до повного виконання.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печаткою ТОВ "Гіпербуд".

12.05.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 1-61, відповідно до п. 1.1. якого за даним договором продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору майнові права на нежитлове приміщення № 61 розташоване на першому поверсі об'єкта будівництва по проспекті Незалежності, 131, в місті Чернівці, загальною площею 13,3 кв.м.

Згідно п. 2.1. договору вартість майнових прав на нежитлове приміщення, визначене п.1.1. даного договору становить 130872,00 грн.

Покупець здійснює оплату вартості за таким графіком: кількість кв.м. (13,3), сума вартості кв.м. (130872,00 грн.), термін оплати (до 31.12.2014р.) (п. 2.2. договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печаткою ТОВ "Гіпербуд".

12.05.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 1-62, відповідно до п. 1.1. якого за даним договором продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору майнові права на нежитлове приміщення № 62 розташоване на першому поверсі об'єкта будівництва по проспекті Незалежності, 131, в місті Чернівці, загальною площею 35,1 кв.м.

Згідно п. 2.1. договору вартість майнових прав на нежитлове приміщення, визначене п.1.1. даного договору становить 345384,00 грн.

Покупець здійснює оплату вартості за таким графіком: кількість кв.м. (35,1), сума вартості кв.м. (345384,00 грн.), термін оплати (до 31.12.2014р.) (п. 2.2. договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печаткою ТОВ "Гіпербуд".

05.03.2015р. між ОСОБА_2 (первісний кредитор) з однієї сторони, товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Інвест" (новий кредитор) з другої сторони та товариством з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" (боржник) з третьої сторони, укладено аналогічні за змістом договори про відступлення права вимоги, відповідно до пунктів 1.1. яких первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договорами купівлі-продажу майнових прав № 1-60 від 12.05.2014р., № 1-61 від 12.05.2014р., № 1-62 від 12.05.2014р. (основні договори), укладеними між первісним кредитором та боржником.

Згідно п. 1.2. договорів про відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором, а також набуває всіх прав, що належали первісному кредитору, в тому числі, але не виключно, право на розірвання основного договору у випадках визначених основним договором та чинним законодавством та повернення грошових коштів сплачених в рахунок вартості майнових прав на нежитлове приміщення, що визначене основним договором.

Відповідно до п. 4.1. договорів про відступлення права вимоги цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Договори про відступлення права вимоги підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

28.04.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Інвест" (сторона 1), з однієї сторони, та товариством з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" (сторона 2) з іншої сторони, за взаємної згоди укладено додатковий договір № 001 до договору купівлі-продажу майнових прав № 1-60 від 12.05.2014р.

Згідно п. 1 додаткового договору сторони дійшли згоди розірвати договір купівлі-продажу майнових прав № 1-60 від 12.05.2014р.

Відповідно до п. 2 додаткового договору сторона 2 зобов'язується до 20.05.2015р. перерахувати на розрахунковий рахунок сторони 1 грошові кошти в сумі 64944,00, що сплачені стороні 2 за умовами договору купівлі продажу майнових прав № 1-60 від 12.05.2014р.

Як передбачено п. 4 додаткового договору даний додатковий договір вступає в закону силу з дня підписання його сторонами.

Пунктом 5 додаткового договору передбачено, що договір купівлі-продажу майнових прав № 1-60 від 12.05.2014р. припиняє свою дію з дня здійснення стороною 2 перерахунку стороні 1 грошових коштів в сумі визначеній в п. 2 цього договору. Момент здійснення стороною 2 перерахунку стороні 1 грошових коштів в сумі визначеній в п. 2 цього договору є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони 1 в повному об'ємі.

Додатковий договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

28.04.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Інвест" (сторона 1), з однієї сторони, та товариством з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" (сторона 2) з іншої сторони, за взаємної згоди укладено додатковий договір № 001 до договору купівлі-продажу майнових прав № 1-61 від 12.05.2014р.

Згідно п. 1. додаткового договору сторони дійшли згоди розірвати договір купівлі-продажу майнових прав № 1-61 від 12.05.2014р.

Відповідно до п. 2 додаткового договору сторона 2 зобов'язується до 20.05.2015р. перерахувати на розрахунковий рахунок сторони 1 грошові кошти в сумі 130872,00грн., що сплачені стороні 2 за умовами договору купівлі продажу майнових прав № 1-61 від 12.05.2014р.

Як передбачено п. 4 додаткового договору даний додатковий договір вступає в закону силу з дня підписання його сторонами.

Пунктом 5 додаткового договору передбачено, що договір купівлі-продажу майнових прав № 1-61 від 12.05.2014р. припиняє свою дію з дня здійснення стороною 2 перерахунку стороні 1 грошових коштів в сумі визначеній в п. 2 цього договору. Момент здійснення стороною 2 перерахунку стороні 1 грошових коштів в сумі визначеній в п. 2 цього договору є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони 1 в повному об'ємі.

Додатковий договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

28.04.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Інвест" (сторона 1), з однієї сторони, та товариством з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" (сторона 2) з іншої сторони, за взаємної згоди укладено додатковий договір № 001 до договору купівлі-продажу майнових прав № 1-62 від 12.05.2014р.

Згідно п. 1. додаткового договору сторони дійшли згоди розірвати договір купівлі-продажу майнових прав № 1-62 від 12.05.2014р.

Відповідно до п. 2 додаткового договору сторона 2 зобов'язується до 20.05.2015р. перерахувати на розрахунковий рахунок сторони 1 грошові кошти в сумі 345384,00 грн., що сплачені стороні 2 за умовами договору купівлі продажу майнових прав № 1-62 від 12.05.2014р.

Як передбачено п. 4 додаткового договору даний додатковий договір вступає в закону силу з дня підписання його сторонами.

Пунктом 5 додаткового договору передбачено, що договір купівлі-продажу майнових прав № 1-62 від 12.05.2014р. припиняє свою дію з дня здійснення стороною 2 перерахунку стороні 1 грошових коштів в сумі визначеній в п. 2 цього договору. Момент здійснення стороною 2 перерахунку стороні 1 грошових коштів в сумі визначеній в п. 2 цього договору є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони 1 в повному об'ємі.

Додатковий договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

05.05.2015р. товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Інвест" надіслано директору товариству з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" листи, відповідно до яких просить своєчасно виконати зобов'язання перед ТОВ "ОСОБА_1 Інвест" визначені умовами додаткових договорів № 001 до договорів купівлі-продажу майнових прав № 1-60 від 12.05.2014р., № 1-61 від 12.05.2014р., № 1-62 від 12.05.2014р. та сплатити грошові кошти в загальній сумі 541200,00 грн.

У своїх претензіях № 01/08/16 від 07.08.2016р., № 02/08/16 від 07.08.2016р., № 03/08/16 від 07.08.2016р. ТОВ "ОСОБА_1 Інвест" просить ТОВ "Гіпербуд" перерахувати грошові кошти в загальній сумі 541200,00 грн., сплачені в рахунок вартості майнових прав на нежитлові приміщення №№ 60, 61, 62, у відповідності до умов договорів купівлі-продажу майнових прав № 1-60 від 12.05.2014р., № 1-61 від 12.05.2014р., № 1-62 від 12.05.2014р. та договорів про відступлення права вимоги від 05.03.2015р.

Листом від 10.05.2015р. ТОВ "Гіпербуд" зобов'язалося до 20.05.2015р. повернути ТОВ "ОСОБА_1 Інвест" грошові кошти загальною сумою 541200,00 грн.

В підтвердження оплати по договору №1-61 від 12.05.2014 р. позивач надав суду банківську виписку від 15.05.2015 р. на суму 130872 грн. де зазначено платник - ОСОБА_2, призначення платежу за договором №1-61 від 12.05.2015 р.

Несплата відповідачем боргу стала підставою для позивача звернутись з даним позовом до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке:

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що підставою для стягнення заборгованості позивач зазначає неналежне виконання відповідачем обов'язку сплатити заборгованість відповідно до договорів купівлі-продажу майнових прав № 1-60 від 12.05.2014р., № 1-61 від 12.05.2014р. , № 1-62 від 12.05.2014р., додаткових договорів № 001 від 28.04.2015р. до договорів купівлі-продажу майнових прав № 1-60 від 12.05.2014р., № 1-61 від 12.05.2014р. , № 1-62 від 12.05.2014р., договорів про відступлення права вимоги від 05.03.2015р.

Предмет позову - це певна матеріально- правова вимога.

Тобто, предметом позову є стягнення 130872 грн. боргу, саме з ТзОВ "Гіпербуд".

Відповідно до ст. 22 ГПК України, лише позивач до початку розгляду справи по суті може змінити підставу та предмет позову.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно норм ст. 11 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В пункті 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав (ч.ч.1, 2 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України передбачено що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 частини 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦК України)

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу (договір №1-61 від 12.05.2014 р.) та договорів про відступлення права вимоги (договір від 05.03.2015 р.). Так, ТОВ "Гіпербуд" зобов'язалося передати, а ОСОБА_2 зобов'язався прийняти та оплатити майнові права на нежитлові приміщення.

При цьому, в подальшому між ОСОБА_2, ТзОВ "ОСОБА_1 Інвест" та ТзОВ "Гіпербуд" було укладено договір про відступлення право вимоги. Згідно даного договору відбулася заміна первісного кредитора ОСОБА_2 на ТзОВ "ОСОБА_1 Інвест". Відповідно до даного договору ТзОВ "ОСОБА_1 Інвест" став кредитором за договором купівлі-продажу майнових прав №1-61 від 12.056.2014 р. Так, до позивача за даним позовом з 05.03.2015 р. (часу укладенні договору відступлення права вимоги) перейшли всі права що належали ОСОБА_2, в тому числі, але не виключно, право на розірвання основного договору та повернення грошових коштів сплачених в рахунок вартості майнових прав на нежитлове приміщення, що визначене основним договором (п.1.2 договору відступлення). Вказані дії не суперечать статті 512 -520 ЦК України.

За змістом договору №1-61 та статті 655 ЦК України вбачається, що даний договір є двосторонній, а сторони вказаного правочину наділені взаємними правами та обов'язками. Таким чином шляхом цесії (відступлення права вимоги) в таких правовідносинах можуть переходити не лише права, а й обов'язки.

Цесія має наслідком правонаступництво цесіонарія (нового кредитора), який займає в зобов'язанні місце кредитора При цьому цесіонарій набуває абсолютно все, що мав цедент (первісний кредитор). З огляду на те, що при цесії відбувається заміна сторони в зобов'язанні, можна стверджувати, що відступаючи право, первісний кредитор його втрачає назавжди.

При цьому враховується, що предмет основного зобов'язання не є подільним, а тому окремі зобов'язання не можуть виконуватись частинами.

За договором відступлення права вимоги позивачу передано всі права, а також необхідність передачі всіх документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

На практиці ж вважається, що в разі коли кредитор не вибуває із зобов'язання це свідчить проте, що не відбулося заміни осіб у цьому зобов'язанні, а відступлення права вимоги передбачає саме це. Тому у двосторонньому договорі відбувається саме універсальне правонаступництво та до правонаступника переходить уся сукупність майнових прав та обов'язків.

З огляду на викладене з часу підписання договору відступлення та, як наслідок набрання чинності останнього (п.4.1), стороною - покупцем (кредитором) по договору купівлі-продажу майнових прав є саме ТзОВ "ОСОБА_1 Інвест", що узгоджується з норма п. 1 ст. 510 ЦК України, згідно якої сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Приймається до уваги, що відступити можна реально існуюче дійсне право, а тому не відступаються майбутні права вимоги (аналогічна позиція в постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 р. по справі №3-30 гс 15, від 17.06.2015 р. по справі №235-гс15).

Враховується, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Таким чином, перерахування коштів третьою особою ОСОБА_5 15.05.2015 р. в сумі 130872,00 грн. згідно банківської виписки наданої позивачем в судове засідання 28.11.2016 р. з посиланням на договір купівлі-продажу, не розцінюється судом як факт перерахування даних коштів саме по договору купівлі-продажу майнових прав №1-61 від 12.05.2014 р., з огляду на те, що ОСОБА_5 на час вчинення вказаних дій не був стороною по зазначеному вище договору купівлі-продажу.

Згідно п.2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

В матеріалах справи також наявний додатковий договір №001 від 28.04.2015 р. до договору купівлі-продажу майнових прав №1-61, згідно якого сторони договору купівлі-продажу, а саме ТзОВ "ОСОБА_1 Інвест" (сторона 1) та ТзОВ "Гіпербуд" (сторона 2), домовились розірвати вказаний договір купівлі-продажу, а також пунктом 2 вирішили що ТзОВ "Гіпербуд" зобов'язувалось до 20 травня 2015 р. перерахувати на розрахунковий рахунок ТзОВ "ОСОБА_1 Інвест"130872,00 грн., сплачених за умовами договору купівлі-продажу майнових прав №1-61 від 12.05.2014 р.

Проте, розглядаючи справу, судом встановлено (з огляду на відсутність жодних належних та допустимих доказів) факт того, що кошти в сумі 130872,00 грн. не були сплачені по договору купівлі-продажу №1-61, ані позивачем - ТзОВ "ОСОБА_1 Інвест", ані третьої особою до відступлення права вимоги.

Судом також встановлено відсутність будь-яких інших укладених (до 28.04.2015 р. - дата додаткового договору) додатків до договору купівлі-продажу майнових прав.

Окрім того, зважаючи на несплату коштів в сумі 130872 грн. в т.ч. в термін до 31.12.2014 р., запланований термін введення об'єкта будівництва в експлуатацію автоматично продовжився (п.7.1 договору).

З огляду на викладене в сукупності (термін оплати - до 31.12.2014 р., зміст договору про відступлення права вимоги, зміст додаткового договору від 28.04.2015 р.), банківська виписка від 15.05.2015 р. з зазначенням платника ОСОБА_2, не може розцінюватись судом як доказ сплати коштів саме за договором купівлі-продажу майнових прав №1-61.

Жодних інших доказів, які могли б свідчити про сплату коштів за договором купівлі-продажу майнових прав №1-61 сторонами процесу суду не надано.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, зважаючи на відсутність доказів сплати коштів за договором купівлі-продажу майнових прав №1-61 від 12.05.2014 р., враховуючи, що третя особа ОСОБА_2 не звертається за захистом своїх порушених прав та інтересів, приймаючи до уваги, що останній з огляду на ст.1 ГПК України не може бути стороною в господарському процесі, позовні вимоги, зважаючи на підстави позову заявлені позивачем є необгрунтованими, суперечать вимогам законодавства та обставинам справи, а тому у їх задоволенні належить відмовити.

При прийнятті рішення судом враховується стаття 22 ГПК України, згідно якої господарський суд не приймає визнання позову відповідачем (зміст відзиву відповідача від 28.11.2016 р.), якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювальні законом інтереси.

Згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі (судовий збір) підлягають покладенню на позивача у зв'язку з відмовою у позові.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4 5 , 12, 15, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Повне рішення складено 12.12.2016р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, (м. Київ, вул. Верхній вал, буд. 4-в, офіс 415, 04071),

3 - відповідачу, (м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 6, офіс 414, 29000).

4 - третій особі (м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 44).

Всім рекомендованим.