Постанова

від 08.12.2016 по справі 910/28073/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2016 р. Справа№ 910/28073/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін

за участю представників сторін:

від позивача: Симбірцев Є.В. - представник за дов. № П-05/1 від 05.01.16 року;

від позивача: Маленко О.М. - представник за дов. № П-05/11 від 04.01.16 року;

від відповідача 1: Безносик А.О. - представник за дов. № 225-КМР-3170 від 03.10.16 року, Самелюк К.О. - представник за дов. № 225-КМР-3152 від 30.09.2016 року;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: Дашко В.Ю. - представник за дов. № 9-26-7777.61-9862/20-15 від 31.12.15 року,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київхліб"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року

у справі № 910/28073/15 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київхліб"

до відповідача 1: Київської міської ради

до відповідача 2: Головного управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

до відповідача 3: Головного управління Держгеокадастру у місті Києві

про визнання договору припиненим та зобов"язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київхліб" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач 1), Головного управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 2) про визнання правовідносин, що виникли, згідно договору оренди земельної ділянки від 31.03.2005 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Київхліб" та Київською міською радою припиненими з моменту укладення договору купівлі - продажу майнового комплексу, а саме з 15.10.2013 року, а також про зобов'язання Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації ) зняти з реєстрації та виключити з бази даних Державного земельного кадастру договір оренди земельної ділянки від 31.03.2005 року, що зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів 21.04.2005 року за № 85-6-00194 у книзі записів державної реєстрації договорів, у зв'язку з припиненням дії договору.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.12.2015 року у справі №910/28073/15 в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київхліб" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2015 року у справі №910/28073/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2016 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київхліб" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року і рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 року скасовано (суди попередніх інстанції не врахували фактичного користування з 15.10.2013 року земельною ділянкою та розташований на ній майновий комплекс, який було продано третій особі). Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 року прийнято справу до провадження.

21.06.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про заміну відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року клопотання позивача про заміну неналежного відповідача задоволено частково. Залучено до участі у справі у якості співвідповідача - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві (далі - відповідач 3).

18.07.2016 року до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд визнати правовідносини, що виникли згідно договору оренди земельної ділянки від 31.03.2005 року, укладений між ПАТ "Київхліб" та Київською міською радою припиненими з моменту укладення договору купівлі-продажу майнового комплексу, а саме з 15.10.2013 року, зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві внести до Державного земельного кадастру зміни до відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:096:0002 виключивши з них відомості про користування Публічним акціонерним товариством "Київхліб" такою земельною ділянкою, яка булла задоволена судом.

Так, позовні вимоги розглядалися з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Позовні вимоги були обґрунтовані необхідністю зняття з реєстрації та виключення з бази даних Державного земельного кадастрового договору оренди земельної ділянки, оскільки позивач не є користувачем земельної ділянки з моменту продажу майнового комплексу, що знаходиться за адресою м. Київ, вул.. Фрунзе, буд. 65.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року у справі №910/28073/15 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Київхліб" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року у справі №910/28073/15 скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема не застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин ст. 141 Земельного кодексу України.

Крім того, скаржник вказав, що враховуючи набуття третьою особою права власності на майновий комплекс, що розміщений на земельній ділянці ПАТ «Київхліб» не може бути користувачем такою земельної ділянки а отже правовідносини, що виникли відповідно до договору оренди мають бути визнані припиненими.

Так, скаржник вказав, що він, незважаючи на фактичне не користування земельною ділянкою, та внаслідок відсутності факту виключення його як орендаря з даних державного земельного кадастру змушений сплачувати плату за землю на підставі ст. 286.1 Податкового кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 року у справі № 910/28073/15 апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Київхліб" прийнята до провадження.

Розгляд справи здійснювався різними колегіями суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 року розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 08.12.2016 року позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні відповідачі 1, 3 заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року по справі №910/28073/15 залишити без змін а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київхліб" без задоволення.

Представник відповідача 2 у судове засідання 08.12.2016 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 10.11.2016 року на відповідну адресу.

Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач 2 не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 08.12.2016 року, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача 2 за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Київхліб" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

31.03.2005 року між Київською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Київхліб", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київхліб" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач 1 на підставі п. 3 рішення Київської міської ради від 23.12.2003 року № 316/1191 за актом приймання - передачі передає, а позивач приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 0,5634 га, яка розташована на вул. Фрунзе, 65 у Подільському районі м. Києва, строком на п'ять років із цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування будівель і споруд хлібокомбінату № 2, цех № 2 (кадастровий номер 8000000000:85:096:0002).

Зазначений договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації ), про що зроблено запис від 21.04.2005 року за № 85-6-00194 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 15.10.2013 року останнім на підставі договору купівлі - продажу майнового комплексу було продано Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецпром торг" хлібокомбінат № 2, цех 2 (літ. В, Г, Д, Е, А, Б) загальною площею 4814,6 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе,65.

Вказаний договір купівлі - продажу майнового комплексу від 15.10.2013 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Л.О. 15.10.2013 року та зареєстрований в реєстрі № 2358.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Так, колегія суддів враховує висновки Вищого господарського суду України викладені в постанові від 19.05.2016 року по даній справі, проте відзначає, що позивачем в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не було доведено належними та допустимими доказами переходу права власності до третьої особи всього майнового комплексу, а не лише його частини, що в свою чергу виключає застосування до спірних правовідносин ст. 120 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Згідно ст. 9 Земельного кодексу України Київській міській раді надано широкі повноваження у галузі земельних відносин.

Перелік конкретних повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин визначено у пунктах „а" - „л" ст. 9 Земельного кодексу України.

Зокрема, їй належить право за пунктом „а" - розпорядження землями територіальної громади м. Києва, за пунктом „б" - передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України, за пунктом „в" - надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

На підставі пункту „м" ст. 9 Земельного кодексу України, крім перелічених у попередніх пунктах повноважень, Київська міська рада має повноваження вирішувати інші питання у галузі земельних відносин відповідно до Закону.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні " вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад, а відповідно до п. 2 ст. 22 Закону України " Про столицю України - місто-герой Київ" Київська міська рада має право визначати особливості землекористування.

Згідно ст. 59 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні " Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2003 року Київська міська рада прийняла рішення від № 316/1191 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" пунктом 3 якого затвердила проект відведення земельних ділянок Відкритому акціонерному товариству "Київхліб" для експлуатації та обслуговування будівель і споруд хлібокомбінату №2 зокрема на вул. Фрунзе, 65 у Подільському районі м. Києва та передала відкритому акціонерному товариству " Київхліб " земельні ділянки у Подільському районі м. Києва.

На підставі вказаного рішення 31.03.2005 року між Київською міською радою та ВАТ "Київхліб" укладений договір оренди земельної ділянки строком на 5 років, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 21.04.2005 року за № 85-6-00194 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно з п.11.3 договору оренди, договір оренди припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки для мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законодавством України;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- ліквідації юридичної особи - орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.3.1 договору оренди, договір укладено на 5 (п'ять років).

Тобто, до 31.03.2010 року.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній станом на 31.03.2015 року, яка діяла з 01.01.2010 року) договір оренди землі припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

- ліквідації юридичної особи - орендаря;

- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 11.4 договору оренди передбачено, що договір може бути розірваний:

- за взаємною згодою осіб;

- за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;

- в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням систематично не сплачуючи орендну плату (протягом трьох місяців поспіль), здійснення без орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Відповідно до п.11.5 договору, договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору.

Згідно з п. 11.6 договору, розірвання цього договору не потребує укладення додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.

У разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених цим договором. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцеві завдані збитки. (п. 11.8 договору).

Відповідно до ст. 13 Закону України " Про оренду землі " договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. (ст. 83 Земельного кодексу України).

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні " виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішується питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, щодо повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин відноситься розпорядження землями територіальної громади міста, припинення користування земельними ділянками у випадках передбачених Земельним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України також передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, умовами договору оренди, що визначають підстави припинення та розірвання цього договору не передбачено можливості односторонньої відмови орендаря від договору (п.п. 11.3, 11.4, 11.5 відповідного договору). Натомість пунктом 11.6 зазначеного договору встановлено, що розірвання договору не потребує укладання додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення.

Таким чином, рішення органу місцевого самоврядування є підставою набуття та припинення фізичними і юридичними особами права користування земельними ділянками, що знаходяться у державній або у комунальній власності.

Як встановлено судом, рішення про розірвання спірного договору оренди Київською міською радою не прийняте, а договір на момент звернення позивача до суду є чинним.

В матеріалах справи наявний лист №П-05/1091 від 10.09.2015 року Публічного акціонерного товариства "Київхліб" до постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, який отриманий Київською міською радою, в якому позивач керуючись статтею 188 Господарського кодексу України, п.1 ст. 651 та ст. 654 Цивільного кодексу України, п.11.6 договору оренди просив вважати договір оренди припиненим (розірваним), прийняти відповідне рішення про це та повідомити ПАТ "Київхліб" у строки згідно чинного законодавства України.

Відповідно до ч.1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач до суду щодо розірвання договору оренди земельної ділянки не звертався.

Будь-яких доказів повернення орендованої земельної ділянки матеріали справи не містять.

Відповідно до п.11.7 договору оренди, поновлення договору: після закінчення строку, на який було укладеного цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору, в цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяців до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній станом на 31.03.2015 року, яка діяла з 01.01.2010 року) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Посилання скаржника на положення ст. 141 Земельного кодексу України є безпідставним, оскільки зазначена норма не встановлює автоматичного переходу права оренди на земельну ділянку новому власнику майна та звільнення останнього від оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року у справі №910/28073/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Київхліб" - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київхліб" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року у справі №910/28073/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/28073/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич