Ухвала

від 06.12.2016 по справі 923/371/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

06 грудня 2016 року Справа № 923/371/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., при секретарі Мальцевій О.В., розглянувши в межах провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Киселівка" заяву

за позовом: розпорядника майна ТОВ "Киселівка" арбітражного керуючого ОСОБА_1

до відповідача-1: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Киселівка", с. Киселівка Білозерського району Херсонської області

відповідача-2: Приватного підприємства "Агропродукт-Н", смт.Білозерка Херсонської області

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

за участю представників сторін:

від позивача: розпорядник майна арбітражний керуючий ОСОБА_1 (НОМЕР_1, виданий Новокаховським МВ УМВС України в Херсонській області 27.08.2010р.).

від відповідача-1: ОСОБА_3 (паспорт серії МО 846125, виданий Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області 26.05.2000р.), представник за дорученням № 04-04/1/2016 від 04.04.2016р.;

від відповідача-2: ОСОБА_4 (паспорт серії ЕО 853424, виданий Центральним РВ УМВС України в Миколаївській області 08.08.2000р.), директор підприємства (присутній в судовому засіданні до оголошення перерви).

В провадженні господарського суду Херсонської області перебуває справа №923/371/16 про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Киселівка", с.Киселівка Херсонської області.

02.07.2016р. до суду, в порядку статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", звернулась розпорядник майна боржника арбітражний керуючий ОСОБА_1 із позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між боржником (відповідач-1) ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Киселівка" та відповідачем-2 Приватним підприємством "Агропродукт-Н", смт.Білозерка Херсонської області.

Ухвалою від 04.07.2016р. порушено провадження у справі за вказаним позовом в межах справи про банкрутство, розгляд справи призначено на 14.07.2016р., зобов'язано відповідачів надати відзиви на позовну заяву та додаткові докази.

13.07.2016р. відповідачами на виконання вимог суду подано відзиви на позовну заяву та додаткові матеріали.

14.07.2016р. розпорядник майна звернулася до суду з клопотанням про призначення судової експертизи.

Клопотання позивача обґрунтовано тим, що, на її думку, відповідач-1 (боржник) здійснив відчуження майнових активів за ціною, нижчою за ринкову, в той час як на момент виконання зобов'язань майна боржника було недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Як слідує з договору іпотеки від 04.10.2013р., згідно звіту про оцінку предмету іпотеки, який складено 01.04.2013р. ТОВ "Кредитне Брокерське Агентство", ринкова вартість спірного об'єкту нерухомості складала 1220000,00 грн. без ПДВ. Разом з тим, продажна ціна вказаного об'єкту (господарського двору, розташованого в с.Киселівка Білозерського району Херсонської області, вул.Радянська, 50-А) відповідно до оспорюваного договору купівлі-продажу від 01.10.2015р. становить 650000,00 грн., що є вдвічі нижчою, ніж визначена в договорі іпотеки від 04.10.2013р.

Враховуючи, що ринкова ціна нерухомого майна, що є предметом оспорюваного договору купівлі-продажу, входить до предмету доказування, а у справі містяться суперечливі дані щодо його ринкової вартості, для об'єктивного розгляду справи, позивач, з посиланням на приписи ст.41 Господарського процесуального кодексу України, просила призначити судову інженерно-технічну (будівельно-технічну) експертизу за видом експертизи 10.10 - Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд, на вирішення якої поставити питання щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна (господарського двору) станом на 01.10.2015р. Проведення експертизи доручити судовому експерту ОСОБА_5 (Свідоцтво експерта №1733).

Ухвалами від 14.07.2016р. та 21.07.2016р. розгляд справи відкладався. Крім цього, цими ухвалами суд зобов'язував відповідачів подати письмово викладену позицію щодо клопотання позивача про призначення судової експертизи, пропозиції щодо експерта або експертної установи для проведення експертизи та питання, які мають бути поставлені на вирішення останньої.

В судовому засіданні 28.07.2016р. представником ТОВ "Киселівка" було заявлено усне клопотання про доручення проведення експертизи експертній установі - Приватне підприємство комерційна фірма "Експерт".

Ухвалою від 28.07.2016р. господарським судом, в порядку статті ст.41 Господарського процесуального кодексу України, було призначено судове експертизу, на вирішення якої поставлено питання - яка ринкова вартість станом на 01.10.2015 року нерухомого майна: господарського двору, що знаходиться в с.Киселівка Білозерського району Херсонської області, вул.Радянська, буд.№50-А, розташованого на земельній ділянці площею 5,7828 (п'ять цілих сім тисяч вісімсот двадцять вісім десятитисячних) га, кадастровий номер земельної ділянки 6520383000:05:001:0145, що є предметом договору купівлі-продажу від 01.10.2015р., укладеному між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Киселівка" (продавець) та Приватним підприємством "Агропродукт-Н" (покупець), який посвідчено приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу в Херсонській області ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за №642.

З метою уникнення обставин, які б викликали сумнів щодо неупередженості експерта під час проведення експертизи, судом не враховано пропозиції сторін і доручено проведення експертизи державній експертній установі за місцезнаходженням суду - Херсонському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (73005, м.Херсон, вул.28 Армії,6).

Цією ж ухвалою провадження у справі 923/371/16 в частині розгляду позовної заяви розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Херсонської області.

11.10.2016р. від Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи №307/308/309 від 06.10.2016р., у зв'язку з чим господарський суд ухвалою від 17.10.2016р. поновив провадження у справі, та призначив розгляд справи на 24.11.2016р. із викликом представників учасників провадження.

В судовому засіданні 24.11.2016р. позивач підтримала позовну заяву та просить її задовольнити.

Представники відповідачів проти позову заперечили, вважають його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 24.11.2016р. оголошувалась перерва до 06.12.2016р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Обґрунтовуючи заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу позивач розпорядник майна арбітражний керуючий ОСОБА_1 зазначила, що після призначення її розпорядником майна боржника ТОВ "Киселівка", на підставі наказу №28/05/2016 від 28.05.2016р. та у відповідності до приписів ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 17.06.2016р. проведено інвентаризацію основних засобів ТОВ "Киселівка". Під час інвентаризації встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №61679766 від 17.06.2016р., за ТОВ "Киселівка" зареєстровано нерухоме майно - будівля контори, що розташована за адресою Херсонська область, Білозерський район, с.Зелений Гай, реєстраційний номер 1949651. При виїзді за вказаною адресою розпорядником майна встановлено, що будівля контори відсутня та повністю зруйнована, іншого майна боржника не виявлено, про що складено інвентаризаційний опис №1. Отже, розпорядником майна не виявлено майнових активів боржника за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів.

Разом з тим, під час виконання повноважень розпоряднику майна стало відомо, що 01.10.2015р. між боржником ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Киселівка" (Продавець) та Приватним підприємством "Агропродукт-Н" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.19-20): господарського двору, що знаходиться в с.Киселівка Білозерського району Херсонської області, вул.Радянська, буд.№50-А, розташованого на земельній ділянці площею 5,7828 (п'ять цілих сім тисяч вісімсот двадцять вісім десятитисячних) га, кадастровий номер земельної ділянки 6520383000:05:001:0145. Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу в Херсонській області ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за №642.

Відповідно до п.2 договору купівлі-продажу від 01.10.2015р. продаж вчинено за домовленістю сторін за 650000,00 грн. Згідно п.3 договору оціночна вартість нерухомого майна згідно Звіту про незалежну оцінку від 25.09.2015р., проведеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, становить 659037 грн.

При цьому, як зазначає позивач, відповідно до договору іпотеки №0110/16 (а.с. 26-29), укладеного 04.10.2013р. між ПАТ "Укргазбанк" (Іпотекодержатель) та ТОВ "Киселівка" (Іпотекодавець), цей договір забезпечує всі вимоги АТ "Укргазбанк", які випливають з кредитного договору №0110/13 від 04.10.2013р. (а.с. 21-25), предметом іпотеки є нерухоме майно - господарський двір, що знаходиться в с.Киселівка Білозерського району Херсонської області, вул.Радянська, буд.№50-А.

Відповідно до п.2.2 договору іпотеки від 04.10.2013р. згідно Звіту про оцінку предмету іпотеки, який складено 01.04.2013р. ТОВ "Кредитне Брокерське Агенство", ринкова вартість предмету іпотеки визначена в розмірі 1220000,00 грн. без ПДВ.

У відповідності до п.1.1 кредитного договору №0110/13 Банк відкрив Позичальнику відновлювальну відкличну лінію з загальним лімітом в сумі 650000,00 грн. Згідно п.1.3.1 кредитна лінія відкривається з 04.10.2013р. по 25.09.2016р.

Згідно банківської виписки за період з 01.10.2015р. по 31.10.2015р. (а.с.30) на рахунок боржника від ПП "Агропродукт-Н" надійшли грошові кошти в сумі 650000,00 грн. за нерухоме майно згідно договору купівлі-продажу від 01.10.2015р. В рахунок погашення кредиту та відсотків за кредит згідно договору №0110/13 від 04.10.2013р. ТОВ "Киселівка" перерахувало на рахунок АТ "Укргазбанк" 661929,77 грн.

При цьому розпорядник майна зауважує, що хоча боржник і направив кошти від реалізації іпотечного майна Іпотекодержателю, вартість майна згідно договору іпотеки від 04.10.2013р. становить 1220000,00 грн., що є вдвічі вищою ніж продажна ціна в договорі купівлі-продажу від 01.10.2015р. (650000,00 грн.).

За наведених обставин позивач вважає, що боржник здійснив відчуження майнових активів за ціною, відповідно нижчою за ринкову, за умови, що в момент виконання зобов'язань майна боржника було недостатньо для задоволення вимог кредиторів, оскільки якщо б продажна вартість майна за договором купівлі-продажу від 01.10.2015р. становила 1220000,00, різниця між кредитом та продажною ціною майна була б направлена на задоволення вимог кредиторів.

У зв'язку з чим позивач розпорядник майна боржника просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.10.2015р., укладений між ТОВ "Киселівка" та ПП "Агропродукт-Н".

Заперечуючи проти позову відповідач-2 ТОВ "Киселівка" у відзиві на позовну заяву та його представник у судовому засіданні зазначив, що спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.10.2015р. було укладено між сторонами з додержанням усіх вимог діючого законодавства за ринковою ціною на дату продажу.

Так необхідність продажу об'єкта нерухомості - господарського двору по вул.Радянській, 50-А в с.Киселівка Білозерського району Херсонської області виникла у зв'язку з настанням терміну виконання зобов'язань за кредитним договором №0110/13 від 04.10.2013р., укладеним між ПАТ АБ "Укргазбанк" і ТОВ "Киселівка", відповідно до якого Позичальник отримав кредит в сумі 650000,00 грн. на строк з 04.10.2013р. по 25.09.2016р., в якості забезпечення виконання зобов'язань за яким було передано в іпотеку банку нерухоме майно - господарський двір.

Згідно графіку зменшення ліміту кредитування (додаток №1 до кредитного договору - а.с.25), станом на 11.10.2015р. кредитний ліміт в сумі 650000,00 грн. мав бути погашений Позичальником ТОВ "Киселівка" повністю. Оскільки станом на 2015 рік боржник через скрутний фінансовий стан та відсутність засобів для ведення господарської діяльності не мав доходу від господарської діяльності, то єдиним джерелом погашення кредитної заборгованості перед ПАТ АБ "Укргазбанк" було продаж майна, переданого Банку в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань з повернення кредитних коштів.

Як зазначає відповідач-1, з письмового дозволу ПАТ АБ "Укргазбанк" приватному нотаріусу Білозерського районного нотаріального округу в Херсонській області ОСОБА_6, який посвідчував договір іпотеки №0110/13 від 04.10.2013р., 01 жовтня 2015р. було здійснено відчуження нерухомого майна, а грошові кошти, отримані від його реалізації, в той же день направлені на повне погашення кредитної заборгованості перед ПАТ АБ "Укргазбанк", що підтверджується платіжним дорученням №624 від 01.10.2015р. на суму 661929,77 грн. з призначенням платежу - погашення кредиту та відсотків за кредит згідно договору №0110/13 від 04.10.2013р. (а.с.53).

Продаж нерухомого майна було здійснено за ринковою на час продажу ціною - 650000,00 грн. , що підтверджується Звітом про незалежну оцінку нерухомого майна від 25.09.2015р. ФОП ОСОБА_7, здійсненого з метою визначення ринкової ціни для продажу майна. Так згідно Звіту ринкова вартість нерухомого майна складала на дату оцінки 25.09.2015р. - 659037 грн., про що зазначено в п.3 спірного договору купівлі-продажу від 01.10.2015р.

Відповідач-1 зауважує, що посилання позивача на вартість спірного нерухомого майна як на вартість предмету іпотеки, визначеного в договорі іпотеки №0110813 від 04.10.2013р. згідно оцінки ТОВ "Кредитне Брокерське Агентство" станом на 01.04.2013р. на рівні 1220000,00 грн., не може бути прийнята для визначення ринкової вартості спірного об'єкту станом на 01.10.2015р., тобто через 2,5 роки після її проведення, оскільки за цей час внаслідок загальної тенденції до зниження економічних показників, вартість об'єктів нерухомості для обслуговування сільського господарства значно зменшилась, а тому ТОВ "Киселівка" вважає, що не може бути підставою для визнання недійсним правочину вартість предмету іпотеки, визначена в договорі іпотеки за 2,5 роки до його продажу.

У зв'язку з чим ТОВ "Киселівка" вважає позов необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні.

Відповідач-2 Приватне підприємство "Агропродукт-Н" позовні вимоги не визнає, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву.

Як зазначив відповідач-2 у відзиві та його представник у судовому засіданні, 01.10.2015р. між ТОВ "Киселівка" та ПП "Агропродукт-Н" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідно до п.2 договору продаж було вчинено за домовленістю сторін за 650000,00 грн., які було перераховано Покупцем на рахунок Продавця у повному обсязі ще до підписання договору купівлі-продажу, що підтверджено платіжним дорученням №316 від 01.10.2015р. (а.с.83).

При укладенні договору купівлі-продажу було проведено незалежну оцінку нерухомого майна для визначення його ринкової вартості, згідно з п.3 договору, оціночна вартість нерухомого майна згідно Звіту ФОП ОСОБА_7 про незалежну оцінку від 25.09.2015р., становила 659037,00 грн.

Таким чином, відповідач-2 вважає, що нерухоме майно було придбано ПП "Агропродукт-Н" за ринковими цінами, що підтверджується Звітом про незалежну оцінку від 25.09.2015р., у зв'язку з чим підстави для задоволення позову розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_1 відсутні.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так в провадженні господарського суду Херсонської області перебуває справа №923/371/16 про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Киселівка", с.Киселівка Херсонської області.

02.07.2016р. до суду, в порядку статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", звернулась розпорядник майна боржника арбітражний керуючий ОСОБА_1 із позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між боржником (відповідач-1) ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Киселівка" та відповідачем-2 Приватним підприємством "Агропродукт-Н", смт.Білозерка Херсонської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що боржник здійснив відчуження майнових активів за ціною нижчою за ринкову, в той час як в момент виконання зобов'язань майна боржника було недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Як слідує з матеріалів справи, 04.10.2013р. між ПАТ АБ "Укргазбанк" (Банк) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Киселівка" (Позичальник) було укладено кредитний договір №0110/13 (а.с.21-25), за умовами якого Банк відкрив Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 650000,00 грн. зі строком кредитування з 04.10.2013р. по 25.09.2016р.

Відповідно до Додатку №1 до договору (а.с.25) період дії ліміту з діючим лімітом кредитної лінії в сумі 650000,00 грн. становив - з 04.10.2013р. по 10.10.2014р., з 15.10.2014р. по 10.10.2015р., з 15.10.2015р. по 25.09.2016р.

У п.1.3.2 кредитного договору сторони дійшли згоди про те, що Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки дії ліміту відповідно періоду та в сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування (Додаток №1).

Згідно п.2.1 кредитного договору у забезпечення зобов'язань за цим договором прийнято іпотеку об'єктів нерухомості, які належать Позичальнику - господарський двір, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с.Киселівка вул.Радянська, 50-А.

Так 04.10.2013р. між ПАТ АБ "Укргазбанк" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Киселівка" (Іпотекодавець), у забезпечення всіх вимог Іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору №0110/13 від 04.10.2013р. (а також договорів про внесення змін до нього), укладено договір іпотеки №0110/13 (а.с.26-29).

За умовами п.2.1 договору предметом іпотеки є нерухоме майно - господарський двір, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с.Киселівка вул.Радянська, 50-А.

Відповідно до п.2.2 договору іпотеки згідно звіту про оцінку предмету іпотеки, який складено 01.04.2013р. ТОВ "Кредитне Брокерське Агентство", ринкова вартість предмету іпотеки визначено в розмірі 1220000,00 грн. без ПДВ.

01.10.2015р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Киселівка" (Продавець) та Приватним підприємством "Агропродукт-Н" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу (а.с.19-20), за умовами якого Продавець продав, а Покупець купив належний Продавцеві на праві власності господарський двір, що знаходиться в с.Киселівка Білозерського району Херсонської області, по вул.Радянська, буд.50-А, розташований на земельній ділянці площею 5,7828 га (наданої для іншого сільськогосподарського призначення), кадастровий номер земельної ділянки - 6520383000:05:001:0145.

Згідно п.п.2, 3 договору продаж вчинено за домовленістю сторін за 650000,00 грн., які отримані Продавцем повністю до підписання договору. Оціночна вартість нерухомого майна згідно Звіту про незалежну оцінку від 25.09.2015р. ФОП ОСОБА_7 становить 659037,00 грн.

Як слідує з банківської виписки за період з 01.10.2015р. по 31.10.2015р. (а.с.30) та платіжного доручення від 01.10.2015р. №624 (а.с.53), отримані від продажу нерухомого майна кошти в сумі 650000,00 грн. були скеровані ТОВ "Киселівка" на рахунок ПАТ АБ "Укргазбанк" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0110/13 від 04.10.2013р.

В подальшому боржник ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Киселівка" звернувся до господарського суду Херсонської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою, посилаючись на наявність у нього ознак загрози неплатоспроможності, у зв'язку з чим відповідно до ч.5 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" він зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою від 05.05.2016р. порушено провадження у справі про банкрутство (а.с.3-8).

У підготовчому засіданні господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 01.09.2015р. у справі №923/1107/15 з боржника на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Продексім ЛТД", м.Херсон стягнуто 3269434,88 грн. заборгованості, з яких 1095070,00 грн. основного боргу, 2123497,35 грн. штрафу та 50867,53 коп. витрат на оплату судового збору.

На виконання рішення господарського суду Херсонської області від 01.09.2015р. у справі №923/1107/15 було видано наказ від 14.09.2015р., який пред'явлено до примусового виконання у встановленому відповідним чинним законодавством України порядку до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області. Постановою відділу примусового виконання рішень від 16.01.2016р. відкрито виконавче провадження ВП №49835001 по стягненню з ТОВ "Киселівка" на користь ТОВ "Продексім ЛТД" 1095070,00 грн. основного боргу, 2123497,35 грн. штрафу та 50867,53 коп. витрат на оплату судового збору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.02.2016р. у справі №923/119/16 з боржника на користь Приватного підприємства "Дукат-Агро", м.Херсон стягнуто 429428,53 грн., з яких - 50216 грн. 50 коп. боргу, 26865 грн. 83 коп. на відшкодування втрат від інфляції, 16750 грн. 30 коп. в якості відсотків річних, 84695 грн. 32 коп. індексації ціни товару, 244554 грн. 35 коп. пені, 6346 грн. 23 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

На виконання рішення суду 14.03.2016р. видано наказ, який пред'явлено до примусового виконання. Постановою відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області від 30.03.2016р. відкрито виконавче провадження ВП №50708577 по стягненню з ТОВ "Киселівка" на користь ПП "Дукат-Агро" боргу в загальній сумі 429428,53 грн.

Крім цього, рішеннями господарського суду Херсонської області від 15.09.2016р. у справі №923/75/16, від 15.03.2016р. у справі №923/77/16, від 22.03.2016р. у справі №923/76/16 з боржника ТОВ "Киселівка" на користь ТОВ "Продексім ЛТД" стягнуто заборгованість в загальній сумі 5699357,79 грн.

Вказану заборгованість боржником не погашено, про що останній зазначив у заяві про порушення справи про банкрутство.

Як зауважив позивач розпорядник майна ТОВ "Киселівка" арбітражний керуючий ОСОБА_1, якщо б продажна вартість майна за договором купівлі-продажу від 01.10.2015р. дорівнювала б 1220000,00 грн., що визначено в договорі іпотеки від 04.10.2013р., різниця між кредитом та продажною ціною майна була б направлена на задоволення вимог кредиторів, включених в реєстр вимог в сумі 9403733,20 грн.

14.07.2016р. до господарського суду звернулась розпорядник майна арбітражний керуючий ОСОБА_1 із клопотанням про призначення судової експертизи, яке обґрунтовано тим, що у справі містяться суперечливі дані щодо ринкової вартості спірного об'єкту нерухомості - господарського двору, який знаходиться в с.Киселівка Білозерського району Херсонської області по вул.Радянська, 50-А. Позивач зазначила, що для належного вирішення позовної заяви про визнання недійсним правочину боржника необхідно встановити дійсну ринкову вартість нерухомого майна, яке було продано боржником, станом на 01.10.2015р., що можливо за допомогою судової експертизи.

Згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Як відзначено п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Приймаючи до уваги, що окремі з наявних у матеріалах справі доказів є взаємно суперечливими, (вартість об'єкту нерухомості, визначена в договорі іпотеки від 04.10.2013р. відрізняється від вартості, визначеної в договорі купівлі-продажу від 01.10.2015р.), суд дійшов висновку щодо необхідності призначення судової експертизи у справі.

У зв'язку з чим ухвалою господарського суду від 28.07.2016р. клопотання розпорядника майна було задоволено, в порядку статті ст.41 Господарського процесуального кодексу України було призначено судову експертизу, на вирішення якої поставлено питання - яка ринкова вартість станом на 01.10.2015 року нерухомого майна: господарського двору, що знаходиться в с.Киселівка Білозерського району Херсонської області, вул.Радянська, буд.№50-А, розташованого на земельній ділянці площею 5,7828 (п'ять цілих сім тисяч вісімсот двадцять вісім десятитисячних) га, кадастровий номер земельної ділянки 6520383000:05:001:0145, що є предметом договору купівлі-продажу від 01.10.2015р., укладеному між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Киселівка" (продавець) та Приватним підприємством "Агропродукт-Н" (покупець), який посвідчено приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу в Херсонській області ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за №642; проведення експертизи доручено державній експертній установі за місцезнаходженням суду - Херсонському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (73005, м.Херсон, вул.28 Армії,6).

10.08.2016р. через відділ документального забезпечення господарського суду Херсонської області надійшов лист від 09.08.2016р. №237 Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України із клопотанням експерта, в якому порушено питання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи у справі, та оплати проведення експертизи.

Згідно ч. 4 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку, має право просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів. Відповідно п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" у разі коли для вирішення поставлених перед експертом питань йому необхідні додаткові матеріали (документи, зразки тощо) він з огляду на положення ч. 4 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України вправі просити господарський суд про їх надання. Водночас законом не передбачено повноважень судового експерта щодо витребування та одержання додаткових матеріалів безпосередньо від учасників судового процесу. Тому господарський суд не може покладати на останніх обов'язок надавати додаткові матеріали безпосередньо експертові на його вимогу. Клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів розглядається господарським судом після поновлення провадження у справі; за необхідності для розгляду такого клопотання суд може витребувати матеріали справи з експертної установи, а також повідомити учасників судового процесу про час і місце проведення відповідного судового засідання. Після розгляду клопотання провадження у справі знову зупиняється, а матеріали справи, якщо вони витребувалися судом, надсилаються до експертної установи.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.09.2016р. клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів задоволено, зобов'язано Білозерську філію КП "Херсонське бюро технічної інвентаризації" та Приватне підприємство "Агропродукт-Н" надати необхідні документи, розпорядника майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1 - здійснити оплату вартості експертизи, зупинено провадження у справі.

Листом від 27.09.2016р. витребувані судовим експертом матеріали направлено до експертної установи.

11.10.2016р. від Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи №307/308/309 від 06.10.2016р.

Листами від 17.10.2016р. за вих. №№ 923/371/16/7326/16, 923/371/16/7325/16, 923/371/16/7323 (а.с.128-130) примірник висновку судової будівельно-технічної експертизи №307/308/309/16 від 06.10.2016р. надіслано учасникам провадження - позивачу та відповідачам.

Станом на час розгляду справи будь-яких зауважень щодо проведеної експертизи суду не подано.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №307/308/309 від 06.10.2016р. по даній справі (а.с.116-125), ринкова вартість станом на 01.10.2015р. нерухомого майна: господарського двору, що знаходиться в с.Киселівка Білозерського району Херсонської області, вул.Радянська, буд.№50-А, розташованого на земельній ділянці площею 5,7828 (п'ять цілих сім тисяч вісімсот двадцять вісім десятитисячних) га, кадастровий номер земельної ділянки 6520383000:05:001:0145, що є предметом договору купівлі-продажу від 01.10.2015р., укладеному між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Киселівка" (Продавець) та Приватним підприємством "Агропродукт-Н" (Покупець), який посвідчено приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу в Херсонській області ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за №642, становить - 644486 грн. 90 коп.

Відповідно ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у т.ч. спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання недійсними правочинів (господарських договорів) недійсними" наголошувалось на тому, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, ст. 207, 208 Господарського кодексу України. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, зазначати в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Кодексу. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора, у т.ч. з підстав здійснення відчуження або придбання майна за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Суд зазначає, що визнання недійсним правочинів (договорів) боржника є тим господарсько-правовим заходом у судових процедурах банкрутства, який спрямований на повернення та збереження майна боржника на користь його кредиторів і істотно відрізняється від підстав визнання недійсним правочинів у ЦК України або ГК України, оскільки до конкурсної або ліквідаційної маси повертається майно боржника (банкрута), яке було отримано за законними угодами (правочинами) з точки зору господарського або цивільного законодавства. Проте, такі правочини були укладені боржником у підозрілий період (протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство або після порушення справи про банкрутство), у зв'язку з чим такі правочини боржника у цей період спричиняють юридичні наслідки у вигляді зменшення майнової сфери неплатоспроможного боржника. Отже, у справі про банкрутство арбітражному керуючому або конкурсному кредитору надається право на оспорювання таких угод, відповідно до яких здійснюється передача боржником (банкрутом) своїх прав на основні та оборотні активи іншим особам. Ціллю спростування цих угод або дій є наповнення конкурсної (ліквідаційної) маси банкрута, відновлення платоспроможності боржника та найбільш повного задоволення грошових вимог кредиторів.

Судом встановлено, що при укладенні спірного договору купівлі-продажу від 01.10.2015р. було проведено оцінку вартості нерухомого майна (предмету продажу), і відповідно до Звіту про незалежну оцінку від 25.09.2015р., вартість нерухомого майна становить 659037 грн.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 06.10.2016р., який за своїм змістом відповідає вимогам, передбаченим статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, і є належним доказом у розумінні статей 33-42 Господарського процесуального кодексу України, станом на 01.10.2015р. (дату укладання договору купівлі-продажу) ринкова вартість об'єкту нерухомості становила - 644486 грн. 90 коп.

При цьому суд звертає увагу на те, що всі кошти, отримані боржником за договором, були скеровані останнім на погашення кредитної заборгованості перед ПАТ АТ "Укргазбанк", що підтверджено платіжним дорученням від 01.10.2015р. №624.

Таким чином, відчуження нерухомого майна - господарського двору було здійснено боржником ТОВ "Киселівка" в межах ринкової вартості, всі кошти, отримані в результаті вчинення правочину, були скеровані на погашення заборгованості за кредитним договором, отже позивачем розпорядником майна арбітражним керуючим ОСОБА_1 не доведено, що боржник здійснив відчуження майна за цінами нижчими від ринкових, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносяться обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких ґрунтуються його заперечення проти позову.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Позовні вимоги повинні бути доведені і не можуть базуватись на припущеннях.

Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Окремо слід зауважити, що сторони спору є рівними у своїх правах та охоронюваних законом інтересах.

За таких обставин, з огляду на підстави, викладені у позовній заяві, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати, в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

З огляду на викладене, керуючись ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 33, 34, 43, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. У задоволенні позову розпорядника майна ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Киселівка" арбітражного керуючого ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.10.2015р. відмовити.

Повний текст ухвали оформлено і підписано - 12.12.2016р.

Суддя М.Б. Сулімовська