Рішення

від 30.11.2016 по справі 469/779/16-ц

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.11.2016

Справа №469/779/16-ц

2/469/448/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року Березанський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючого -судді - Тавлуя В. В.

за участі:

секретаря судового засідання - Рогозевич С. О.

начальника Березанського відділу

Миколаївської місцевої прокуратури №1 - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка цивільну справу за позовом заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство «Очаківське лісомисливське господарство», про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та витребування земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Позивач - заступник прокурора Миколаївської області 21.07.2016 року звернувся до Березанського районного суду з зазначеним позовом, мотивуючи тим, що проведеною прокуратурою області перевіркою встановлено порушення вимог законодавства при прийнятті Березанською райдержадміністрацією (далі Березанська РДА) розпоряджень із земельних питань. Так, розпорядженням Березанської РДА №75 від 22.03.2013 року надано безоплатно у приватну власність відповідачу ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0675 га для індивідуального дачного будівництва за межами населеного пункту на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820983900:09:000:1569 . На підставі вказаного розпорядження реєстраційною службою Березанського РУЮ 09.12.2013 року відповідачу видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку №14220604 , про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за №3744157.

Заступник прокурора вважає, що зазначене розпорядження Березанської РДА прийняте з порушенням вимог законодавства, оскільки надана відповідачу ОСОБА_2 земельна ділянка належала до земель державної власності, перебувала у постійному користуванні ДП В«Очаківське ЛМГВ» (раніше - Очаківське державне лісомисливське господарство), та відносилась до земель лісового фонду урочища "Рибаківка", а тому повноваження щодо вилучення та передачі її у власність належали обласній державній адміністрації.

Разом з тим, Березанською РДА надано спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_2 без вилучення її у постійного землекористувача - ДП «Очаківське ЛМГ» - та поза волею належного власника (розпорядника) землі - Миколаївської обласної державної адміністрації, без погодження органом лісового господарства проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім того, на думку Заступника прокурора, при прийнятті оскаржуваного розпорядження також мали місце наступні порушення вимог чинного законодавства, а саме:

- ст.19 Конституції України, ст.17 Закону України В«Про основи містобудуванняВ» , ст.48 Закону України В«Про охорону земельВ» , ст.118 ЗК України, оскільки надана відповідачу ОСОБА_2 земельна ділянка розташована в зоні рекреації, в межах якої, відповідно до Проекту планування та забудови Березанського району, затвердженого постановою Державного комітету Української РСР у справах будівництва від 23.10.1985р. №112, дозволяється розміщення баз відпочинку, пансіонатів та будинків відпочинку, кемпінгів, піонертаборів, таборів труда та відпочинку, пляжів, пам'яток археології, заказників пам'яток культури та забороняється індивідуальне будівництво в 3-х кілометровій зоні узбережжя Чорного моря. Аналогічна заборона міститься і в п.10.17 ДБН 360-92 В«Планування і забудова міських і сільських поселеньВ» , які є обов'язковими у сфері будівництва, містобудування та архітектури;

- що зазначена земельна ділянка, яка надана відповідачу для індивідуального дачного будівництва, розташована в межах прибережної захисної смуги Чорного моря на відстані 30-40 метрів від урізу води та що відповідно до ст.ст.85, 88 Водного кодексу України, ст.ст.59, 84 ЗК України землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей, а землі, на яких розташована прибережна смуга, не підлягають відчуженню. Фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу в розмірі й межах, встановлених законодавством. Відсутність такого проекту та не визначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги та правомірність передачі у приватну власність ділянки, розташованої у нормативно-визначеній смузі від урізу води;

- що надання у власність відповідачу спірної ділянки для індивідуального дачного будівництва суперечить вимогам ст.90 Водного кодексу України та ст.62 ЗК України, відповідно до яких прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об'єктів, об'єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об'єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

Посилаючись на наведені порушення вимог закону Заступник прокурора просить визнати незаконним та скасувати вищезазначене розпорядження Березанської РДА.

Враховуючи, що оспорюване розпорядження Березанської РДА видано із численними порушеннями законодавства, без необхідних погоджень проекту землеустрою, з порушенням правового режиму земель прибережної захисної смуги, заступник прокурора просить визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності №14220604, видане 09.12.2013 року реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції на спірну земельну ділянку, яке є похідним документом і лише посвідчує виникнення права власності.

Оскільки власником (розпорядником) спірної земельної ділянки відповідно до положень ст.122, 149 ЗК України є Миколаївська ОДА, яка не виявляла волі щодо вибуття зазначеної земельної ділянки з власності держави, на підставі ст.152, ч.3 ст.388 ЦК України позивач просить витребувати від ОСОБА_2 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,0675 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1569, розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області та стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області сплачений судовий збір за подачу позову.

Представник позивача - прокурор Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник позивача - Миколаївської облдержадміністрації в судове засідання не з'явився, направив до суду письмове клопотання про розгляд справи без участі представника облдержадміністрації, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Березанської райдержадміністрації та третьої особи ДП "Очаківське ЛМГ" в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився та не повідомив причину своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно розпорядження Березанської райдержадміністрації №75 від 22.03.2013 року В«Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам України (7 чоловік) для ведення індивідуального дачного будівництваВ» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення у власність та надано земельні ділянки у власність зі зміною цільового призначення у власність громадян із земель державної власності, в тому числі ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва із земель державної власності (запасу) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (а.с.13).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій Витягу з поземельної книги (а.с.35-40) та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.41-42) 09.12.2013 року Реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції Миколаївської області на ім'я ОСОБА_2 видано свідоцтво на право власності на вказану земельну ділянку.

Як вбачається з інформації відділу Держгеокадастру у Березанському районі від 23.05.2016 року відповідно до даних НКС (Національної кадастрової системи) цільове призначення спірної земельної ділянки, станом на 20.05.2016 року - для індивідуального дачного будівництва, відстань спірної земельної ділянки від урізу Чорного моря становить 30-40 м до південної межі та 60-70 м до північної межі (а.с.25-26).

На час прийняття оскаржуваногоо розпорядження спірна земельна ділянка входила до державного лісового фонду урочища "Рибаківка", відносилась до земель лісогосподарського призначення, перебувала у державній власності та у постійному користуванні ДП В«Очаківське ЛМГВ» (до 2005 року - Очаківське державне лісомисливське господарство, (а.с.20)) відповідно до наказу Миколаївського обласного виробничого лісогосподарського підприємства «Миколаївліс» від 04 квітня 1989 року № 11 (а.с. 21-22 ), яким зі складу Миколаївського лісгоспзагу виділено та передано до складу Очаківського ДЛМГ Березанське лісництво загальною площею 2124 га, Василівське лісництво загальною площею 9597 га та Очаківське лісництво загальною площею 385 га з усіма основними фондами та оборотними засобами, товаро-матеріальними цінностями тощо.

У свою чергу, Миколаївський лісгоспзаг Миколаївського району Миколаївської області отримав зазначену земельну ділянку у складі єдиного земельного масиву у постійне користування відповідно до акта про постійне користування землею від 15 листопада 1964 року (а.с. 18-19 ).

Відповідно до встановлених обставин справи вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд керується наступними положеннями закону.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до норм ч.5 ст.116 ЗК України (в редакції, що була чинною на момент прийняття розпоряджень), земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Повноваження державних адміністрацій з питань земельних та лісових відносин визначаються Законом України В«Про місцеві державні адміністраціїВ» , нормами земельного та лісового законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України В«Про місцеві державні адміністраціїВ» , статті 31 ЛК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень державних адміністрацій у сфері лісових відносин віднесено, зокрема передачу у власність, надання у постійне користування для ведення лісового господарства земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території (п.4).

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування передбачені статтею 122 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень), відповідно до частини п'ятої якої обласним державним адміністраціям надано право передавати земельні ділянки на їхній території із земель державної власності у власність, або у користування, у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною третьою, якою передбачено передачу земельних ділянок райдержадміністрацією у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва, а також частиною восьмою цієї статті, якою передбачено повноваження Кабінету Міністрів щодо передачі земельних ділянок у випадках, визначених ст.149 ЗК України.

На підставі ст.149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом; вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч.5 ст.149 ЗК України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільсько-господарського використання; ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті.

Згідно із частиною шостою статті 149 ЗК України обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.

Відповідно до частини дев'ятої статті 149 ЗК України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

При цьому частиною 4 статті 31 Лісового кодексу України до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій віднесено передання у власність, надання у постійне користування для ведення лісового господарства земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Крім того, відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, зокрема, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення підлягає погодженню з органом лісового господарства (ч.3 ст.186-1 ЗК України).

Як вбачається з Відповіді Очаківського ДП «Очаківське ЛМГ» від 30.05.2016 року на запит Прокуратури Миколаївської області згода на вилучення вказаної земельної ділянки з постійного користування чи відмова від постійного користування земельною ділянкою ДП «Очаківське ЛМГ» не надавались (а.с. 17 ).

Згідно Відповіді Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 30.05.2016 року на запит Заступника прокурора Миколаївської області (а.с. 23 ) інформація про наявність погоджень на зміну цільового призначення, вилучення, відмову від користування спірною земельною ділянкою Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства відсутня.

Згідно повідомлення Миколаївської обласної адміністрації від 30.06.2016 року (а.с.43) розпоряджень Миколаївської обласної адміністрації про вилучення або припинення права постійного користування ДП "Очаківське лісомисливське господарство" земельними ділянками в урочищі "Рибаківка" Березанського лісництва не приймалось .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610-р В«ОСОБА_1 питання розпорядження земельними лісовими ділянкамиВ» з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (далі - ділянки) Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Міністерству оборони, Державному агентству лісових ресурсів та Державному агентству земельних ресурсів до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері заборонено приймати рішення про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання ділянки вилучаються і передаються у постійне користування та/або в оренду:

- для будівництва, реконструкції та капітального ремонту залізничних ліній та автомобільних доріг загального користування;

- для розміщення кладовищ та за рішенням Кабінету Міністрів України - для: будівництва та обслуговування об'єктів енергетичної інфраструктури (газо-, нафтопроводів, газових та нафтових терміналів, газових та нафтових свердловин, ліній електропередачі, електростанцій, електропідстанцій, розподільних пунктів, ядерних установок); видобування корисних копалин відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами; облаштування державного кордону та будівництва пунктів пропуску через нього; забезпечення відбудови та функціонування монастирів на місцях їх історичного заснування; будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів, визначених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; створення та забезпечення функціонування об'єктів природно-заповідного фонду і виробничо-соціальних об'єктів, необхідних для ведення лісового господарства; розміщення інших об'єктів, вилучення і надання ділянок для яких здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Таким чином, за змістом зазначеного розпорядження вилучення земель лісогосподарського призначення з передачею їх у власність громадян заборонено.

Відповідно до викладеного, оскільки розпорядження спірною земельною ділянкою не відносилось до повноважень Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, суд вважає, що Березанською РДА спірну земельну ділянку надано у власність відповідачу ОСОБА_2 з перевищенням власних повноважень та поза волею належного розпорядника Миколаївської обласної державної адміністрації, без вилучення земельної ділянки з постійного користування ДП «Очаківське ЛМГ» та без погодження проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки з органом лісового господарства, усупереч існування заборони на вилучення та передачу лісових ділянок у приватну власність громадян.

Крім того, за положеннями ст.60 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України (у редакціях, які були чинними на час виникнення правовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води (ч.ч.9, 10 ст.88 ВК України).

Відповідно до ст.ст.85, 88 Водного кодексу України, ст.ст.59, 84 Земельного кодексу України, землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей.

Надання земель прибережної захисної смуги уздовж моря у приватну власність для ведення індивідуального дачного будівництва законодавством не передбачено.

Таким чином, при прийнятті розпорядження Березанської РДА № 75 від 22.03.2013 року, на думку суду, порушено також і зазначені та водоохоронні обмеження.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч.3 ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Таким чином, суд вважає, що зазначене розпорядження підлягає скасуванню як таке, що суперечить законодавству України та порушує цивільні права та інтереси держави, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним і скасуванню видане на його підставі свідоцтво про право власності на земельну ділянку, яке є похідним документом та посвідчує виникнення права власності.

Згідно з ч.3 ст.388 Цивільного кодексу України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що вимоги прокурора щодо витребування спірної земельної ділянки загальною площею 0,0675 га у відповідача ОСОБА_2 , яка вибула з володіння держави незаконно, та повернення земельної ділянки у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача сплачені ним судові витрати в рівних частках з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,212,214-215,218,224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство «Очаківське лісомисливське господарство», про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та витребування земельної ділянки, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації №75 від 22.03.2013 року «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам України (7 чоловік) для ведення індивідуального дачного будівництва», в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0675 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1569 на території Рибаківської сільської ради для індивідуального дачного будівництва.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності №14220604, видане 09.12.2013 року реєстраційною службою Березанського РУЮ на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4820983900:09:000:1569.

Витребувати від ОСОБА_2 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,0675 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1569, розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області.

Стягнути з Березанської районної державної адміністрації та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) судовий збір в сумі по 2067,00 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05 грудня 2016 року.