Постанова

від 13.12.2016 по справі 551/1138/16-а

ШИШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 551/1138/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сиволапа Д.С.

секретаря - Кулинченко О.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

її представника - адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ковалівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та виступає на стороні відповідача ОСОБА_4, про скасування рішення та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2016 року до Шишацького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ковалівської сільської ради про скасування рішення та стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги заявник обґрунтувала тим, що з 13 лютого 2001 року вона зареєстрована та проживає ІНФОРМАЦІЯ_1.

15 вересня 2016 року вона довідалась, що за заявою ОСОБА_4 № 63 від 05 травня 2015 року виконавчий комітет Ковалівської сільської ради виніс рішення № 18/4 від 05 травня 2015 року про зняття позивача з реєстраційного обліку за вищевказаним місцем проживання без її на те згоди.

В зв'язку з цим позивач просить суд вищевказане рішення відповідача визнати протиправним та скасувати його, а також стягнути на її користь з відповідача 2000 грн. в якості моральної шкоди завданої порушенням її прав.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні. Обґрунтувати розмір моральної шкоди та навести перелік перенесених позивачем страждань не змогли не змогли, пославшись лише на те, що обов'язок виплатити моральну шкоду випливає з самого факту прийняття оскаржуваного рішення, яке не ґрунтується на вимогах закону.

Представник відповідача ОСОБА_3 частково заперечувала проти позову в частині стягнення моральної шкоди, у питанні скасування рішення виконавчого комітету поклалась на розсуд суду.

Залучена судом третя особа ОСОБА_4, будучі належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання від нього не надходило, в зв'язку з чим суд за згодою інших учасників судового розгляду прийшов до висновку про відсутність проведення судового розгляду без участі третьої особи.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши в судовому засіданні в якості свідка секретаря Ковалівської сільської ради ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні юридичні факти та правовідносини, що їх супроводжують.

Згідно пояснень позивача ОСОБА_1, а також паспорту на її ім'я серії КО № 833233 виданого 22 жовтня 2010 року Шишацьким РВ УМВС, остання 11 липня 2000 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та з 13 лютого 2001 року зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.5).

На підставі письмової заяви ОСОБА_4 від 05 травня 2015 року виконавчим комітетом Ковалівської сільської ради Шишацького району Полтавської області того ж дня прийнято рішення виписати (мовою оригіналу) ОСОБА_1 з домогосподарства ОСОБА_4 (а.с.7-8).

15 вересня 2016 року Ковалівською сільською радою позивачу ОСОБА_1 видано довідку № 992 про те, що остання на території Ковалівської сільської ради зареєстрована та проживає з 13.02.2001 року. В 2015 році за заявою її чоловіка ОСОБА_4 рішенням виконавчого комітету Ковалівської сільської ради № 18/4 від 05 травня 2015 року виписана з домоволодіння (а.с.8).

З пояснень представника відповідача ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_5, який є секретарем сільської ради та особою відповідальною за ведення реєстраційних обліків місця проживання (перебування) осіб, а також ведення погосподарського обліку вбачається, що оскаржуване рішення було винесене не в частині зняття позивача ОСОБА_1 з реєстрації за місцем проживання, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення таке питання не входило до компетенції органів місцевого самоврядування, а в частині ведення погосподарського обліку шляхом виписки (виключення) ОСОБА_1 зі складу домогосподарства по вул. Богомольця, 22 в с. Ковалівка, головою якого є її колишній чоловік ОСОБА_4 За твердженням вказаних представників сільської ради будь-яких негативних наслідків правового характеру для позивача вказане рішення не мало.

Згідно ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Враховуючи викладене суд при розгляді справи керується тими нормами права, що були чинні на момент прийняття оскаржуваного рішення.

08 січня 2004 року набрав чинності Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» яким такі рудименти радянської правової системи як «прописка» та «виписка» за місцем проживання були замінені поняттями «реєстрація» та «зняття з реєстрації».

Так згідно вимог ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» ( у редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення) зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

1) заяви особи або її законного представника;

2)судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

3) свідоцтва про смерть;

4) паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

5) інших документів, які свідчать про припинення:

- підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;

- підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;

- підстав на право користування житловим приміщенням.

Вказаний перелік підстав для зняття з реєстрації місця проживання особи є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Станом на момент прийняття оскаржуваного рішення (05.05.2015) органи місцевого самоврядування не були наділені повноваженнями реєстрації або зняття з реєстрації місця проживання (перебування) осіб.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що правові категорії «прописка» - «виписка» були ліквідовані ще 08 січня 2004 року з набранням чинності Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем рішення відповідача в дійсності не є рішенням про зняття позивача з реєстраційного обліку за місцем проживання та сприйнято позивачем таким помилково, а насправді стосується порядку ведення погосподарського обліку, як однієї з функцій органів місцевого самоврядування. Таким чином пояснення відповідача та свідка ОСОБА_5 в цій частині є слушними.

Вищевказана обставина підтверджується тим, що згідно довідки Ковалівської сільської ради від 12.12.2016 № 1332, даних паспорту серії КО № 833233 на ім'я ОСОБА_1, а також даних домової книги реєстрації громадян, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01 квітня 2000 року, порядковий запис № 439 місце проживання позивача ОСОБА_1 з 13.02.2001 року по теперішній час зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.4, 45, 49-50).

В той же час у погосподарській книзі Ковалівської сільської ради № 2 за 2011-2015 роки у картці на об'єкт погосподарського обліку № 0122-1 олівцем зроблено запис, що ОСОБА_1 виписана з домогосподарства по вул. Богомольця, 22 в с. Ковалівка, головою якого є її колишній чоловік ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету № 18/4 від 05.05.2015 року (а.с. 46-48).

Згідно ст. 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження в частині статистичного обліку громадян, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

На час винесення оскаржуваного рішення чинною була Інструкція з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 08 грудня 2010 року № 491, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05 січня 2011 року за 9/18747 (далі Інструкція).

Згідно п. 1.1. Інструкції погосподарський облік, як вид первинного обліку, передбачений для накопичення і систематизації відомостей, які збираються сільськими, селищними, міськими радами (далі - місцеві ради) по розташованих на їхній території сільських населених пунктах і які є необхідними для виконання ними своїх повноважень та інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування всіх рівнів і органів виконавчої влади про соціально-демографічні характеристики населення в сільській місцевості, його потенціал у сфері сільського господарства. Для ведення цього обліку використовуються єдина на всій території України методологія і типові форми первинної облікової документації, затверджені центральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Окремі форми ведуться по міських поселеннях.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції домоволодіння - житловий будинок з прилеглою до нього земельною ділянкою та належними йому господарськими спорудами та будівлями.

Домогосподарство (домашнє господарство) - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують свої кошти та витрачають їх. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати в будь-яких з цих стосунків або бути і в тих і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.

Пунктом 2.1. Розділу ІІ Інструкції визначено, що першим типом об'єкту обліку (код - 1) є домогосподарство з реєстрацією місця проживання на території місцевої ради разом з нерухомістю, якою воно володіє або користується на правах довгострокової оренди.

Відповідно до п. 3.2. Розділу ІІІ Інструкції визначено, що об'єкт першого типу - домогосподарство з реєстрацією місця проживання на території місцевої ради, включається до погосподарського обліку за фактом реєстрації місця проживання його членів (або хоча б одного з його членів) на території місцевої ради.

Згідно п. 7.3.2. Розділу VII Інструкції у відповідних полях другої графи розділу записуються прізвища, імена, по батькові всіх членів домогосподарства, які мають реєстрацію місця проживання в місцевій раді. Першим записується голова домогосподарства, потім усі інші члени домогосподарства як присутні, так і тимчасово відсутні. Прізвища, імена та по батькові всіх членів домогосподарства записуються повністю, без перекручування та скорочення.

Вимогами Інструкції для осіб, які тимчасово чи повністю вибули з домогосподарства передбачено зазначення у відповідних графах погосподарських книг відміток «про тимчасову відсутність» або «про повне вибуття». Застосування таких категорій, як «прописка» або «виписка» з домогосподарства вимогами Інструкції не передбачалась.

Згідно п. 7.3.10. Інструкції запис про вибуття члена домогосподарства на проживання до іншого домогосподарства здійснюється на підставі заяви члена/членів домогосподарства. Усі записи про вибулого члена домогосподарства в обліковій картці домогосподарства акуратно викреслюються.

Як встановлено судом при дослідженні заяви ОСОБА_4 від 05.05.2015 року до виконавчого комітету Ковалівської сільської ради про виписку його колишньої дружини ОСОБА_1 (а.с.9), змісту протоколу засідання виконавчого комітету від 05 травня 2015 року (а.с.40-44), а також пояснень свідка ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 до Ковалівської сільської ради з питанням внесення до погосподарської книги відомостей про її вибуття з домогосподарства за місцем її реєстрації не зверталась, оскаржуване рішення прийнято виключно на підставі заяви ОСОБА_4 без виклику на засідання виконавчого комітету, як заявника так і особи стосовно якої було розглянуто вказане питання.

При цьому застосувавши у оскаржуваному рішенні правову категорію «виписати з домогосподарства», застосування якої вимогами Інструкція з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах не передбачено, але яка до теперішнього часу багатьма особами ототожнюється зі зняття особи з реєстраційного обліку за місцем проживання, виконавчий комітет вчинив дії не передбачені нормативними актами, які регулюють діяльність органів місцевого самоврядування, що суперечить приписам ч.2 ст. 19 Конституції України відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом відсутність правової підстави для винесення вказаного рішення, порядок його прийняття без дослідження наявності об'єктивних підстав для його винесення та виклику особи прав та інтересів якої воно стосується (ОСОБА_1В.) на засідання виконавчого комітету, свідчить, що більшості вказаних критеріїв оскаржуване рішення не відповідає

Враховуючи вищевикладене, а також те, що оскаржуване рішення, хоча і не викликало прямих негативних наслідків правового характеру для позивача, але може в подальшому мати приюдиційне значення при вирішенні питання поділу майна колишнього подружжя чи вирішення питання користування житловим будинком, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення відповідача, як протиправного.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди суд виходив з наступного.

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Необхідність стягнення моральної шкоди обґрунтована позивачем саме фактом прийняття рішення про зняття її з реєстраційного обліку за місцем проживання в той час як в ході розгляду справи судом встановлено, що такий факт місця не мав, а оскаржуване рішення відповідача порушує лише порядок ведення погосподарського обліку.

Згідно 1. ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (підстави для звільнення від доказування).

В супереч обов'язку доказування за позовними вимогами про стягнення моральної шкоди позивач не надала жодних доказів щодо характеру та обсягу перенесених нею страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення) тяжкості вимушених змін у її житті, часу та зусилля, необхідних для відновлення попереднього стану. Не зазначила з чого саме вона виходила визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 2000 грн. .

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині позивач без вказівки на конкретні обставини та докази навела лише фрази загального характеру про те, що прийняте відповідачем рішення призвело до порушення її прав на працевлаштування, неможливості здійснення виборчого права оформлення субсидії тощо.

З матеріалів справи та пояснень самого позивача вбачається, що про порушення свого права вона довідалась 15 вересня 2016 року, а вже 14 листопада 2016 року звернулась за захистом своїх майнових прав тобто період протягом якого позивач була обізнана з порушенням її прав до моменту звернення з позовом до суду є незначним.

Надана позивачем медична документація щодо її перебування на медичному обліку, як такої що потребує оперативного втручання даним періодом не охоплюється оскільки відповідна медична довідка видана, ще 19.07.2016 року, тобто до часу коли позивач довідалась про порушення її прав відповідачем (а.с. 10). Вищевказаний факт виключає причинний зв'язок між оскаржуваним рішенням та погіршенням стану здоров'я позивача.

З пояснень, як самого позивача так і свідка ОСОБА_5 вбачається, що жодних перешкод у реалізації позивачем її виборчих прав оскаржуваним рішенням завдано не було.

Враховуючи те, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди такими, що не підлягають задоволенню через їх недоведеність.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Понесені позивачем судові витрати у справі становлять 1201,20 грн., з яких 551,20 грн. сплачений позивачем судовий збір за позовною вимогою про скасування рішення відповідача, а також 650 грн., що були сплачені позивачем адвокату ОСОБА_2 за надання правової допомоги згідно квитанції № 5039 від 13 грудня 2016 року (а.с.1, 55).

Враховуючи те, що задоволенню підлягають лише позовні вимоги немайнового характеру, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 551,20 грн. на відшкодування сплаченого нею за даною позовною вимогою судового збору та 1/2 частину суми, що була сплачена позивачем за надання правової допомоги, а всього стягнути 876,20 грн. (551,20 +650/2)

Ухвалою суду від 23 листопада 2016 року сплату судового збору за позовною вимогою про стягнення моральної шкоди відстрочено до ухвалення судового рішення. Зважаючи на те, що вказана позовна вимога задоволенню не підлягає - судовий збір у сумі 551,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 11-12, 27-40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 5, 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 6, 11, 71, 94, 158-163,185-186, 254 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ковалівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та виступає на стороні відповідача ОСОБА_4, про скасування рішення та стягнення моральної шкоди -задовольнити частково.

Рішення виконавчого комітету Ковалівської сільської ради від 05 травня 2015 року № 18/4 в частині виписки з домогосподарства ОСОБА_4 його колишньої дружини ОСОБА_1 - визнати протиправним та скасувати.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Ковалівської сільської ради (Полтавська область, Шишацький район, с. Ковалівка, код ЄДРПОУ 21048778) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1, паспорт КО № 833233, виданий 22 жовтня 2010 року Шишацьким РВ УМВС України в Полтавській області 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. на відшкодування сплаченого позивачем судового збору та 325 (триста двадцять п'ять) грн. на відшкодування витрат по наданню правової допомоги, а сього стягнути 876 (вісімсот сімдесят шість) грн. 20 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1, паспорт КО № 833233, виданий 22 жовтня 2010 року Шишацьким РВ УМВС України в Полтавській області на користь держави 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. судового збору.

Копію постанови вручити учасникам судового розгляду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання копії її повного тексту до Харківського апеляційного адміністративного суду через Шишацький районний суд Полтавської області.

Головуючий - суддя Д.С. Сиволап