Рішення

від 18.04.2007 по справі 16/496-06-13577

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/496-06-13577

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2007 р.Справа  № 16/496-06-13577

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:          Жуков Т.В. по дов.  від 20.02.2007р.;

Від відповідача:        не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Струм-92” до відкритого акціонерного товариства “Одесахарчореммаш” про зобов'язання виконати певні дії, -  

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Струм-92” (далі по тексту ТОВ “Струм-92”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до відкритого акціонерного товариства “Одесахарчореммаш” (далі по тексту ВАТ “Одесахарчореммаш”) про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні орендованим майном шляхом відновлення енерго- та водопостачання даних приміщень, розташованих за адресою м. Одеса, Миколаївська дорога 197.

17.04.2007р. до господарського суду надійшли уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить зобов'язати ВАТ “Одесахарчореммаш” усунути перешкоди у користуванні орендованим майном, розташованим за адресою м. Одеса, Миколаївська дорога 197 та переданих за договором оренди від 01.01.1999р. і визначених під літерами Л/ар, Л-1/ар, Л-2/ар загальною площею 118,5 кв.м. шляхом відновлення енерго- та водопостачання даних приміщень.

Відповідачем згідно наданих під час судового розгляду справи пояснень позовні вимоги заперечуються у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки між сторонами по справі  відсутні договірні відносини стосовно споживання води та електроенергії, а також посилаючись на відсутність обліку в орендованих позивачем приміщеннях споживання води та електроенергії.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.01.1999р. між сторонами по справі був укладений договір оренди, відповідно до умов якого  ВАТ “Одесахарчореммаш” передало у тимчасове платне користування ТОВ “Струм-92”  виробничі, складські, побутові приміщення, споруди та обладнання на строк до 10.01.2002 року. В подальшому, за відсутністю заперечень з боку обох сторін  договір був неодноразово пролонгований на той же строк та на тих самих умовах. 06.03.2003р. частина об'єктів, які знаходилися у орендному користуванні ТОВ “Струм-92” була придбана останнім у власність на підставі договору купівлі-продажу №17 від 06.03.2003р.  

В матеріалах справи є рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2004р., постановленого за результатами розгляду справи №25/104-04-3152 за позовом ТОВ “Струм-92” до ВАТ “Одесахарчореммаш” і Одеської міської ради  про встановлення земельного сервітуту,  усунення перешкод у користуванні майном та стягнення збитків у сумі 83487,20 грн. та за зустрічним позовом ВАТ “Одесахарчореммаш” до ТОВ “Струм-92” про визнання договору купівлі-продажу №17 від 06.03.3003р.  недійсним, про зобов'язання здійснити демонтаж майна  та звільнити приміщення та земельну ділянку. Даним судовим рішенням позовні вимоги ТОВ “Струм-92” були задоволенні у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову було відмовлено. В межах провадження по справі №25/104-04-3152 була призначена  судова будівельно-технічна експертиза, яка проводилася Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз. До висновку судового експерта була розроблена експлікація будівель, які знаходяться у власності ТОВ “Струм-92” та які залишилися в орендному користуванні товариства.  Даною експлікацією чітко визначено, що на підставі договору оренди від 01.01.1999р. у користуванні позивача залишилися об'єкти під  літерами Л/ар, Л-1/ар, Л-2/ар.

Також, судовим рішенням від 24.12.2004р. по справі №25/104-04-3152 була надана докладна оцінка як договору купівлі-продажу №17 від 06.03.2003р., укладеному між сторонами по справі так і орендним відносинам, які існують до нинішнього часу між ВАТ “Одесахарчореммаш” та ТОВ “Струм-92”.

Умовами пункту 4 договору оренди від 01.01.1999р. сторони домовилися, що орендар на протязі 2-ох місяців повинен встановити в орендованих приміщеннях автономний облік електроенергії. Пунктом 2 договору передбачено, що ВАТ “Одесахарчореммаш” забезпечує приміщення, які передані в оренду ТОВ “Струм-92” водою, каналізацією та електроенергією від своїх мереж.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем саме умов пункту 2 договору оренди від 01.01.1999р., що призвело до порушення його прав як орендаря, звернувся до господарського суду з даними позовними вимогами. При цьому, факт припинення ВАТ “Одесахарчореммаш” в орендовані ТОВ “Струм-92” приміщення водо- та електропостачання підтверджується багаточисельними матеріалами справи та не заперечується самим відповідачем.

Відповідач по тексту відзиву на позов наголошує на невиконанні позивачем умов пункту 4 договору оренди від 01.01.1999р., що за думкою ВАТ “Одесахарчореммаш” є підставою для припинення водо- та електропостачання у орендовані ТОВ “Струм-92” приміщення.

За переконанням суду, невиконання однією із сторін за угодою прийнятих на себе зобов'язань за договором є підставою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів у встановленому законом порядку, що ніяким чином не повинно ототожнюватися з односторонньою відмовою суб'єкта від виконання прийнятих на себе за договором зобов'язань.

При цьому, слід зазначити, що умовами укладеної між сторонами орендної угоди не встановлений обов'язок Орендаря щодо укладання самостійних угод з водо- та енергопостачальними організаціями. Навпаки, умовами пункту 4 договору чітко визначений обов'язок Орендодавця забезпечити приміщення, які передані в оренду ТОВ “Струм-92” водою, каналізацією та електроенергією від своїх мереж. Виходячи з умов укладеної між сторонами угоди суд оцінює дії відповідача щодо припинення водо- та електропостачання приміщень, які використовуються  ТОВ “Струм-92” на умовах оренди неправомірними та безпідставними. За переконанням суду, якщо відповідач вважає, що його права як споживача води та електроенергії порушуються, він має право відрегулювати це питання шляхом укладення відповідної угоди з Орендарем або іншим встановленим законом способом.  

Правова позиція суду з цього питання підтверджується листом Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.02.2006 р. N 05-34-11/807 “Щодо надання роз'яснень”. Відповідно до цього листа, згідно з пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910 ) (далі  - Правила), постачання електричної  енергії для забезпечення потреб  електроустановки здійснюється  на підставі договору  про постачання електричної  енергії, що  укладається  між власником  цієї електроустановки (уповноваженою власником  особою) та постачальником  електричної енергії за регульованим тарифом, або  договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Відповідно  до  абзацу  шістдесят  третього  пункту  1.2  Правил,  споживач електричної  енергії   -  юридична  або  фізична   особа,  що  використовує електричну  енергію  для забезпечення  потреб  власних електроустановок  на підставі договору. Орендарі беруть в оренду  об'єкт або його частину на інженерне забезпечення якого свого  часу власником  об'єкту (орендодавцем) були  виконані технічні умови   та   укладені   з   постачальником   електричної   енергії   та/або електропередавальною організацією відповідні договори. Оскільки  оренда  -  це  засноване  на договірній  основі  строкове  платне користування майном,  необхідним орендареві для  здійснення ним відповідної діяльності,  яке не  передбачає  передачі права  власності від  орендодавця орендареві, то  усі умови щодо користування  та управління цим майном мають бути визначені договором оренди. У  відповідності до   пункту 1  статті 4  Закону  України "Про  власність", власник  на свій  розсуд володіє,  користується і  розпоряджається належним йому майном.  Таким чином, на етапі  укладення договору оренди рішення щодо використання  об'єкту, який  належить орендодавцеві,  приймає безпосередньо орендодавець. Відносини з іншими  суб'єктами, щодо використання будівлі або її частини закріпляються відповідними договорами оренди. У разі  обумовлення договором  оренди передачі орендареві  повноважень щодо укладення  договірних відносин  з електропередавальною  організацією та/або постачальником  електричної  енергії,  між  сторонами мають  бути  укладені відповідні  договори згідно  з  вимогами  Правил,  отримані та  виконані (у передбачених  Правилами  випадках) технічні  умови, проводитись  розрахунки тощо. В тому  разі, коли зазначених повноважень  не надано, вартість використаної орендарем електричної  енергії має  враховуватися в орендній  платі. Так як користування електроустановкою  може відбуватись лише в  тому випадку, коли вона працює,  а працювати  вона буде лише  у випадку подачі  на неї напруги тобто електрозабезпечення, з постачальником електричної енергії за передану та поставлену орендарю електричну енергію має розраховуватись орендодавець, як   безпосередній  власник   електроустановок,  які  здаються   в  оренду. Відповідно, не  виникає і  інших господарських відносин  між постачальником електричної   енергії  та   орендарем   (щодо  отримання   технічних  умов, розрахунків тощо). Таким  чином,  відносини  сторін  щодо  орендованого майна,  у  тому  числі розрахунки за спожиту електричну енергію, регулюються договором оренди. При цьому договором  оренди може  бути передбачено укладення  орендарем прямого договору   про   постачання   електричної   енергії  з   енергопостачальною організацією.

Із змісту договору оренди від 01.01.1999р., укладеного між сторонами по справі не слідує, що орендар уповноважений  власником   укладати  договір   про  постачання  електричної енергії та води.  

При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої  цивільні  права вільно на власний розсуд. Положеннями ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є свобода договорів.  Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ст. 759 ЦК  України від 16.01.2003р.  № 435-IV за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Наведені положення чинного цивільного законодавства України, дозволяють суду дійти  висновку, що за договором майнового найму наймач отримує повноваження щодо володіння та користування одержаною за цим договором річчю.

Відповідно до ч. 1 ст. 395 ЦК України від 16.01.2003р.  № 435-IV речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Відповідно до ст. 396 ЦК  України від 16.01.2003р.  № 435-IV особа,  яка  має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 „Захист права  власності” цього Кодексу.

Крім того,  у відповідності до  ст. 28 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”  від 10.04.1992р. № 2269-XII в редакції закону України N 98/95-ВР від 14.03.95р. із наступними змінами та доповненнями, орендареві забезпечується  захист  його  права  на  майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.

Згідно із ч.1 ст. 8 ЦК  України від 16.01.2003р.  № 435-IV якщо  цивільні  відносини  не  врегульовані  цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, іншими актами цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Наведені положення чинного законодавства України дозволяють суду дійти висновку щодо правомірності застосування до орендних правовідносин, які склалися між сторонами по справі,  за аналогією закону норм чинного цивильного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини та забезпечують позивачу   захист  прав на майно, одержане ним за договором оренди від  01.01.1999р.,  нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності, у тому числі шляхом усунення перешкод у користуванні з боку орендодавця.

Крім того, ціла низка норм діючого законодавства України надає будь-якому суб'єкту цивільних правовідносин право на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 15 ЦК  України від 16.01.2003р.  № 435-IV кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до зазначених по тексту рішення вище положень договору оренди від 01.01.1999р. відповідачем були прийняти на себе зобов'язання щодо  забезпечення приміщень, які передані в оренду ТОВ “Струм-92” водою, каналізацією та електроенергією від своїх мереж, тобто ВАТ “Одесахарчореммаш” прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення переданих в оренду приміщень тими комунікаціями, які забезпечують життєдіяльність та можливість їх використання позивачем відповідно до цільового призначення.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України  договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Надавши згоду на платне використання ТОВ “Струм-92” переданих в оренду приміщень та передбачивши умовами договору від 01.01.1999р. свій обов'язок щодо забезпечення приміщень  водою, каналізацією та електроенергією від своїх мереж,   за переконанням суду, відповідачем було надано Орендарю право використання і відповідних комунікацій, у тому числі мереж енерго- та водопостачання, які є невід'ємною частиною приміщень, отриманих позивачем у користування на підставі договору оренди від 01.01.1999р.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ “Струм-92”, на думку суду, передусім спрямовані на захист права користування та володіння  орендованими приміщеннями шляхом усунення перешкод створюваних відповідачем, судом не приймаються до уваги посилання  відповідача щодо відсутності укладених між сторонами по справі договорів про постачання електричної енергії та води, оскільки обов'язок  надати річ наймачеві у стані, що відповідає умовам договору найму та її призначенню, покладений на наймодавця відповідно до вимог  діючого цивільного  законодавства України та випливає із змісту існуючих між сторонами по справі  орендних правовідносин.

Проаналізувавши ситуацію, яка склалася між сторонами по справі, суд доходить висновку, що діями відповідача, якими приміщення, що знаходяться в оренді ТОВ “Струм-92” були від'єднанні від мереж енерго- та водопостачання, порушуються права останнього як наймача зазначених приміщень.

Відповідно до ст. 391 ЦК  України від 16.01.2003р.  № 435-IV власник  майна  має  право  вимагати  усунення  перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Згідно із ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та обов'язків  можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Наведене дозволяє суду здійснити висновок щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог ТОВ “Струм-92” та наявності підстав для їх задоволення в частині зобов'язання ВАТ “Одесахарчореммаш” усунути перешкоди у користуванні орендованим майном, розташованим за адресою м. Одеса, Миколаївська дорога 197 та переданих за договором оренди від 01.01.1999р. і визначених під літерами Л/ар, Л-1/ар, Л-2/ар загальною площею 118,5 кв.м. шляхом відновлення енерго- та водопостачання даних приміщень.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача по справі  згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати відкрите акціонерне товариство “Одесахарчореммаш” /65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 197, код ЄДРПОУ 00383834/ усунути перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю “Струм-92” / 65013, м. Одеса,  Миколаївська дорога, 197, код ЄДРПОУ 19038465 / у користуванні орендованим майном, розташованим за адресою м. Одеса, Миколаївська дорога 197 та переданим за договором оренди від 01.01.1999р. і визначеним під літерами Л/ар, Л-1/ар, Л-2/ар загальною площею 118,5 кв.м. шляхом відновлення енергопостачання  та водопостачання даних приміщень. Наказ видати.

3.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Одесахарчореммаш” /65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 197, р/р 26006016340000 в ОФ АКІБ „УкрСиббанк” м. Одеса, МФО 328782, код ЄДРПОУ 00383834/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Струм-92” / 65013, м. Одеса,  Миколаївська дорога, 197, р/р 26001021590000 в ОФ АКІБ „УкрСиббанк” м. Одеса, МФО 328782, код ЄДРПОУ 19038465 / витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. / вісімдесят п'ять грн. 00 коп./ та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. / сто вісімнадцять  грн. 00 коп./. Наказ видати.

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

       Накази видати після набрання рішенням законної сили.

      Рішення підписане 10.05.2007р.

Суддя