Рішення

від 16.04.2007 по справі 5/75-07-1993

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/75-07-1993

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2007 р.Справа  № 5/75-07-1993

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго”, м. Одеса.

до відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства „Легенда”, м. Одеса.      

       про стягнення 223 258, 97 грн.     

Суддя  Могил С. К.

Представники:

від позивача: Стрецкул М. В., на підставі довіреності.  

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “ЕК Одесаобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного виробничо-комерційного підприємства „Легенда” заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 152 384, 16 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 27 057, 48 грн., трьох відсотків річних у розмірі 9 552, 90 грн. та індексу інфляції у розмірі 34 264, 43 грн.

Відповідач в засідання суду не з'явився, відзив на позов не надав та не довів до суду зворотне щодо позовних вимог позивача. Розглянув матеріали справи суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, за наявними матеріалами справи у відповідності з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Між ВАТ “ЕК Одесаобленерго” та ПВКП „Легенда” 02.09.1998 року разом з додатками був укладений договір №1226 (шифр –12260015) на користування електричною енергією.  

Умовами укладеного договору, позивача було зобов'язано відпускати відповідачу електричну енергію у відповідності з встановленими даними договорами умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідача сплачувати за фактично використану електричну енергію у строки які передбачено договорами.

У відповідності з пунктом 12 укладеного договору, договір було укладено на строк до 31 грудня 2000 року і він набрав чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. У матеріалах справи відсутні будь які заяви або листи однієї з сторін по договору про відмову від договору або припинення його дії, таким чином станом на дату подання позову договір є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач, у відповідача за 2004 рік та за 2005 рік станом на 05.03.2007 року існує заборгованість за спожиту активну електроенергією у розмірі 152 384, 16 грн. За ствердженням позивача, станом на дату подання позову борг за активну електроенергію відповідачем не було погашено. В обґрунтування своїх вимог про стягнення заборгованості за активну електроенергію позивачем до суду були подані звіти відповідача про кількість спожитої електроенергії у спірний період, рахунки за спожиту активну електроенергію, обґрунтований розрахунок заборгованості.

Крім того, в зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 27 057, 48 грн., а також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України три відсотки річних у розмірі 9 552, 90 грн. та індекс інфляції у розмірі 34 264, 43 грн.

Ґрунтуючись на наданих документальних доказах та вимогах Закону України “Про електроенергетику”, Правил користування електроенергією, Цивільного кодексу України, умовах укладеного договору позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість

-          за спожиту активну електроенергію у 2004 – 2005 роках 152 384, 16 грн.;

-          пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 27 057, 48 грн.;

-          три відсотки річних у розмірі 9 552, 90 грн.;

-          індекс інфляції у розмірі 34 264, 43 грн.

Відповідач в засідання суду не з'явився відзив на позов не надав та не довів до суду певними засобами доказування зворотне позовним вимогам позивача.

Дослідивши матеріали справи, вислухав представника позивача, суд вважає, що позов ВАТ „ЕК Одесаобленерго” підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, між сторонами по справі разом з додатками був укладений договір від 02.09.1998 року №1226 на користування електричною енергією предметом якого є умови та порядок постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем.

У відповідності з умовами укладеного договору відповідача було зобов'язано проводити розрахунок за електроенергію на підставі рахунку у термін 5 днів (пункт 3.3 договору).

На виконання своїх зобов'язань за договором позивачем відповідачу постачалась електроенергія у 2004 та 2005 роках. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду звітами відповідача про кількість спожитої електроенергії та відповідними рахунками за активну електроенергію. В свою чергу відповідач розрахунки за спожиту електроенергію проводив неналежним чином в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем станом на дату подання позову залишилась несплаченою заборгованість за спожиту активну електроенергію у 2004 –2005 роках у розмірі 152 384, 16 грн. В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду належним чином відсутність цієї заборгованості, або надано докази які би спростували позовні вимоги позивача в цій частині.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у 2004 –2005 роках є обґрунтованими в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 152 384, 16 грн.

Крім того, позивач у своєї позовної заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань пеню у розмірі 27 057, 48 грн., а також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України три відсотки річних у розмірі 9 552, 90 грн. та індекс інфляції у розмірі 34 264, 43 грн.

У відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, а саме: три відсотки річних – 9 552, 90 грн., індекс інфляції –34 264, 43 грн.

Щодо стягнення пені то ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України. Натомість, згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III  від 10.01.2002 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений  статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності з ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пунктом 3.4 договору передбачено стягнення пені за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України - якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Але, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік. Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приймаючи до уваги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою передбачено строк у межах якого нараховуються штрафні санкції, п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, яким встановлено строк протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, суд вважає що підстави для стягнення пені відсутні, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 27 057, 48 грн. слід відмовити.

У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок позивача та відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

     Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства „Легенда”, р/р 26002301520213 в Заводському відділенні ПСБ, МФО 328908, код 24542510 (65000, м. Одеса, вул. Путаєва, 44) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” на поточний рахунок № 2603630103776 в обласному управлінні ОПЕРУ ОБУ м. Одеси, МФО 328845, одержувач ЦРЕМ ВАТ „ЕК Одесаобленерго” код 26302276 (код ЦРЕМ – 02) (м. Одеса, вул. Садова, 3) 152 384 (сто п'ятдесят дві тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 16 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію у 2004 –2005 роках.

3.          Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства „Легенда”, р/р 26002301520213 в Заводському відділенні ПСБ, МФО 328908, код 24542510 (65000, м. Одеса, вул. Путаєва, 44) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” р/р 26008236684 в ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 328168, код 001131713 (м. Одеса, вул. Садова, 3) а саме:

-          9 552 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 90 коп. три відсотки річних;

-          34 264 (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 43 коп. індексу інфляції;

-          1 962 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві) грн. 01 коп. державного мита;

-          103 (сто три) грн. 69 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 24.04.2007 року.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя