Рішення

від 12.12.2016 по справі 438/1057/16-ц

БОРИСЛАВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/1057/16-ц

Номер провадження 2/438/502/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2016 року Бориславський міський суд

Львівської області

в складі головуючого-судді: Посисень Л.М.,

при секретарі Гадубяк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бориславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориславської міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею, ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1, серія/номер паспорта НОМЕР_2) в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 право на завершення процедури приватизації та одержання у власність земельної ділянки площею 1000 квадратних метрів, кадастровий номер НОМЕР_4, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та земельної ділянки площею 568,00 квадратних метрів, кадастровий номер НОМЕР_3, призначеної для ведення садівництва, розташованих за адресою АДРЕСА_1 шляхом здійснення всіх реєстраційних дій пов'язаних з державною реєстрацією даних земельних ділянок.

Справу представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 просить розглянути у його відсутності та відсутності позивача ОСОБА_1, позов підтримує, про що представник позивача ОСОБА_5 подав у суд письмову заяву.

Позивач ОСОБА_1, в обґрунтування позовних вимог, в позовній заяві зазначила, що 21 вересня 2016 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Бориславської міської ради Львівської області, їй - спадкоємцю відмовлено у державній реєстрації прав на земельну ділянку по АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_4 в зв'язку з тим, що за спадкодавцем ОСОБА_4 не було зареєстровано речових прав на неї.

З тих же підстав, рішенням №31492652 відмовлено їй у державній реєстрації прав та обтяжень і на земельну ділянку по АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_3.

В зв'язку з цим, вона - спадкоємець за заповітом не може зареєструвати своє право власності на земельні ділянки, які виділялися ОСОБА_4 у власність.

Із відмовою незгідна, вважає що має право на завершення приватизації земельних ділянок в порядку спадкування, за наступних підстав:

ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ОСОБА_4 (надалі - спадкодавець), її бабця - померла. Факт смерті посвідчується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 16.09.2015 року виданим керівником відділу державної реєстрації актів цивільного стану Бориславського міського управління юстиції у Львівській області Павлюк Я.В.

Розпорядженням щодо спадкоємців, складу спадщини та умов щодо її одержання спадкоємцями, спадкодавець визначила 17 червня 2013 року у заповіті складеному на бланку НОМЕР_6, посвідченому приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Гавдяк Лідією Богданівною, та зареєстрованому за номером 307 в реєстрі нотаріальної дії. Про що внесено запис в спадковий реєстр за номером 54622806, що підтверджується витягом № 34296770 про реєстрацію в спадковому реєстрі.

Зміст заповіту становить розпорядження заповідача, що спадкоємцем всього майна ОСОБА_4, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати спадкодавцю на день смерті і на що остання за законом матиме право є її внучка - вона, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, яку у встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк вона прийняла (спадкова справа № 138/2015 р.). До складу спадщини увійшло все майно ОСОБА_4 і взагалі все те, що належало спадкодавцю на день смерті і на що остання за законом матиме право.

Спадщина, на яку видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, складеного на бланку серії НОМЕР_7 та зареєстрованого в реєстрі за №230, складається з житлового будинку АДРЕСА_1

Даний будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,1745 га, на яку окремими положеннями рішення Бориславської міської ради Львівської області від 16 грудня 2014 року №1694 було надано дозвіл на виготовлення технічних документацій щодо встановлення меж земельної ділянки (надалі - Технічна документація) площею 1000 кв.метрів для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, та площею 745 кв. метрів для ведення садівництва ОСОБА_4

На підставі даного рішення було розпочато приватизацію земельних ділянок.

16 липня 2015 року виготовлено технічну документацію та видано витяги з Державного земельного кадастру про земельну НВ-4602447152015, кадастровий номер НОМЕР_4 та НВ-4602446922015, кадастровий номер НОМЕР_3 від 19.08.2015 року.

Спадкодавець ОСОБА_4 померла до закінчення процедури оформлення речових прав на вказані земельні ділянки.

Однак Бориславська міська рада не заперечила проти «закінчення приватизації» нею земельних ділянок, і за її заявою, представника ОСОБА_4, пунктом 1.1. частини першої рішення № 2061 від 15.10.2015 року затвердила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передала у власність ОСОБА_4, земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 1000,00 кв.м. на АДРЕСА_1 Львівської області (кадастровий номер НОМЕР_4) .

Водночас частиною другою цього рішення, затвердила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передала у власність ОСОБА_4, земельну ділянку для садівництва площею 568,00 кв.м на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_3).

16 вересня 2016 року, через фронт-офіс центру надання адміністративних послуг Бориславської міськради Львівської області, вона подала заяву про державну реєстрацію прав на земельні ділянки по АДРЕСА_1 Львівської області площею 1000 квадратних метрів, кадастровий номер НОМЕР_4, та площею 568 квадратних метрів кадастровий номер НОМЕР_3.

Із заявою вона подала оригінали документів, необхідні для державної реєстрації прав, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.

Проте 21 вересня 2016 року, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Бориславської міської ради Львівської області Краснопольська Наталія Ярославівна рішенням №31493101 відмовила їй - спадкоємцю ОСОБА_1 у державній реєстрації прав на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 та кадастровий номер НОМЕР_3, на її думку, підставою для відмови є відсутність документів, які підтверджують набуття заявником права власності на них.

Право власності на земельні ділянки за власником ОСОБА_4 мало виникати з моменту реєстрації цих прав в Державній реєстраційній службі, проте як згадується вище спадкодавець померла до вчинення реєстраційних дії, а тому вона спадкоємець за заповітом не може зареєструвати своє право власності на земельні ділянки, які виділялися ОСОБА_4 у власність. Оскільки за життя ОСОБА_4 не набула у встановленому законом порядку право власності на земельні ділянки, вона не може їх успадкувати.

Відтак оформити право на спадкове майно у виді земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 та кадастровий номер НОМЕР_3, право на яку мала спадкодавець, позивач не в змозі з тих підстав, що на ці земельні ділянки не було зареєстровано право власності в державному реєстрі речових прав на імя ОСОБА_4 Тобто процедура приватизації розпочата проте не була завершена.

В зв'язку з цим, державний нотаріус Трускавецької державної міської нотаріальної контори ОСОБА_9 (виконуючий обов'язки державного нотаріуса Бориславської державної міської нотаріальної контори) постановою від 26.07.2016 року №256/02-14 , відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки по АДРЕСА_1.

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно пункту «г» ч.1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання прав, як це передбачено п.1 ч.3 ст.153 Земельного Кодексу України.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1 статті 1225 ЦК України.

Згідно зі ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та реєстрації права власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» (пункт 3.5.) роз»яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Спадкодавець ОСОБА_4 розпочала процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, проте померла, не завершивши її та не отримавши правовстановлюючого документа на земельну ділянку - державного акта на право власності. Право на завершення процедури приватизації та отримання даної земельної ділянки у власність, яке належало померлій на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Це право в порядку спадкування перейшло до неї як спадкоємця померлої.

Оскільки відповідно до Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються, а тому за нею в порядку захисту її спадкових прав необхідно визнати право на завершення процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за заповітом та одержання у власність земельних ділянок, право на які мала померла ОСОБА_4

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» (абзац 14 пункт 1) роз»яснив, судам потрібно брати до уваги, що спори про спадкування підлягають розгляду судами виключно у порядку цивільного судочинства. Відмова у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК) або закриття провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК) з тих підстав, що заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, не відповідають зазначеним вимогам процесуального законодавства. Постановлення ухвали про закриття провадження у справі без зазначення, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, суперечить також вимогам ст.206 ЦПК.

Представник відповідача Бориславської міської ради Львівської області Романів І.Б. позов визнала, судове засідання просить проводити у відсутності представника Бориславської міської ради Львівської області, про що подала у суд письмову заяву.

Враховуючи, що визнання відповідачем Бориславською міською радою Львівської області позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, чи інтереси інших осіб - позов позивача ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 174 ч.4, 212 ЦПК України,

ст.ст.373, 1216, 1217, 1223, 1225, 1268 ЦК України, ст.ст. 81, 116, 125 ЗК України

суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити -

Визнати за ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1, серія/номер паспорта НОМЕР_2) в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 право на завершення процедури приватизації та одержання у власність земельної ділянки площею 1000 квадратних метрів, кадастровий номер НОМЕР_4, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та земельної ділянки площею 568,00 квадратних метрів, кадастровий номер НОМЕР_3, призначеної для ведення садівництва, розташованих за адресою АДРЕСА_1 шляхом здійснення всіх реєстраційних дій пов'язаних з державною реєстрацією даних земельних ділянок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: