Постанова

від 28.12.2015 по справі 804/15796/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2015 р. Справа № 804/15796/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом з позовними вимогами про: - визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №26037993 від 11.11.2015 року, яке прийнято державним реєстратором прав на нерухоме майно Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_4; - зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3 зареєструвати за ОСОБА_2 (код IHH НОМЕР_1) право власності на нерухоме майно - готельний комплекс (незавершений будівництвом), який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Іванівська сільська рада, автошлях Дніпродзержинськ-Шульгівка, 25 км., будинок №1.

В обґрунтування адміністративного позову, та додаткових письмових пояснень по суті спору, позивач зазначає, що винесене відповідачем оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на майно за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Іванівська сільська рада, автошлях Дніпродзержинськ-Шульгівка, 25 км., будинок №1. є неправомірним і не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме ст.182 Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». З оскаржуваного рішення не можливо встановити які саме підстави слугували для відмови у державній реєстрації та на підставі яких норм закону. Всі заборони та арешти із вищевказаного нерухомого майна знято

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, за змістом яких зазначає що ОСОБА_2, були подані усі необхідні документи для проведення державної реєстрації речових прав, отже державний реєстратор не міг застосувати положення ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою передбачено що рішення про зупинення розгляду заяви приймається у разі якщо документи для державної реєстрації подано не в повному обсязі. Також посилається на наявність обтяження на майно № 9512280 від 11.02.2010р., щодо якого позивач подав заяву про реєстрацію права власності, що і стало підставо для відмови в державній реєстрації.

В судове засідання представники сторін не з'явились, про дату час та місце якого повідомлені належним чином.

Представник позивача направив на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням приписів ч.6 ст.128 КАС України суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши чинне законодавство та докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 10.11.2015р. ОСОБА_2 подав заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Петриківського районного управління юстиції. До заяви ним подані Ухвала Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.10.2015р., про затвердження мирової угоди між ОСОБА_2 та ТОВ «Юг-1» та перехід права власності на об'єкт нерухомого майна за адресо: Дніпропетровська область, Петриківський район, Іванівська сільська рада, автошлях Дніпродзержинськ-Шульгівка, 25 км., будинок №1 ; копію паспорт та ідентифікаційного коду ОСОБА_2, документи що підтверджують сплату адміністративного збору та за витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням № 26037993 від 11.11.2015 р. державний реєстратор ОСОБА_3 відмовив у державній реєстрації прав та їх обтяжень з посиланням на ст.24 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» та пункти 20, 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 р. (далі - Порядок № 868). Так державний реєстратор встановив, що заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна подано після державно реєстрації обтяжень встановлених щодо цього майна.

З матеріалів справи вбачається, що право власності на майно - Готельний комплекс з реєстраційним номером 318740812237, що розташований: Дніпропетровська область, Петриківський район, Іванівська сільська рада, автошлях Дніпродзержинськ-Шульгівка, 25 км., будинок №1 зареєстровано за ТОВ В«Юг-1В» (ЄДРПОУ 33183709) на підставі свідоцтва про право власності Серії САК № 169926, індексний номер №19306473, видане 20.03.2014 р. реєстраційною службою Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

Перехід права власності підтверджується рішенням (ухвалою) Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23.10.2015 р. по справі № 202/8104/15-ц (провадження№2/0202/4875/2015), що набрало законної сили.

Постановами Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 04.05.2011 р. ВП № 17095547 та ВДВС Петриківського районного управління юстиції від 18.11.2015 р. ВП № 49227669, копії яких наявні в матеріалах справи, підтверджується відсутність обтяжень (заборон) на майно, щодо якого позивачем подано заяву про реєстрацію права власності відповідачу.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до норм Цивільного Кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стаття 316 цього кодексу), власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 цього кодексу), право власності є непорушеним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 цього кодексу), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 цього кодексу).

Відповідно до норм Цивільного кодексу України ч.1 ст.321, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 цього кодексу).

Згідно ст.182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Ч.1,2 ст.14.Цивільно-процесуального кодексу України передбачено, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №І952-ІV) державний реєстратор прав на нерухоме майно: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Статтею 16 Закону №І952-ІV визначений порядок подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, в п.7 вказано, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право.

У ст.19 Закону №І952-ІV містяться підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868 (далі - Порядок №868).

Крім того, частиною 1 ст.24 Закону №І952-ІV визначені підстави, за яких у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, якщо із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначені підстави, за яких у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, якщо із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена (ч.4 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Пунктом 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. № 868 визначено, що за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 28 Порядку № 868 визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п.36 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

У випадку позивача таким документом є рішення (ухвала) Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.10.2015 р. по справі № 202/8104/15-ц(провадження№2/0202/4875/2015), що набрало законної сили.

На підтвердження відсутності обтяжень (заборон) на майно позивачем надані постанови Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 04.05.2011 р. ВП № 17095547 та постанова ВДВС Петриківського районного управління юстиції від 18.11.2015 р. ВП № 49227669, про закінчення виконавчого провадження, якою постановлено закінчити виконавче провадження та припинити чинність арешту майна боржника, а саме об'єкту нерухомості , що знаходиться за адресою автошлях Дніпропетровськ-Шульгівка, 25 км, буд.1 та належить на праві власності ТОВ «Юг-1»..

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.16 Порядку № 868 у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про зупинення розгляду заяви видає таке рішення особисто або надсилає поштою заявникові з повідомленням про вручення.

Заявник усуває обставини, що були підставою для прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви, у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з моменту отримання відповідного рішення або відправлення його на електронну пошту заявника.

Державний реєстратор з моменту усунення обставин, що були підставою для прийняття ним рішення про зупинення розгляду заяви, приймає рішення про відновлення її розгляду. Перебіг строку державної реєстрації продовжується з урахуванням часу, що минув до прийняття рішення про зупинення розгляду заяви.

У день прийняття рішення про відновлення розгляду заяви таке рішення видається особисто або надсилається поштою заявникові.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про зупинення розгляду заяви ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав власності відповідачем не приймалося. Відтак, суд доходить висновку про те, що відповідач погодився з належністю та достатністю поданих позивачем документів.

Як вбачається з рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 26037993 від 11.11.2015 р., відмова державного реєстратора обумовлена наявністю обтяжень на майно, при цьому оскаржуване рішення не містить чітких посилань та інформації щодо дати реєстрації та органу реєстрації вказаних обтяжень, тоді як позивач заперечує наявність обтяжень на підтвердження чого надав відповідні докази.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, норми чинного законодавства, обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач відмовляючи в реєстрації права власності при наявності рішення суду, яке набрало законної сили, отримання якого разом з заявою позивача та необхідним переліком документів для проведення державної реєстрації речових прав, відповідачем не заперечується, не зазначаючи в спірному рішенні чітких підстав для відмови, з посиланням на дату та орган реєстрації обтяження, та за наявності доказів на підтвердження відсутності обтяжень (заборон) на нерухоме майно, зворотне відповідачем не спростовано, діяв без врахування всіх обставин справи, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №26037993 від 11.11.2015 року, державного реєстратора прав на нерухоме майно Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області розглянути документи щодо реєстрації за ОСОБА_2 (код IHH НОМЕР_1) право власності на нерухоме майно - готельний комплекс з реєстраційним номером 318740812237, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Іванівська сільська рада, автошлях Дніпродзержинськ-Шульгівка, 25 км., будинок №1 на підставі ухвали Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23.10.015р. по справі № 202/8104/15-ц (провадження № 2/0202/4875/2015.).

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.186 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_1