Постанова

від 12.12.2016 по справі 808/3172/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року , об 11:05 годині, Справа № 808/3172/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-ЛТДН»

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 42147,6 гривень, який виник внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань в податкових деклараціях та прийняття податкових повідомлень-рішень. Позивач просить стягнути зазначену суму боргу.

У судове засідання представник ОДПІ не з'явився, до його початку надав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини, про час, дату і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Судову повістку було направлено на його адресу, що вказана у витязі з ЄДРПОУ, проте кореспонденція повернулася до суду із відміткою пошти про неможливість вручення поштового відправлення. Згідно з ч.11 ст.35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов належить задовольнити з огляду на таке: судом встановлено, що відповідач подав до ДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік №9010021390 від 05.02.2015, в якій самостійно визначив податкове зобов'язання у розмірі 27306,82 гривень, яке повинно сплачуватися щомісячно рівними частками у розмірі 2275,57 гривень впродовж січня-грудня 2015 року (а.с.8-9).

Також судом встановлено, що відповідач подав до ДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №9021960149 від 22.02.2016, в якій самостійно визначив податкове зобов'язання у розмірі 39130,29 гривень, яке повинно сплачуватися щомісячно рівними частками у розмірі 3260,86 гривень впродовж січня-листопада 2016 року та у розмірі 3260,83 гривень в грудні 2016 року (а.с.10-11).

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, «платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом».

Судом встановлено, що 30.08.2015, 30.09.2015, 30.10.2015, 30.11.2015, 30.12.2015, 30.01.2016, на підставі вищевказаної декларації за 2015 рік №9010021390 від 05.02.2015, відповідачу нараховано податкове зобов'язання за липень - грудень 2015 року у розмірі 2275,57 гривень за кожний місяць, а 01.03.2016, 30.03.2016, 30.04.2016, 30.05.2016, 30.06.2016, 30.07.2016, 30.08.2016, на підставі вищевказаної декларації за 2016 рік №9021960149 від 22.02.2016, відповідачу нараховано податкове зобов'язання за січень – липень 2016 у розмірі 3260,85 гривень за кожний місяць (а.с.16).

Окрім того, під час розгляду справи судом встановлено, що ДПІ проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати земельного податку ТОВ «Прогрес-ЛТДН», результати якої викладені в акті №48/08-30-1520/32292227 від 09.10.2015. На підставі наведеного акту позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ш»: №0000921502 від 24.11.2015 про визначення відповідачу штрафу у розмірі 1490,84 гривень; №0000911502 від 24.11.2015 про визначення штрафу у розмірі 4154,22 гривень. Зазначені податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу відповідача, проте кореспонденція повернулася до ДПІ із відміткою пошти про неможливість вручення поштового відправлення (а.с.14).

Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України «податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення».

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК, «у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу».

Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, «податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання».

Таким чином, сума податкового зобов'язання ТОВ «Прогрес-ЛТДН» з земельного податку з юридичних осіб, визначена ним самостійно та податковими повідомленнями-рішеннями та не сплачена у строк, передбачений Податковим кодексом України, з урахуванням пені у розмірі 23,1 гривень, є податковим боргом та складає 42147,6 гривень.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, «контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини».

Судом встановлено, що ДПІ вживали заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законом порядку: на адресу відповідача була направлена податкова вимога форми «Ю» № 744-23 від 03.04.2015 на 2156,65 гривень, проте кореспонденція повернулася до ДПІ з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 36).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК, «у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення».

Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкова вимога на борг, що утворився після надіслання вимоги, не надсилались.

Оскільки на момент судового розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено, суд вважає, що борг необхідно стягнути у судовому порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-ЛТДН» (ЄДРПОУ 32292227, адреса: 69013, м. Запоріжжя, пров. Архангельський, буд. 20-А,) податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 42147 (сорок дві тисячі сто сорок сім) гривень 60 копійок на р/р №33214811700009, код платежу 18010500, отримувач – місцевий бюджет, код отримувача 38025367, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш