Постанова

від 09.10.2015 по справі 810/4474/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2015 року           Справа № 810/4474/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомІрпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Корсунь ОІЛ"

пронадання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунь ОІЛ" у сумі 95382,05 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протягом липня-серпня 2015 року органом доходів і зборів здійснювались заходи щодо погашення податкового боргу підприємства, який стягнуто з нього на користь Державного бюджету України за судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 810/2611/15. Враховуючи, що розмір грошових коштів, що перебувають у власності відповідача, є недостатнім для погашення заборгованості у сумі 95382,05 грн., існує необхідність у продажу майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі.

Органи доходів і зборів в силу закону здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок заставленого майна.

У судове засідання, призначене на 09.10.2015, представники сторін не з'явились.

Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав, у судове засідання повторно не з'явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчать наявні у матеріалах справи конверт, направлений на адресу відповідача, який повернувся до суду із відміткою підприємства поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 42), та дані on-line сервісу "Відстеження пересилання поштових відправлень" Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", з яких вбачається, що надіслане судом на адресу відповідача рекомендоване поштове відправлення (штрихкодовий ідентифікатор № 0113323788749) повернуто до суду із аналогічною відміткою (а.с. 49).

Згідно з частиною восьмою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Цією ж статтею передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з'явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принцип рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корсунь ОІЛ" (ідентифікаційний код 34223815, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, Гостомельське шосе, буд. 39) зареєстроване в якості юридичної особи 20.02.2006 та перебуває на податковому обліку в Ірпінській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судом встановлено, що у червні 2015 року прокурор м. Ірпеня в інтересах держави, в особі Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунь ОІЛ" податкового боргу у сумі 95404,07 грн., що утворився внаслідок неперерахування до бюджету наступних сум грошових зобов'язань:

- 23361,00 грн. – узгоджене грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств (податкове зобов'язання з цього податку, самостійно визначене відповідачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік у розмірі 23753,00 грн., з урахуванням часткової сплати заборгованості у сумі 392,00 грн.);

- 72043,07 грн. – узгоджене грошове зобов'язання з податку на додану вартість (з них: 71375,67 грн. – податкове зобов'язання з цього податку, самостійно визначене відповідачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2014 року (з урахуванням часткової сплати заборгованості у розмірі 7590,33 грн.); 667,40 грн. – пеня).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2015 в адміністративній справі № 810/2611/15 стягнуто з рахунків в банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Корсунь Оіл", податковий борг в сумі 95404,07 грн.

З метою вжиття за платника податків і на користь держави заходів, направлених на зменшення абсолютного значення суми вказаного боргу, орган доходів і зборів звернувся до банківських установ, що обслуговують відповідача, з інкасовими дорученнями про списання з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунь ОІЛ" грошових коштів на підставі постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2015 в адміністративній справі № 810/2611/15.

Судом встановлено, що інкасове доручення від 29.07.2015 № 156 виконано банківською установою частково, а саме: на суму 22,02 грн., що підтверджується даними інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунь ОІЛ" з податку на додану вартість (а.с. 13).

Інші інкасові доручення повернуті банківськими установами без виконання у зв'язку з відсутністю на банківських рахунках відповідача коштів, на які може бути звернуто стягнення, про що свідчать копії повідомлень про повернення інкасових доручень (зворотній бік а.с. 19, зворотній бік а.с. 20, а.с. 21).

Враховуючи, що заходи, які вживались органом доходів і зборів з метою стягнення з платника податків коштів, не призвели до погашення його податкового боргу у сумі 95382,05 грн., позивач звернувся до суду з позовом про отримання дозволу на погашення наведеної суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

На підтвердження обставин передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунь ОІЛ" у податкову заставу, державної реєстрації податкової застави та балансової вартості заставленого майна, позивачем надано суду належним чином засвідчені копії рішення від 28.11.2014 № 20 про опис майна у податкову заставу, акта опису майна від 28.11.2014 № 20 та витягу від 04.12.2014 № 45778977 про реєстрацію податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з приписами пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В силу вимог підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, грошове зобов'язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, вважається податковим боргом платника податків (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених Податковим кодексом України, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункти 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (пункт 89.8 статті 89 Податкового кодексу України).

В силу приписів пункту 93.1 статті 93 Податкового кодексу України, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (абзац 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, визначені вказаними правовими нормами порядок та черговість дій контролюючого органу щодо погашення податкового боргу платника податків, передбачають, що за дозволом на погашення податкового боргу платника податків за рахунок заставленого майна орган доходів і зборів звертається до суду виключно у разі, якщо вжиті ним заходи з виконання судового рішення про стягнення з платника податків коштів, які перебувають у його власності, не призвели до повного погашення податкового боргу у зв'язку з недостатністю коштів.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі – Інструкція № 22).

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів з рахунків платників податків у банках на підставі рішення суду. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 глави 12 Інструкції № 22, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Відповідно до пункту 12.7 Інструкції № 22, якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці інкасові доручення (розпорядження) повертаються без виконання згідно з пунктом 12.11 цієї глави.

Пунктом 12.11 глави 12 Інструкції № 22 передбачено, що банк платника у разі відмови виконати інкасове доручення (розпорядження), оформлене стягувачем, у день його надходження має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої інкасове доручення (розпорядження) не може бути виконано, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати (рекомендованим або цінним листом) / передати це інкасове доручення (розпорядження) стягувачу, від якого воно надійшло.

Як вже зазначалось судом вище, постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2015 в адміністративній справі № 810/2611/15 стягнуто з рахунків в банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Корсунь Оіл", на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 95404,07 грн.

Вказану заборгованість стягнуто контролюючим органом частково, а саме: у розмірі 22,02 грн.

Залишок неперерахованих до бюджету коштів в рахунок сплати заборгованості, стягнутої у межах розгляду адміністративної справи № 810/2611/15, складає 95382,05 грн.

Ініційовані органом доходів і зборів заходи зі стягнення коштів з рахунків відповідача у банках не призвели до погашення наявного у відповідача податкового боргу у зв'язку з відсутністю на банківських рахунках відповідача коштів, на які може бути звернуто стягнення.

Зазначені обставини підтверджуються копіями повідомлень банківських установ про повернення інкасових доручень (зворотній бік а.с. 19, зворотній бік а.с. 20, а.с. 21), за даними яких інкасові доручення не виконані банком з підстав, визначених пунктами 12.7, 12.11 Інструкції № 22 (у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника).

На час винесення рішення у даній справі податкову вимогу від 28.11.2014 № 130-25 на суму 25664,07 грн., що виставлена відповідачу на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у зв'язку з настанням обставин, передбачених пунктом 60.1 статті 60 цього Кодексу, не відкликано, доказів, які свідчать про звільнення майна відповідача з податкової застави з підстав, визначених статтею 93 Податкового кодексу України, суду не надано.

Враховуючи, що податковий борг у сумі 95382,05 грн. відповідачем не погашено, його стягнення за рахунок коштів, що перебувають у власності відповідача, не відбулось у зв'язку з відсутністю коштів, на які може бути звернуто стягнення, звернення органу доходів і зборів до суду за дозволом на погашення податкового боргу у цій сумі за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, суд вважає цілком обґрунтованим.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень (на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом звільненого від сплати судового збору), а також за відсутності витрат позивача – суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Надати Ірпінській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунь ОІЛ" в розмірі 95382 (дев'яносто п'ять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 05 коп. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Харченко С.В.