Постанова

від 14.12.2016 по справі 812/1230/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1230/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Дюкаревій М.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю В«Українська транспортна логістикаВ» про стягнення коштів за податковим боргом,-

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю В«Українська транспортна логістикаВ» про стягнення коштів за податковим боргом.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що станом на 21.09.2016 за відповідачем утворився податковий борг у загальній сумі 4710,60 грн., а саме: з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 310,26 грн., з податку на додану вартість за період з 30.05.2014 по 21.09.2016 на суму 4400,34 грн.

На підставі ст. 59 Податкового кодексу України позивачем виставлено податкову вимогу № 1 від 24.02.2014, але податковий борг залишається несплаченим.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не прибув у судове засідання, розгляд справи просив проводити без його участі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не прибув у судове засідання, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив.

Відповідачу направлено повістку про виклик до суду на 14.12.2016, однак 14.11.2016 на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна логістика» зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку у Старобільській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, є платником податку на додану вартість. Відповідач має відкриті розрахункові рахунки у відповідних банківських установах (а.с.23-27).

Станом на 21.09.2016 за відповідачем утворився податковий борг у загальній сумі 4710,60 грн., а саме: з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 310,26 грн., з податку на додану вартість за період з 30.05.2014 по 21.09.2016 на суму 4400,34 грн. (а.с.5-8,17-19).

Заборгованість з податку на прибуток підприємств у сумі 310,26 грн.:

нараховано у зв'язку із несплатою грошового зобов'язання самостійно визначеного відповідачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, по строку сплати до 11.03.2014 на суму 3000,00 грн.;

28.03.2014 відповідачем сплачено 3000,00 грн. (нараховано пені 10,26 грн.);

нараховано по податковому повідомленню - рішенню № НОМЕР_1 від 26.05.2014 по строку сплати 17.06.2014 -300,00 грн. (а.с.17-21).

Заборгованість з податку на додану вартість за період з 30.05.2014 по 21.09.2016 у сумі 4400,34 грн.:

нараховано у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання самостійно визначеного відповідачем в податковій декларації з податку на додану вартість за 2014 рік, по строку сплати до 30.05.2014 на суму 4099,00 грн.;

нараховано у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання самостійно визначеного відповідачем в уточнюючій податковій декларації з податку на додану вартість за 2014 рік, по строку сплати до 19.05.2014 на суму 5,00 грн. (нараховано пені 0,06 грн.)

нараховано у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання самостійно визначеного відповідачем в податковій декларації з податку на додану вартість за 2014 рік, по строку сплати до 30.06.2014 на суму 61,00 грн. (а.с.7-16).

З метою погашення податкового боргу, контролюючим органом до відповідача були застосовані відповідні заходи щодо стягнення існуючого податкового боргу, а саме, направлену податкову вимогу форми «Ю» № 1 від 24.02.2014, яка була отримана відповідачем 14.03.2014 (а.с.22).

Податкова вимога, отримана відповідачем, не оскаржена та вважається узгодженою.

Наявність суми податкового боргу за підприємством відповідача підтверджено даними облікової картки платника податків (а.с.7,8, 17-19).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг-це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

На підставі п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.49.16 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим кодексом.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.

Відповідно до п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.п. 36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.59.1 ст.59 ПК України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.5 ст. 59 ПК України передбачає, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу, контролюючим органом до відповідача були застосовані відповідні заходи щодо стягнення існуючого податкового боргу, а саме, направлену податкову вимогу форми «Ю» № 1 від 24.02.2014, яка була отримана відповідачем 14.03.2014 (а.с.22).

Доказів оскарження вищезазначених податкових вимог сторонами до суду не надано.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, Старобільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області здійснено заходи по стягненню податкового боргу з платника податків, передбачені діючим законодавством, але вони не призвели до погашення податкового боргу у загальній сумі 4710,60 грн., сума боргу є узгодженою, відповідачем не сплачена.

Беручи до уваги те, що відповідач у встановлені законодавством строки суму податкової заборгованості у розмірі 4710,60 грн. з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю В«Українська транспортна логістикаВ» про стягнення коштів за податковим боргом, - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Українська транспортна логістикаВ» (ід. код 38486469, адреса: 92709, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Новорубіжна, 95) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку за податковим боргом у загальній сумі 4710,60 грн. (чотири тисячі сімсот десять гривень 60 коп.), у тому числі з податку на прибуток підприємств у сумі 310,26 грн. (триста десять гривень 26 коп.), з податку на додану вартість у сумі 4400,34 грн. (чотири тисячі чотириста гривень 34 коп.) на користь Держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя ОСОБА_1