Рішення

від 13.12.2016 по справі 904/10029/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2016 Справа № 904/10029/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Вільненського житлово-комунального підприємства, с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область

про стягнення 70801,13 грн. за договором купівлі-продажу природного газу

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. № 14-109 від 18.04.2014р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з Вільненського житлово - комунального підприємства пеню у сумі 36 119,65 грн., 3% річних - 1 939,40 грн. інфляційні втрати - 32 742,08 грн. за договором купівлі - продажу природного газу № 1083/15-БО-5 від 26.11.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №1083/15-БО-5 від 26.11.2014 року в частині своєчасної та повної оплати за поставлений природний газ.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, відзив на позов не надав.

Суд вважає, що відповідач про розгляд справи в господарському суді був повідомлений належним чином на підставі наступного.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.(п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р.)

Так, ухвалу про порушення провадження у справі № 904/10029/16 від 07.11.2016р. відповідач отримав 15.11.2016р., про що свідчить поштове повідомлення № 5303200236590 (а.с. 55).

Відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Отже, приймаючи до уваги, що відповідач знав про наявність в господарському суді справи, він не був позбавлений можливості після отримання ухвали про порушення провадження у справі з'ясувати як в телефонному режимі, так і на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень про стан розгляду справи та надати свої заперечення на позов та докази в їх обґрунтування.

Також в ухвалі про порушення провадження у справі від 07.11.2016р., яка була отримана відповідачем зазначено, що інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\ .

Всупереч цьому, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами та не вжив заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 21.11.2016р. до 13.12.2016р.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи не заявлялись.

В судовому засіданні 13.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» (далі - Продавець, Позивач) та Вільненським житлово-комунальним підприємством (далі - Покупець, Відповідач) 26.11.2014р. укладено договір № 1083/15-БО-5 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір) також, в подальшому сторонами укладено додаткові угоди до вказаного договору: № 1 від 23.01.2015р., № 2 від 10.02.2015р., № 3 від 18.03.2015р., № 4 від 07.04.2015р., №5 від 14.05.2015р., №6 від 30.06.2015р., №7 від 29.07.2015р., №8 від 30.07.2015р., № 9 від 21.10.2015р., №10 від 22.10.2015р., № 11 від 02.11.2015р., № 12 від 25.11.2015р.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (п. 1.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 122 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб м):

місяцьобсягмісяцьОбсягМісяць ОбсягМісяцьОбсяг січень 24квітень 7Липень 0Жовтень 8 лютий 25травень 0Серпень 0Листопад 16 березень 20червень 0Вересень 0Грудень 22 І кв. 69ІІ кв. 7ІІІ кв. 0 IV кв. 46 Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній/відключаючій арматурі Покупця.

Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п. 3.1. Договору).

Згідно п. 3.3. Договору приймання-передачі газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного/газотранспортного/газовидобувального підприємства три примірники акту приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8 числа повертає Покуцю та газорозподільному/газотранспортному/газовидобувальному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставною для остаточного розрахунку між сторонами.

У разі, якщо покупець не надає або несвоєчасно надає продавцю акти приймання-передачі природного газу, обсяги фактичного використання газу встановлюються відповідно до даних газорозподільного/газотранспортного/газовидобувального підприємства, а вартість газу розраховується продавцем відповідно до умов, зазначених у п. 5.2.

У разі, якщо при складанні/підписанні акту приймання-передачі природного газу у сторін виникають розбіжності щодо вартості газу, переданого за договором, сторони врегульовують спірні питання відповідно до умов договору або в порядку, передбаченому чинним законодавством України. До врегулювання сторонами розбіжностей, обсяги використання встановлюються відповідно до даних газорозподільного/газотранспортного/газовидобувального підприємства, а вартість газу розраховується продавцем відповідно до умов, зазначених в пункті 5.2. (п. 3.4. Договору в редакції Додаткової угоди № 10 від 22.10.2015р.).

Згідно п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 -го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно п. 9.3. Договору строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

В розділі 11. Договору зазначено, що Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює на відносини, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2016р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У позовній заяві, Позивач зазначив, що він здійснив поставку природного газу Відповідачу на загальну суму 829 254,58 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 39-44), які підписані повноважними представниками сторін без зауважень на скріплені печатками підприємств сторін.

Як зазначає Позивач у позовній заяві, Відповідач за поставлений газ розрахувався у повному обсязі, однак не своєчасно, в наслідок чого Позивач нарахував та просить стягнути суму пені у розмірі 36 119,65 грн., 3% річних - 1 939,40 грн. та інфляційні втрати - 32 742,08 грн., що і стало причиною спору.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем Відповідачеві нараховано пеню у розмірі 36 119,65 грн. за період з 15.02.2015р. по 28.04.2016р., 3% річних - 1 939,40 грн. за період з 15.02.2015р. по 28.04.2016р. та інфляційні втрати - 32 742,08 грн. за період з 15.02.2015р. по 31.03.2016р.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що за виконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 7.2. Договору).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунок наданий Позивачем, судом встановлено, що сума пені за період з 15.02.2015р. по 28.04.2016р. становить 36 119,65 грн. та підлягає до стягнення.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних, що підлягають до стягнення за період з 15.02.2015р. по 28.04.2016р. становлять 1 939,40 грн.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат позивача суд враховує наступне.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції „при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Із змісту листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 року В«Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справВ» випливає, що розраховані Міністерством статистики України індекси інфляції застосовуються помісячно, при чому, якщо за період в індексованому місяці набирається не менше п'ятнадцяти днів.

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, за період з лютого 2015р. по березень 2016р. становлять 46 002,67 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем 32 742,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів погашення заборгованості у сумі пені - 36 119,65 грн., 3% річних - 1 939, 40 грн., інфляційних втрат - 32 742,08 грн. на момент розгляду спору Відповідач не надав, доводи Позивача не спростував, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Вільненського житлово-комунального підприємства (53032, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, вул. Меліоративна, буд. 1А, код ЄДРПОУ 31250935) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню у сумі 36 119,65 грн. (тридцять шість тисяч сто дев'ятнадцять грн. 65 коп.), 3% річних - 1 939, 40 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять дев'ять грн. 40 коп.), інфляційних втрат - 32 742,08 грн. (тридцять дві тисячі сімсот сорок дві грн. 08 коп.), витрати по сплаті судового збору - 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 14.12.2016р.

Суддя ОСОБА_2