Рішення

від 05.12.2016 по справі 905/1325/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.12.2016 Справа № 905/1325/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В., суддів Матюхіна В.І., Харакоза К.С.,

при секретарі судового засідання Степаненко Д.І.,

розглянувши матеріали справи за позовом: ОСОБА_1, м. Краматорськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропромстрой", м. Краматорськ

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Краматорськ

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, м. Краматорськ

про припинення юридичної особи шляхом ліквідації

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 23.04.16р.; ОСОБА_4 за довіреністю б/н від 23.04.16р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи 1: ОСОБА_2, НОМЕР_1 від 21.04.99р.

від третьої особи 2: не з'явився;

Суть справи:

ОСОБА_1, м. Краматорськ (далі позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропромстрой», м. Краматорськ, Донецької області (далі відповідач або товариство) про припинення юридичної особи шляхом ліквідації.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що він та ОСОБА_2 є учасниками ТОВ «Украгропромстрой», яке було ними створено у 1995 році. Як зазначає позивач, у 2011 році відповідач, в особі директора ОСОБА_2, здійснив відчуження власних активів товариства, у зв'язку з чим товариство припинило свою господарську діяльність з метою отримання прибутку. Крім того, з 2012 року товариство не звітує перед податковими органами, органами статистики та пенсійним фондом. Також позивач зазначає, що товариство в порушення ст. 144 ЦК України не оголосило про зменшення свого статутного капіталу, не зареєструвало відповідні зміни або не прийняло рішення про ліквідацію. Також позивач посилається на те, що призначений у 2006 році директор товариства ОСОБА_2 звільнився. Посилаючись на ст. 110 ЦК України, позивач вважає, що до статуту ТОВ «Украгропромстрой» не були внесені відповідні положення, що забезпечують керованість товариством при невиконанні одним з учасників своїх обов'язків по участі в загальних зборах товариства для прийняття рішень про зменшення статутного капіталу товариства, про призначення виконавчого органу при самоусуненні генерального директора товариства від виконання своїх посадових обов'язків.

16.05.2016 року від учасника ТОВ ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення його в якості третьої особи. Ухвалою суду 06.06.2016 року зазначене клопотання задоволено та до справи залучено в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку із несвоєчасним поданням витребуваних судом документів та наданням доказів, які підлягали додатковому дослідженню.

Ухвалою суду від 13.06.2016 р. було задоволено клопотання позивача про витребування документів та зобов'язано Державну податкову інспекцію міста Краматорська ГУ ДФС у Донецькій області ( бул. Машинобудівників, 22, м. Краматорськ, Донецька область, 84313) надати належним чином засвідчені: копію акту про не встановлення місця знаходження ТОВ "Украгропромстрой" № 127/22-1/23113540 від 30.07.2012р.; копії податкових декларацій ТОВ "Украгропромстрой", код ЄДРПОУ 23113540, на прибуток та на податок на додану вартість за період 2010-2015 роки; інформацію про суми заборгованості та суми переплат ТОВ "Украгропромстрой", код ЄДРПОУ 23113540, з податків із зазначенням дати виникнення заборгованості чи переплати. Також зобов'язано Управління статистики міста Краматорська ( вул. Паркова, 43, м. Краматорськ, Донецька область, 84300) надати належним чином засвідчені копії фінансових звітів ТОВ "Украгропромстрой", код ЄДРПОУ 23113540, за перід 2010-2015 роки. Витребувано у Краматорського міського управління юстиції ( вул. Шкадінова, 20, м. Краматорськ, Донецька область 84300) реєстраційну справу ТОВ "Украгропромстрой", код ЄДРПОУ 23113540.

Суд неодноразово ухвалами від 19.02.2016 р., 05.10.2015 р., 26.10.2016 р., 10.11.2016 р., 23.11.2016 р. витребовував у позивача, відповідача, третьої особи, Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області, прокуратури Донецької області оригінал статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропромстрой" 1995 року. Проте, на час прийняття рішення, статут товариства 1995 року ні сторонами по справі ні Головним управлінням Міндоходів у Донецькій області та прокуратурою Донецької області наданий не був.

Позивач, в ході розгляду справи, наполягав на задоволені позову та 06.06.2016 року надав через канцелярію суду письмові пояснення, в яких він посилається на те, що в статуті товариства в редакції 2005 року визначено виконавчий орган - дирекція, яка очолюється генеральним директором, проте в статуті не визначено ані кількісний її склад, ані порядок прийняття ним рішень. Крім того, як зазначає позивач, генеральному директору надано необмежено коло повноважень щодо розпорядження майном, що є, на його думку є порушенням. Також в Статуті не визначено кількісний склад ревізійної комісії та порядок прийняття нею рішень. Ці порушення під час створення товариства, за позицією позивача є такими що неможливо усунути. 12.10.2016 року позивач надав суду копію статуту в редакції на дату створення 21.02.1995 р. з поясненнями, що статут в зазначеної редакції не відповідає Закону України «Про господарські товариства».

Третя особа заперечувала проти позову та посилалася на те, що позивач не обґрунтував чим порушено його право, не скористався правом виходу із складу учасників та ухилявся від участі в загальних зборах з питань ліквідації товариства.

Відповідач надав до суду відзив, в якому наполягав на відмові в задоволені позову, посилаючись на те, що відсутні правові підстави для ініціювання позивачем ліквідації товариства в порядку ст.110 ЦК України.

В судових засіданнях представники позивача наполягали на задоволенні позову, третя особа проти позову заперечувала з підстав, викладених в письмових поясненнях.

Перед початком розгляду справи по суті учасників процесу було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 , 27 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протоколи, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

24.01.1995 року загальними зборами робітників товариства з обмеженою відповідальністю затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропромстрой». Державна реєстрація відбулася 21.02.1995 року згідно з розпорядженням міської ради народних депутатів міста Краматорськ № 43р.

Суд зауважує, що до матеріалів справи не наданий оригінал статуту. Однак, протягом розгляду справи сторонами не спростовано його існування та редакція на час реєстрації. Витягом з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується існування статуту. Оскільки жодною із сторін не спростовано ані існування статуту 1995 року, ані його редакція, у суду відсутні сумніви щодо його дійсності.

Зі змісту наданої позивачем копії статуту та копії реєстраційної картки Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України, наданої на запит суду Управлінням реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, вбачається, що товариство створено фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із визначенням часток кожного в пропорції 50 % на 50% із загальним статутним фондом 37 500 000,00 карб. На момент реєстрації учасники повинні були внести 30% від загального статутного капіталу та останню частину протягом року з моменту державної реєстрації товариства (п.2.2 статуту). Згідно п.10.1 статуту вищім органом товариства є збори учасників, компетенція якого визначена п.10.5 Статуту. Виконавчим органом товариства є директор, який обирається зборами, та вирішує всі питання діяльності товариства, за виключенням питань, яки відносяться до виключної компетенції загальних зборів. Відповідно до п. 10.11 статуту, перевірку діяльності директора здійснює ревізійна комісія , яка створюється зборами учасників, у кількості не менш трьох осіб.

Рішенням загальних зборів засновників № 1 від 25.02.1995 р. призначено директором товариства ОСОБА_2

22.01.1996 року розпорядженням виконкому № 18 було затверджені зміни до статуту, згідно до яких було розширено сферу підприємницької діяльності товариства.

Проаналізувавши зміст статуту та дослідивши заперечення позивача щодо невідповідності його змісту вимогам законодавства, суд зазначає, що в статуті, в редакції 1995 року, чітко визначена ієрархічна система органів управління товариством (загальні збори - директор, загальні зборі - ревізійна комісія, ревізійна комісія - директор(відносини контролю)), із визначенням компетенції кожного органу у достотної мірі задля забезпечення функціонування товариства відповідно до умов діючого законодавства.

Згідно поданих сторонами документів та копій матеріалів реєстраційної справи, наданих на запит суду Управлінням реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади, вбачається, що 01.03.2005 року загальними зборами товариства затверджено статут в новій редакції, який був зареєстрований 14.03.2005 року за № 12701050001000488. Згідно статуту вклади учасників складають по 15 850,00 грн., статутний фонд сформовано повність в обсязі 31 700,00 грн. За змістом ст. 8 статуту учасники мають право брати участь в управлінні товариством, в розподілі прибутку, вийти із складу учасників та інше. Вищім органом товариства є збори учасників, до компетенції яких належить, серед іншого, внесення змін до статуту, зменшення статутного фонду, створення і відкликання виконавчого органу, створення та визначення повноважень контролюючих органів, прийняття рішень про ліквідацію товариства (ст. 21, 22 Статуту). Збори учасників можуть скликатися на вимогу виконавчого органу товариства. Учасники товариства, які володіють в сукупності більш як 10 % голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів, з будь-якого приводу діяльності товариства. Якщо в 25 денний термін голова товариства не виконує вимоги про скликання зборів, учасники мають право самостійно скликати збори. Про проведення зборів учасників повідомляється письмово не пізніше ніж за 30 днів з визначенням місця , часу та питань, внесених до розгляду (ст.24 Статуту). Виконавчим органом товариства є дирекція. Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути особи, які не є учасниками товариства. Генеральний директор вирішує всі питання діяльності товариства, за виключенням тих, що віднесені до компетенції загальних зборів. Генеральний директор без доручення діє від імені товариства, розпоряджується його майном, в межах повноважень наданих йому Статутом, законодавством та рішеннями учасників товариства (ст.25 Статуту). Контроль за діяльністю дирекції здійснює ревізійна комісія. Згідно з п. 29.4 Статуту ліквідація товариства здійснюється: за рішенням учасників; на підставі рішення суду або господарського суду, у тому числі в порядку, визначеному законодавством про банкрутство, та з інших підстав, передбачених законодавством України.

Протягом 2009 та 2010 років до статуту вносилися зміни щодо збільшення статутного фонду товариства.

З матеріалів справи вбачається, що керівництво товариством на теперішній час здійснюється ОСОБА_5 Проте, як свідчить витяг з ЕДРЮОФПтаГФ зміни до реєстру щодо припинення повноважень ОСОБА_2 не вносилися.

Відповідно до ст. 150 ЦК України товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв'язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду - у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;

3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Звертаючись до суду з позовом, позивач обґрунтовує своє право на позов про ліквідацію товариства пунктом 2 ст. 110 ЦК України.

Проте суд зазначає, що за контекстним змістом ст. ст.110, 150 ЦК України, втручання судових органів в вирішення питань щодо ліквідації юридичної особи обмежено конкретними випадками, встановленими законом. Таким чином, суд позбавлений права перебирати на себе функції та права притаманні органам товариства у такому істотному питанні як ліквідація товариства, крім особливих випадків, серед яких наявність порушень допущених при створенні юридичної особи і лише у тому разі, коли суд переконається у неможливості усунення таких порушень іншим шляхом. Така позиція суду кореспондується з висновками, які наведені в п. 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин».

Як зазначалося вище, суд не вбачає порушень в статуті товариства в редакції від 1995 року, а посилання позивача на незрозумілість згадування в розділі 8 статуту « Организация, оплата и дисциплина труда» дирекції, при відсутності такого органу в ієрархічної системи управління товариством, визначеної п.10 статуту , не може прийматися як порушення, допущене при створенні товариства, оскільки за змістом статуту чітко визначені органи управління та межі їх компетенції.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, оскільки Цивільний кодекс України набув чинності 01.01.2004 р., то норми ст. 110 ЦК України не можуть розповсюджуватись на правовідносини, що мали місце на момент створення товариства.

Виходячи з наданих до матеріалів справи доказів та враховуючи позиції учасників у справі, суд не вбачає порушень при створенні товариства яки-б могли бути підставою для ліквідації відповідача та недоліків, які б не можна було б усунути. А відсутність керованості зумовлена, перш за все, особливим конфліктом між учасниками товариства, що виник у 2011 році.

Позивач, 04.04.2016 року, звертаючись до суду з позовом, посилається на те, що до нової редакції статуту не були внесені відповідні положення, що забезпечують керованість товариством при невиконанні другим учасником своїх обов'язків по участі в загальних зборах товариства для прийняття рішень про зменшення статутного капіталу, про призначення виконавчого органу товариства при самоусуненні генерального директора. Суд не може погодитися з тим, що зазначене є порушенням, у тому числі порушенням, яке тягне за собою застосування ч. 2 ст. 110 ЦК України, оскільки не вбачає наявності порушення правової заборони та/або припису,передбачених діючим законодавством . Також суд зазначає, що позивачем не надано доказів намагання учасниками врегулювати вказані питання у спосіб, встановлений законом - через участь в загальних зборах із прийняттям відповідних рішень, у тому числі щодо внесення змін до статуту.

Також, на час подання позову, позивачем не надано доказів, які свідчать про ухилення третьої особи від участі в загальних зборах. Навпаки, ОСОБА_2 до матеріалів справи надані документи, достовірність яких не спростована позивачем, та які свідчать про ініціювання позивачем 27.09.2011 року загальних зборів на предмет ліквідації товариства, проте збори не відбулися через неявку позивача, який мотивував це обставинами, які унеможливлюють вирішення питання щодо ліквідації підприємства (т.1 арк. 108-111).

Інших доказів, яки б свідчили про використання позивачем прав учасника товариства щодо ініціювання загальних зборів з вирішення питань, пов'язаних із ліквідацією товариства, внесенням змін до статуту в частині врегулювання повноважень органів товариства та порядку голосування при прийнятті цими органами рішень, як і доказів ухилення третьої особи від участі у таких зборах, позивач суду не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що на час звернення з позовом про ліквідацію товариства, через неврегульованість питань компетенції органів товариства у змісті статуту, що тягне, за позицією позивача, ліквідацію відповідача, позивач не вичерпав усіх заходів задля забезпечення вирішення неврегульованих питань в порядку, передбаченому п.22, 23,30 статуту ст.ст.19, 59 Закону України «Про господарські товариства».

01.09.2016 року, позивачем до матеріалів справи надано повідомлення від 19.05.2016 року про призначення ним загальних зборів на 24.06.2016 року з переліком питань щодо стосуються доцільності обрання дирекції, ревізійної комісії, призначення директора та ліквідації товариства (т.1 арк. 203-222 ), а також докази, які свідчать про те, що ОСОБА_2 не з'явився на збори. Проте, як свідчать надані копії документів, третя особа мала намір прийняти в них участь, запропонувавши у відповідності до ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» за 25 днів до початку зборів ( 30.05.2016 року відповідна вимога надіслана засобами поштового зв'язку ініціюючому учаснику) включити до порядку денного відповідні питання (т.1 арк. 113), а також сприяла проведенню зборів, забезпечивши ознайомлення позивача з документами, з якими він вважав за необхідне ознайомитися для участи у зборах. Проте позивач необґрунтовано відмовив у включенні зазначених питань до порядку денного, але зазначив про можливість їх розгляду, якщо всі учасники будуть згодні (т.1 арк. 210 ).

Проаналізувавши перелік запропонованих для загальних зборів питань, суд зазначає що вони не направленні на усунення неузгодженостей та неурегульованостей, які маються у змісті статуту, і які є фактичною підставою позову, тому що такі проблемні питання долаються шляхом внесення змін до статуту, а не прийняттям рішень щодо доцільності створення, обрання, призначення органів , відносно яких є незрозумілості у статуті. За таких обставин, суд не може погодитися що має місце систематичне ухилення третьої особи від участі у загальних зборах. За позицією суду лише систематичне невиконання учасником товариства своїх обов'язків, у тому числі щодо участі в прийняті рішень, у випадках пропорційного поділу часток в статутному капіталі між двома учасниками, може трактуватися судом як неможливість прийняття загальними зборами рішень відносно діяльності товариства.

Враховуючи раніше зроблений висновок про те, що суд має приймати рішення про ліквідацію товариства лише у випадку, коли були допущені порушення під час створення юридичної особи, неврегульованість організаційних питань діяльності органів управління в наступних редакціях статуту тягне за собою або визнання недійсним окремих частин установчих документів, або потребує внесення змін до них. До того, ж суд зазначає, що відповідно до п.22.2 статуту товариства до виключної компетенції загальних зборів товариства належить створення та відкликання виконавчого органу товариства, визначення форм контролю за його діяльністю, створення та визначення повноважень відповідних контролюючих органів.

Стосовно питання щодо зловживань та незаконної діяльності директора товариства, на які позивач посилається як на обставини, які спричинили подання позову, суд зазначає, що вони не входять до предмету розгляду спору.

Відносно неподання товариством фінансових та звітних документів протягом тривалого часу, суд зазначає, що такі порушення є підставами для застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій, у тому числі у вигляді ліквідації суб'єкта господарювання (ст.ст.238, 239, 247 ГК України). За змістом постанови Донецького окружного адміністративного суду від 8.08.2016 року по справі № 805/873/16-а, відповідний державний орган - Державна податкова інспекція у м. Краматорську , заперечувала проти застосування відносно Товариства за вказані порушення такої санкції як ліквідація через наявні боргові зобов'язання перед державою. Вказаною постановою відмолено в задоволені позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Краматорськ про визнання противоправною бездіяльність ДПІ при здійсненні податкового контролю за ТОВ «Украгропромстрой» в період 2011року по 2015 рік в частині невжиття заходів по припиненню ТОВ.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що протягом розгляду справи учасниками не надано доказів, які свідчать про порушення, які мали місто при створенні товариства та неможливості їх усунення у спосіб, визначений ст. 145 ЦК України, Законом України «Про господарські товариства», Статутом товариства, що, в свою чергу, зумовлює відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.110 ЦК України, Законом України «Про господарські товариства», ст.ст. 1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропромстрой», м. Краматорськ, Донецької області про припинення юридичної особи шляхом ліквідації - відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 12.12.2016 р.

Головуючий суддя Ю.В. Бокова

Суддя В.І. Матюхін

Суддя К.С. Харакоз