Рішення

від 08.12.2016 по справі 910/17748/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2016Справа № 910/17748/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "100 ШИН"

до Приватного підприємства "С.А.Е. Груп"

про стягнення 83 312, 33 грн.

за участю представників:

від позивача:Гаврилов О.Р.- представник за довіреністю № 0109 від 01.09.2016 р.. від відповідача:Хахановський А.В.- представник за довіреністю б/н від 10.02.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "100 ШИН" (далі - ТОВ "100 ШИН") з позовом до Приватного підприємства "С.А.Е. Груп" (далі - ПрАТ "С.А.Е. Груп") про стягнення 83 312, 33 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору поставки № Л0720 від 31.01.2014 р. щодо своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові ТОВ "100 ШИН" просить суд стягнути з ПрАТ "С.А.Е. Груп" суму основного боргу в розмірі 32 971,60 грн., пені у сумі 31 026,53 грн., інфляційну складову боргу у сумі 17 078,90 грн. та 3 % річних у сумі 2 235,30 грн., а всього - 83 312, 33 грн.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, усно пояснив, що погоджується із розрахунком позивача щодо основної заборгованості та матеріальних втрат, а стосовно розрахунку пені зазначив, що він здійснений невірно, оскільки період нарахування пені перевищує передбачений законом 6-ти місячний строк.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 31.01.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "100 ШИН" (постачальник) та Приватним підприємством "С.А.Е. Груп" (покупець) був укладений договір поставки № Ло720 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується на протязі дії договору поставляти покупцю товар за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, згідно з видатковими накладаними, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується приймати та оплатити товар на встановлених договором умовах (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що загальна сума договору буде визначена як загальна вартість товару, що вказана у видаткових накладних.

Поставка товару здійснюється на підставі цього договору, а також видаткових накладних, які складаються на кожну партію товару окремо. Термін поставки товару становить 10 днів з дати отримання замовлення покупця. Датою виконання постачальником обов'язків з товару (датою поставки) є дата відмітки у видатковій накладній про прийняття товару покупцем (п.п. 2.2, 2.3, 2.4 договору).

Згідно з п. 4.1 договору ціни товару вважаються остаточно визначеними сторонами у видатковій накладній на момент постачання партії товару.

Покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриманий товар у термін 30 днів від дати поставки (п. 4.3 договору).

Сторони дійшли згоди, що платежі здійснені покупцем згідно цього договору будуть зараховані постачальником у наступному порядку - незалежно від зазначеного у платіжному дорученні покупця призначення платежу, такий платіж відноситься постачальником на погашення заборгованості за раніш відвантажені партії товару, а у випадках відсутності поточної заборгованості - вважається передоплатою і використовується для оплати вартості майбутніх партій товару (п. 4.6 договору).

Договір набирає сили з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 р. з подальшою його пролонгацією, а в частині виконання грошових зобов'язань - до їх повного виконання.

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 133 444,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1179 від 12.06.2014 р., № 1576 від 24.06.2014 р., № 1842 від 02.07.2014 р., № 1922 від 03.07.2014 р., № 1956 від 04.07.204 р., № 2261 від 14.07.2014 р., № 2395 від 17.07.2014 р., № 2689 від 24.07.2014 р., № 3099 від 05.08.2014 р., № 3516 від 13.08.2014 р., № 4630 від 11.09.2014 р., № 5120 від 19.09.2014 р., № 5148 від 19.09.2014 р., № 6645 від 21.10.2014 р. та рахунками на оплату товару № 1993 від 12.06.2014 р., № 2328 від 24.06.2014 р., № 2523 від 02.07.2014 р., № 2590 від 03.07.2014 р., № 2617 від 04.07.2014 р., № 2862 від 14.07.2014 р., № 2953 від 17.07.2014 р., № 3104 від 23.07.2014 р., № 3448 від 05.08.2014 р., № 3744 від 13.08.2014 р., № 4570 від 10.09.2014 р., № 4978 від 19.09.2014 р., № 4992 від 19.09.2014 р., № 6072 від 20.10.2014 р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару виконав неналежним чином, оплатив поставлений товар частково - на суму 100 473,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 279 від 23.07.2014 р., № 341 від 13.08.2014 р., № 339 від 13.08.2014 р., № 340 від 13.08.2014 р., № 350 від 15.08.2014 р., № 376 від 20.08.2014 р., № 375 від 20.08.2014 р., № 11 від 03.09.2014 р., № 12 від 03.09.2014 р., № 468 від 09.09.2014 р., № 467 від 09.09.2014 р., № 525 від 17.09.2014 р., № 526 від 17.09.2014 р., № 125 від 21.10.2014 р., № 193 від 26.02.2015 р., № 273 від 27.03.2015 р., № 312 від 15.04.2015 р., № 364 від 13.05.2015 р.

Отже, судом встановлено, що у відповідача виникла заборгованість за поставлений, але неоплачений товар у сумі 32 971,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Оскільки матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем ПрАТ "С.А.Е. Груп" частини товару, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 32 971,60 грн. є такими, що заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 31 026,53 грн. за прострочення виконання договірних зобов'язань.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 6.2 договору сторони погодили, що при порушенні термінів оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого боргу за кожен день прострочення.

Так само відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У той же час, згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Посилання позивача на п. 6.4 договору, в якому сторони погодили, що термін у межах якого може бути витребувана сплата пені / неустойки / штрафу становить 3 роки, суд відхиляє, оскільки даним пунктом передбачено збільшений строк спеціальної позовної давності, в межах якого може бути витребувана пеня.

При цьому з умов договору вбачається, що строк нарахування пені сторони погодили у п. 6.2 договору, згідно з яким при порушенні термінів оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого боргу за кожен день прострочення.

У той же час, суд враховує положення пункту 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", який роз'яснює, що приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 9 952,52 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлена позивачем.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції у сумі 17 078,90 грн. та 3 % річних у сумі 2 235,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової суми боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 17 078,90 грн. та 3 % річних у сумі 2 173,93 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач, оскільки при розрахунку 3 % річних ним неправильно визначено день нарахування матеріальних втрат, яким є наступний день, що йде за останнім днем, строку, встановленого п. 4.3 договору, а день оплати заборгованості у період нарахування матеріальних втрат не включається.

З урахуванням викладеного, зважаючи на встановлені обставини, позовні вимоги ТОВ "100 ШИН" підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "100 ШИН" до Приватного підприємства "С.А.Е. Груп" про стягнення 83 312, 33 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "С.А.Е. Груп" (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 5 Б, ідентифікаційний код 38361861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "100 ШИН" (65031, м. Одеса, Новомосковська дорога, буд. 5, ідентифікаційний код 37873875) основний борг у сумі 32 971 (тридцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят одна) грн. 60 коп., пеню у сумі 9 952 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 52 коп., інфляційну складову боргу у сумі 17 078 (сімнадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 90 коп., 3 % річних у сумі 2 173 (дві тисячі сто сімдесят три) грн. 93 коп. та 1 028 (одна тисяча двадцять вісім) грн. 42 коп. судового збору.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 8 грудня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 13 грудня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.