Рішення

від 10.11.2016 по справі 910/17671/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2016Справа №910/17671/16

За позовом комунального підприємства «Київпастранс»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «БАЗА»

Про стягнення 68757,32 грн., розірвання договору та виселення

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Магратій Я.В. (за дов.)

від відповідача не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом комунальне підприємство «Київпастранс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «БАЗА» про:

- стягнення з відповідача 68757,32 грн., з яких: 48704,05 грн. заборгованості з орендної плати, 15599,08 грн. відшкодування земельного податку, 3082,97 грн. пені, 247,61 грн. 3% річних, 1123,61 грн. інфляційних;

- розірвання договору № 146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 12.03.2012, укладеного між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальним підприємством «Київпастранс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «БАЗА»;

- виселення товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «БАЗА» з займаного нежилого приміщення площею 77,1 кв.м., яке знаходиться на 1 поверсі в м. Києві по вул. Сирецькій, 25.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином сплачував платежі за договором № 146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 12.03.2012, що є істотним порушенням договору та є підставою для його розірвання.

Суд своєю ухвалою від 29.09.2016 порушив провадження у справі № 910/17671/16, розгляд останньої призначив на 17.10.2016.

Копія ухвали Господарського суду міста Києва від 29.09.2016, яка надсилалась відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві, а саме: вул. Сирецька, 25, м. Київ, 04073, яка співпадає з місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «БАЗА» згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно відповідача, повернута до суду не врученою адресату за закінченням строку зберігання поштового відправлення на підприємстві поштового зв'язку.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача суд відклав розгляд справи до 10.11.2016.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку в судове засідання своїх представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

12.03.2012 Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «БАЗА» (орендар), комунальне підприємство «Київпастранс» (підприємство) уклали договір № 146 про передачу майна територіальної громади міста Києва оренду, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: вул. Сирецька, 25, для розміщення офісу, площею 33,60 кв.м., суб'єкту господарювання, який здійснює виробничу діяльність непродовольчих товарів (ремонт електродвигунів), площею 37,5 кв.м..

Згідно з п. 2.1 Договору об'єктом оренди є нежилі приміщення, загальною площею 71,1 кв.м. на 1 поверсі, згідно з викопіюванням з по поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Розмір орендної плати на дату підписання Договору становив 4540,51 грн.. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця (п. 3.6 Договору).

За п. 3.8 Договору вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги та/або на підставі виставлених рахунків балансоутримувача (п. 3.8 Договору).

Договір діє з 12.03.2012 до 10.03.2015.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором (п. 9.7 Договору).

За актом приймання-передавання нерухомого майна від 12.03.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв майно в оренду.

В силу п. 9.7 Договору він є продовженим до 10.03.2018.

Відповідач належним чином умови Договору не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період з лютого по червень 2016 року з:

- орендних платежів у розмірі 48704,05 грн. (лютий 2016 року - 9828,48 грн., березень 2016 року - 9653,14 грн., квітень 2016 року - 9740,81 грн., травень 2016 року - 9740,81 грн., червень 2016 року - 9740,81 грн.);

- по компенсації земельного податку у розмірі 15599,08 грн. (лютий 2016 року - 4587,96 грн., березень 2016 року - 2752,78 грн., квітень 2016 року - 2752,78 грн., травень 2016 року - 2752,78 грн., червень 2016 року - 2752,78 грн.).

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, наведених позивачем, суду не навів.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем з орендних платежів у розмірі 48704,05 грн. та з компенсації земельного податку у розмірі 15599,08 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 3082,97 грн. пені за період з 21.03.2016 по 21.07.2016.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.

Суд приймає розрахунок інфляційної складової боргу та трьох процентів річних за період з 21.03.2016 по 21.07.2016, наданий позивачем, як вірний. Інфляційна складова боргу становить 1123,61 грн., а три проценти річних - 247,61 грн..

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Орендна плата, згідно зі ст. 284 Господарського кодексу України, є істотною умовою договору оренди.

Достроково чинність Договору припиняється за взаємною згодою сторін або за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та інших підстав, передбачених законодавчими актами України (п. 9.6 Договору).

Суд встановив порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати орендної плати.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до п. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одержання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

12.07.2016 позивач надіслав на адресу відповідача пропозицію № 1510 про розірвання Договору разом з угодою про розірвання Договору.

Відповідач вказану пропозицію не розглянув.

При цьому, недотримання позивачем вимог положень ст. 188 Господарського кодексу України, яка передбачає обов'язок попереднього направлення іншій стороні договору пропозиції про його розірвання, не може бути підставою для відмови у позові про розірвання договору, оскільки згідно рішення Конституційного Суду України № 15-пр/2002 від 09.07.2002 направлення такої пропозиції є правом, а не обов'язком особи, яка добровільного його використовує виходячи з власних інтересів, та не позбавляє позивача права на звернення за захистом своїх порушених прав до суду з позовом про розірвання договору.

Аналогічне застосування наведеної норми міститься в постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 у справі № 3-74гс11.

Відповідно до п. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Оскільки договором передбачена можливість його дострокового розірвання внаслідок порушення термінів сплати орендної плати, а також з урахуванням того, що несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди, позовні вимоги про розірвання договору визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаьний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 7.6. Договору, у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні, орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству.

З розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права користування спірними приміщеннями не має, то вимога позивача про виселення відповідача з приміщень підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір № 146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 12.03.2012, укладений між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальним підприємством «Київпастранс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «БАЗА».

Виселити товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «БАЗА» (вул. Сирецька, 25, м. Київ, 04073, код 32960114) з займаного нежилого приміщення площею 77,1 кв.м., яке знаходиться на 1 поверсі в м. Києві по вул. Сирецькій, 25.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «БАЗА» (вул. Сирецька, 25, м. Київ, 04073, код 32960114) на користь комунального підприємства «Київпастранс» (Набережне шосе, 2, м. Київ, 04070, код 31725604) 48704,05 грн. заборгованості з орендної плати, 15599,08 грн. відшкодування земельного податку, 3082,97 грн. пені, 247,61 грн. 3% річних, 1123,61 грн. інфляційних, 4134,00 грн. судового збору.

Рішення підписано 13.12.2016

Суддя С. А. Ковтун