Рішення

від 06.12.2016 по справі 910/17129/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2016Справа №910/17129/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймекс-Київ»

про стягнення 26188,46 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Недошовенко С.С. (представник за довіреністю);

від відповідача - Дубовський П.В. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс Україна» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймекс-Київ» про відшкодування шкоди за Договором про надання послуг з експрес доставки в розмірі 26188,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору, відповідач взяв на себе зобов'язання з перевезення вантажу позивача (електронних елементів мікросхем) у кількості трьох коробок для доставки товару на адресу вантажоодержувачів, а саме: (видаткові накладні №14733, №14732, №14731 на загальну суму 6613,34 грн.) у м. Харків за накладною «Даймекс» №28892826 від 19.07.2016 в кількості 1 місце, (видаткові накладні №14506, №14508 на загальну суму 19575,12 грн.) у м. Одеса за накладною «Даймекс» №29650149 від 19.07.2016 в кількості 1 місце та (видаткова накладна №14822 на суму 853,45 грн.) у м. Харків за накладною «Даймекс» №28892753 від 19.07.2016 в кількості 1 місце.

В ході здійснення перевезення вантажу дві коробки переданих позивачем для перевезення за накладними «Даймекс» №28892826 та №29650149 від 19.07.2016 були викрадені.

Оскільки п.3.1.3 Договору передбачено, що виконавець зобов'язаний забезпечити збереження відправлення з моменту його отримання від відправника до вручення одержувачу зазначеному у накладній «Даймекс», позивач звернувся до відповідача із претензією щодо відшкодування шкоди в розмірі 26188,46 грн.

Відповідач в свою чергу відмовив позивачу у задоволені зазначеної претензії посилаючись на форс-мажорні обставини.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 26188,46 грн. шкоди, завданої в наслідок викрадення вантажу позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, зокрема зазначив, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що позивач передав відповідачеві вантаж на суму саме 26188,46 грн. оскільки в накладних №28892826 та №29650149 немає жодної інформації про товар, що перевозився.

Також зазначив, що у відповідності до умов договору відправлення приймається перевізником після оформлення стандартної накладної «Даймекс», клієнт має власноруч заповнювати та підписувати накладну та має обов'язок нести відповідальність за правильність інформації про відправлення.

Відтак, зі змісту зазначених накладних вбачається, що в останніх відсутні відомості щодо ціни, ваги та об'єму переданого до перевезення товару, в накладних відображені відомості тільки стосовно кількості місць займаних переданим товаром.

Оскільки позивач передав для перевезення товар який займає одне місце по кожній накладній, то у відповідності до тарифів перевізника можна зробити висновок, що зазначений товар має вагу до 31,5 кг.

На підставі викладеного відповідач немає можливості точно визначити вартість наданих позивачеві послуг.

Крім того зазначив, що наданий для перевезення товар було викрадено відтак відповідач не несе відповідальність за втрату вантажу, оскільки останній було викрадено невідомою особою та відповідач не міг запобігти крадіжці.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дваймекс-Київ» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс Україна» (клієнт) було укладено Договір про надання послуг з експрес-доставки відправлень №300, відповідно до умов якого виконавець надає клієнту, в період дії цього договору, послуги з експрес-доставки відправлень, згідно з заявками клієнта, від відправника до одержувача, а клієнт оплачує виконавцю вартість послуг відповідно до тарифів (Додаток №2) і регламенту «Даймекс» (додаток №1), які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.2 Договору, кожне відправлення приймається виконавцем для доставки після оформлення стандартної накладної виконавця (накладна «Даймекс»), що є невід'ємною частиною цього договору.

Відправлення для доставки приймаються без огляду вкладення виконавцем. Виконавець не перевіряє відправлення на відповідність найменувань, кількості і якості вмісту. Виконавець не перевіряє відправлення на наявність явних або прихованих дефектів і не несе відповідальності за виявлені в процесі транспортування та/або прийому/видачі відправлень невідповідностей при цілісності зовнішній упаковці (п.2.3 Договору).

Згідно з п.3.1.3 Договору. виконавець зобов'язаний забезпечувати збереження відправлення з моменту його отримання від відправника до вручення одержувачу, зазначеному у накладній «Даймекс», або законному представнику одержувача. Умовою збереженості вважається доставка відправлення без порушення зовнішньої упаковки.

Пунктом 3.2.3 Договору визначено, що клієнт зобов'язаний забезпечувати готовність відправлення для доставки, наявність вірно заповнених необхідних супровідних документів.

Відповідно до п.п.3.2.4, 3.2.5 Договору, клієнт зобов'язаний власноруч заповнювати та підписувати накладну «Даймекс» із зазначенням повних адресних даних отримувача відправлення та описом вмісту відправлення.

Нести відповідальність за правильність інформації про відправника, одержувача, вартості та зміст відправлення.

У відповідності до п.5.2 Договору, збитки, заподіяні при наданні послуг доставки, відшкодовуються виконавцем в наступних розмірах:

а) у разі втрати чи псування (пошкодження) всього відправлення з оголошеною цінністю - в розмірі оголошеної цінності та суми плати за доставку, за винятком додаткового збору за оголошену цінність;

б) у разі втрати чи псування (пошкодження) відправлення, що слідує без оголошеної цінності - у двократному розмірі суми плати за доставку, у разі втрати чи псування (пошкодження) частини відправлення - у розмірі плати за доставку.

Згідно з п.7.1 Договору, термін дії договору з 15.01.2013 до 15.01.2014.

Якщо сторони, не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії цього договору, визначеного п.7.1, не виявлять у письмовій формі бажання його розірвати, договір автоматично продовжується на наступні 12 місяців (п.7.2 Договору).

За твердженнями позивача, 19.07.2016 позивачем було передано до перевезення вантаж зазначений у видаткових накладних №14733, №14732, №14731, №14506, №14508, №14822 на загальну суму 27041,91 грн. про що було сформовано накладні «Даймекс» №28892826, №29650149, №28892753 від 19.07.2016.

Разом з тим, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що в ході здійснення перевезення вантажу, вантаж відповідно до накладних №28892826, №29650149 від 19.07.2016 було викрадено з автомобіля перевізника, що підтверджується копією Листа №308/55 від 04.08.2016 Солом'янського Управління поліції Головного управління Національної поліції України.

Спір виник внаслідок втрати відповідачем вантажу переданого позивачем до перевезення, відтак позивач просить стягнути з відповідача 26188,46 грн. шкоди, завданої внаслідок викрадення вантажу оскільки відповідальність за збереження вантажу під час доставки у відповідності до умов договору та чинного законодавства несе відповідач.

За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено, що в разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до частини 1 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Частина 1 статті 314 Господарського кодексу України передбачає, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до частини 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з п.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Статтею 136 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради міністрів Української РСР №401 від 27.06.1969, визначено, що автотранспортні підприємства або організації відшкодовують збитки, заподіяні при перевезенні вантажів, у таких розмірах: за втрату або недостачу вантажу - в розмірі дійсної вартості втраченого або невистачаючого вантажу; за пошкодження або псування вантажу - в розмірі тієї суми, на яку знизилася його вартість; за втрату вантажу, зданого до перевезення з оголошеною цінністю, - в розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона нижча його справжньої вартості.

Автотранспортні підприємства і організації поряд з відшкодуванням встановленого збитку, зв'язаного з втратою, недостачею, псуванням або пошкодженням вантажу, що перевозиться, повертають провізну плату, стягнену за перевезення втраченого, невистачаючого, зіпсованого або пошкодженого вантажу, якщо ця плата не входить в ціну вантажу.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності вини третіх осіб за втрату вантажу, суд приходить до висновку, що відповідальною особою за втрату вантажу у відповідності до умов договору та чинного законодавства є відповідач.

Разом з тим, судом встановлено, що накладні «Даймекс» №28892826, №29650149 від 19.07.2016 не містять ані опису змісту відправлення, ані ваги відправлення, ані його розмірів, крім того вказане відправлення було здійснене без оголошеної цінності товару, в зазначений накладних відображено лише кількість місць які займає відправлення.

Відтак суд не має можливості встановити який саме товар було направлено позивачем та на яку суму, також яку вагу мали дані відправлення.

Проте, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що після викрадення відправлення, останнім було направлено на адресу одержувачів аналогічний викраденому вантаж у відповідності до накладних «Даймекс» №28892833 та №29650138 відповідно до яких вага відправлення становила 0,1 кг та 1,42 кг відповідно.

Вказані твердження щодо ваги відправлень відповідачем не заперечувались.

Разом з тим, судом встановлено, що накладні «Даймекс» №28892833 та №29650138 також не містять відомостей щодо опису змісту відправлення, його розмірів, крім того вказане відправлення було також здійснене без оголошеної цінності товару.

Із зазначених накладних вбачається лише кількість місць та вага відправлення.

Відтак, оскільки підпунктом (б) пункту 5.2 Договору передбачено, що у разі втрати чи псування (пошкодження) відправлення, що слідує без оголошеної цінності перевізник відшкодовує відправнику збитки у двократному розмірі суми плати за доставку, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача двократного розміру плати за доставку виходячи із ваги зазначеної в накладних «Даймекс» №28892833 та №29650138 за якими було відправлено вантаж, що аналогічний тому, що було втрачено відповідачем.

Як вбачається з долучених відповідачем до матеріалів справи пояснень, міста Одеса та Харків, у які мав бути доставлений вантаж, належить до Зони 1, в свою чергу для Зони 1, в залежності від ваги вантажу встановлюються наступні тарифи (без врахування ПДВ 20%):

- вага відправлення до 0,5 кг - за ціною 37,5 грн.;

- вага відправлення до 1 кг - за ціною 40 грн.;

- вага відправлення до 2 кг - за ціною 43 грн.

Відтак, оскільки позивачем було пред'явлено до перевезення вантаж вагою 0,1 кг та 1,42 кг, суд приходить до висновку щодо доцільності обрахування збитків за наступною формулою: за відправлення масою 0,1 кг - 37,5 грн.*20% ПДВ*2 (двократна вартість доставки) та за відправлення масою 1,42 кг - 43 грн.*20% ПДВ*2 (двократна вартість доставки).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача 193,20 грн. збитків, що відповідає двократному розміру суми плати за доставку.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів підтвердження власних доводів щодо відсутності вини Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймекс-Київ» у втраті переданого до перевезення вантажу, а позивачем не надано належних доказів виконання ним умов договору щодо зазначення оголошеної цінності вантажу, що є обов'язковою умовою для відшкодування фактичної вартості втраченого вантажу.

На підставі положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймекс-Київ» (04107, м. Київ, вул. Підгірна, буд. 28, літ. А; ідентифікаційний код 34821033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс Україна» 193 (сто дев'яносто три) грн. 20 коп. збитків та витрати зі сплати судового збору в розмірі 10 (десять) грн. 17 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 12.12.2016

Суддя Я.В. Маринченко