Рішення

від 28.11.2016 по справі 911/3430/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" листопада 2016 р. Справа № 911/3430/16

за позовом державного підприємства "Сервісно-видавничий центр" , м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "КСП Україна" , с. Синяк Вишгородського району,

про відшкодування майнової шкоди в розмірі 42 500,55 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, уповноважена, довіреність від 09.11.2016 №105;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - державне підприємство "Сервісно-видавничий центр", м. Київ, звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 18.10.2016 №893 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "КСП Україна", с. Синяк Вишгородського району, в якому просить суд стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 42 500,55грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 24.03.2015 між державним підприємством "Сервісно-видавничий центр Міністерства доходів і зборів України" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "КСП Україна" (орендар) був укладений договір оренди транспортних засобів №79, на виконання вимог якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування транспортний засіб марки Toyota Avensis д.н.з. АА 1955ХО. Передача автомобіля в оренду здійснювалась шляхом підписання ОСОБА_2 приймання-передачі транспортного засобу від 24.03.2015, згідно якого автомобіль на момент передачі був в технічно справному стані, що орендар та орендодавець засвідчили своїми підписами та печатками. 26.04.2016 орендар повернув автомобіль, однак відділом технічного контролю було здійснено технічний огляд, під час якого виявлено значні пошкодження автомобіля, які були відображені позивачем у приймально-здавальному акті, від підписання якого орендар відмовився. З метою встановлення збитків, нанесених в результаті пошкодження автомобіля, позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Український експертний центр "Експерт-Сервіс Авто" для проведення оцінки автомобіля. Так, оцінювачем було визначено вартість матеріального збитку, в результаті пошкодження автомобіля (вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу) в сумі 42 500,55 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/3430/16 та призначено справу до розгляду на 14.11.2016.

14.11.2016 до господарського суду Київської області від позивача частково надійшли витребувані судом документи із супровідним листом від 10.11.2016 №1105.

Ухвалою суду від 14.11.2016 розгляд справи №911/3430/16 відкладено на 28.11.2016.

В судове засідання 28.11.2016р. з'явився представник позивача, яка в усних поясненнях позов підтримала повністю та просила суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судові засідання 14.11.2016 та 28.11.2016 не з'явився, вимоги ухвал господарського суду від 24.10.2016 та 14.11.2016 не виконав, витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений судом належним чином.

Суд, у відповідності до вимог ст. 64 ГПК України, направляв відповідачу на належну адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань згідно даних спеціального витягу від 24.10.2016 № 22322429, копію ухвали господарського суду від 24.10.2016, яку відповідач отримав 01.11.2016, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштових відправлень залучене до матеріалів справи. Копія ухвали суду від 14.11.2016 направлялась рекомендованим листом з повідомленням, який на адресу суду не повернувся.

Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

ОСОБА_2 підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов державного підприємства "Сервісно-видавничий центр", м. Київ (далі по тексту - ДП "Сервісно-видавничий центр") до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "КСП Україна" с. Синяк Вишгородського району, (далі по тексту - ТОВ "КСП Україна"), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. ОСОБА_2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

ОСОБА_2 ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо (ч. 1 ст. 798 ЦК України).

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки Toyota Avensis державний номер АА 1955ХО зареєстрований за ДП "Сервісно-видавничий центр" та згідно довідки від 11.10.2016 №888, виданої позивачем, вказаний автомобіль обліковується в нього на балансі.

24.03.2015 між Державним підприємством "Сервісно-видавничий центр міністерства доходів і зборів України" (орендодавець) та ТОВ "КСП Україна" (орендар) укладено договір оренди транспортних засобів №79, відповідно до умов якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування транспортний засіб марки Toyota Avensis державний номер АА 1955ХО, рік випуску 2002, номер кузову JTEGH22B005003111, об'єм двигуна 2000 см. куб. вартість якого, згідно звіту про незалежну оцінку вартості колісного транспортного засобу станом на 28.02.2015 становить 166 853,64 грн. у тому числі ПДВ 27 808,94 грн. (пункт 1.1 договору);

- автомобіль та технічна документація на автомобіль передаються орендодавцем орендарю після підписання договору. Передача автомобіля оформляється актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється печатками. Форма акту приймання-передачі наведена в додатку 1 до договору, що є його невід'ємною частиною (пункт 1.2 договору);

- орендар зобов'язується (п.2.1 договору):

- підтримувати автомобіль у належному технічному стані (пункт 2.1.1);

- нести витрати, пов'язані із використанням автомобіля, в тому числі зі сплатою податків, обов'язкових та інших платежів, придбанням ПММ тощо (пункт 2.1.2 договору);

- забезпечити зберігання автомобіля в належних умовах, виключаючи його пошкодження, знищення та викрадення (пункт 2.1.3 договору);

- своєчасно здійснювати технічне обслуговування, поточний ремонт орендованого автомобіля. Всі витрати, пов'язані з виконанням вказаних робіт, проводяться за рахунок орендаря (пункт 2.1.4 договору);

- відшкодувати повністю вартість ремонту автомобіля у випадку його пошкодження (пункт 2.1.6 договору);

- у разі припинення дії договору оренди, повернути орендодавцю автомобіль у 3-денний строк у справному технічному стані, про що складається акт приймання-передачі (пункт 2.1.7 договору).

- орендодавець зобов'язується (пункт 2.2 договору):

- передати орендареві автомобіль у справжньому технічному стані (пункт 2.2.1 договору);

- передати орендареві всю технічну документацію на автомобіль (пункт 2.2.2 договору);

- за втрату, повне чи часткове знищення, пошкодження, псування автомобіля, орендар несе відповідальність в розмірі завданої шкоди (пункт 5.7 договору);

- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками, поширює свою дію на правовідносини, що виникли між сторонами з моменту підписання договору та діє до 23 березня 2016 включно, а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання сторонами (пункт 7.1 договору);

За правовою природою договір №79 укладений між державним підприємством "Сервісно-видавничий центр Міністерства доходів і зборів України" та ТОВ "КСП Україна" від 24.03.2015 є договором найму транспортного засобу, який регулюється главою 58 розділ ІІІ Цивільного кодексу України.

ОСОБА_2 приймання-передачі від 24.03.2015, який скріплений підписами та печатками сторін ДП " Сервісно-видавничий центр Міністерства доходів і зборів України" (орендодавець) передав, а ТОВ "КСП Україна" (орендар) прийняв в оренду майно, а саме автомобіль марки Toyota Avensis державний номер АА 1955ХО, рік випуску 2002, який знаходився в справному технічному стані.

ОСОБА_2 наказу державної фіскальної служби від 12.09.2014 №123 "Про зміну назви та затвердження статуту ДП "Сервісно-видавничий центр" змінено назву державного підприємства "Сервісно-видавничий центр Міністерства доходів і зборів України" на державне підприємство "Сервісно-видавничий центр".

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 3 та 4 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Відповідно до ст. 803 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Вина наймача у завданні збитків презюмується і саме на нього покладено обов'язок доводити зворотне.

З умов договору оренди транспортних засобів №79 від 24.03.2015 вбачається, що сторони узгодили, що орендар зобов'язується своєчасно здійснювати технічне обслуговування, поточний ремонт орендованого автомобіля (пункт 2.1.4 договору) та відшкодувати повністю вартість ремонту автомобіля у випадку його пошкодження (пункт 2.1.6 договору).

Судом встановлено, що сторони в пункті 7.1 договору узгодили, що договір діє до 23 березня 2016 включно, а пунктом 2.1.7 договору зазначили, що у разі припинення договору орендар зобов'язався повернути орендодавцю автомобіль у 3-денний строк у справному технічному стані, про що складається акт приймання-передачі. Так, строк дії договору оренди транспортних засобів №49 від 24.03.2015 припинив свою дію 23.03.2016, відтак відповідач був зобов'язаний протягом трьох днів, тобто до 26.03.2016 повернути об'єкт оренди в технічно справному стані.

На момент повернення відповідачем автомобіля позивачу, механіком ОСОБА_3 було здійснено його технічний огляд, під час якого були виявлені значні пошкодження автомобіля, зокрема: пошкоджена задня частина автомобіля після ДТП, розбитий задній лівий ліхтар, відсутній задній (третій ряд) сидінь, виламаний підлокітник водія, зламане кріплення заднього бампера, тріщина в верхній і нижній частині лобового скла, пошкодження лакофарбового покриття на всіх дверях, витікання мастила з під клапанної кришки, зламаний брелок сигналізації, про які відповідно позивач зазначив в акті приймання-передачі від 26.04.2016.

Судом встановлено, що огляд автомобіля Toyota Avensis державний номер АА 1955ХО проводився в присутності: ОСОБА_4І, ОСОБА_5П.(представники орендодавця), представник орендаря від підпису в приймально-здавальному акті від 26.04.2016 відмовився.

Відповідно до ремонтної калькуляції від 22.07.2016 №79/С, складеної за допомогою системи "AUDATEX" вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1, включаючи роботи, матеріали, фарбування складає 68 177,80 грн.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №116 від 22.01.1996 розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно національних стандартів оцінки.

Так, з метою встановлення розміру збитків, завданих в результаті пошкодження автомобіля, позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Український експертний центр "Експрт-Сервіс Авто" для проведення оцінки автомобіля.

ОСОБА_2 звіту №79 про оцінку автомобіля Toyota Avensis державний номер АА 1955ХО від 25.07.2016, виконаного товариством з обмеженою відповідальністю Український експертний центр "Експерт-Сервіс Авто", який є суб'єктом оціночної діяльності: Сертифікат №17121/14, виданий Фондом державного майна України 2.10.2014 термін дії 3 роки ( експерт-оцінювач ОСОБА_6, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ№3613 від 11.06.2005, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №648-ПК від 23.01.2015, сертифікат №17121/14 від 27.10.2014, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №3497 від 06.07.2005) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Avensis державний номер АА 1955ХО (вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу) складає 42 500,55 грн.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

ОСОБА_2 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. ОСОБА_2 з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Суд ухвалами суду від 24.10.2016 та 14.11.2016 двічі витребовував у відповідача документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують сплату відповідачем майнової шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля згідно умов договору оренди №79 від 24.03.2015, наявні у відповідача інші документи та докази, що стосуються предмету спору та пропонував надати відзив на позов з документальним та правовим обґрунтуванням заперечень, однак відповідач жодних пояснень, доказів чи відзиву на позов не подав, розмір майнової шкоди відповідачем також не оспорювався.

Враховуючи наведене, а також те, що за умовами пунктів 2.1.6, 2.2.1 Договору орендар зобов'язався повернути орендований автомобіль у справному стані, та відшкодувати повністю вартість ремонту автомобіля у випадку його пошкодження, а відповідно до пункту 5.7 Договору орендар прийняв на себе обов'язок відповідати за втрату, пошкодження псування автомобіля в розмірі завданої шкоди, що навність та розмір шкоди підтверджені належними доказами, зокрема звітом про оцінку автомобіля від 25.07.2016, суд приходить до висновку, що вимога державного підприємства "Сервісно-видавничий центр" до товариства з обмеженою відповідальністю "КСП Україна" про стягнення майнової шкоди у розмірі 42 500,55 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

Разом із тим, посилання позивача в обґрунтування позову на ст. 1166 ЦК України є безпідставним.

За змістом положень ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездiяльнiстю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фiзичної або юридичної особи, вiдшкодовується в повному обсязi особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звiльняється вiд її вiдшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Із наведеної норми вбачається, що однiєю з пiдстав виникнення зобов'язання є заподiяння шкоди iншiй особi. На вiдмiну вiд зобов'язань, якi виникають iз правомiрних актiв, цей вид зобов'язань виникає iз неправомiрних актiв, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди делiктоздатною особою. Делiктне (позадоговiрне) зобов'язання виникає тоді, коли заподiювач шкоди i потерпілий не перебували мiж собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від зобов'язальних правовідносин мiж сторонами.

За наявності мiж сторонами спору зобов'язальних відносин, якi випливають iз договору, немає підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1166 ЦК. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 березня 2015 р. у справі N 3-18гс15.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов державного підприємства "Сервісно-видавничий центр" до товариства з обмеженою відповідальністю "КСП Україна" задовольнити повністю .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КСП Україна" (07351, Київська область, Вишгородський район, село Синяк, вул. Леніна, будинок 57, ідентифікаційний код 39029514)

на користь державного підприємства "Сервісно-видавничий центр" (04080, м. Київ, Подільський район, вулиця Нижньоюрківська, будинок 6, ідентифікаційний код 25286486)

42 500,55 грн. (сорок дві тисячі п'ятсот гривень п'ятдесят п'ять копійок) збитків ,

1 378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 14.12.2016.

Суддя О.В. Конюх