Рішення

від 07.12.2016 по справі 911/3148/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2016 р. Справа № 911/3148/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом приватного підприємства В«АгроцентрВ» , Київська обл., м. Біла Церква

до Білоцерківської міської ради, Київська обл.., м. Біла Церква

про визнання договору оренди землі поновленим та скасування рішення

За участю представників сторін:

Від позивача : ОСОБА_1, довіреність №1 від 16.10.2016;

Від відповідача : не з'явився.

Позивач, приватне підприємство В«АгроцентрВ» звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради про визнання договору оренди землі поновленим та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.04.2011 між Білоцерківською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством «Агроцентр» (орендар) укладено договір оренди землі №35 строком на п'ять років. Договором передбачено, що орендар має переважне право поновити його на новий строк. Умови договору ПП «Агроцентр» виконувало належним чином. До закінчення строку дії договору позивач звернувся до відповідача з заявою від 02.03.2016 №1289 про поновлення договору. Оскільки відповідач протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки не висловив будь-яких заперечень проти поновлення договору оренди, то договір вважається поновленим відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Проте 07 липня 2016 року позивач отримав відповідь від відповідача за №10-10-668, в якій зазначено, що рішенням сесії Білоцерківської міської ради від 30.06.2016 №203-12-VII ПП «Агроцентр» відмовлено в поновленні договору оренди землі.

19.10.2016 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі, посилаючись на те, що земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органами місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарження його рішення, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Просить на підставі ст. 80 ГПК України припинити провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

02.11.2016 через канцелярію суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що спір який виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК. Зокрема, відповідно до ст. 20 ГК України, статей 16, 393 ЦК України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, належить до способів захисту права власності. Предметом спору є захист майнового права особи, а не публічно-правових інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

06.12.2016 через канцелярію суду представник позивача долучив до матеріалі справи проект додаткової угоди до договору оренди землі №35 від 18.04.2011 про поновлення договору оренди землі №35 від 18.04.2011.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 28.09.2016, 19.10.2016, 02.11.2016, 28.11.2016 направлялась відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення Білоцерківської міської ради №382 від 23.12.2005 «Про попереднє погодження місця розташування об'єкту, надання земельної ділянки в оренду, постійне користування та у власність» приватному підприємству «Агроцентр» надано в оренду строком на 5 років земельну ділянку для влаштування майданчика, а саме встановлення лавок для відпочинку, насадження кущів та квітів, догляду за наявними насадженнями навколо торгово-молодіжного комплексу в складі дитячого містечка по вул. Леваневського загальною площею 0,0478 га.

25.01.2006 між Білоцерківською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством «Агроцентр» (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для влаштування майданчика, а саме: встановлення лавок для відпочинку, насадження кущів та квітів, догляду за наявними насадженнями навколо будівлі торгово-молодіжного комплексу в складі дитячого містечка, яка знаходиться: м. Біла Церква, вул. Леваневського (п. 1.1. договору).

Договір укладено на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

25.01.2006 між Білоцерківською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством «Агроцентр» (орендар) було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, що передається в оренду відповідно до договору оренди землі, за яким, орендодавець передає, а орендар приймає обумовлену договором від 25.01.2006 №040601000068 земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського.

По закінченню строку дії даного договору приватне підприємства «Агроцентр» звернулось до Білоцерківської міської ради з клопотання про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах.

Згідно рішення Білоцерківської міської ради №77-06-VI від 24.02.2011 «Про поновлення договорів оренди землі» було поновлено договір оренди землі приватному підприємству «Агроцентр» для влаштування майданчика, терміном на 5 років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква

18.04.2011 між Білоцерківською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством «Агроцентр» (орендар) укладено договір оренди землі №35.

Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для влаштування майданчика, а саме: встановлення лавок для відпочинку, насадження кущів та квітів, догляду за наявними насадженнями навколо будівлі торгово-молодіжного комплексу в складі дитячого містечка, яка знаходиться: м. Біла Церква, вул. Леваневського (п. 1.1. договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0478 га. Кадастровий номер земельної ділянки: 3210300000:07:007:0054. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 34295,33 гривень (п.п. 2., 5. Договору).

Договір укладено на термін 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється згідно розробленого проекту відведення (технічної документації). Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у місячний строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі (п.п. 18., 20. договору).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 41 договору).

18.04.2011 між Білоцерківською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством «Агроцентр» (орендар) було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, що передається в оренду відповідно до договору оренди землі, за яким, орендодавець передає, а орендар приймає обумовлену договором від 18.04.2011 №35 земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського.

Договір зареєстровано Управлінням Держкомзему у місті Біла Церква Київської області за №321030004000242 від 30 травня 2011.

02.03.2016 приватне підприємство «Агроцентр» звернулось з заявою за №1289 про поновлення договору.

07.07.2016 приватне підприємство «Агроцентр» отримало відповідь за №10-10-668, в якій зазначено, що рішенням сесії Білоцерківської міської ради від 30.06.2016 №203-12VII приватному підприємству «Агроцентр» відмовлено в поновленні договору. Підстав відмови поновлення договору ні у вказаних рішенні сесії, ні у листі - відповіді не вказано.

Позивач вважає, що відповідачем порушено право ПП «Агроцентр» на поновлення договору оренди землі №35 від 18.04.2011 та просить суд визнати поновленим з дня набрання чинності рішення суду договору оренди землі №35 від 18.04.2011, укладеного між Білоцерківською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством «Агроцентр» (орендар) зареєстрованого Управлінням Держкомзему у місті Біла Церква Київської області за №321030004000242 від 30 травня 2011 року, на такий самий строк і на тих самих умовах; скасувати підпункт 2.1. пункт 2 рішення Білоцерківської міської ради від 30.06.2016 №203-12-VII Про поновлення договорів оренди землі, яким відмовлено ПП «Агроцентр» в поновленні договору оренди землі №35 від 18.04.2011.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі», об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 8 Договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.

У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Вищевикладений аналіз положень Закону України «Про оренду землі» викладено у Постанові від 25.02.15 року Судової палати у цивільних справах Верховного суду України по справі №6-219цс14, та Постанові Вищого Господарського суду України від 22.03.2016 року по справі № 923/1346/15.

Також відповідно до підпункту 2.17 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", «у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі". Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору».

Позивач належно виконує свої обов'язки за Договором: своєчасно сплачує орендну плату, що підтверджується довідкою Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про відсутність у ПП «Агроцентр» заборгованість по земельному податку та орендній платі з юридичних осіб (від 21.07.2016 р. № 7164/10-02-23-020) та за призначенням використовує орендовану земельну, яка примикає до проходу у приміщення, що належать позивачу на праві власності.

Позивач 02.03.2016 року до закінчення строку дії договору повідомив Відповідача в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк. Відповідно до ст. 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Відповідно до п. З ст. 640 ЦК України Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Враховуючи що Договір зареєстровано « 30» травня 2011 року, виходячи з приписів та норм цивільного права (ст. 251, 252, 640 ЦК України) строк користування спірною земельною ділянкою розпочався 30.05.2011, спірний договір набув чинності 30.05.2011 і, відповідно, діяв до 30.05.2016 включно.

Відповідач протягом місяця не повідомив Позивача про наявність заперечень проти продовження дії договору на новий строк. Повідомлення про бажання поновити Договір Позивач направив Відповідачу 02.03.2016. Письмова відповідь Відповідача про відмову в поновленні Договору датована 07.07.2016 (тобто більше ніж через місяць).

Судом встановлено, що відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди. Станом на 07.07.2016 року Позивач (орендар) продовжував користуватись земельною ділянкою, а Відповідач (орендодавець) не вимагав повернення земельної ділянки та не заперечував щодо користування нею у встановлений законом місячний строк після закінчення строку дії договору. Акт повернення земельної ділянки Відповідачем Позивачу не направлявся, а Відповідач своєчасно сплатив щомісячну орендну плату за користування земельною ділянкою за червень та липень 2016 року, тобто продовжував користуватися земельною ділянкою понад місяць після спливу строку дії Договору.

Протягом одного місяця після закінчення строку Договору (по 29.05.2016 р. включно) відсутній лист-повідомлення Відповідача (орендодавця) про заперечення у поновленні договору оренди землі. Тобто після закінчення строку, на який укладено договір оренди - по 29.05.2016 включно, протягом місяця - по 29.06.2016 включно, Відповідач письмово не повідомив Позивача про відмову у поновленні договору. Як зазначалося вище, лист-повідомлення Відповідача датований 07.07.2016.

Отже, оскільки приватне підприємство «Агроцентр» продовжує користуватись земельною ділянкою за договором оренди землі від 18.04.2011 №35, належно виконує свої обов'язки за договором, в матеріалах справи відсутнє повідомлення відповідача про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, то суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про визнання поновленим договору оренди землі від 18.04.2011 №35 укладеного між Білоцерківською міською радою та приватним підприємством «Агроцентр», зареєстрованого Управлінням Держкомзему у місті Біла Церква Київської області за №321030004000242 від 30 травня 2011 року, щодо оренди земельної ділянки площею 0,0478 га за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, строком на п'ять років з дня набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Згідно ч.2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч.7 ст. 23 ГК України спори про поновлення порушених прав суб'єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку.

Згідно ч. З ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком суб'єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування, а відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до підпункту 1.2.2 підпункту 1.2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Відповідно до підпункту 1.3. пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III-V ЗК України:

- про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, підпункт 2.1. пункту 2 рішення Білоцерківської міської ради від 30.06.2016 №203-12-VII Про поновлення договорів оренди землі, яким відмовлено приватному підприємству «Агроцентр» в поновленні договору оренди землі від 18.04.2011 №35 підлягає скасуванню.

Щодо клопотання відповідача про припинення провадження у справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі в тому числі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324. глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень ст.13. 14, 140, 142. 143 Конституції України, ст.11, 16, 167,169,374 ЦК України, статей 2, 8. 48, 133, 148, 152. 197 ГК України, статей 80, 84, 123. 124. 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах, щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124,127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК.

Зокрема, відповідно до статті 20 ГК України, статей 16, 393 ЦК України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, належить до способів захисту права власності. Предметом спору є захист майнового права особи, а не публічно-правових інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

Такі висновки суду ґрунтуються, в тому числі і на правових позиціях Верховного Суду України, що викладено у Постанові судових палат у цивільних, адміністративних та господарських справах від 16 грудня 2015 року у справі 6-2510ц15.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається судом на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати поновленим договір оренди землі №35 від 18.04.2011 укладений між Білоцерківською міською радою (09100, м. Київська обл., Біла Церква, вул. Я Мудрого, 15, код 26376300) та приватним підприємством «Агроцентр» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 39в, код 30797840) зареєстрований Управлінням Держкомзему у місті Біла Церква Київської області за №321030004000242 від 30 травня 2011 року на такий саме строк на таких саме умовах.

Скасувати підпункту 2.1. пункту 2 рішення Білоцерківської міської ради від 30.06.2016 №203-12-VII Про поновлення договорів оренди землі, яким відмовлено приватному підприємству «Агроцентр» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 39в, код 30797840) в поновленні договору оренди землі №35 від 18.04.2011.

Стягнути з Білоцерківської міської ради (09100, м. Київська обл., Біла Церква, вул. Я Мудрого, 15, код 26376300) на користь приватного підприємство «Агроцентр» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 39в, код 30797840) 2756,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 12.12.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник