Рішення

від 12.12.2016 по справі 914/2715/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2016р.                                                                       Справа№ 914/2715/16

За позовом: Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дрогобицької районної державної адміністрації, м. Дрогобич Львівська обл.,

та Солонської сільської ради, с. Солонсько Дрогобицького району Львівської обл.,

до відповідача: Фермерського господарства «Володар» с.Лішня Дрогобицького району Львівської області,

про внесення змін до договору оренди землі.

Суддя Яворський Б.І. при секретарі Прокопів І. І.

Представники:

прокурор: Лука Г.В.,

від позивача 1: не з'явився,

від позивача 2: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду заступником керівника Дрогобицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дрогобицької районної державної адміністрації, Солонської сільської ради подано позов до Фермерського господарства «Володар» про внесення змін до договору оренди землі.

Ухвалою суду від 26.10.2016р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 15.11.2016р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У судове засідання 12.12.2016р. прокурор з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.12.2008р. між Дрогобицькою районною державною адміністрацією та ФГ “Володар” укладено договір оренди землі, на підставі якого у строкове платне користування відповідача було передано земельну ділянку площею 5,3074 га, яка знаходиться по вул. Меденицька, 45 на території Солонської сільської ради Дрогобицького р-ну Львівської обл., для ведення фермерського господарства, обслуговування господарських будівель та дворів. Згідно п. 7 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та складає 3192,42 грн. в місяць, що складає 1,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік. На думку прокурора, набрання 01.01.2011р. чинності ПК України, нормами якого закріплено, що розмір орендної плати не може бути меншим, ніж 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, є підставою для приведення договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення до нього змін. Оскільки в добровільному порядку відповідач зміни до договору не підписав, прокурор просить суд внести зміни до п.7 договору оренди землі, виклавши його в такій редакції: “7. Орендна плата за земельну ділянку вноситься в грошовій формі та становить 3% нормативної грошової оцінки – 3697,64 гривень (три тисячі шістсот дев'яносто сім гривень шістдесят чотири копійки) в місяць”.

Представники позивача 1 та позивача 2 у судове засідання 12.12.2016р. не з'явилися, у попередньому судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали.

У судові засідання 15.11.2016р., 29.11.2016р., 12.12.2016 р. представник відповідача не з'явився, причин неприбуття не повідомив. Поштовий конверт із ухвалою про порушення провадження у справі, надісланий відповідачу на адресу, вказану у ЄДРЮОФОП та позовній заяві, повернувся на адресу суду з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 із змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відтак, суд виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. Зважаючи на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Заслухавши прокурора, розглянувши матеріали справи, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

12.12.2008р. між Дрогобицькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Фермерським господарством “Володар” (Орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований 12.02.2009р. за номером 040944100001 (надалі – Договір).

Відповідно до п. 1 договору орендодавець ( Дрогобицька РДА) передає, а орендар (ФГ «Володар») приймає в строкове, платне користування земельну ділянку для обслуговування господарських будівель та дворів, яка знаходиться на території Солонської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, за межами населеного пункту, вул. Меденицька, 45.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,3074 га, кадастровий номер ділянки 4621278200:03:000:0005. На земельній ділянці розташовані комплекс господарських будівель, які є власністю орендаря (п. 2, 3 договору).

Згідно п. 6 договору такий укладено на терміном на 49 (сорок дев'ять) років.

Пунктом 5, 7, 8, 9 договору встановлено, що грошова оцінка земельної ділянки становить – 1' 479' 058,00 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та складає 1' 848,83 грн. в місяць. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції щорічно згідно Закону України “Про державний бюджет”. Орендна плата вноситься орендарем щомісячно не пізніше тридцятого числа, шляхом перерахування вказаної у пункті 7 суми на рахунок Солонської сільської ради вказаного у довідці ВДК у Дрогобицькому районі, яка представляється орендодавцем.

Так, положеннями п. 10 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається не частіше ніж один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. 14.1.136 ст. 14 ПК України).

Згідно положень ст. 21 ЗУ “Про оренду землі” розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 14.1.125 ст. 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Приписами п.п. 271.1., 271.1.1. ст. 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 287.1. ст. 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п. 288.5 ст. 288 ПК України).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 ПК (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України в від 03.03.2016р. у справі № 3-476гс15-1).

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, договір оренди землі був укладений між сторонами у 2008р., тобто ще до введення в дію Податкового кодексу України, відповідно розмір орендної плати становив менше 3% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

У пункті 2.19. постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011р. № 6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” зазначається, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що набрання 01.01.2011р. чинності ПК України (яким було встановлено мінімальний розмір орендної плати на рівні не меншому, ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) є правовою підставою для приведення умов договору у відповідність до вимог законодавства, у даному випадку до ПК України, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, котра діяла на момент укладення договору та станом на день розгляду справи є чинною.

В пункті 31 договору сторони погодили, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку. Аналогічне положення визначено у ст. 30 ЗУ “Про оренду землі”.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Внести зміни до п.7 договору оренди землі від 12.12.2008р., укладеного між Дрогобицькою районною державною адміністрацією та Фермерським господарством “Володар”, виклавши його в такій редакції:

“ 7. Орендна плата за земельну ділянку вноситься в грошовій формі та становить 3% нормативної грошової оцінки – 3' 697,64 гривень (три тисячі шістсот дев'яносто сім гривень шістдесят чотири копійки) в місяць”.

3. Стягнути з Фермерського господарства “Володар” (82127, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Лішня, вул. Стефаника, 1А; код ЄДРПОУ 32777999) на користь прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19; код ЄДРПОУ 02910031) 1' 378,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні 12.12.2016р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 14.12.2016 р.

Суддя Яворський Б.І.