Постанова

від 13.12.2016 по справі 917/1519/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р. Справа № 917/1519/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В. О.;

при секретарі Марченко В.О.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов.№24 від 30.12.2015),

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації (вх.№3012П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 25.10.2016 у справі №917/1519/16,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Полтавагаз збутВ» , м.Полтава,

до Відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації, с. Велика Багачка, Полтавська область,

про стягнення 33355,73 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.10.2016 року (суддя Погрібна С.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" 22463,21 грн пені, 1776,62 грн 3% річних, 9155,90 грн інфляційних втрат та 1378,00 грн судового збору.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить рішення господарського суду Полтавської області від 25.10.2016 року у справі №917/1519/16 скасувати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, на надав оцінки усним та письмовим поясненням відповідача. Апелянт, посилаючись на пункт 10.1 договору №7-15/Б96-№/Б від 17.03.2016, вважає форс-мажорною обставиною несвоєчасну оплату за використаний газ у зв'язку з тим, що відділ освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації не регулює надходження бюджетних коштів на рахунки відділу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 про прийняття апеляційної скарги до провадження розгляд апеляційної скарги призначено на 13.12.2016 о 10:00 год.

09.12.2016 від відповідача до суду надійшло клопотання (вх.№12436), в якому просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання компетентного представника відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації.

Розглянувши заявлене апелянтом клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до частини 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, у разі нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

У заявленому клопотанні відповідач не зазначив причини неможливості прибути у судове засідання 13.12.2016 повноважного представника апелянта.

Колегія суддів зазначає, що неможливість вирішення господарського спору у даному судовому засіданні вирішується господарським судом у кожному випадку окремо з урахуванням обставин справи. Враховуючи те, що відповідач є апелянтом у справі, а, отже, в апеляційній скарзі ним викладені доводи, з яких він не погоджується з прийнятим рішенням суду першої інстанції, а також те, що наявних у справі документів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання про відкладення, оскільки відсутність апелянта у судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені клопотання скаржника про відкладення розгляду справи.

Представник апелянта у судове засідання не з'явився.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає її незаконною та необґрунтованою з підстав, зазначених у відзиві (вх.12577) на апеляційну скаргу, просить суд рішення господарського суду Полтавської області від 25.10.2016 у справі №917/1519/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, в межах вимог, передбачених ст.101 Господарським процесуальним кодексом України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" (постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації (споживач) укладено договір №7-15/Б/96-З/Б на постачання природного газу, за умовами якого постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.п.1.1. договору) (а.с.15-а.с.19).

На виконання умов договору ТОВ "Полтавагаз збут" надало Відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації послуги з постачання природного газу в березні 2016 року в об'ємі 34,477 тис. куб. м на загальну суму 261709,39 грн, у квітні 2016 року в об'ємі 9,337 тис. куб. м на загальну суму 70641,50 грн, у травні 2016 року в об'ємі 0,981 тис. куб. м на загальну суму 6519,34 грн, у червні 2016 року в об'ємі 0,347 тис. куб. м на загальну суму 2336,00 грн, у липні 2016 року в об'ємі 0,081 тис. куб. м на загальну суму 545,29 грн, у серпні 2016 року в об'ємі 0,068 тис. куб. м на загальну суму 457,78 грн.

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань щодо постачання природного газу відповідачу та його отримання останнім підтверджується підписаними двома сторонами без зауважень та скріпленими печатками підприємств актами прийому-передачі (а.с.21-а.с.26).

Відповідно до п.п. 3.7. та 3.7.1 договору розрахунковим періодом за договором є відповідний розрахунковий місяць. Розрахунки споживача за природний газ здійснюються за розрахунковий період, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, у наступному порядку: щомісячної 100% поточної оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку до договору протягом місяця поставки природного газу.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Матеріали справи свідчать, що відповідач здійснив розрахунки за поставлений природний газ з порушенням зазначених вище строків оплати, а саме:

- за природний газ, спожитий у березні 2016 з остаточним терміном оплати 07.04.2016, відповідач повністю розрахувався лише 06.07.2016, чим допустив прострочення платежу на 89 днів;

- за природний газ, спожитий у квітні 2016 з остаточним терміном оплати 07.05.2016, відповідач повністю розрахувався 06.07.2016, чим допустив прострочення платежу на 59 днів;

- за природний газ, спожитий у травні 2016 з остаточним терміном оплати 07.06.2016, відповідач повністю розрахувався 08.07.2016, чим допустив прострочення платежу на 30 днів;

- за природний газ, спожитий у червні 2016 з остаточним терміном оплати 07.07.2016, відповідач своєчасно повністю розрахувався;

- за природний газ, спожитий у липні 2016 з остаточним терміном оплати 07.08.2016, відповідач повністю розрахувався 10.08.2016, чим допустив прострочення платежу на 2 дні;

- за природний газ, спожитий у серпні 2016 з остаточним терміном оплати 07.09.2016, відповідач повністю розрахувався 09.09.2016, чим допустив прострочення платежу на 1 день.

У зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань у частині несвоєчасного проведення розрахунків позивачем на підставі п.п. 8.2. договору та ст.625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 22463,21 грн пені (за період з 08.04.2016 по 08.09.2016), 1776,62 грн 3% річних (за період з 08.04.2016 по 08.09.2016) та 9155,90 грн інфляційних втрат (за період квітень - червень 2016).

За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтею 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві, товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір укладається на розсуд сторін.

У силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вказані норми кореспондуються з положеннями частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Факт отримання природного газу відповідачем та порушення ним своїх договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати за поставлений газ підтверджується матеріалами справи, зокрема, банківськими виписками по рахунку (а.с.28-а.с.39) та платіжними дорученнями (а.с.84-а.с.97) і не спростований відповідачем.

Порушенням зобов'язання, згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.2. договору сторони передбачили, що у разі прострочення виконання споживачем своїх зобов'язань у частині оплати за спожитий природний газ, у порядку, визначеному цим договором, споживач зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У порушення умов договору та ст.193 Господарського кодексу України, ст.526, 599 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язання належним чином не виконав, прострочив оплату та не повністю розрахувався за поставлений природний газ, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення 22463,21 грн пені (за період з 08.04.2016 по 08.09.2016), 1776,62 грн 3% річних (за період з 08.04.2016 по 08.09.2016) та 9155,90 грн інфляційних втрат (за період квітень - червень 2016р).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт, посилаючись на пункт 10.1 договору №7-15/Б/96-З/Б від 17.03.2016, вважає форс-мажорною обставиною несвоєчасну оплату за використаний газ у зв'язку з тим, що відділ освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації не регулює надходження бюджетних коштів на рахунки відділу.

Колегія суддів зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не є форс -мажорною обставиною та не є підставою для звільнення від виконання зобов'язань, оскільки відповідно до приписів статті 617 Цивільного кодексу України та частини другої статті 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стосовно доводів апелянта про те, що суд першої інстанції не надав оцінку письмовим та усним поясненням відповідача судова колегія зазначає.

Матеріали справи не містять відзиву на позовну заяву та письмових пояснень відповідача щодо правової позиції у даній справі.

До апеляційної скарги апелянт надав копії листів №417 від 10.03.2016, №518 від 25.03.2016, №660 від 22.04.2016 про внесення змін до договору №7-15/Б/96-З/Б від 17.03.2016, лист-відповідь ТОВ «Полтавагаз збут» №05/1364 від 27.04.2016 на лист №660 від 22.04.2016 та відзив на позовну заяву, який не містить штампу вхідної кореспонденції господарського суду Полтавської області.

Колегія суддів зазначає, що додані до апеляційної скарги документи не можуть бути прийняті до розгляду судом апеляційної інстанції в силу ст.101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ці документи не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

У ході судового розгляду справи позивач зазначив, що відповідач не звертався до позивача з пропозицією про зміну умов договору в частині оплати за поставлений газ у передбаченому ст.188 Господарського кодексу України порядку.

Щодо доводів апелянта про те, що суд прийняв оскаржуване рішення за відсутності договору №7-15/Б/96-З/Б від 17.03.2016 колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять належним чином засвідчену копію договору, яка надана позивачем разом з позовною заявою та є належним та допустимим доказом у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України.

Невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання у врегульованих Законом відносинах тягне за собою наслідки у вигляді застосування на загальних підставах заходів відповідальності, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 22463,21 грн, 3% річних у розмірі 1776,62 грн та інфляційних втрат у розмірі 9155,90 грн за договором постачання природного газу №7-15/Б/96-З/Б від 17.03.2016 підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Колегія суддів зазначає, що скаржником не доведені заявлені апеляційні вимоги та не надано належних доказів, які б об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію, що є наслідком відмови у задоволенні апеляційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Полтавської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, з огляду на зазначене, відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 25.10.2016 у даній справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 25.10.2016 у справі №917/1519/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 14.12.2016 року.

Головуючий суддя О.А.Пуль

Суддя О.О.Крестьянінов

Суддя В.О.Фоміна