Постанова

від 08.12.2016 по справі 806/1110/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Л.А.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"08" грудня 2016 р. Справа № 806/1110/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" вересня 2016 р. у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" до Приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_5, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ" , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання протиправними та скасування рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (далі - СТОВ "Хлібороб") звернулось до суду з позовом у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: № 29737617 від 24.05.2016, № 29737691 від 24.05.2016, №29737655 від 24.05.2016, № 29850991 від 01.06.2016, № 29737522 від 24.05.2016, №29737736 від 24.05.2016, № 29737805 від 24.05.2016, № 29737441 від 24.05.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2007 році СТОВ "Хлібороб" з фізичними особами - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_6 укладено договори оренди земельних ділянок строком на 10 років. Зазначені договори були у встановленому порядку зареєстровано. З інформаційних довідок позивачеві стало відомо, що державним реєстратором - відповідачем проведено державну реєстрацію договорів оренди, укладених між зазначеними фізичними особами та ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" відносно земельних ділянок, якими на праві оренди користується позивач. Вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки державним реєстратором здійснено подвійну реєстрацію права оренди на одну і ту ж земельну ділянку. Зазначає, що при проведенні державної реєстрації речового права за договорами оренди землі, укладених ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" з фізичним особами - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_6, не перевірено належним чином чи право оренди на цю земельну ділянку зареєстровано раніше чи ні, тому здійснена державним реєстратором реєстрація права оренди за ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" порушує права позивача та є протиправною.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: № 29737617 від 24.05.2016, №29737691 від 24.05.2016, № 29737655 від 24.05.2016, № 29850991 від 01.06.2016, №29737522 від 24.05.2016, № 29737736 від 24.05.2016, № 29737805 від 24.05.2016, №29737441 від 24.05.2016.

Стягнуто з приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_5 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" 11024 (одинадцять тисяч двадцять чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест", яке по справі є третьою особою, звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" звернулось до суду з позовною заявою до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень № 29737617 від 24.05.2016, № 29737691 від 24.05.2016, № 29737655 від 24.05.2016, № 29850991 від 01.06.2016, №29737522 від 24.05.2016, № 29737736 від 24.05.2016, № 29737805 від 24.05.2016, №29737441 від 24.05.2016.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норму ст.157 КАС України, оскільки, на думку апелянта, спірні правовідносини мають регулюватись нормами цивільно-процесуального законодавства, оскільки спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правових угод.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зазначений спір є публічно-правовим та його слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Частиною 2 статті 4 КАС України закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Отже, колегія суддів зазначає, що розгляду в порядку адміністративного судочинства підлягає публічно-правовий спір за участю суб'єкта владних повноважень, який в межах спірних правовідносин діє на виконання своїх владних управлінських функцій та/або делегованих повноважень.

Як відомо, за своїм правовим статусом (ст.1 Закону України «Про нотаріат») нотаріус не є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

Тому, нотаріальні дії, які вчиняються нотаріусами відповідно до вказаного Закону, оскаржуються до суду в порядку цивільного судочинства.

Разом з тим нотаріус може вчиняти дії, які мають публічно-правовий характер та не мають нічого спільного з нотаріальними діями, а саме реєстраційні дії: державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також державну реєстрацію обтяжень рухомого майна.

Реєстраційні дії, пов'язані з веденням Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, вчиняються нотаріусами не на підставі Закону України «Про нотаріат», а на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а також відповідних договорів, укладених з Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України як адміністратором названих Реєстрів.

У даному випадку, Міністерство юстиції України як держатель відповідного реєстру є суб'єктом владних повноважень, який делегує свої повноваження з ведення реєстру Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, яке у свою чергу укладає відповідні договори з реєстраторами - державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами. ОСОБА_3 ж нотаріуси, у даному випадку, виступають як суб'єкти делегованих владних повноважень.

Отже, при вчиненні зазначених реєстраційних дій нотаріус діє як суб'єкт владних повноважень у розумінні КАС України, а тому такі дії нотаріуса підлягають оскарженню до адміністративного суду.

Висновки аналогічного характеру наведені Верховним Судом України у постанові від 15.11.2016 року по справі № 21-3030а16, де подібні правовідносини розглядались за правилами адміністративного судочинства, які в силу ч.2 ст.161, ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковими для врахування судом.

Також одним із доводів апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права. Апелянт зазначає, що реєстраційні дії щодо оформлення земельної ділянки площею 2,9421 га, кадастровий номер №1820388600:04:000:0318 було вчинено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11, а не відповідачем. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_11 судом першої інстанції до участі у справі не залучалась.

Тобто, у порушення вимоги ст. 190 КАС України судом першої інстанції неповно з'ясовано склад учасників адміністративного процесу, що мало наслідком вирішення питання про скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_12 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: № 29850991 від 01.06.2016 року, хоча, як вбачається з матеріалів справи. таке рішення було прийнято не ним, а ОСОБА_11. У зв'язку з вищезазначеним, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги у тій частині, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, зокрема ст. ст. 86, 159 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи - прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчиненого суб'єктом владних повноважень, якого не було залучено до участі у справі.

Одним із доводів апеляційної скарги ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" є те, що судом порушено норму процесуального права - ст.6 КАС України: оскаржуваним рішенням визнано протиправними та скасовано рішення відповідача про державну реєстрацію прав власності третіх осіб-землевласників на земельні ділянки, хоча скасування рішення про реєстрацію права власності не було предметом спору.

Як вбачається із вимог позовної заяви, Сільськогосподарське ТОВ "Хлібороб"звернулося до суду першої інстанції саме про скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса ОСОБА_5, Черкаського міського нотаріального округу про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: № 29737617 від 24.05.2016, № 29737691 від 24.05.2016, № 29737655 від 24.05.2016, № 29850991 від 01.06.2016, № 29737522 від 24.05.2016, № 29737736 від 24.05.2016, № 29737805 від 24.05.2016, № 29737441 від 24.05.2016. Тобто, скасування рішення про реєстрацію права власності було предметом розгляду у суді першої інстанції доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.

Апелянт у апеляційні скарзі зазначає, що судом порушено норму ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме суд висловив позицію, що відповідач не здійснив всіх необхідних дій щодо встановлення факту відсутності реєстрації речових прав на спірні земельні ділянки. Апелянт вважає, що законом не встановлено імперативного обов'язку відповідача встановити факт відсутності реєстрації речових прав за іншими особами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, спираючись на наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Законом № 1952-ІV визначено правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за ним.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Частиною другою статті 9 зазначеного Закону зобов'язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 Закону № 1952-IV під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема, щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

У статті 19 Закону № 1952 -IV визначені підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Так, відповідно до частини першої цієї статті державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХIV «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 161-ХIV) невід'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Тобто, у разі подання заяви про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки уповноважена особа зобов'язана пред'явити органові державної реєстрації крім самого договору оренди усі зазначені вище документи.

Відповідно до пункту 6 частини першої Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Таким чином, подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід'ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є передбаченою у статті 24 Закону № 1952-ІV підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

У справі, що розглядається, судом першої інстанції встановлено, що 24.05.2016 та 01.06.2016 право оренди щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: 1820388600:04:000:0421, 1820388600:04:000:0369, 1820388600:04:000:0368, 1820388600:04:000:0318, 1820388600:04:000:0383, 1820388600:04:000:0384, 1820388600:04:000:0385, 1820388600:04:000:0307 зареєстровано за ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" відповідно до рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_5: № 29737617 від 24.05.2016, № 29737691 від 24.05.2016, № 29737655 від 24.05.2016, № 29850991 від 01.06.2016, № 29737522 від 24.05.2016, № 29737736 від 24.05.2016, № 29737805 від 24.05.2016, № 29737441 від 24.05.2016 (а.с.8-15).

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обов'язку державного реєстратора встановити факт відсутності реєстрації речових прав за іншими особами.

Також апелянт оскаржує розподіл судових витрат по справі.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Стороною у публічно-правовому спорі є приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_5, чиї дії визнано неправомірними та скасовано прийняте ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції стягнуто з ОСОБА_5 - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області на користь Сільськогосподарського ТОВ "Хлібороб" 11024 (одинадцять тисяч двадцять чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Колегія суддів вважає, що за загальними правилами судочинства судові витрати мають бути відшкодовані відповідачем у справі, який не довів правомірності прийнятого ним рішення. Таким чином, судом першої інстанції правильно вирішено питання про розподіл судових витрат і посилання у апеляційній скарзі ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" на те, що судовий збір було стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань державного реєстратора є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ" задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" вересня 2016 р. в частині скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень №29850991 від 01.06.2016 р., - скасувати та прийняти в цій частині постанову про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: В.В. Євпак

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "08" грудня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" с.Степок,Андрушівський район, Житомирська область,13421

3- відповідачу/відповідачам: Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алєксєєв Максим Юрійович вул.Енгельса,118, 2 пов.офіс 8,м.Черкаси,Черкаська область,18003

4-третій особі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ" - вул.Васильківська,30,м.Київ 22,03022

представник третьої особи: ОСОБА_4 - вул. Тарасівська, 9, м. Київ, 01033

Треті особи:,

ОСОБА_6 - с. Корчмище,Андрушівський район, Житомирська область,13421,

ОСОБА_7 - с.Корчмище,Андрушівський район, Житомирська область,13421,

ОСОБА_8 - с. Корчмище,Андрушівський район, Житомирська область,13421,

ОСОБА_9 - АДРЕСА_1 96,02096,

ОСОБА_10 - АДРЕСА_2, 10004,,