Рішення

від 16.04.2013 по справі 366/223/13- ц

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №366/223/13

Провадження №2/366/93/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 квітня 2013 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого - судді: Гончарука О.П., при секретарі: Коваленко І.В., Марченко Т.І., з участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванків цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу В«ОлізарівськийВ» , третя особа: ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2013 року ОСОБА_3 (далі - Позивач 1) звернулась до суду з позовом в якому зазначає, що їй на праві власності належить дві земельні ділянки, перша з яких - площею 2,6373 га., кадастровий номер: 3222083000:02:011:0006, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в Іванківському районі Київської обл. в с. Олизарівка, друга - площею 2,9471 га., кадастровий номер: 3222083000:02:011:0007, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, також розташована в Іванківському районі Київської обл. в с. Олизарівка.

Право власності Позивача 1 на ці земельні ділянки підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯН №869068 від 15 березня 2010 року та Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ №869070 від 15 березня 2010 року.

Крім того, в цьому ж позові, ОСОБА_4 (далі - Позивач 2) також зазначила, що володіє на праві власності двома земельними ділянками, перша з яких - площею 2,6373 га., кадастровий номер: 3222083000:02:011:0005, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в Іванківському районі Київської обл. в с. Олизарівка, друга - площею 2,9471 га., кадастровий номер: 3222083000:02:011:0004, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в Іванківському районі Київської обл. в с. Олизарівка

Дані земельні ділянки Позивач 2 набула у приватну власність у зв'язку із спадкуванням після померлого ОСОБА_6, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ №869067 від 31 травня 2010 року з відміткою державного нотаріуса про спадкування і з відміткою про держану реєстрацією Відділу Держкомзему у Іванківському районі Київської області (копія додаєтьсята Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ №869069 від 31 травня 2010 року з аналогічними відмітками державного нотаріуса про спадкування і Відділу Держкомзему у Іванківському районі Київської області про державну реєстрацію, а також Свідоцтвами про право власності на спадщину від 14 листопада 2011 року.

Відповідно до ст. 125 ЗК України; В«Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих правВ» .

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України: В« 1. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статтіВ» .

Таким чином, вказані вище норми кодифікованого закону визначають, що Позивач 1 та Позивач 2 отримавши вказані вище державні акти на право власності на земельну ділянку в повній мірі набули право власності на дані земельні ділянки.

В кінці літа, на початку осені 2012 року Позивач 1 та Позивач 2 проявили намір встановити межові знаки своїх земельних ділянок, для чого прибули до місця розташування вказаних земельних ділянок.

Прибувши на місце розташування даних земельних ділянок Позивач 1 та Позивач 2 виявили, що їх земельні ділянки незаконно самовільно зайняті, як пізніше було встановлено Сільськогосподарським виробничим кооперативом В«ОлізарівськийВ» (далі - Відповідач). Зокрема Відповідачем на згаданих земельних ділянках Позивача 1 і Позивача 2 було засіяно та вирощено сільськогосподарські культури - соняшники. Що підтверджується фотознімками земельних ділянок.

Після виявлення факту незаконного самовільного зайняття земельних ділянок, які належать Позивачу 1 та Позивачу 2, останні 12 вересня 2012 року звернулися до Державної інспекції Сільського господарства в Київській області з заявами про вжиття заходів щодо припинення самовільного зайняття земельних ділянок.

За наслідками розгляду вказаного вище звернення Позивача 1, Державна інспекція сільського господарства в Київській області надіслала Позивачу 1 Лист № 10-20/4225 від 12.10.12 року про розгляд звернення, в якому повідомила, що за результатами проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства Відповідачем було встановлено, що станом на 02 жовтня 2012 року Відповідач, самовільно зайняв вказані вище земельні ділянки Позивача 1 шляхом вирощування соняшників, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України, а також повідомила, що за вчинення цих порушень вимог земельного законодавства до голови Відповідача - ОСОБА_5 (далі - Третя особа) застосовано заходи адміністративного впливу та видано приписи про усунення порушень вимог земельного законодавства.

Крім того, за наслідками розгляду звернення Позивача 2 Державна інспекція сільського господарства в Київській області також надіслала Позивачу 2 Лист № 10-20/4224 від 12.10.12 року про розгляд звернення, в якому повідомила, що за результатами проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства Відповідачем було встановлено, що станом на 02 жовтня 2012 року Відповідач, самовільно зайняв вказані вище земельні ділянки Позивача 2 шляхом вирощування соняшників, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України, а також повідомила, що за вчинення цих порушень вимог земельного законодавства до голови Відповідача - Третьої особи застосовано заходи адміністративного впливу та видано приписи про усунення порушень вимог земельного законодавства.

Таким чином, факт незаконного самовільного зайняття Відповідачем земельних ділянок Позивача 1 і Позивача 2, останні підтверджують вказаними вище листами Державної інспекції сільського господарства в Київській області, а також згаданими у вказаних вище листах постановою про накладення адміністративного стягнення, приписами про усунення порушень вимог земельного законодавства.

У позові позивач 1 та позивач 2 зазначають, що згідно зі ст. 90 ЗК України- власники земельних ділянок мають право:

а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;

б) самостійно господарювати на землі;

в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 211 ЗК України - громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

... б) самовільне зайняття земельних ділянок ...

Більш того, чинним земельним законодавством України передбачено підстави відшкодування збитків заданих власникам землі, зокрема відповідно до ч. 1 ст. 156 ЗК України: В«Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:... д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Позивача 1 та Позивача 2 зазначають, що не одержали від даних земельних ділянок доходів за час їх тимчасового невикористання, саме внаслідок самовільного протиправного зайняття таких земельних ділянок Відповідачем.

Згідно зі ст. 157 ЗК України: В« 1. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів УкраїниВ» .

Відповідно до п. 1 ОСОБА_7 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 року (далі ОСОБА_7 визначення розміру шкоди): В« 1. ОСОБА_7 спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальнім громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних :ііянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди).

Згідно з. п. 4 ОСОБА_7 визначення розміру шкоди: В« 4. Розмір шкоди, заподіяної внаслідок :амовільного зайняття земельної ділянки, визначається:

для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:

Шс = Псх Нп хКФх Кі (1).

де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 p. N 783 (Офіційний вісник України, 2000p., N20, ст. 823).

Значення Нп для сільськогосподарських земель Київської області дорівнює 831 грн. з одного гектара, а значення Кф дорівнює 1. В 2012 році значення Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель дорівнює 1,254. Загальна площа самовільно зайнятих земельних ділянок Позивача 1 складає: 2,6373 га. + 2,9471 га. = 5, 5844 га. Загальна площа самовільно зайнятих земельних ділянок Позивача 2 складає: 2,6373 га. + 2,9471 га. = 5, 5844 га.

Відповідно до вказаної формули визначення розміру шкоди завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки обраховано розмір матеріальної шкоди Позивача 1 та Позивача 2.

Розрахунок розміру шкоди Позивача 1: 5,5844 га. х 831 грн. х на 1 х 1,254 = 5 819, 35 грн.

Розрахунок розміру шкоди Позивача 2: 5,5844 га. х 831 грн. х на 1 х 1,254 = 5 819, 35 грн.

Отже, в наслідок самовільного зайняття Відповідачем земельних ділянок Позивача 1 їй було завдано матеріальної шкоди в розмірі 5 819, 35 грн., а в наслідок зайняття Відповідачем земельних ділянок Позивача 2 їй було завдано матеріальної шкоди в розмірі 5 819,35 грн.

Крім того Позивач 1 та Позивач 2 зазначають, що відповідно до ст. 23 ЦК України: В« 7. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

... 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів...В» .

Позивач 1 та Позивач 2 стверджують, що зазнали моральної шкоди, яка полягає в наступному.

Зокрема, Позивач 1 після того, як дізналася про незаконне зайняття Відповідачем її земельних ділянок зазнала душевних страждань у зв'язку з вказаною вище протиправною поведінкою Відповідача щодо неї.

Дані душевні страждання Позивача 1 внаслідок протиправної поведінки Відповідача підтверджуються тим, що у Позивача 1 весь цей час були постійні душевні розлади, пригнічений моральний стан, відсутність настрою, моральні неприємні переживання та емоції викликані порушенням її права на земельну ділянку зі сторони Відповідача.

Крім того, душевних страждань у зв'язку з вказаною вище протиправною поведінкою Відповідача щодо Позивач 2 також зазнала й Позивач 2, що підтверджуються тим, що у Позивача 2 весь цей час також були пригнічений моральний стан, відсутність настрою, моральні неприємні переживання та емоції викликані порушенням її права на земельну ділянку зі сторони Відповідача.

В залежності від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, та з урахуванням вимог принципів розумності і справедливості Позивач 1 та Позивач 2 оцінюють завдану їм моральну шкоду в розмірі 3000 (трьох тисяч) грн., кожній з них (разом 6000 грн).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи позовної заяви, дослідивши та оцінивши докази, якими позов був обґрунтований, повно, всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного:

Відповідно до ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків.

Статтею 211 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як самовільне зайняття земельних ділянок .

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач 1 та Позивач 2 звернулись з позовом, в якому просять суд стягнути з СГВК В«ОлізарівськийВ» 17 638 грн. 70 коп. матеріальної та маральної шкоди, заподіяної їм в наслідок самовільного зайняття їх земельних ділянок.

Свої вимоги позивачі обґрунтували висновками перевірки відповідача щодо дотримання ним вимог земельного законодавства, яка була проведена Державною інспекцією сільського господарства в Київській області та як доказ самовільного зайняття земельних ділянок відповідачем, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, надали акти перевірки від 02 жовтня 2012 року та розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття Відповідачем земельної ділянки, яка на праві власності належить ОСОБА_3 (Позивач 1).

Таким чином, підставою для задоволення позовних вимог позивачі зазначили порушення відповідачем земельного законодавства, що підтверджують вони актами перевірки, розрахунками розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття Відповідачем земельної ділянки, яка на праві власності належить ОСОБА_3 (Позивач 1), листами Державної сільськогосподарської інспекції в Київській області, актами обстеження земельної ділянки, протоколами про адміністративне правопорушення, постановами про притягнення до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи зазначені докази, суд дійшов висновку про те, що надані позивачами, а також зібрані по справі документи і докази не дають підстав для достовірного і безумовного висновку щодо протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і заподіянням шкоди позивачам та розміру самої шкоди.

Акти перевірки від 02 жовтня 2012 року та розрахунки розміру шкоди складено з порушенням вимог наказу Держкомзему від 12.12.2003 року N 312 "Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель", постанови Кабінету міністрів України від 25.07.2007 року № 963 В«Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволуВ» , постанови Кабінету міністрів України від 01.11.2000 року №1619 В«Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсівВ» , і тому вони не є належним та допустимим доказами в розумінні ст.ст. 58, 59 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, пунктом 5.4 вказаного Порядку передбачено, що в акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.

Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності) (п. 5.5 Порядку).

Відповідно до пункту 5.6 Порядку в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Так, в акті не наведено наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі не вказана загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо). Вказані параметри є істотними для розрахунку розміру шкоди.

Так, площа земельної ділянки також є істотним показником для визначення розміру спричиненої шкоди. Належним чином цей факт позивачами не підтверджено.

Це в свою чергу, унеможливлює здійснення судом перевірки правильності (у відповідності з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року N 963) визначення у позовній заяві розміру шкоди, що підлягає стягненню.

Слід також зазначити, що згідно з пунктом 7 постанови Кабінету міністрів України від 25.07.2007 року № 963 В«Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволуВ» - розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держінспекцією та її територіальними органами або Держсільгоспінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам , - територіальними органами Держсільгоспінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01.11.2000 року №1619.

Так відповідно до пункту 2 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01.11.2000 року №1619 - виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг здійснюється на платній основі відповідно до поданих заяв та укладених договорів.

Позивачами не надано суду доказів про подання зазначених заяв та укладення відповідних договорів з надання послуг по визначенню розміру шкоди.

Розрахунок розміру завданої шкоди позивачу ОСОБА_4, складений відповідно до вимог чинного законодавства взагалі останнім не надавався.

Згідно зі ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В пункті 3) частини 2 ст.23 ЦК України вказано, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суду не надано доказів, які б підтверджували моральні та фізичні страждання позивачам, а тому у суду не має достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачів моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 125, 126, 152, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивачів.

Рішення вступає в законну силу на протязі 10 днів з дня складення повного тексту рішення, якщо у вказаний строк не буде подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд.

Повний текст рішення складено 16 квітня 2013 року.

Суддя: