Рішення

від 14.12.2016 по справі 574/1234/16-ц

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1234/16-ц

Провадження№ 2/574/405/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря Кошелєвої Н.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_2 до Чернечослобідської сільської ради Буринського району Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що 21.09.2005 року померла його дружина ОСОБА_3, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належне їй майно, яку він прийняв, оскільки проживав із спадкодавцем. До складу спадкового майна ввійшла земельна ділянка загальною площею 2,0001 га для ведення особистого селянського господарства, право власності на яку за спадкодавцем було посвідчено державним актом серії СМ №178878, в якому були зроблені незастережні виправлення (підчистки) в імені власника. При вказаних обставинах він не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, у зв'язку з чим просив визнати за ним право власності на цю земельну ділянку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала і в своїх поясненнях підтвердила обставини викладені в позовній заяві, доповнивши, що спадщину після смерті дружини прийняв позивач, оскільки проживав з нею, однак нотаріус не може видати йому свідоцтво про право на спадщину, у зв'язку з вищевказаними виправленнями у правовстановлюючому документі на земельну ділянку.

Представник відповідача в судове засідання не явився, але надав заяву в якій позовні вимоги ОСОБА_2 визнав та просив розглядати справу у його відсутності.

Вислухавши пояснення представника позивача дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 вересня 2005 року померла дружина позивача ОСОБА_3, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на її майно, що підтверджується свідоцтвом про смерть останньої та свідоцтвом про одруження (а.с.10,11).

До складу спадкового майна ввійшла земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0001 га, з кадастровим номером 5920989100:05:004:0003, розташована на території Чернечослобідської сільської ради Буринського району Сумської області, що належала ОСОБА_3 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №178878, виданого 21 травня 2003 року Буринською районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №946, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копією державного акта, довідкою відділу Держгеокадастру у Буринському районі, звітом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.4,5-9,15,17).

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадщину після смерті останньої, прийняв її чоловік - позивач по справі ОСОБА_2 відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом строку , встановленого ст.1270 ЦК України, не заявив про відмову від неї, що вбачається з показів представника позивача, довідки Чернечослобідської сільської ради (а.с.18).

Однак нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки державний акт серії СМ №178878, який посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку, містить незастережні виправлення (підчистки) у написанні прізвища та імені спадкодавця, що вбачається з письмового роз'яснення нотаріуса №807/01-16 (а.с.16).

Разом з тим, як видно з витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку зазначений Державний акт дійсно був виданий спадкодавцю ОСОБА_3.

Крім того з довідки відділу Держгеокадастру у Буринському районі Сумської області (а.с.15) вбачається, що при видачі вищевказаного Державного акту земельній ділянці був визначений кадастровий номер 5920989100:01:001:0071, але при перенесенні інформації про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру зазначений номер було змінено на 5920989100:05:004:0003.

В силу ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак наявність вищевказаних підчисток в написанні імені спадкодавця у державному акті унеможливили отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину на це нерухоме майно, оскільки в силу п.4.15 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Мінюсту України 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. При цьому відповідно до ст. 47 Закону «Про нотаріат» нотаріус не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства.

З повідомлення відділу Держгеокадастру у Буринському районі (а.с.14) вбачається, що усунути зазначені недоліки в позасудовому порядку позивач також не спроможний.

Разом з тим, дослідженими судом доказами беззаперечно встановлено, що зазначена земельна ділянка належала його дружині ОСОБА_3, а помилки у правовстановлюючому документі, що підтверджують право власності останньої на неї, мають технічний характер, однак не можуть бути виправлені у зв'язку зі смертю спадкодавця.

Відповідно до п. «г» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, а ч.1 ст.131 цього Кодексу передбачено, що громадяни та юридичні особи, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01.01.2016 року) передбачено, документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим законом та іншим нормативно-правовим актам. Не розглядаються документи з підчищеннями, або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Згідно ст.27 цього Закону, державна реєстрація права власності проводиться, в тому числі, на підставі свідоцтва про право на спадщину, державного акту на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року та рішення суду, що набрали законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

При цьому, в силу ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Право на землю гарантується Конституцією (ч.2 ст. ст.373 ЦК).

Частиною 3 статті 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Таким чином, з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що позивач прийняв спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом власності на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість її вимог та необхідності захисту її права.

Керуючись ст. ст.5, 6, 10, 15, 212ЦПК України, ст.ст.81,126, 131 ЗК України, ст.ст.328, 392, 1216-1218, 1225, 1233, 1268-1270,1296,1297 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку загальною площею 2,0001 га, кадастровий номер 5920989100:05:004:0003, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чернечослобідської сільської ради, Буринського району Сумської області, що належала померлій 21 вересня 2005 року ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №178878, виданого згідно розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 28.08.2002 року №194 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №946.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:

Повний текст рішення складено 14.12.2016 року.