Рішення

від 14.05.2007 по справі 02/1481

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/1481

                 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ    

           "14" травня 2007 р.                                                                Справа №  02/1481

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Давиденко В.Г.,

за участю представників:  позивача:  Махно О.В.- за довіреністю,  

відповідача: Бердник О.В. - за довіреністю,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу  

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-Інвест"        

до   приватного підприємства  "Рекламне агентство „Дельфін"     

про  стягнення 1 209 грн. 60 коп.,

                                                    ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача  1209 грн. 60 коп. боргу за отриманий товар  відповідно до усного договору купівлі-продажу, оформленого накладною  від 17.12.2004 року.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у заявленій сумі та пояснила, що товар (скотч)  був виданий представнику  відповідача Вовку О.В. по довіреності  серії ЯИЧ № 749601 від 13.12.2004 року, оформленій  відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей;  у вказаній Інструкції відсутня така підстава для відмови у видачі товару, як оформлення її пастами різних відтінків; дана господарська операція проведена у позивача в грудні 2004 року по бухгалтерському та податковому обліку та з неї сплачено податок; позивач не повинен нести збитки від порушень обліку  довіреностей та товару  у відповідача.       

Відповідач у відзиві від 28.03.2007 року на позовну заяву заперечив проти вимоги позивача з мотивів її безпідставності, оскільки у відповідача  відсутні докази на підтвердження  отримання у позивача скотчу на суму 1209,60 грн. по накладній № 466 від 17.12.2004 року,  вказана позивачем довіреність серії ЯИЧ від 13.12.2004 року відповідачем не виписувалася.    

Представник відповідача у судовому засіданні та у поданих до справи письмових заявах, заперечуючи проти позову, посилалася на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, та пояснила,  що  вказана  позивачем довіреність є недійсною, так як підписи на довіреності від 13.12.2004 року не відповідають підписам посадових осіб відповідача на той час; дата на довіреності написана пастою іншого кольору, у відповідача в грудні 2004 року виписувалися довіреності іншої серії, а довіреності серії ЯИЧ використовувалися у квітні 2005 року  іншою юридичною особою -  ПП “Поліграф-Центр”, із якою також співпрацював позивач, тому на думку представника відповідача довіреність серії ЯИЧ № 749601 не могла бути виписана підприємством  "Рекламне агентство „Дельфін", отже, відповідач не повинен сплачувати кошти за товар, який ним фактично не отримувався.            

      У судовому засіданні оголошувалася перерва із 07.05.2007 року по 14.05.2007 року.

      Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд  встановив наступне.          

     Позивачем надано суду видаткову накладну № РН-0466 від 17 грудня 2004 року як доказ передачі ним відповідачу скотчу на суму 1209,60 грн., в т.ч. ПДВ. Вказана видаткова накладна належним чином оформлена, підписана представником позивача (як постачальника) і скріплена печаткою підприємства,  та підписана представником отримувача - ПП "Рекламне агентство „Дельфін".

     Також суду надана довіреність серії ЯИЧ № 749601 від 13.12.2004 року,  видана  від імені  ПП "Рекламне агентство „Дельфін" на ім'я Вовк Олега Володимировича   на отримання товару на суму одна тисяча триста грн. Вказана довіреність оформлена на бланку встановленої форми, що є бланком суворої звітності відповідно  до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.96р.,  далі “Інструкція”.    На довіреності проставлені дані паспорта Вовка О.В.,  вказано дату та номер накладної,  проставлено зразок його підпису,  підписи двох посадових осіб підприємства  "Рекламне агентство „Дельфін"  та його печатка,  незаповнені рядки довіреності прокреслені.  Тобто,  довіреність оформлена у відповідності до вимог Інструкції.

    Відповідно до пункту 12 Інструкції забороняється відпускати цінності у випадках:

    а) подання довіреності, виданої з порушенням  встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами;

    б) подання довіреності, яка має виправлення і помарки, що не підтверджені підписами тих  же осіб, які підписали довіреність;

    в)  відсутності  у довіреної особи вказаного у довіреності паспорта або іншого документа, що засвідчує довірену особу;

    г)  закінчення строку дії довіреності;

    д) одержання повідомлення підприємства-одержувача  цінностей про анулювання довіреності.

          В пункті 7 Інструкції вказано,  що забороняється видавати довіреності, які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підпису осіб, на ім'я яких  вони виписані.  

    Суд вважає, що проставляння дати на довіреності іншою ручкою не може вважатися виправленням чи помаркою,  а також не є  порушенням встановленого порядку заповнення, оскільки у Інструкції не виписана вимога про оформлення всіх реквізитів лише однією ручкою.  

      Відповідно до Інструкції на підприємствах всіх форм власності повинен вестися жорсткий контроль за одержанням довіреностей,  їх зберіганням, оформленням та  використанням як бланків суворої звітності.

          В пункті 5 Інструкції вказано,  що  довіреність підписується  керівником та головним бухгалтером  підприємства або  їх заступниками та особами,  які на те уповноважені керівником підприємства. Керівником підприємства  затверджується перелік посад, зайняття яких надає відповідним  працівникам  право підписувати довіреність  на одержання цінностей, та призначається особа,  що здійснює виписування  та реєстрацію виданих, повернутих та використаних довіреностей.

      Таким чином,  довіреності можуть бути підписані й іншими працівниками, а не лише  директором та головним бухгалтером,  тому суд вважає безпідставним твердження відповідача про те,  що посадова особа позивача,  яка видавала товар за вказаною довіреністю, повинна була перевіряти підписи посадових осіб на довіреності. Такий обов'язок не покладається на отримувача товару. Як слідує із вказаного вище, керівництво підприємства - покупця товару повинно забезпечити контроль за проходженням довіреностей.  Суд вважає,  що у відповідальної особи позивача,  яка видавала товар за довіреністю  серії ЯИЧ № 749601 від 13.12.2004 року,  не було підстав відмовити у його видачі. Тим більше,  що як стверджують представники обох сторін та вбачається із поданих суду інших довіреностей,  Вовк Олег Володимирович часто отримував товар для приватного підприємства  "Рекламне агентство „Дельфін".      

     Суд вважає,  що неналежний контроль у відповідача за  використанням довіреностей,  халатність чи зловживання його  відповідальних осіб не можуть  бути підставою для покладення на позивача (як продавця) негативних наслідків таких дій (чи бездіяльності)  призначених осіб підприємства.  На думку суду, пред'явлення оформленої довіреності  на бланку  суворої звітності презюмує її законність, тим більше, що Інструкцією встановлено також порядок обліку та зберігання списаних довіреностей. Інші доводи відповідача щодо недійсності довіреності суд також вважає необґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу.

     Суд вважає,  що  позивачем доведено факт передачі ним  відповідачу -  приватному підприємству "Рекламне агентство „Дельфін" товару на суму 1209,60 грн. по накладній № 466 від 17.12.2004 року.  Як вбачається, позивачем  проведено вказану операцію по бухгалтерському та податковому обліку, виписано податкову накладну.       

     Письмова угода між сторонами про купівлю-продаж товару відсутня (що не суперечить чинному законодавству України), в накладній строк оплати не зазначений,  вказані факти відповідачем не спростовані,  тому суд приходить до висновку,   що сторонами не встановлений строк оплати вартості  отриманого  товару.          

      Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення  вимоги, кредитор має право вимагати його виконання і боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.   

      Згідно зі статтями  193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530  Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк  відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства;  одностороння відмова від зобов'язання  не допускається,  якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.    

     16 лютого 2007 року позивач направив відповідачу вимогу про оплату отриманого товару до 01.03.2007 року. Зазначену вимогу відповідач залишив без задоволення.            

Оскільки відповідач не виконав встановлене законом зобов'язання і не розрахувався із позивачем  за  виданий  ним товар в установлений статтею 530 ЦК України строк, наявність боргу у заявленій позивачем сумі підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, тому  вимога позивача про стягнення з відповідача 1209 грн. 60 коп. боргу  є законною і обгрунтованою, отже підлягає задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України  з відповідача підлягають відшкодуванню  позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного,  керуючись  ст. ст. 49,  82-84 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

     Позов задовольнити повністю.

          Стягнути із приватного підприємства  "Рекламне агентство „Дельфін"  (18000, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 51, кв. 128, ідентифікаційний код 31278180) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-Інвест" (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 118, к. 402, ідентифікаційний код 32795688) борг в сумі 1209 грн. 60 коп., 102 грн. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського  міжобласного апеляційного господарського суду.

           Суддя                                                                                               А.Д.Пащенко

          Рішення підписане суддею 14.05.2007р.