Рішення

від 14.12.2016 по справі 328/4115/16-ц

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/4115/16-ц

14.12.2016

2/328/1703/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Похвалітової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Молочанське міжрайонне виробниче підприємство з племінної справи у тваринництві» про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Міжрайплемпідприємство», яким просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 88388,79 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що він з 2004 року по 2015 рік працював у відповідача на посаді заступника директора з виробничих питань.

19 травня 2015 року, згідно з наказом №30-к, він був звільнений із займаної посади за власним бажанням.

В 2013-2015 роках, за дорученням директора товариства, ним за власні кошти були придбані та передані для господарських потреб відповідача товарно-матеріальні цінності. Таким чином між сторонами фактично було укладений договір доручення в усній формі.

Позивачем, на підтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей, до бухгалтерії товариства надавались виправдні документи (квитанції, товарні чеки) та складалися авансові звіти про використання грошових коштів.

Таким чином, він свій обов'язок по договору доручення щодо придбання товарно-матеріальних цінностей за власні кошти, для господарських потреб відповідача, виконав належним чином.

Свій обов'язок по відшкодуванню витрат, пов'язаних з виконанням доручення відповідач виконав частково. Тому, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті витрат, пов'язаних з виконанням доручення, складає 88388,79 грн.

При звільнені позивача, відповідач не виплатив йому зазначену заборгованість по оплаті витрат, пов'язаних з виконанням доручення.

Відповідач листом №40 від 04 березня 2016 року підтвердив заборгованість на користь позивача станом на 04.03.2016 року за придбання товарно-матеріальних цінностей за власні кошти на суму 88388,79 грн.

05 жовтня 2016 року позивачем направлена відповідачу вимога про відшкодування йому фактично зроблених витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей за власні кошти в сумі 88388,79 грн.

Відповідач не виконав вимогу та не оплатив заборгованість за придбання товарно-матеріальних цінностей за власні кошти.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання відповідачем позову не порушує його чи інших осіб інтересів, не суперечить вимогам закону і тому приймається судом.

Судом встановлено, що з 01.02.2008 року до 19.05.2015 року позивач працював у відповідача на посаді заступника директора по виробництву, що підтверджується трудовою книжкою.

Під час роботи у відповідача, позивач придбав за власні кошти на користь відповідача товарно-матеріальні цінності на сум 88388,79 грн., що підтверджується листом відповідача від 04.03.2016 №40.

05.10.2016 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за придбані ним за власні кошти товарно-матеріальні цінності на користь відповідача в сумі 88388,79 грн., що підтверджується письмовою вимогою.

Станом на день ухвалення рішення заборгованість відповідачем позивачу не сплачена, що сторони не оспорюють.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 1000 ЦК, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Частиною 1 статті 1003 ЦК визначено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Статтею 1006 ЦК встановлені обов'язки повіреного, а саме повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Статтею 1007 ЦК визначені обов'язки довірителя, а саме видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення; забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення; негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення; виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Таким чином суд встановив, що між сторонами спору був укладений договір доручення в усній формі, відповідно до статті 206 ЦК, що не суперечить вимогам глави 68 ЦК України.

Згідно зі статтею 509 ЦК, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що визначено статтею 629 ЦК.

Суд встановив, що позивач виконав свої обов'язки за договором доручення, придбавши на користь відповідача за власні кошти товарно-матеріальні цінності. На підтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей відповідачу надавались підтверджуючи документи та складалися авансові звіти про використання коштів, відповідач в свою чергу порушив свої зобов'язання за цим договором, не виплативши позивачу витрачені ним кошти, що визнає відповідач.

Враховуючи викладене, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за договором доручення в сумі 88388,73 грн.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесенні останнім та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 883,89 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 61, 88, 174, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Молочанське міжрайонне виробниче підприємство з племінної справи у тваринництві» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Молочанське міжрайонну виробниче підприємство з племінної справи у тваринництві», ЄДРПОУ 00699322, місцезнаходження: 71716, Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ, вул. Шевченка, 101, р/р №26004220500099 в РУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Запоріжжя МФО 313399, на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 71716, Запорізька область, Токмацький район м. Молочанськ, провулок Вишневий, 2, заборгованість в сумі 88388,79 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Молочанське міжрайонну виробниче підприємство з племінної справи у тваринництві», ЄДРПОУ 00699322, місцезнаходження: 71716, Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ, вул. Шевченка, 101, р/р №26004220500099 в РУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Запоріжжя МФО 313399, на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 71716, Запорізька область, Токмацький район м. Молочанськ, провулок Вишневий, 2, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 883,89 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: