Окрема думка

від 30.11.2016 по справі 617/205/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/5455/16 Головуючий 1 інст. - Уханьова І.С.

Справа № 617/205/15-ц Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: договірні

ОКРЕМА ДУМКА

стосовно рішення апеляційного суду Харківської області від 30.11.2016 року у цивільній справі № 617/205/15-ц за позовом обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Екопарк «Сосновий бор» до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_2, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності.

30 листопада 2016 року більшістю суддів судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області ухвалено рішення, яким апеляційна скарга обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Екопарк «Сосновий бор» задоволена, рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 12 липня 2016 року про відмову у задоволенні позову скасовано і ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги.

З правовою позицією своїх колег не згоден і у відповідності до ч.3 ст.19 ЦПК України викладаю мотиви такої незгоди у формі окремої думки.

Обставини справи

04 лютого 2015 року голова обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Екопарк «Сосновий бор» (далі по тексту - ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор» або «кооператив») ОСОБА_4, діючи від імені кооперативу, звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, в якій, посилаючись на ст.ст. 92, 203, 215, 216, 241 ЦК України та положення Статуту кооперативу, просила:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3024га, розташованої по вул.Росяна 8/5 в с.Революційне Вовчанського району Харківської області, укладений 26 грудня 2012 року між ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор» в особі Голови кооперативу ОСОБА_5 та ОСОБА_1І;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,25га, розташованої по вул.Шишківська 3 в с.Революційне Вовчанського району Харківської області, укладений 25 листопада 2013 року між ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор» в особі Голови кооперативу ОСОБА_5 та ОСОБА_1І;

- скасувати право власності ОСОБА_1 на вказані земельні ділянки;

- визнати за ОК «ЖБК «Екопарк «Сосновий бор» право власності на вказані земельні ділянки.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказувала, що договори купівлі-продажу земельних ділянок укладені головою кооперативу ОСОБА_5 з перевищенням повноважень, так як загальними зборами кооперативу рішення про укладення цих договорів не приймалося як до їх укладення так і після їх укладення, грошей за вказаними договорами купівлі-продажу кооператив не отримав, про вказані договори стало відомо при ревізії діяльності кооперативу після звільнення з посади голови кооперативу ОСОБА_2 29.03.2014 року.

На підтвердження вказаних доводів позивачем надано: копії договорів від 26.12.2012р. та від 25.11.2013р. купівлі-продажу земельних ділянок; доповідна записка від 30.03.2014р. голови ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор» ОСОБА_4 засновникам кооперативу про виявлення під час ревізії договорів купівлі-продажу земельних ділянок без дозволу загальних зборів і за відсутністю надходжень грошових коштів на рахунок кооперативу; протокол загальних зборів членів ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор» від 02.04.2014р. про розгляд доповідної записки ОСОБА_4 та доручення їй звернутися до суду з позовом; Статут ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор»; виписку з ЄДР юридичних осіб та ФОП про реєстрацію позивача. (а.с.5-16).

При розгляді справи в суді першої інстанції представник відповідача і приватний нотаріус ОСОБА_3, яка посвідчувала договори купівлі-продажу земельних ділянок, позов не визнали, вказуючи, що договори укладені у повній відповідності до чинного на час їх укладення законодавства. ОСОБА_5 в судові засіданні не з'являвся, в поданому 31.03.2015 року через канцелярію суду клопотання від імені ОСОБА_5 містилося прохання розглядати справу без його участі. В цьому ж клопотанні від імені ОСОБА_5 вказано про факт узгодження ним в усній формі з засновниками кооперативу укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок, про неотримання ним грошей від продажу земель них ділянок, а також вказано, що зазначення в тексті договору про отримання ним грошових коштів здійснено саме тому, що згідно пояснень нотаріуса це типова форма договору і покупець сплатить кошти.(а.с.38, 158, 162-164).

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 12 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог.

В апеляційній скарзі голова ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор» ОСОБА_4 просила скасувати рішення місцевого суду і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи скаргу, апелянт посилалася на ті ж доводи, якими обґрунтовувала позовну заяву, а також на роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 року «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» щодо застосування положень ст.ст. 92, 98 ЦК України при визначенні повноважень представника юридичної особи при укладенні договорів.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2016 року апеляційна скарга ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор» задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор» задоволено у повному обсязі.

Мотиви незгоди з рішенням апеляційного суду від 30.11.2016р .

Ухвалюючи рішення нове рішення, апеляційний суд виходив з того, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України, що при укладенні договорів купівлі-продажу земельних ділянок голова кооперативу ОСОБА_5 діяв за межами наданих Статутом повноважень та всупереч інтересам учасників кооперативу, оскільки вказані земельні ділянки були надані для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови, тим самим порушив законні права та інтереси учасників кооперативу та вимоги закону (ст.ст.92,241 ЦК України).

Разом з тим, матеріали справи не містять достатнього обсягу належних та допустимих доказів для таких висновків.

Аналізуючи зміст статті 9 та статті 10 Статуту ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор», апеляційний суд по даній справі робить висновок, що голова ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор» ОСОБА_5 при укладенні 26.12.2012р. і 25.11.2013р. договорів купівлі-продажу земельних ділянок не мав повноважень на укладення таких договорів від імені кооперативу з огляду на положення ст.ст.15 і 19 Закону України «Про кооперацію».

Дійсно, як зазначено в мотивувальній частині рішення апеляційного суду, статтею 15 Закону України «Про кооперацію» та ст.9 Статуту ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор» передбачено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори до компетенції яких входить прийняття рішень щодо володіння, користування, розпорядження майном кооперативу. Однак ці обставини щодо компетенції загальних зборів ніхто і не оспорює.

Поряд з цим рішення апеляційного суду не мітить належної оцінки доводів відповідача та третьої особи - приватного нотаріуса ОСОБА_3 (а.с.78) в тій частині:

що при укладенні договорів купівлі-продажу земельних ділянок головою ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор» ОСОБА_5 був наданий Статут вказаного кооперативу, в статті 10 якого передбачено право Голови кооперативу здійснювати управління Кооперативом у період між загальними зборами членів Кооперативу, укладати угоди та вчиняти правочини між Кооперативом та іншими особами, розпоряджається майном (в тому числі і грошовими коштами) Кооперативу в межах своїх повноважень для досягнення статутних цілей Кооперативу;

що Статут не містить обмежень повноважень Голови кооперативу в частині представництва Кооперативу, укладення угод та вчинення правочинів між Кооперативом та іншими особами, розпорядження майном кооперативу.

Згідно ч.4 ст.19 Закону України «Про кооперацію» володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Статтею 8 ЗУ «Про кооперацію» передбачено, що Статут кооперативу є правовим документом, який регулює його діяльність, в тому числі містити відомості щодо порядку формування, складу і компетенції органів управління та органів контролю кооперативу.

Згідно ст.92 ЦК України, на яку посилаються позивач і апеляційний суд в рішенні від 30.11.2016 року, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Якщо члену органу юридичної особи та іншої особи, яка відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Статут ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор», зі змістом якого, як правильно вказує представник позивача, мала можливість і обов'язок ознайомитися відповідач ОСОБА_1, не містить розмежування повноважень загальних зборів і голови кооперативу щодо розпорядження майном кооперативу, укладення угод та інших правочинів від імені кооперативу з іншими особами, а тим паче не містить обмежень у реалізації головою кооперативу вказаних повноважень в залежності від змісту угоди, або кола осіб, з якими вона укладається.

Вбачається, що для прийняття законного, обґрунтованого і справедливого рішення по даній справі недостатньо аналізу змісту Статуту, який не містить розмежування повноважень загальних зборів кооперативу і голови кооперативу при розпорядженні майном, договорів купівлі-продажу, поданого невстановленою особою клопотання від імені ОСОБА_5 та доповідної записки ОСОБА_4 і протоколу загальних зборів ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор» від 02.04.2014 року, які за змістом та джерелом походження тотожні з позовною заявою.

З огляду на вимоги ст.ст.10,60, ч.2 ст.27 та ст.131 ЦПК України обсяг та зміст наданих позивачем доказів є лише підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, як це і зробив суд першої інстанції.

Посилання в статті 92 ЦК України на установчі документи юридичної особи, як джерело визначення повноважень органу або особи, яка виступає від її імені, а також зміст положень ст.ст.10, 179, 214 ЦПК України обумовлюють необхідність дослідження не тільки Статуту, але й протоколів установчих зборів від 09.02.2012р., щорічних загальних зборів, на яких розглянуто звіт щодо господарської та фінансової діяльності за 2012, 2013, 2014 роки, акт ревізії при звільненні ОСОБА_5 і передачі ним справ новообраному голові кооперативу ОСОБА_4, а також інших доказів про обставини, на які посилаються представники позивача у своїх позовних вимогах та відповідач, її представник та треті особи у своїх відзивах чи запереченнях на позов.

Залишилися не виконаними ухвали суду першої інстанції про задоволення клопотань представників позивача і відповідача, а також не вирішені клопотання про витребування доказів, зокрема щодо правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки, документів про фінансову діяльність кооперативу (а.с.75-А, 112-115, 100-101, 224, 226-227).

Не узгоджується з вимогами ст.ст.10 та 11 ЦПК України викладений на шостому аркуші рішення висновок апеляційного суду і в тій частині, що укладаючи оспорені договори купівлі-продажу земельних ділянок «…голова кооперативу ОСОБА_5 діяв не тільки поза межами наданих Статутом повноважень, але й всупереч інтересам учасників кооперативу, оскільки вказані земельні ділянки були надані для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови, тим самим порушив законні права та інтереси учасників кооперативу…», так як представник кооперативу у позовних заявах обґрунтовуючи вимоги не посилався на утиснення інтересів учасників кооперативу та на порушення цільового призначення наданих кооперативу земельних ділянок.

Позивачем та іншими особами, які беруть участь у справі, не надано, а матеріали справи не містять рішень компетентних органів про цільове призначення земельних ділянок, які були надані ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор».

Відсутні у справі також дані, які б давали підставу вважати встановленим факт порушення охоронюваних законом (ст.ст.3, 12 ЗУ «Про кооперацію», ст.ст.133, 135, 137, 149 ЖК України) інтересів учасників кооперативу, яким є три фізичні особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, та які, судячи за наданих доказів, мешкають в м.Харкові, а не в с.Революційне, і відсутні дані, що вони не забезпечені житлом.

Ч.ч. 2 і 3 статті 216 ЦК України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а завдані у зв'язку з вчиненням недійсного правочину збитки відшкодовуються другій або третій стороні.

Судом не з'ясовані обставини щодо виконання умов договорів купівлі-продажу земельних ділянок особами, які їх укладали; не перевірені викладені в поданому суду першої інстанції клопотанні від імені ОСОБА_5 посилання автора клопотання на те, що гроші у якості плати за земельні ділянки він від покупця в дійсності не отримував, а з зазначенням в тексті договору факту отримання грошових коштів ще до підписання договору погодився під впливом роз'яснень нотаріуса про формальність цієї фрази та можливість здійснення розрахунку у майбутньому.

Фактично в тексті вказаного клопотання міститься повідомлення про вчинення правопорушення як збоку приватного нотаріуса ОСОБА_3 так і самого ОСОБА_5 Ухвалення судового рішення про задоволення позовних вимог опосередковано свідчить про визнання судом встановленими вказаних головою ОК ЖБК «Екопарк «Сосновий бор» обставин щодо нездійснення розрахунку сторін договору купівлі-продажу та порушення закону нотаріусом, однак весь тягар відповідальності за недоліки Статуту в частині розмежування повноважень та за порушення, вчинені колишнім головою кооперативу ОСОБА_5, покладено на ОСОБА_1 за відсутністю даних, які б свідчили про її недобросовісність при укладенні договорів.

За таких обставин вбачається неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суддя судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_9