Постанова

від 12.12.2016 по справі 914/1358/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року Справа № 914/1358/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ємельянова А.С., Нєсвєтової Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиквартирно-експлуатаційного відділу міста Львова напостанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.16 у справігосподарського суду Львівської області №914/1358/16 за позовомквартирно-експлуатаційного відділу міста Львова доприватного підприємства "Твердиня" пророзірвання договору оренди та звільнення приміщення,

за участі представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

19.06.2014 між квартирно-експлуатаційним відділом міста Львова (орендодавець) та приватним підприємством "Твердиня" (орендар) було укладено договір оренди №54/2014/КЕВ, відповідно до умов якого орендодавець передає а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 263,50 кв.м в будівлях №№19,20, військового містечка №21, що знаходяться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова та розташовані за адресою: м. Львів, вул. Лисенка, 23а.

За умовами, визначеними пунктами 1.3, 3.1, 3.3, 3.6, 5.3, 10.6.1 договору, майно передавалось в оренду для використання під розміщення виробничо-складських приміщень; орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (грудень 2013р.) на рівні 4200,00 грн., розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди; орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць; орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця у територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним; орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату та здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна; договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, зокрема, якщо орендар не плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу.

Стверджуючи про неналежне виконання приватним підприємством "Твердиня" договірних зобов'язань зі сплати орендних платежів, у зв'язку з чим у підприємства перед КЕВ м. Львова виникла заборгованість на суму 79 739,59грн., у тому числі на суму 27 963,25грн., яка встановлена рішенням суду у справі №914/2554/15, що підтверджує несплату орендарем орендних платежів більше 3-х місяців, квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова звернулися до суду із позовною заявою, у якій просили достроково розірвати договір та зобов'язати ПП "Твердиня" вивільнити орендоване майно, посилаючись на п.10.6.1 договору та ст.782 ЦК України.

21.06.2016 рішенням господарського суду Львівської області (суддя Яворський Б.І.) позовні вимоги задоволені повністю, розірвано договір оренди нерухомого військового майна №54/2014/КЕВ від 19.06.2014, зобов'язано ПП "Твердиня" звільнити об'єкт оренди - нежитлові приміщення загальною площею 263,50 кв. м в будівлях №№19, 20 військового містечка №21, що знаходяться на балансі КЕВ м. Львова, та розташовані за адресою: м. Львів, вул. Лисенка,23а.

13.10.2016 постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді Матущак О.І., Костів Т.С., Якимець Г.Г.) рішення від 21.06.2016 скасовано та ухвалено нове, яким у позові відмовлено.

У касаційній скарзі квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова посилалися на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати постанову від 13.10.2016, а рішення від 21.06.2016 залишити в силі.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Із матеріалів справи убачається, що предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна та звільнення орендованого приміщення.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч.3 ст.291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Положеннями статті 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом односторонньої відмови наймодавця від договору, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" врегульовано, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того факту, що рішенням суду від 13.10.2015 у справі №914/2554/15 стягнуто з приватного підприємства "Твердиня" на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова 27 963,25грн. боргу та 5 604,13грн. пені.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд дійсно установив заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.01.2016 у сумі 87 049,71грн., у тому числі 27 963,25грн. згідно рішення суду від 13.10.2015 р. у справі №914/2554/15. Втім, наявність 3-х місячної заборгованості підряд перед орендодавцем у орендаря не убачається, оскільки останній періодично здійснював орендні платежі, однак не у повному обсязі. Такі обставини підтверджуються розрахунком позивача, наданим на вимогу суду апеляційної інстанції.

На підставі цього, узявши до уваги умови п.10.6.1 договору, положення ст.782 ЦК України, суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що рішенням суду від 13.10.2015 у справі №914/2554/15, яке стало підставою для задоволення позовних вимог у цій справі, лише встановлено факт наявної заборгованості та періодичне її погашення. Проте доказів існування останньої з грудня 2015 по лютий 2016, три місяці підряд, позивачем не надано.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду, який застосовуючи положення статей 33, 34 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності керуючись законом, правомірно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог через недоведеність.

Викладені у касаційній скарзі доводи заявника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та підлягають відхиленню як безпідставні, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Стосовно доводів касаційної скарги, спрямованих на переоцінку доказів, пов'язаних з вирішенням спору, то виходячи з приписів ч.2 ст.111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.16 у справі №914/1358/16 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяА.С. Ємельянов СуддяН.М. Нєсвєтова