Рішення

від 06.12.2016 по справі 905/2919/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.12.2016 Справа № 905/2919/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., при помічнику судді Романцової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», м. Київ

відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОЙЦ-ЮА», м. Донецьк

про стягнення 382128,92 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОЙЦ-ЮА», м. Донецьк про стягнення 382128,92 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на копію договору про фінансовий лізинг № 00007069 від 15.04.2013р., копію додатку загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу до договору про фінансовий лізинг №00007069 від 15.04.2013р., копію додаткової угоди, графік покриття та виплати лізингових платежів (План відшкодування), копію акту прийому передачі від 15.04.2013р., копії рахунків-фактури №00200721 від 05.05.2014р., №00206541 від 03.06.2014р., №00213301 від 02.07.2014р., №00219669 від 04.08.2014р., №00225702 від 04.09.2014р., №00231585 від 01.10.2014р., №00237169 від 03.11.2014р., №00245062 від 03.12.2014р., №00251506 від 12.01.2015р., №00258507 від 02.02.2015р., №00262752 від 06.03.2015р., №00268764 від 06.04.2015р., №00273916 від 06.05.2015р., №00279585 від 04.06.2015р., №00284365 від 03.07.2015р., №00289462 від 03.08.2015р., №00294955 від 02.09.2015р., №00300062 від 05.10.2015р., №00305388 від 02.11.2015р., №00310299 від 04.12.2015р., №00314122 від 06.01.2016р., №00317780 від 02.02.2016р., №00321044 від 04.03.2016р., копію виконавчого напису приватного нотаріусу №858, копію Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№51381298 від 09.06.2016р., копію Постанови про розшук майна боржника ВП№51381298 від 02.07.2016р.,

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.10.2016 р. порушено провадження по справі № 905/2919/16.

05.12.2016р. позивач через канцелярію суду надав письмові пояснення по справі про уточнення позовних вимог, яке судом прийнято, таким чином, на момент вирішення спору по суті позовні вимоги складають: основна заборгованість у розмірі 285684,51грн., плата за фактичний час користування об'єктом лізингу у розмірі 82044,41 грн., збитки у розмірі 14400,00 грн.

06.12.2016р. позивач через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі позивача.

Позивач в судове засідання не з'явився.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не надіслав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Порше Лізинг УкраїниВ» , м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОЙЦ-ЮА», м. Донецьк про стягнення 382128,92 гривень.

15.04.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Порше Лізинг УкраїнаВ» (Лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОЙЦ-ЮА» (Лізингоодержувач. відповідач), був укладений договір про фінансовий лізинг №00007069( далі-Договір).

Об'єктом договору про фінансовий лізинг є транспортний засіб WV Passat B7 2.0 I TDI, 2012 року виробництва, вартістю 33246,00 дол. США, авансовий платіж складає 8311,50 дол. США, кількість лізингових платежів складає 60, строк лізингу 60 місяців, лізинговий платіж - 653,09 дол. США.

До укладеного договору між сторонами були складені та підписані Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу та Графік покриття витрат та виплат лізингових платежів, які є невід'ємними частинами договору та являють собою угоду між сторонами щодо придбавання ТОВ В«Порше Лізинг УкраїниВ» , а також передачу об'єкту лізингу Лізингоодержувачу.

Пунктами 3.1.-3.3. загальних умов предметом лізингу за цим контрактом є транспортний засіб, зазначений у контракті.

До укладеного договору між сторонами був складений та підписаний Графік покриття витрат та виплат лізингових платежів. Факт передачі об'єкту лізингу від Лізингодавця Лізингоодержувачу підтверджується актом прийому-передачі №00007069 від 15.04.2013р.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу предмет лізингу належить позивачу.

Відповідно до п.6.1. загальних умов для експлуатації об'єкту лізингу Лізингоодержувач щомісяця виплачуватиме ТОВ В«Порше Лізинг УкраїнаВ» лізингові платежі у відповідності до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, що являє собою невід'ємну частину цього контракту та інших положень контракту. Кожний лізинговий платіж включає в себе: відсотки за користування обсягом фінансування; суму, яка відшкодовує частину вартості об'єкту лізингу; комісії; покриття витрат, витрати пов'язані з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим контрактом та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з контрактом.

Проценти, комісії, інші платежі: у відповідності до Загальних умов внутрішнього фінансового лізингу, рахунків для лізингових платежів/Графіку покриття витрат та виплат лізингових платежів. Усі платежі, що підлягають сплаті повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку відповідно до пунктів 6.3., 6.4. загальних умов.

Згідно п.6.4. загальних умов у графіку покриття витрат та виплат лізингових платежів відображаються лізингові платежі з урахуванням відсотків за використання обсягу фінансування, розмір яких узгоджений сторонами.

Пунктом 6.5. договору передбачено лізингові платежі перераховуються Лізингоодержувачем на рахунок зазначений ТОВ В«Порше Лізинг УкраїнаВ» у графіку покриття витрат та виплат лізингових платежів не пізніше дати, вказаної в графіку.

Пунктом 6.17. загальних умов встановлено, що зобов'язання по сплаті всіх та будь-яких платежів за контрактом покладаються на лізингоодержувача, якщо прямо не передбачено контрактом. Лізингоодержувач зобов'язався сплатити всі та будь-які платежі протягом п'яти робочих днів з моменту відправлення ТОВ В«Порше Лізинг УкраїнаВ» відповідної вимоги та/або рахунку, якщо інший термін не обумовлений в контракті або погоджено сторонами додатково. Якщо Лізингоодержувач не сплатить платежі у вказаний строк ТОВ В«Порше Лізинг УкраїнаВ» має право застосувати санкції за прострочення відповідно до п. 8 Контракту.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

У період з травня 2014р. по березень 2016р. позивачем були виставлені до оплати рахунки-фактури, а саме копії рахунків-фактури №00200721 від 05.05.2014р. на суму 7645,16 грн., №00206541 від 03.06.2014р. на суму 7780,76 грн., №00213301 від 02.07.2014р. на суму 7768,68 грн., №00219669 від 04.08.2014р. на суму 8108,15 грн., №00225702 від 04.09.2014р. на суму 8421,50 грн., №00231585 від 01.10.2014р. на суму 8454,15 грн., №00237169 від 03.11.2014р. на суму 8454,15 грн., №00245062 від 03.12.2014р. на суму 9962,19 грн., №00251506 від 12.01.2015р. на суму 1174,97грн., №00258507 від 02.02.2015р. на суму 13187,17 грн., №00262752 від 06.03.2015р. на суму 320,75 грн., №00268764 від 06.04.2015р. на суму 15341,51 грн., №00273916 від 06.05.2015р. на суму 13765,58 грн., №00279585 від 04.06.2015р. на суму 13724,44 грн., №00284365 від 03.07.2015р. на суму 13725,76 грн., №00289462 від 03.08.2015р. на суму 13772,76 грн., №00294955 від 02.09.2015р. на суму 17267,60 грн., №00300062 від 05.10.2015р. на суму 13796,91 грн., №00305388 від 02.11.2015р. на суму 15021,62 грн., №00310299 від 04.12.2015р. на суму 15047,73 грн., №00314122 від 06.01.2016р. на суму 15537,35 грн., №00317780 від 02.02.2016р. на суму 16624,32 грн., №00321044 від 04.03.2016р. на суму 17081,30 грн. Всього на загальну суму 285684,51 грн.

Зі змісту договору вбачається, що за правовою природою він є договором фінансового лізингу, який припадає під правове регулювання норм Закону України В«Про фінансовий лізингВ» , а також статей 806-809 Цивільного кодексу України та статті 292 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтями 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

На підставі пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України В«Про фінансовий лізингВ» від 16.12.1997р. № 723/97-ВР із змінами та доповненнями, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Так, відповідно до частини 1 статті 16 Закону України В«Про фінансовий лізингВ» сплата лізингових платежів встановлюється в порядку, встановленому договором.

За приписами частини 2 статті 1, пункту 2 частини 2 статті 11 Закону України „Про фінансовий лізингВ» , частини 1 статті 806 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору у період з травня 2014р. по березень 2016р.за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 285684,51 грн.

Відповідач свої зобов'язання за Договором про фінансовий лізинг №00007069 від 15.04.2013р. за період з травня 2014р. по березень 2016р. належним чином не виконав, лізингові платежі, сплата яких встановлена графіком сплати лізингових платежів відповідачем у спірний період не сплачені, у зв'язку з чим за останнім утворилася заборгованість у розмірі 285684,51 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Щодо припинення договору, суд зазначає наступне, відповідно до ч.1. ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Пунктом 12.6.1. умов договору, позивач має право в односторонньому порядку припинити договір у разі, якщо відповідач не сплатив наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30днів.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 7 Закону України В«Про фінансовий лізингВ» лізингодавець вправі відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення оплати становить більше 30 днів.

28 квітня 2016р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис про повернення Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця об'єкт фінансового лізингу - автомобіль марки WV Passat B7 2.0 I TDI, 2012 року виробництва, реєстраційний номер НОМЕР_1.

На підставі вчиненого виконавчого напису державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби управління юстиції у Донецькій області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№51381298 від 09.06.2016р. та винесено постанову про розшук майна боржника ВП№51381298 від 02.07.2016р.

Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України В«Про виконавче провадженняВ» . Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним (ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Як стверджує позивач, описом вкладення №105(48) від 17.03.2016р., наданої курьєрскою службою ТОВ «ОСОБА_1 Україна», була здійснена спроба доставки відправлення за адресою: 87556, м. Донецьк, пр..-т Будівельників, буд.98, але доставити відправлення не вдалося, так як за адресою одержувача осіб для вручення не знайдено.

Докази направлення такої вимоги підтверджуються матеріалами справи, а саме описом вкладення №105(48) від 17.03.2016р.

Відповідно до п.12.7. Умов лізингу, день що вважатиметься датою розірвання/відмови від Договору, визначається Позивачем у відповідному повідомленні/вимозі. Крім того, даним пунктом передбачено, що у випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги через відсутність за адресою, Лізингоодержувач вважається належним чином повідомлений.

Відповідно до п.12.9 Договору, у разі дострокового припинення Договору з боку позивача, відповідач зобов'язався повернути об'єкт лізингу за власний рахунок у відмінному робочому і технічному стані до головного офісу позивача впродовж 10 робочих днів з дати одержання вимоги позивача про таке повернення. Крім того, відповідно до вимоги відповідачу встановлено обов'язок погасити заборгованість протягом 3-х днів з дня отримання вимоги.

Таким чином, враховуючи умови договору погоджені сторонами, відповідач був належним чином повідомлений про припинення договору та вимогу позивача сплатити заборгованість та повернути об'єкт лізингу.

Відповідно до п.12.13 договору, контракт вважається розірваним на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

У відповідності до п.10.3 лізингоодержувач зобов'язаний негайно проінформувати Порше лізинг Україна у письмовій формі про будь-які зміни свого місця проживання (для фізичних осіб), або місця розташування (для юридичних осіб), відповідно. У випадку невиконання цього зобов'язання будь-яка кореспонденція (включаючи, окрім іншого, повідомлення та вимоги), доставлена за адресою, зазначеною лізингоодержувачем в контракті, вважається дійсною, незалежно від того, чи отримав її лізингоодержувач, а датою її доставки вважається 2-й робочий день з дня її надсилання компанією Порше лізинг Україна.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що договір про фінансовий лізинг №00007069 від 15.04.13р. припинив свою дію з 31.03.2016 року.

Відповідно до п.6.18 умов лізингу, сторони погодили, що у випадку розірвання договору за ініціативою позивача відповідно до п.12 договору, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єкта лізингу.

Отже, відповідач повинен компенсувати позивачу упущену вигоду у вигляді щомісячних платежів за фактичний час користування об'єктом лізингу, а саме: за квітень 2016р. на суму 30065,35грн., за травень 2016р. на суму 29200,49 грн., за червень 2016р. на суму 29130,74 грн., за липень 2016р. на суму 28845,95 грн. за серпень 2016р. на суму 82044,41 грн.

Будь-яких доказів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було.

Факт заборгованості за фактичний час користування об'єктом лізингу у розмірі 82044,41 грн. підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 8400,00 грн., які були понесені позивачем із наданням послуг ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012р., стягнення з відповідача збитків у розмірі 6000,00 грн., які були понесені позивачем із наданням послуг ТОВ «Юридична фірма Вернер» про надання юридичних послуг №17/2010 від 09.06.2010р. у зв'язку із припиненням та порушенням умов договору, суд зазначає наступне.

Пунктами 8.2., 8.2.3. умов встановлено у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються такі санкції, як компенсація будь-яких витрат, понесених лізингодавцем та/або винагороди, включаючи окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, невиплачених лізингоодержувачем у відповідності контракту. Лізингодавець надає лізингоодержувачу відповідну документацію, що підтверджує понесені витрати, проте ненадання такої документація не звільняє лізингоодержувача від компенсації та не вважається підставою для відстрочення компенсації. Вищезазначені санкції підлягають виплаті лізингоодержувачем упродовж десяти робочих днів після надсилання відповідної вимоги лізингодавцем, не зважаючи на можливе розірвання контракту лізингодавцем.

Згідно ст. 10 Закону України В«Про фінансовий лізингВ» , лізингодавець має, зокрема, право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом та вимагати повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках. Відповідно до п. 2. ст. 7 зазначеного закону, лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Судом встановлено, що позивач відмовився від договору і пред'явив вимогу про сплату відповідачем заборгованості, а також про повернення об'єкта лізингу, у зв'язку із систематичним порушенням договору з боку відповідача, несплатою лізингових платежів відповідно до плану відшкодування, несплатою відшкодування витрат позивача відповідно до умов договору, який припинив свою дію з 31.03.2016 року.

Позивач встановив строк для сплати заборгованості впродовж 3 днів, та для повернення об'єкту лізингу впродовж 10 днів з дня доставки вимоги за адресою відповідача, який вимоги позивача не виконав.

Відповідно до ст. 22, 623 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Судом встановлено, що позивачем понесені витрати на оплату послуг ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» про надання юридично-консультаційних послуг та ТОВ «Юридична фірма Вернер» про надання юридичних послуг, призвели до витрат позивача, які на його думку є збитками, що підтверджується договором про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012р.., що підтверджується рахунком-фактурою №154 від 29.04.2016р., актом №154 від 13.05.2016р., платіжним дорученням №50140060 від 06.05.2016р. на суму 4200,00 грн. з ПДВ, рахунком-фактурою №225 від 06.07.2016р., актом №225 від 06.07.2016р., платіжним дорученням №50030884 від 11.07.2016р. на суму 4200,00 грн. з ПДВ.

Оцінивши надані позивачем докази у відповідності до вимог ст. 33, 43 ГПК України, господарський суд дійшов висновку, що останні (докази) не є в розумінні ст. 34 ГПК України належними та допустимими доказами завдання позивачу збитків у стягуваному розмірі, що свідчить про недоведення позивачем наявності причинно-наслідкового зв'язку між простроченням виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором та необхідністю цих послуг. Також не доведено позивачем, що витрати на юридичне консультування, підготовку, подачу до суду процесуальних документів та представництво в суді, що полягали у витратах на послуги ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» та ТОВ «Юридична фірма Вернер» є такими, без яких було б неможливим відновлення порушеного права, що вони мають обов'язковий характер, а також, що ці витрати та їх розмір знаходяться у необхідному зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання відповідачем.

Наведене зумовлює висновки про відмову в позові в частині стягнення зазначених збитків.

Факт заборгованості Відповідача в сумі 367728,92 грн. підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було та враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що заявлені позовні вимоги позивача у сумі 367728,92 грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22,526,527,623,651,806-809 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193,224 Господарського кодексу України, ст.ст.7,10,11,16 Закону України «Про фінансовий лізинг» ст.ст. 4-3, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «КРОЙЦ - ЮА», м. Донецьк про стягнення 382128,92 грн., задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КРОЙЦ - ЮА» (87556, м. Донецьк, пр-т будівельників, буд.98, код 36637119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»(02152, м. Київ, провулок Павла Тичини, 1 В, офіс «В», п/р №026004011991000 в ПАТ «Креді ОСОБА_2», м. Київ, МФО 300379, код 35571472) основну заборгованість за договором у розмірі 285684,51 грн., плата за фактичний час користування об'єктом лізингу у розмірі 82044,41 грн., а загалом 367728,92 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5515,93 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення

оголошено в судовому засіданні 06.12.2016 р.

Повне рішення складено 12.12.2016 р

Суддя М.Ю. Мальцев