Рішення

від 13.07.2016 по справі 910/6993/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2016Справа №910/6993/16

За позовом Театрально-видовищного закладу культури «Київський національний академічний театр оперети»

до Громадської організації «Всеукраїнський дитячий фонд»

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Листопадська О.Є. (за довіреністю);

від відповідача: Миронюк Д.Д. (за довіреністю).

В судовому засіданні 13 липня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Театрально-видовищного закладу культури «Київський національний академічний театр оперети» (позивач) до Громадської організації «Всеукраїнський дитячий фонд» (відповідач) про стягнення 44 175,41 грн. основного боргу з урахуванням втрат від інфляції та 2 057,49 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору № 07/С3/13 від 27.02.2013 року.

Відповідач звернувся до суду із відзивом, у якому проти позову за викладених підстав заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №910/6993/16. Розгляд справи призначено на 18.05.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2016 року розгляд справи відкладено на 06.06.2016 року.

В судове засідання, призначене на 06.06.2016 року, з'явились представники сторін, надали усні пояснення, відповіли на запитання суду.

В даному судовому засіданні, представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів. Оголошено перерву у справі до 23.06.2016 року.

В судовому засіданні 23.06.2016 року у справі оголошено перерву до 13.07.2016 року.

23.06.2016 року позивач звернувся до суду із клопотанням про фіксування судового процесу технічними засобами, яке було задоволено судом на підставі ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2013 року між Театрально-видовищним закладом культури «Київський національний академічний театр оперети» (театр) та Дитячим фондом України (замовник) (перейменовано у Громадську організацію «Всеукраїнський дитячий фонд») укладено Договір № 07/С3/13 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого предметом договору є надання послуг з організації та проведення урочистого святкування 25-річчя з дня народження Дитячого фонду України (захід).

Відповідно до п. 1.2. Договору захід проводиться 17.04.2013 року з 14 години по 20 годину.

Організація заходу проводиться у приміщенні театру з розподілом часу (в т.ч. під час підготовки заходу) згідно з домовленістю сторін з урахуванням графіку робіт (п. 1.4. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору замовник бере на себе наступні витрати та зобов'язується перерахувати на рахунок театру для проведення заходу 30 200,00 грн. (30 000,00 грн. - проведення заходу 17.04.2013 року, 200,00 грн. - квиткова книжка).

Пунктом 2.3. Договору сторони погодили, що замовник зобов'язується сплатити зазначену суму (вартість послуг) у розмірі, який визначений у п. 2.1. договору, в термін до 16.04.2013 року.

Додатком № 1 до Договору сторони погодили план заходу.

17.03.2013 року позивачем проведено захід, що підтверджується листом № 165/1-6 від 04.07.2016 року Волинської обласної філармонії, листом № 63 від 07.07.2016 року Дитячо-юнацької музичної вокально-хореографічної студії «Світанок», № 74 від 07.07.2016 року Театрально-видовищного закладу культури «Київський національний академічний театр оперети, листом № 199 від 04.07.2016 року Державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» та відеофайлами наданими на DWD диску, якими підтверджується проведення телезйомки концерту з нагоди урочистого святкування 25-річчя з дня народження Дитячого фонду України.

20.03.2013 року відповідачем частково оплачено вартість наданих послуг в розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із претензіями, у яких просив оплатити неоплачену частину вартості наданих за Договором № 07/С3/13 від 27.02.2013 року послуг.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання Договору № 07/С3/13 від 27.02.2013 року щодо оплати вартості наданих послуг, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього 44 175,41 грн. основного боргу з урахуванням втрат від інфляції та 2 057,49 грн. 3% річних.

Відповідач у відзиві вказав, що доказів надання послуг за Договором № 07/С3/13 від 27.02.2013 року позивачем не представлено і, крім того, просив застосувати строк позовної давності до вимог останнього.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджено, що 17.03.2013 року позивач провів захід, що підтверджується листом № 165/1-6 від 04.07.2016 року Волинської обласної філармонії, листом № 63 від 07.07.2016 року Дитячо-юнацької музичної вокально-хореографічної студії «Світанок», № 74 від 07.07.2016 року Театрально-видовищного закладу культури «Київський національний академічний театр оперети», в яких зазначено що колективи вказаних закладів приймали участь у проведені заходу; листом № 199 від 04.07.2016 року Державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» та відеофайлами наданими на DWD диску, якими підтверджується проведення телезйомки концерту з нагоди урочистого святкування 25-річчя з дня народження Дитячого фонду України.

Таким чином, судом встановлено проведення позивачем заходу погодженого сторонами Договором № 07/С3/13 від 27.02.2013 року.

При цьому, сторони дійшли згоди, що останнім днем оплати наданих послуг за Договором є 16.04.2013 року (п. 2.3.) незалежно від підписання акту надання послуг, які були надані 17.04.2013 року.

Крім того, 20.03.2013 року відповідачем частково оплачено вартість наданих послуг в розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (призначення платежу: «за проведення заходу 17 квітня 2013 року згідно Договору № 07/С3/13 від 27.02.2013 року без ПДВ»).

Судом надається критичної оцінки твердженню відповідача, що сплачені 7 000,00 грн. є авансом за Договором, за яким передбачені послуги не надані, оскільки доказів звернення до суду щодо повернення вказаних грошових коштів останнім не надано.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що строк оплати послуг згідно умов Договору настав, доказів оплати таких послуг у більшому розмірі станом на день розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з останнього 23 200,00 грн. основного боргу з розрахунку 30 200,00 грн. (вартість наданих послуг) - 7 000,00 грн. (часткова оплата здійснена відповідачем) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд з урахуванням обставин справи, п. 2.3. Договору, дійшов висновку про обґрунтованість такого розрахунку щодо стягнення 2 057,49 грн. 3% річних.

Розрахунок інфляційних втрат позивача, з урахуванням заявленого періоду є неправильним, за розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню 19 107,60 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.05.2013 - 01.04.2016 23200 1.824 19107.60 42307.60

Щодо клопотання про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено до стягнення 44 175,41 грн. основного боргу з урахуванням втрат від інфляції та 2 057,49 грн. 3% річних.

Зобов'язання щодо оплати наданих послуг порушено з 17.04.2013 року (п. 2.3. Договору), позивач звернувся до суду із позовом 14.04.2016 року (відбитка печатки канцелярії суду).

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 258 та пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, судом відхиляються твердження відповідача про застосування строку позовної давності один рік до вимог про стягнення штрафних санкцій, оскільки 3% річних та інфляційні втрати позивача не є штрафними санкціями в розумінні ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що, в т.ч. підтверджується позицією Вищого господарського суду України викладеною в постанові Пленуму № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

Враховуючи викладене, з урахуванням звернення позивача до суду 14.04.2016 року та порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг з 17.04.2016 року, суд дійшов висновку, що підстави для застосування строку позовної давності до вимог про стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних відсутні.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадська організація "Всеукраїнський дитячий фонд" (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 34, ідентифікаційний код 00029297) на користь Театрально-видовищного закладу культури "Київський національний академічний театр оперети" (03150, м. Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 53/3, ідентифікаційний код 02224593), грошові кошти: 23 200,00 грн. (двадцять три тисячі двісті гривень) основного боргу, 19 107,60 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто сім гривень 60 копійок) інфляційних втрат, 2 057,49 грн. (дві тисячі п'ятдесят сім гривень 49 копійок) 3% річних та 1 322,33 (одна тисяча триста двадцять дві гривні 33 копійки) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 12.12.2016 року.

Суддя Ю.В. Цюкало