Рішення

від 24.10.2016 по справі 910/16136/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2016Справа №910/16136/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКС Електрик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька механізована колона №1"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Шкурат В.М. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 24 жовтня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКС Електрик" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька механізована колона №1" (відповідач) про стягнення 13 100,00 грн. основного боргу, 11 306,91 грн. пені, 8 930,20 грн. інфляційних втрат, 812,92 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору підряду № 959 від 03.04.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/16136/16. Розгляд справи призначено на 12.10.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 24.10.2016 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДКС ЕЛЕКТРИК» (субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №1» (генпідрядник) було укладено Договір підряду № 959 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. субпідрядник зобов'язується виконати роботи, зазначені в п. 1.2. договору, а генпідрядник - прийняти і оплатити такі роботи.

Найменування роботи: Реконструкція ПЛ-0,4 кВ та зміна силового трансформатора у ТП № 519 для електропостачання житлових будинків гр. ОСОБА_2, та ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна роботи за договором визначається згідно з кошторисною документацією, яка є додатками до цього договору.

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що ціна договору з ПДВ становить 26 200,00 грн.

Згідно з п. 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом: попередньої оплати, яка здійснюється генпідрядником до початку виконання робіт в розмірі 26 200,00 грн.; остаточного розрахунку, який проводиться генпідрядником протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта здавання-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.10. Договору здавання-приймання виконаної роботи здійснюється спільно уповноваженими представниками сторін згідно з графіком виконання робіт за актом здавання-приймання виконаних робіт, складеного за формою КБ-2в. Замовник розглядає та підписує акт здавання-приймання виконаних робіт протягом 5 робочих днів з моменту його отримання від субпідрядника. У випадку наявності у генпідрядника претензій до виконаної роботи, генпідрядник в строк, визначений для розгляду та підписання акту здавання-приймання виконаних робіт, повинен надати субпідряднику вмотивовану відмову від приймання робіт з переліком недоліків та зауважень до роботи. Строки усунення недоліків у виконаній роботі узгоджуються сторонами додатково в акті усунення недоліків у виконаній роботі і обов'язкові для дотримання субпідрядником.

Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін, і діє до 31.12.2014 року (п. 10.1. Договору).

На виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 26 200,00 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та актами приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідачем частково оплачено роботи на суму 13 100,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено порушення Договору підряду № 959 від 03.04.2014 року щодо оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього 13 100,00 грн. основного боргу, 11 306,91 грн. пені, 8 930,20 грн. інфляційних втрат, 812,92 грн. 3% річних.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено судом, позивачем було виконано роботи на загальну суму 26 200,00 грн., зауважень щодо виконаних робіт відповідач не заявляв,

Відповідачем було частково оплачено виконані роботи на суму 13 100,00 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, з урахуванням п. 4.1. Договору, суд дійшов висновку, що строк оплати вартості виконаних робіт настав, у зв'язку із чим з відповідача підлягає стягненню 13 100,00 грн., з розрахунку 26 200,00 грн. (вартість виконаних робіт) - 13 100,00 грн. (оплачено відповідачем).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 8 930,29 грн. інфляційних втрат та 812,92 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення 11 306,91 грн. пені суд повідомляє наступне.

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п. 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.

Разом з тим, стягнення пені з відповідача, у зв'язку із неналежним виконанням останнім умов Договору щодо оплати виконаних робіт, відповідним договором не передбачено.

Відповідно до п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише у разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що умовами Договору сторони не передбачили стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ через неналежне виконанням умов вказаного правочину, у зв'язку із простроченням оплати виконаних робіт, приймаючи до уваги, що такої штрафної санкції спеціальним законом не передбачено, суд дійшов висновку що позовна вимога про стягнення 11 306,91 грн. пені є необґрунтованою.

Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №1" (01042, м. Київ, вулиця Чигоріна, будинок 12, кімната 24, ідентифікаційний код 35842232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКС ЕЛЕКТРИК" (36004, Полтавська обл., місто Полтава, бульв. Б. Хмельницького, будинок 18/12, квартира 209, ідентифікаційний код 38324272), грошові кошти: 13 100,00 грн. (тринадцять тисяч сто гривень) основного боргу, 8 930,29 грн. (вісім тисяч дев'ятсот тридцять гривень 29 копійок) інфляційних втрат, 812,92 грн. (вісімсот дванадцять гривень 92 копійки) 3% річних та 921,75 (дев'ятсот двадцять одна гривня 75 копійок) грн. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 12.12.2016 року.

Суддя Ю.В. Цюкало