Рішення

від 13.12.2016 по справі 910/20621/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2016Справа №910/20621/16 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвестмент"

про стягнення 6 340,24 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мілевська В.А. - представник за довіреністю № 104/1-641 від 11.08.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвестмент" про стягнення 6 340,24 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 16/07 оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України від 29.12.2006 року з додатками.

Актом від 29.12.2006 року приміщення за актом приймання-передачі передано відповідачеві.

Актом приймання-передачі від 01.06.2007 року приміщення повернене позивачеві.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає по акту приймання-передачі, а орендар приймає в орендне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі позивача (кімнати 8,9) загальною площею 42,0 кв.м., надалі майно, яке розміщене на 2 поверсі лабораторно-виробничого комплексу, за адресою: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 4.

Відповідно до п. 5.2 договору щомісячна орендна плата перераховується орендарем на рахунок орендодавця останнього робочого дня поточного місяця.

Відповідач не виконував свої зобов'язання за договором в частині сплати орендної плати та відшкодування комунальних послуг за квітень-травень 2007 року на суму 6 340,24 грн.

Враховуючи викладене вище позивач просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 6 340,24 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.11.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.11.2016 року.

29.11.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.

В судове засідання 29.11.2016 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 14.11.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача з'явився у судове засідання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.11.2016 року розгляд справи відкладено на 13.12.2016 року.

Представник відповідача в судове засідання 13.12.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 14.11.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, будинок 7-А, яка відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.11.2016 року є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між позивачем та відповідачем укладено договір № 16/07 оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України від 29.12.2006 року з додатками.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає по акту приймання-передачі, а орендар приймає в орендне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі позивача (кімнати 8,9) загальною площею 42,0 кв.м., надалі майно, яке розміщене на 2 поверсі лабораторно-виробничого комплексу, за адресою: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 4.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Актом від 29.12.2006 року приміщення за актом приймання-передачі передано відповідачеві.

Актом приймання-передачі від 01.06.2007 року приміщення повернено позивачеві.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно п. 8.1. договору цей договір діє з 30.12.2006 року по 29.12.2007 року.

Відповідно до п. 5.1. договору за оренду майна орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату, яка визначається в установленому законом порядку і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць по якому є інформація про індекс інфляції) листопад 2006 року: за 1 кв.м. - 98,32 грн. в т.ч. ПДВ 19,66 грн.; за оренду приміщення площею 42,99 кв.м. - 4 129,44 грн., в т.ч. ПДВ - 688,24 грн.; відшкодування комунальних витрат - 486,34 грн. в т.ч. ПДВ - 81,06 грн.

Відшкодування витрат на утримання будівлі, прилеглої території, зберігання поштової кореспонденції та інші видатки, які необхідні для виконання орендодавцем зобов'язань за договором - 782,30 грн. в т.ч. ПДВ 130,38 грн.

Відповідно до п. 5.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції.

П. 5.4. договору передбачено, що орендна плата перераховується за весь період фактичного користування приміщенням до його звільнення.

Відповідно до п. 5.2 договору щомісячна орендна плата перераховується орендарем на рахунок орендодавця не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач не виконував свої зобов'язання за договором в частині сплати орендної плати та відшкодування комунальних послуг за квітень-травень 2007 року на суму 6 340,24 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з заборгованістю відповідача позивач надіслав останньому претензію № 104/1-267 від 18.04.2016 року, що підтверджується фіскальним чеком УДППЗ «Укрпошта» та описом вкладення від 18.04.2016 року.

Позивач надіслав відповідачеві вимогу про сплату заборгованості від 08.07.2016 року за № 104/1-585 та акт звірки взаємних розрахунків. Вказане підтверджується фіскальним чеком УДППЗ «Укрпошта» та описом вкладення від 14.07.2016 року.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 16/07 оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України від 29.12.2006 року, відповідно до наданого розрахунку, в сумі 6 340,24 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростовано, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Інвестмент" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, будинок 7-А; ідентифікаційний код 34342976) на користь Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України (01024, м. Київ, вулиця Академіка Богомольця, будинок 4, ідентифікаційний код 05417093) заборгованість в розмірі 6 340 (шість тисяч триста сорок) грн. 24 коп. та судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 15.12.2016 року.

Суддя С.М. Мудрий