Рішення

від 13.12.2016 по справі 910/20239/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2016Справа №910/20239/16 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії

до товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міське довідково-інформаційне підприємство "Київміськдовідка"

про стягнення заборгованості в розмірі 24 349,38 грн.

Представники сторін:

від позивача: Листопадова Н.О. - представник за довіреністю № 2020 від 28.12.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії до товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міське довідково-інформаційне підприємство "Київміськдовідка" про стягнення 24 349,38 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між публічним акціонерним товариством "Укртелеком" та товариством з обмеженою відповідальністю "Київське міське довідково-інформаційне підприємство "Київміськдовідка" укладено договір № 825200/16-44 оренди нерухомого майна товариства від 29.02.2016 року.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування приміщення (далі -майно), розташоване в м. Києві: на 3 поверсі 4-поверхового будинку № 11-15 по вул. Софіївська, загальною площею 2 кв. м. технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку.

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата (з урахуванням вартості відшкодування витрат електроенергії) перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 3 (третього) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач не виконує свої зобов'язання за договором та не сплачує орендну плату з квітня 2016 року по вересень 2016 року.

Враховуючи викладене вище позивач просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 22 909,00 грн., інфляційні втрати у сумі 128,13 грн., 3 % річних у сумі 111,15 грн. та пеню 1 201,10 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.11.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.11.2016 року.

25.11.2016 року та 28.11.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 28.11.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 08.11.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.11.2016 року розгляд справи відкладено на 13.12.2016 року.

Представник відповідача в судове засідання 13.12.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 08.11.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 39219186.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, будинок 50-Б, літ. Г, оф. 39, згідно витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.11.2016 року є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між публічним акціонерним товариством "Укртелеком" та товариством з обмеженою відповідальністю "Київське міське довідково-інформаційне підприємство "Київміськдовідка" укладено договір № 825200/16-44 оренди нерухомого майна товариства від 29.02.2016 року.

15.04.2016 року між сторонами укладена додаткова угода до договору.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування приміщення (далі -майно), розташоване в м. Києві: на 3 поверсі 4-поверхового будинку № 11-15 по вул. Софіївська, загальною площею 2 кв. м. технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Актом приймання-передачі від 01.01.2016 року сторони склали акт про те, що відповідач прийняв в оренду майно згідно переліку.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 12.1. договору цей договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє до 31.12.2016 року включно, а в частині невиконаних на дату закінчення строку дії договору зобов'язань - до закінчення їх виконання. Сторони домовились, що згідно зі ст. 631 ЦК України умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 01.01.2016 року.

Умови розрахунку за договором встановлені розділом 3 договору.

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата (з урахуванням вартості відшкодування витрат електроенергії) перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 3 (третього) числа місяця, наступного за розрахунковим.

П. 3.1. договору передбачено, що орендна плати встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін та становить 1 446,42 грн. без ПДВ за 1 кв.м. технологічних приміщень. Орендна плата всієї орендованої площі становить 2 892,84 грн. без ПДВ та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору.

Відповідно до п. 3.3. договору витрати орендодавця, пов'язані з утриманням майна (в т.ч. комунальні послуги, витрати на опалення, охорону тощо (крім витрат на електроенергію), включено до орендної плати. Орендар додатково відшкодовує витрати на електроенергію.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п6.4. договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Відповідач не виконує свої зобов'язання за договором та не сплачує орендну плату з квітня 2016 року по вересень 2016 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 22 909,00 грн.

Відповідно до п. 13.1 договору передбачені цим договором права та обов'язки ПАТ «Укртелеком», в тому числі проведення розрахунків, виконуються Київською міською філією товариства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем направлялись відповідачеві рахунки, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких є і матеріалах справи.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по договору № 825200/16-44 оренди нерухомого майна товариства від 29.02.2016 року, відповідно до наданого розрахунку, в сумі 22 909,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростовано, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 201,10 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 8.2. договору у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором, орендар, на вимогу орендодавця, сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час просточення.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 1 201,10 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 128,13 грн., 3 % річних у сумі 111,15 грн.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором, суд приходить до висновку про стягнення відповідача інфляційних втрат у сумі 128,13 грн. та 3 % річних у сумі 111,15 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міське довідково-інформаційне підприємство "Київміськдовідка" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, будинок 50-Б, літ. Г, оф. 39, ідентифікаційний код 14349410) на користь з публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вулиця Антоновича, будинок 40, ідентифікаційний код 01189910) заборгованість в розмірі 22 909 (двадцять дві тисячі дев'ятсот дев'ять) грн. 00 коп., пеню 1 201 (одна тисяча двісті одна) грн. 10 коп., три проценти річних у сумі 111 (сто одинадцять) грн. 15 коп., індекс інфляції в розмірі 128 (сто двадцять вісім) грн.13 коп. та судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 15.12.2016 року.

Суддя С.М. Мудрий