Рішення

від 15.12.2016 по справі 924/994/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" грудня 2016 р.Справа № 924/994/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКОКАРС" Україна м.Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОКОПАРТСВ» ОСОБА_1 (TOKOPARTS Sp.z o.o., Slawecinska 8, Macierzysh, 05-850 Ozarow Mazowiecki, Poland)

про стягнення 10 000,00 Євро

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2- за дов. від 29.06.2016р.

Від відповідача - не приймав участі

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ст.85 ГПК України.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 10000,00 євро у зв'язку з неналежним виконанням договору консигнації №2 від 02.07.15. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідачем в порушення умов п.6.6 договору не здійснений черговий платіж у розмірі 10000,00 євро до 30.09.16 за реалізований йому товар згідно міжнародної товаро-транспортної накладної №0000918 від 02.07.15. Посилається на ст.ст.526, 530, 612, ЦК України, ст.ст.193 ГК України.

У письмових поясненнях позивач посилається на Договір між Україною і ОСОБА_1 про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від 24.05.93, ратифікованого постановою Верховної Ради України №3941-ХИ від 04.02.94 та Угоду між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції ОСОБА_1 на виконання пункту 3 статті 3 Договору між Україною і ОСОБА_1 про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 10.01.11.

Ухвалою суд від 11.10.16 порушено провадження у справі. Ухвалою суду від 24.10.16 провадження у справі зупинено на період вручення відповідачу документів та ухвали суду про дату, місце та час слухання справи, призначено судове засідання на 15.12.16.

Від відповідача до суду надійшло повідомлення від 07.12.16, в якому останній зазначає про отримання матеріалів справи та ухвали суду від 24.10.16, визнає заборгованість у повному обсязі та просить справу розглядати без участі представника. Відповідно відповідач належним чином повідомлений про дату та час розгляду прави відповідно до вимог ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України та Договору між Україною і ОСОБА_1 про правову допомогу та правовові відновини у цивільних та кримінальних справах від 24.05.93, ратифікованого постановою Верховної ради України N3941-XII від 04.02.94.

Ухвалою суду від 15.12.16 провадження у справі поновлено.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Тококарс" (консигнант) та товариством з обмеженою відповідальністю "Токопартс" (консигнатор) укладено договір консигнації №2 02.07.15, відповідно до п.2.1 якого консигнант зобов'язується поставляти товари, визначені в п.2 цього договор, консигнатору для їх продажу, а консигнатор зобов'язується приймати товари на консигнацію та від свого імені і за обумовлену цим договором винагороду продавати ці товари третім особам на території республіки ОСОБА_1 та країн ЄС, протягом строку дії даного договору.

Згідно п.2.2 договору строк консигнації, тобто термін на який товари передаються консигнатору для подальшої реалізації третім особам складає 24 календарні місяці з моменту оформлення вантажно - митної декларації консигнантом.

Предметом цього договору є автозапчастини та інше автомобільне приладдя, супутні товари, згідно додатків, рахунків-проформ, специфікацій до цього договору позначені торговою, маркою "ТОКО" "LOVBY" "МХ" "ТАSHDO" або іншими торговими марками.

Консигнант поставляє товар на склад Консигнатора на умовах "DАТ Мачежич, Польща" згідно міжнародних умов "Інкотермс" в редакції 2010, які застосовуються із урахуванням особливостей, що випливають із умов цього Договору. Товар поставляється автомобільним транспортом. Всі ризики випадкової загибелі товару до моменту передання його на склад консигнації належать консигнанту. Відповідальність за збереження товару переходить до консигнатора з моменту вивантаження товару на склад консигнації (п.п.2.3, 2.4 договору).

Відповідно до п.5 договору ціни на товари встановлюються консигнантом в ЕВРО. Загальна вартість товарів, що поставляється консигнантом зазначена в рахунку - проформі №0000235 від 07.07.15, яка є невід'ємною частиною даного договору та складає 72085,44євро.

Ціни на товари є динамічними та залежать від коливань курсу валюти договору, витрат понесених консигнантом та/або консигнатором, станом ринку та підлягають коригуванню. Консигнатор реалізує товар покупцям з націнкою не більше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків від собівартості. Під собівартістю сторони розуміють наступні показники з їх додаванням: вартість товару зазначена в інвойсах, вартість митного очищення.

Згідно п.6 договору винагорода консигнатора встановлюється в розмірі націнки, яка передбачена п.5.4. договору. Право на винагороду консигнатор отримує з моменту реалізації переданих на консигнацію за цим Договором товарів. Консигнатор отримує плату шляхом утримання належних йому сум із коштів, отриманих після продажу товару, поставленого на консигнацію. Оплата доставки товару здійснюється консигнантом. Консигнатор самостійно оплачує митні збори та платежі, податки, послуги та роботи державних закладів, комерційних організацій, пов'язаних з процедурою декларування. Консигнатор зобов'язаний перерахувати грошові кошти, а саме вартість товару консигнанту протягом 21 календарного дня з моменту отримання грошових коштів при реалізації товару, але грошові надходження не повинні бути меншими, ніж згідно графіку платежів по результату кварталу (до 31.03.16 - 10000,00євро, до 30.06.16 - 12085,44євро, до 30.09.16 - 10000,00євро, до 20.12.16 - 10000,00євро, до 28.03.17 - 10000,00євро, до 15.06.17 - 20000,00євро).

Пунктом 8.5 договору сторони передбачили, що усі спори, що виникатимуть між сторонами вирішуються сторонами шляхом переговорів. У випадку не можливості розв'язання спорів шляхом переговорів, спір передається на вирішення господарського суду за місцем укладання даного договору. Рішення відповідного суду є кінцевим та обов'язковим для сторін. Сторони погодились, що при розгляді спорів будуть застосовуватись норми матеріального права України.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та (або) його скріплення печатками сторін та діє протягом 30 (тридцяти) місяців. Закінчення строку дії цього договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.9 договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно міжнародної товарно - транспортної накладної (СМR) №0000918 від 02.07.15 на суму 72085,44євро з відміткою відповідача про отримання товару.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, проте, не здійснив чергового платежу у розмірі 10000,00євро до 30.09.16, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про його стягнення.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги береться таке:

1. Згідно з п.1 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Відповідно до ст.124 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається Господарським процесуальним кодексом України. Зокрема, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою), зокрема і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право".

Згідно п.1 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Як убачається з матеріалів справи, пунктом 8.5 договору консигнації від 02.07.15 сторони передбачили, що усі спори, що виникатимуть між сторонами вирішуються сторонами шляхом переговорів. У випадку не можливості розв'язання спорів шляхом переговорів, спір передається на вирішення господарського суду за місцем укладання даного договору. Рішення відповідного суду є кінцевим та обов'язковим для сторін. Сторони погодились, що при розгляді спорів будуть застосовуватись норми матеріального права України.

Тому даний спір підвідомчий господарському суду Хмельницької області з врахуванням положень ст.15 ГПК України.

2. Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення зобов'язаню є договори або інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.15 між сторонами укладений договір консигнації №2, згідно умов якого консигнант (позивач) зобов'язався поставити товари, визначені в п.2 цього договору, консигнатору для їх продажу, а консигнатор (відповідач) зобов'язався приймати товари на консигнацію та від свого імені і за обумовлену цим договором винагороду продавати ці товари третім особам на території республіки ОСОБА_1 та країн ЄС, протягом строку дії даного договору.

Статтею 526 ЦК України та ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином, поставивши відповідачу товари на суму 72085,44євро згідно міжнародної товарно - транспортної накладної (СМR) №0000918 від 02.07.15.

Натомість, відповідач не здійснив передбаченого договором (п.6.6) чергового платежу за товари у розмірі 10000,00євро до 30.09.16., що підтверджується випискми по рахунку позивача за період з 01.04.15 по 07.10.16.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач своїх зобов'язань щодо оплати одержаного товару в повному обсязі не виконав, доказів оплати товару не подав та повністю визнав заборгованість у відзиві на позов, позовні вимоги про стягнення 10000,00євро визнаються обґрунтованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

3. Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі (судовий збір) покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4 5 , 12, 15, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тококарс", м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Токопартс", Мачежиш, Польща про стягнення 10 000,00 Євро задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Токопартс" (вул. Славечинська, 8, Мачежиш, 05-850, Ожарув Мазовецький, Польща, ІПН НОМЕР_1, стат. номер 146070817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тококарс" м. Хмельницький (вул. Львівське шосе, 41 код 35541076) 10000,00 євро (десять тисяч євро), 4368,66грн. (чотири тисячі триста шістдесят вісім гривень 66 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 15.12.2016р.

Суддя Ю.П. Олійник

Віддрук. 2 прим. :

1 - до справи,

2 - відповідачу (вул. Славечинська, 8, Мачежиш, 05-850, Ожарув Мазовецький, Польща ( TOKOPARTS Sp.z o.o., Slawecinska 8,

Macierzysh, 05-850 Ozarow Mazowiecki, Poland)).