Рішення

від 13.12.2016 по справі 906/680/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р.Справа № 906/680/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Ректайм", м. Київ до ТОВ "Промоптторг", смт. Новогуйвинське , Публічне АТ "УкрСиббанк", м. Харків про визнати припиненою поруку за участю сторін:

позивача - не з*явився

відповідач - не з*явився

другий відповідач (ПАТ "УкрСиббанк") - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ректайм» (далі - позивач), м. Київ звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоптторг» (відповідач-1), смт. Новогуйвинське і Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (відповідач-2), м. Харків про визнання припиненою поруки ТОВ «Ректайм» за договором поруки №11333172000/п2 від 29.05.2008 р., укладеним з Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в частині чергових платежів по кредитному договору №11333172000 від 29.05.2008 р., укладеному між ТОВ «Промоптторг» і Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк», а саме: по тілу кредиту за період з 20.03.2016 по 20.10.2015 на загальну суму 22690,80 доларів США, по процентах за період з 27.02.2015 по 30.09.2015 на загальну суму 9370,17 доларів США, що разом складає 32061 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на положення ст. 559 ЦК України, щодо припинення поруки в частині певних щомісячних зобов’язань.

ПАТ" "УкрСиббанк" надав відзив на позов та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки термін виконання основного зобов*язання де сума основного боргу становить 31200 доларів США становить 28 липня 2017 року, згідно умов кредитного договору, при цьому шестимісячний строк пред*явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів обчислюється з моменту настання строку виконання основного зобов*язання в повному обсязі згідно з умовами договору кредиту. Крім того, другий відповідач надав суду копію постави Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2016 року у справі за № 910/8301/16 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ТОВ" Промопторг" та ТОВ" Ректайм" про стягнення заборгованості у розмірі 2642627,59 грн.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29 травня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (надалі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промоптторг" (надалі - відповідач, позичальник) було укладено кредитний договір № 11352537000 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 312 000,00 доларів США 00 центів у порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 513 200,00 гривень за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день укладання цього договору.

За умовами п. 1.2.1. договору надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 29 травня 2008 року по 28 липня 2017 року.

Пунктом 1.2.2. договору, позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), але в будь - якому випадку не пізніше, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3.,5.5.,5.6.,5.9., 5.10., 5.11., 7.4. договору.

Відповідно до п. 1.3.1. договору, за користування кредитними коштами за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 14,5% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.

За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 29,0% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором (п. 1.3.2. договору).

В пункті 1.3.5. договору визначено, що позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

За змістом п. 1.5. договору, кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника №26002027967703 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що позичальник зобов'язується достроково повернути в повному розмірі кредит та плату за кредит у випадках застосування банком будь-якого з п.п. 2.3., 5.3.,5.5.,5.6.,5.9., 5.10., 5.11., 7.4. цього договору в порядку, визначеному розділом 11 договору.

За умовами п. 5.5. договору, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів, та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 договору.

У додатку №1 до договору сторони погодили графік погашення кредиту ( а.c.15-16).

Додатковою угодою № 1 від 14.09.2011 року до договору продовжено строк сплати процентів, внесено зміни в п. 1.3.5. договору та викладено його в наступній редакції, позичальник зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк - з 01 по 20 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблено не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем ( а.с.17).

Для забезпечення виконання кредитного договору № 11352537000 від 29.05.2008 року, 29.05.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (надалі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ректайм" (надалі - відповідач-2, поручитель) було укладено договір поруки № 11333172000/п2 (надалі - договір поруки), за змістом п. 1.1 якого, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Промоптгорг", код за ЄДРПОУ 30317312 (далі - боржник) усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №11352537000 від 29 травня 2008 р. (далі - основний договір), укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому ( а.с.18-19).

Відповідно до 1.2. договору поруки № 11333172000/п2 від 29.05.2008 року, поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору, зокрема: сума основного договору - 312 000,00 доларів США. Вказана сума основного договору дорівнює еквіваленту 1513 200,00 гривень за курсом НБУ на день укладення основного договору, при цьому сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатися в цьому договорі лише в разі, якщо сума основного договору виражена у іноземній валюті; термін виконання основного зобов'язання - 28 липня 2017 року, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання; інші умови основного договору.

Пунктами 1.3., 1.4. договору поруки № 11333172000/п2 від 29.05.2008 року визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

За умовами п. 2.2. договору поруки № 11333172000/п2 від 29.05.2008 року, у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

Поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання за договором на користь кредитора в термін, визначений п. 2.2. договору, шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості боржника за основним договором на рахунки, вказані кредитором (п. 2.3. договору поруки № 11333172000/п2 від 29.05.2008 року).

Справа № 910/8301/16 за позовом ПАТ" УкрСиббанк" ( м. Харків) до ТОВ" Промоптторг" та ТОВ" Ректайм" щодо стягнення заборгованості перед позивачем, яка становить 104 175,42 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 25.04.2016 року становить 2 640 184,97 грн., з них: заборгованості за кредитом - 85 091,20 доларів США, заборгованості за відсотками - 19 084,22 доларів США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 1707,65 грн. та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами - 734,97 грн. була розглянута господарським судом м. Києва про що свідчить рішення від 19.07.2016 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 року у даній справі. ( а.с.111-118).

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ПАТ "Укрсиббанк" , суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання припиненою поруку ТОВ" Ректайм" за договором поруки " 11333172000/п2 від 29.05.2008 року є не обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ст.20 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

При цьому, слід наголосити, що способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Так, відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ПАТ"УкрСиббанком" видано ТОВ" Промоптторг" грошові кошти в розмірі 312 000,00 доларів США, що встановлено рішенням господарського суду міста Києва у справі за № 910/8301/16.

ПАТ"УкрСиббанк зазначає, що належним чином виконав умови кредитного договору № 11352537000 від 29.05.2008 року шляхом перерахування коштів на загальну суму 312 000,00 доларів США на поточний рахунок першого відповідача, проте відповідач в порушення умов вказаного договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань.

Крім того, для забезпечення виконання кредитного договору № 11352537000 від 29.05.2008 року, 29.05.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач (надалі - банк) та відповідачем-2 (надалі - поручитель) було укладено договір поруки № 11333172000/п2 (надалі - договір поруки), за змістом п. 1.1 якого, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Промоптгорг", код за ЄДРПОУ 30317312 (далі - боржник) усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №11352537000 від 29 травня 2008 р. (далі - основний договір), укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Так, ПАТ "УКрСиббанк" вказує, що ПАТ" Ректайм" та ТОВ" Промоптторг" були порушені зобов'язання за кредитним договором № 11352537000 від 29.05.2008 та за договором поруки № 11333172000/п2 від 29.05.2008 року в частині своєчасного погашення суми заборгованості по кредиту та сплаті процентів за його користування.

Позивач ТОВ" Ректайм" у позовній заяві зазначає, що шестимісячний строк, передбачений ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України сплив щодо чергових платежів: по тілу кредиту за період з 20.03.2015 року по 20.10.2015 року на загальну суму 22 690,88 доларів США, по процентам за період з 27.02.2015 року по 30.09.2015 року на загальну суму 9370,17 доларів США, що разом складає 32 061,05 дол. США, тому порука ТОВ" Ректайм" в цій частині є припиненою і відповідна сума не підлягає стягненню з позивача .

Доводи позивача , викладені у позовній заяві , не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Положеннями ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 559 Цивільного кодексу України передбачено підстави припинення саме зобов'язань з поруки. Зокрема, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вже зазначалось судом вище, за умовами п. 5.5. кредитного договору № 11352537000 від 29.05.2008 року, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів, та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 договору.

В пункті 11.1. кредитного договору № 11352537000 від 29.05.2008 року визначено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з пп. 2.3., 5.3.,5.5.,5.6.,5.9.,5.10., 5.11., 7.4. цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2. цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.

Позичальник ( перший відповідач по справі ТОВ" Промоптторг" зобов'язався достроково повернути в повному розмірі кредит та плату за кредит у випадках застосування банком будь-якого з п.п. 23., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10, 5.11., 7.4. цього договору в порядку, визначеному розділом 11 договору (п. 4.6. кредитного договору № 11352537000 від 29.05.2008 року).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що за умовами кредитного договору № 11352537000 від 29.05.2008 року сторонами було врегульовано питання дострокового повернення кредитних коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначено умови такого повернення коштів.

З рішення у справі за № 910/8301/16 від 19.07.2016 року вбачається, що 11.01.2016 року позивач направив ТОВ" Промоптторг" та ТОВ"Ректайм" №№ 30-11/31811, 30-11/31812 від 11.01.2016 року про дострокове повернення суми кредиту протягом 14 календарних днів з дня відправлення вимоги. Факт направлення вказаних вимог підтверджується фіскальними чеками №№ 9427, 9428, 9429, 9430 від 11.01.2016 року та описами вкладення в цінні листи (копії містяться в матеріалах справи).

Таким чином, враховуючи направлення позивачем вимог №№ 30-11/31811, 30-11/31812 від 11.01.2016 року, суд дійшов висновку, що позивачем було встановлено новий строк повернення кредиту , з даним висновком погодився Київський апеляційний господарський суд у справі за № 910/8301/16 від 26.01.2016 року).

Оскільки строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором № 11352537000 від 29.05.2008 року було змінено, тобто встановлено новий строк повернення кредиту протягом 14 календарних днів з дня відправлення вимоги, суд дійшов висновку, що строк у шість місяців від дня настання зміненого строку виконання основного зобов'язання закінчується 26.07.2016 року (11.06.2016 року (дата відправки вимог №№ 30-11/31811, 30-11/31812 від 11.01.2016 року) + 6 (шість) місяців (встановлений ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України шестимісячний термін для припинення поруки), в той час, як позивач звернувся до суду з даним позовом 05.05.2016 року, тобто в межах встановленого ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України строку.

У відповідності до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За умовами ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню .

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 14.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_2