Ухвала

від 14.12.2016 по справі 369/11623/16-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11623/16-ц

Провадження № 2/369/4750/16

УХВАЛА

Іменем України

14.12.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчко А.Я. ,

за участю секретаря Ведмеденко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адлібітум" про визнання договору відступлення права вимоги від 23.03.2016 року недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адлібітум" про визнання договору відступлення права вимоги від 23.03.2016 року недійсним.

Разом з цим позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову за вх. №35945 від 13.12.2016 року, де просила вжити заходи по забезпеченню позову, та накласти арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивувала тим, що 01 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсальний банк розвитку та партнерства» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №17, відповідно до пункту 1.1 якого Банк надав Позичальнику кредит в іноземній валюті для поточних потреб зі сплатою річних за користування кредитом.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 01 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсальний банк розвитку та партнерства» та Позивачем було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Івановою Л.М. за реєстровим номером №474.

За Договором іпотеки ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства» набуло прав іпотекодержателя майна Позивача, а саме: земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

29 листопада 2016 року Позивачем було отримано вимогу ТОВ "АДЛІБІТУМ" б/н від 15.11.2016 року про усунення порушень основного зобов'язання та умов іпотечного договору.

У вимозі Відповідач вимагає протягом 30 днів з дня отримання цієї вимоги усунути порушення умов основного зобов'язання - кредитного договору №17 від 01 лютого 2008 року та сплатити на рахунок ТОВ «АДЛІБІТУМ» заборгованість у сумі 155024 долари США 87 центів.

Разом з тим, Відповідачем у вимозі зазначається про те, що у разі невиконання зазначеного вище основного зобов'язання після спливу 30-денного терміну від дня отримання вимоги, Відповідачем буде здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття власності на предмет іпотеки.

Як вбачається із змісту обгрунтування Вимоги, Відповідач стверджує, що він набув право вимоги за Кредитним договором та прав іпотекодержателя за Договором іпотеки на підставі Договору про відступлення права вимоги від 23 березня 2016 року з ТОВ «Факторингова Компанія «Агро Фактор» (Код ЄДРПОУ 38292348), яке в свою чергу набуло права вимоги за ланцюгом договорів про відступлення прав вимоги.

Оскільки позивач вважає, що вказаний договір відступлення права вимоги є недійсним, у зв'язку з чим позивач змушена була звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Дана обставина зумовлює ризики набуття права власності Відповідачем на предмет Договору іпотеки, що утруднить виконання рішення суду в разі визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 23 березня 2016 року між ТОВ «Факторингова Компанія «Агро Фактор» (Код ЄДРПОУ 38292348) та ТОВ "АДЛІБІТУМ" (Код ЄДРПОУ 40362068).

За таких обставин просила задовольнити вказану заяву про забезпечення позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви. У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову слід задовольнити з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.151 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити в подальшому неможливим виконання рішення суду.

Частиною 2 ст.152 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до абз.1 ч.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Вивчивши письмові докази, суд, виходячи з того, що невжиття заходів забезпечення позову може затягнути та утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в частині визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 23.03.2016 року, вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову.

Враховуючи вище наведене, керуючись ст.ст. 151-153, 208-210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адлібітум" про визнання договору відступлення права вимоги від 23.03.2016 року недійсним - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом 1 року.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційного скарги протягом 5 днів з дня отримання ухвали особою, яка її оскаржує.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: А.Я.Волчко