Постанова

від 26.04.2007 по справі 15/401-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/401-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "26" квітня 2007 р.                                                           Справа № 15/401-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     не з'явився

від відповідача: Могир Є.П. (довіреність №161 від 06.10.2006 року),

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Вінницький таксомоторний парк", м.Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "30" листопада 2006 р. у справі № 15/401-06  

за позовом закритого акціонерного товариства "Вінницький таксомоторний парк", м.Вінниця

до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, м. Вінниця

про визнання додаткових умов договору недійсними  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 30.11.06 року у справі №15/401-06 в задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Вінницький таксомоторний парк" до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання додаткових умов договору недійсними - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, а при винесенні оскаржуваної постанови допущено порушення норм матеріального права.

Зокрема, скаржник вказав,  що відповідно до рішення конкурсного комітету ЗАТ “Вінницький таксомоторний парк" визнано переможцем конкурсу по перевезенню пасажирів на автобусному маршруті загального користування в режимі маршрутного таксі м. Вінниці. В управлінні енергетики, транспорту та зв'язку було надано для підпису договори №  84-98, 108, 183-191 від 22.11.04р., №4, 41, 42, 99-101, 247,254,269 від 14.02.05р. в яких в додаткових умовах п. 9.2 та п. 9.3 передбачено обов'язкове перерахування коштів в період дії договорів ( та п.9.2., п. 9.4 договору №290 від. 14.02.05р.)

Також скаржник зазначив, що дані договори необхідно було підписати в установлені строки, не підписати дані договори він не міг, оскільки без них не можливо було розпочати роботу по перевезенню пасажирів, а через 30 днів договір вважався би не укладеним.  Позивач вважає, що сплата грошових сум можлива тільки одноразово за участь в конкурсі і додаткові умови є не основними істотними умовами договору. В послідуючому сплата даних коштів не дасть йому можливості нормально функціонувати  як суб'єкту господарської діяльності, в тому числі надавати пасажирам якісні послуги, отримувати руховий склад в належному технічному стані  та здійснювати його оновлення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в засіданні суду заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим,  просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема відповідач вказав, при визначені переможця конкурсним комітетом одну з вирішальних ролей зіграла гарантована пропозиція щодо здійснення внесків на облаштування зупинок, інвестування на придбання рухомого складу та розбудову транспортних сполучень не менше 0,5 млн. гривень та за період дії договору на перевезення пасажирів (2004-2011 р.р.) автопідприємство зобов'язалось інвестувати кошти в транспортну інфраструктуру міста, облаштування кінцевих зупинок на маршрутах, а також на надання благодійних перевезень (за погодження з міськвиконкомом) в сумі 30 тис. грн.

Також відповідач вказав, всі ці пропозиції, подані претендентом під час проведення конкурсу були залучені до проекту договору, що пропонувався до підписання.

Крім того відповідач зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 181 ГК України за  наявності  заперечень  щодо  окремих   умов   договору сторона,   яка   одержала   проект   договору,   складає  протокол розбіжностей,  про що  робиться  застереження  у  договорі,  та  у двадцятиденний   строк  надсилає  другій  стороні  два  примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Позивач вказаного протоколу не складав, що свідчить про те що на момент підписання договору сторони дійшли згоди по всім умовам оскаржуваних договорів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом встановлено, що згідно зі ст. 44 Закону України "Про автомобільний транспорт", що діяла на момент виникнення даних правовідносин, визначення пасажирського перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на замовників  перевезень автобусними маршрутами загального користування і зокрема: на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

Для підготовки та проведення конкурсу замовник утворює конкурсний комітет, до складу якого включаються представники відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також організацій споживачів послуг пасажирського  автомобільного транспорту загального користування.

Пунктом 10 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту  незалежно від форм власності.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 20.04.2004р. № 756 з врахуванням рішення цього ж міськвиконкому від 30.09.2004р. №1931 затверджено: склад конкурсного комітету по проведенню конкурсів на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування в режимі маршрутного таксі в м. Вінниці; умови проведення конкурсу та перевезення пасажирів (додаток №1); перелік об'єктів конкурсу та розмір плати за  участь в конкурсі (додаток №2); доручено управлінню енергетики, транспорту та зв'язку міської ради за результатами конкурсів укласти договори на перевезення пасажирів з переможцями конкурсів.

У "Вінницькій газеті" за 16.03.2004р. опубліковано оголошення умови проведення конкурсу та перевезень пасажирів

Згідно п. 20 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. № 139, визначаючи переможця конкурсу,  конкурсний комітет враховує:

- технічний стан рухомого складу;

- наявність виробничої бази або можливості для підтримання належного технічного та санітарного стану рухомого складу;

- наявність резерву автобусів для заміни рухомого складу на автобусних маршрутах загального користування у разі виходу їх із ладу;

- умови для здійснення контролю за станом здоров'я водіїв перед виїздом на маршрут;

- стаж роботи претендента на перевезення пасажирів;

- конкурсні пропозиції інших претендентів.  

Відповідно до протоколу закритого засідання конкурсного комітету № 1 від 04.11.04р. та №2 від 11.11.2004р. ЗАТ “Вінницький таксомоторний парк”визнано переможцем конкурсу на об'єктах №№ 4, 41, 42, 99-101, 247, 254, 269, 84-98, 108, 183-191, 290.

З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2004р. між сторонами були укладені договори №№ 84-98, 108, 183-191 від 22.11.2004р. №№ 4, 41, 42, 99-101, 247, 254, 269 від 14.02.2005р. №290 від 14.02.2005р. на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування в режимі маршрутного таксі. В пункті  9.2  укладених договорів вказано, що позивач зобов'язується на період дії договору інвестувати кошти в сумі 4167 грн.  на розвиток транспортної інфраструктури міста, облаштування кінцевих зупинок на маршрутах. В п.9.4 договору №290 від 14.02.2005р. позивач зобов'язується інвестувати на благоустрій міста кошти в сумі 20,0 тис. грн.

Судом першої інстанції встановлено, що зазначені пункти в укладених договорах були включені на підставі конкурсних пропозицій позивача, що підтверджується наданими відповідачем  конкурсними пропозиціями.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач відповідно до ч. 4 ст. 181 ГК України за  наявності  заперечень  щодо  окремих   умов   договору мав можливість   скласти  протокол розбіжностей,  про що  робиться  застереження  у  договорі,  та  у двадцятиденний   строк  надіслати  відповідачу два  примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протоколу розбіжностей не складав та не надсилав відповідачу, що  свідчить, що на момент підписання договору сторони дійшли згоди по всім умовам оскаржуваних договорів.

Відповідно до  ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону,  або вчинено з метою, яка завідомо суперечить  інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них  господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що посилання позивача на ч.2 ст.25 ГК України щодо заборони органам державної влади і органам місцевого самоврядування приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставить в нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції - є безпідставним, оскільки позивачем не надано жодного доказу прийняття відповідачем акту чи вчинення дій, які б порушували правила конкуренції, не вказано будь-яких інших суб'єктів господарювання яким порівняно з позивачем відповідач надав привілеї чи переваги.

Доводи скаржника спростовуються вищезазначеним, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна інстанція вважає постанову господарського суду Вінницької області від 30.11.06 року у справі № 15/401-06 законною та обґрунтованою, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 30 листопада 2006 року у справі №15/401-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу закритого акціонерного  товариства " Вінницький таксомоторний парк" - без задоволення.

2. Справу №15/401-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

 Віддрук. 4 прим.

1- до справи

2,3- сторонам

4- в наряд