Рішення

від 06.12.2016 по справі 496/2841/16-ц

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/2841/16-ц

Провадження № 2/496/1548/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Біляївський районний суд

Одеської області

у складі: головуючого судді - Трушиної О.І.

при секретарі - Поцелуйко К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно набутого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 42,54 кв.м та житловою площею 15,6 кв.м, з надвірними спорудами: двома літніми кухнями, гаражем, цистерною та огорожею, що розташований в с. Вигода Біляївського району Одеської області по вул. Спортивній, 13, а також право власності на 1/2 частину присадибної земельної ділянки, площею 0,1782 га, розташованої за цією ж адресою.

Свої вимоги мотивує тим, що вона знаходилася у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі з 1997 року по 2012 рік. Під час шлюбу вони придбали вищевказаний житловий будинок, право власності на який було зареєстровано на ім'я відповідача. Після цього відповідач оформив право власності і на присадибну земельну ділянку. Вказує, що згоди щодо поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності між нею та відповідачем досягнуто не було, тому вона змушена звернутись до суду з даним позовом.

Позивачка у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач до судового засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про день слухання справи, а тому враховуючи згоду позивачки, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 вересня 1997 року.

Подружнє життя сторін не склалося і рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2012 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 7).

За час спільного проживання сторони набули у власність житловий будинок загальною площею 42,54 кв.м та житловою площею 15,6 кв.м, з надвірними спорудами: двома літніми кухнями, гаражем, цистерною та огорожею, що розташований в с. Вигода Біляївського району Одеської області по вул. Спортивній, 13, відповідно до свідоцтва про право власності № 393, виданого Вигодянською сільською радою Біляївського району Одеської області 26 квітня 2012 року (а.с. 8).

13 січня 2015 року відповідач набув право власності на земельну ділянку площею 0,1782 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану в м. Біляївка Одеської області по вул. Спортивній, 13, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області (а.с. 10).

З технічного паспорту на житловий будинок, виготовленого ПП «Одеське БТІ» станом на 28 жовтня 2016 року, вбачається, що житловий будинок складається з таких приміщень: 1-1 веранда площею 17,0 кв.м, 1-2 кухня площею 9,8 кв.м, 1-3 житлова кімната площею 42,4 кв.м, з надвірними спорудами: літ. Б - літня кухня, літ. В - літня кухня, літ. Г - гараж, літ. І - цистерна, № 1-2 - огорожа.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

У відповідності до п.5 ч.1 ст. 57 СК України земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Разом з тим, згідно п.18-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК.

Судом встановлено, що сторонами, як подружжям, за час шлюбу, набуто у власність житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в с. Вигода Біляївського району Одеської області по вул. Спортивній, 13, який відповідно до ч.1 ст. 60 СК України, є спільною сумісною власністю подружжя, а тому позивачка має право на 1/2 частину зазначеного будинку.

Оскільки позивачка має право на 1/2 частину житлового будинку, суд вважає, що за нею має бути визнано право власності на 1/2 частину земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 60, 61, 68-72 Сімейного кодексу України, 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно набутого майна - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 42,40 кв.м, житловою площею 15,60 кв.м, з надвірними спорудами: двома літніми кухнями, гаражем, цистерною та огорожею, що розташований в с. Вигода Біляївського району Одеської області по вул. Спортивній, 13.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1782 га, що розташована в с. Вигода Біляївського району Одеської області по вул. Спортивній, 13, кадастровий номер 5121081700:02:001:0345, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області, через Біляївський районний суд Одеської області.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання відповідачем його копії.

Суддя Біляївського райсуду

Одеської області ОСОБА_3