Ухвала

від 10.05.2007 по справі 4/607

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/607

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

10.05.2007 року                                                Справа № 4/607

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                             Єжової С.С.

суддів                                          Бойченка К.І.

Парамонової Т.Ф.

секретар

судового засідання                   Антонова І.В.

за участю представників сторін:

від заявника          прокурор відділу прокуратури Луганської області Губська В.А., посвідчення №484 від 02.08.2006;

від позивача                              головний спеціаліст відділу надходжень

                                                            доходів Троща В.В., довіреність №70

від 18.04.2007;

головний спеціаліст-юрисконсульт

Звягінцева С.М., довіреність №57

від 07.02.2007;

       від відповідача                         голова правління Луганська О.М.,

паспорт ЕМ №780030, виданий Старобільським

РВ УМВС України в Луганській області

від 14.12.2000;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги                        Шульгінського сільського споживчого

                                                            товариства Старобільської

                                                            райспоживспілки, с.Шульгінка Луганської

області

на постанову

господарського суду                Луганської області

від                                            06.02.2007

у справі                                  № 4/607 (суддя –Батюк Г.М.)

за позовом                                       Прокурора Старобільського району

Луганської області в інтересах держави

в особі Управління Пенсійного фонду

України в Старобільському районі

Луганської області, м.Старобільськ

Луганської області

до відповідача                                      Шульгінського сільського споживчого

                                                            товариства Старобільської

                                                            райспоживспілки, с.Шульгінка Луганської

області                                

      про                                                  стягнення 8008 грн. 01 коп.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Старобільського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області, м.Старобілсььк Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом Шульгінського сільського споживчого товариства Старобільської райспоживспілки, с.Шульгінка Луганської області про стягнення 8008 грн. 01 коп.

Постановою господарського суду Луганської області від 06.02.2007 по справі № 4/607 позов задоволений повністю.

Не погоджуючись з постановою господарського суду Луганської області від 06.02.2007 Шульгінське сільське споживче товариство Старобільської райспоживспілки, с.Шульгінка Луганської області подало до апеляційної інстанції апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

          В обґрунтування своїх апеляційних вимог її заявник посилається на те, що оскаржувана постанова винесена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

          Запереченням на апеляційну скаргу №1671/07 від 29.03.2007 позивач вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржувану постанову законною та обгрунтованою.

          Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 19.03.2007 відповідно до ст.28 Закону України „Про судоустрій”, ст.ст.24, 26 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду апеляційної скарги Шульгінського сільського споживчого товариства Старобільської райспоживспілки, с.Шульгінка Луганської області призначена судова колегія у складі: головуючий суддя - Єжова С.С., суддя –Парамонова Т.Ф., суддя –Семендяєва І.В.  

          Згідно ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 по справі               №4/607 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шульгінського сільського споживчого товариства Старобільської райспоживспілки, с.Шульгінка Луганської області.

          Відповідно до ст. 190 Кодексу адміністративного судочинства України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 02.04.2007 по справі       № 4/607 закінчив підготовку по справі та призначив адміністративну справу до апеляційного розгляду на 19.04.2007.

          Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 18.04.2007 відповідно до ст.28 Закону України „Про судоустрій”, ст.ст.24, 26 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду апеляційної скарги Шульгінського сільського споживчого товариства Старобільської райспоживспілки, с.Шульгінка Луганської області у зв”язку з відпусткою судді Семендяєвої І.В. її виключено із складу колегії та включено суддю Бойченка К.І.  

          У судовому засіданні 19.04.2007 згідно ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України було оголошено перерву до 10.05.2007.

          Учасники судового процесу по справі, направленими судом апеляційної інстанції повістками-викликами, сповіщені, що розгляд скарги відбудеться 10.05.2007, у вказаний час і в приміщенні Луганського апеляційного господарського суду за вказаною адресою.

          Судова колегія, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті оспореного судового акту, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб в сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначає принципи здійснення адміністративного судочинства, першими із яких вказані верховенство права і законність.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідними дійсності та підтвердженими достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судова колегія вважає вимоги заявника апеляційної скарги необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.ст.14, 15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (Далі –Закон №1058) відповідач є платником страхових внесків.

В Управлінні Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області відповідач зареєстрований як страхувальник загальнообов”язакового державного пенсійного страхування.

Згідно п.6 ч.2 ст.17 та п.6 ст.20 зазначеного закону страхувальники повинні нараховувати, обчисляти та сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду (базовим періодом є календарний місяць).

У відповідності до ст.106 Закону п.3 Управлінням Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області відповідачу були направлені вимоги про сплату боргу: № Ю-43.8 від 13.03.2006 на суму 1837 грн. 37 коп., № Ю- 43.9 від 06.05.2006 на суму 1842 грн. 49 коп., № Ю-43.10 від 04.09.2006 на суму 4328 грн. 15 коп.(а.с. 11-13), які протягом 10 днів повинні сплачуватися боржником, або у разі незгоди повинні були бути оскаржені в установлений законом термін. Протягом цього періоду боржником вимоги не сплачені і не оскаржені.

Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону № 1058 страхувальниками, тобто платниками страхових внесків, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки їх застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону тощо.

Підпунктом 6 пункту 2 статті 17 Закону № 1058 встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ від 19.12.2003 № 21-1 та затвердженої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663 (далі - Інструкція), передбачено, що розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»та для платників, зазначених у пункті 1 статті 14 Закону № 1058 (підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 Інструкції) становить 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці.

Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону № 1058 та підпункту 5.1.4 пункту 5.1 розділу 5 Інструкції страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Посилання позивача на застосування Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.1999 №746/99 (далі - Указ) до норм Закону № 1058 помилкове, оскільки Указ являє собою нормативний акт, який поширює свою дію на податкові відносини. Закон №1058 регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески визначено п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058. Будь-яких виключень щодо нарахування, обчислення та сплати в установлені строки страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, законом не надано.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених Законом № 1058, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно з ч. 4 ст. 18 даного Закону, страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування на ці внески не поширюється податкове законодавство.

Стаття 6 Указу встановлює пільги, зокрема, звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування суб'єкта малого підприємництва тільки в сфері його підприємницької діяльності. Визначення поняття „підприємницька діяльність” дається у статті 42 Господарського кодексу України. За змістом цієї норми права, підприємницька діяльність - це безпосередня самостійна систематична, на власний ризик, діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку.

Таким чином, вказаний спір по даній справі не підпадає під правовідносини, що регулюються Указом, а є об'єктом регулювання іншого правового акту - Закону № 1058,

Названий же Закон № 1058 не встановлює такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування.

Згідно п. 1 ст. 14 та ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058) підприємства, установи та організації, створені відповідно до  законодавства України, незалежно від форми власності , виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В порушення вимог п.6 ч.2 ст.17 Закону № 1058 відповідачем не сплачено в установлений Законом термін страхові внески, у зв'язку із чим утворилась заборгованість за січень, березень та липень 2006 року у вигляді недоїмки по страховим внескам у сумі 4797 грн. і 65 коп. Відповідно до ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не сплачені у строки визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені органами Пенсійного фонду вважаються простроченою заборгованістю і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансової санкції. Тому, згідно рішення № 68 від 15.08.2006 позивачем нараховано відповідачу штрафну санкцію у сумі 2829 грн.85 коп. та пеню –380 грн. 51 коп.

Вищевказані вимоги отримані боржником та не оскаржені протягом 10 робочих днів з дня  їх отримання у порядку визначеному ч. 13 ст.106 Закону       № 1058, тому у таких випадках позивач використав право звернутися до суду з позовом про стягнення боргу.

У першому кварталі 2005році згідно змін до Закону України "Про державний бюджет на 2005р" ст. 45 єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва надходив до доходів загального фонду місцевих бюджетів, а до набрання чинності закону про спрощену систему оподаткування платники єдиного податку сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у порядку та умовах, визначених соціальним законодавством, тобто 32% від мінімальної заробітної плати   на рахунки Пенсійного фонду України.

Ствердження відповідача про те, що він не є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та не повинен сплачувати страхові внески посилаючись на те, що він є платником спрощеної системи оподаткування, та як платник єдиного податку відповідно до пункту 6 Указу Президента України № 727/98 звільняється від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 32 % від фактичних витрат на оплату праці, у зв'язку з тим, що цей збір він сплачує у складі сум єдиного податку, судом не приймається до уваги, оскільки ст. 18 Закону № 1058 зазначає, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який встановлюється на всій території України в порядку встановленому цим Законом, вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнятися від сплати. Отже обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності. Указ Президента України № 727/98 регулює питання оподаткуванню суб'єктів малого підприємництва. Згідно вимогам статті 15 Прикінцевих положень Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність з цим Законом України та інших, нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення статті 6 зазначеного Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Закону суперечать і застосуванню не підлягають.

Відповідач у своїх запереченнях посилається, на часткове перерахування боргу згідно платіжних доручень:  №  120 від 03.05.2006 у сумі  121 грн.16 коп.,  №  144 від 31.05.2006 у сумі 821 грн. 16 коп., № 60 від 10.03.2006 у сумі 506 гр.97 коп., № 235 від 12.09.2006 у сумі 127 грн.09 коп.

Позивач надав пояснення і підтвердив це в апеляційній інстанції документально, що суми від сплати єдиного податку у першому кварталі 2005, згідно змін до Закону України "Про державний бюджет на 2005" ст. 45 - єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва надходив до доходів загального фонду місцевих бюджетів, про що у матеріалах справи є відповідне підтвердження відділу державного казначейства, що з 1 січня 2005 до 31  березня 2005 кошти від оплати єдиного податку направлялися у повному обсязі до доходу місцевого бюджету.

Тому, вказані суми у відзиві відповідача по сплаті єдиного податку у першому кварталі 2005 згідно платіжних доручень № 18 від 21.04.2005 - 4500 грн. 00 коп.(42% по пенсійному фонду - 1890 грн.) № 18 від 21.04.2005 у сумі 1000 грн. 00 коп.( 42% до пенсійного фонду - 420 грн.) згідно з Законом "Про державний бюджет на 2005р. до Пенсійного фонду не надходили, відповідно не зараховувалися.

Позивачем згідно рішення № 68 від 15.08.2006 штрафна санкція у сумі 2829 грн. 85 коп. та пеня у сумі 380 грн.51 коп. нарахована відповідачу за несвоєчасну та неповну сплату сум узгодженого зобов'язання за період з 04.05.2005 по 31.07.2006. Відповідне нарахування здійснено у межах ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме суми страхових внесків своєчасно не сплачені у строки визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені органами Пенсійного фонду вважаються простроченою заборгованістю і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Заборгованість відповідача перед позивачем щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період січень, березень, липень 2006 року у сумі 4797 грн. 65 коп., пеня у сумі 380 грн. 51 коп., штрафні санкції у розмірі 2829 грн. 85 коп., підтверджена матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача..

З такого, постанова від 06.02.2007 по справі № 4/607 суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на заявника - Шульгінське сільське споживче товариство Старобільської райспоживспілки, с.Шульгінка, Старобільського району, Луганської області

У судовому засіданні 10.05.2007 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 15.05.2007.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 167, 195, 196, п.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Шульгінського сільського споживчого товариства Старобільської райспоживспілки, с.Шульгінка Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 06.02.2007 у справі №4/607 залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 06.02.2007 у справі №4/607 -  без змін.

Відповідно до ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.   

Головуючий суддя                                                            С.С. Єжова

Суддя                                                                                К.І. Бойченко

Суддя                                                                      Т.Ф. Парамонова

Спеціаліст 1-ої категорії                                                     С.І. Заєць