Ухвала

від 14.12.2016 по справі 500/1548/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/7778/16

Головуючий у першій інстанції Грубіян Л. І.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Кравця Ю.І., Сегеди С.М.,

при секретарі Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства «Альфа та Омега» про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 вересня 2016 року,

встановила:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що йому на праві власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Комишівської сільської ради площею 0,722 га, 0,641 га та 0,831 га. Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Комишівської сільської ради площею 0,831 га перебуває в оренді, інші земельні ділянки він обробляє самостійно. СФГ «Альфа та Омега» засіяло вказані земельні ділянки, однак за користування земельними ділянками передало йому лише 230 кг озимої пшениці.

У зв'язку з чим просив, стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за орендну плату в натуральній формі у вигляді 1070 кг озимої пшениці та 100 кг соняшнику.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 вересня 2016 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково. Стягнуто з СФГ «Альфа та Омега» на користь ОСОБА_2 750 кг озимої пшениці. В іншій частині позову відмовлено.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_2 В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про змінення судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідач судове рішення не оскаржував.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 на праві власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Комишівської сільської ради площею 0,722 га (кадастровий номер - НОМЕР_1), 0,641 га (кадастровий номер - НОМЕР_2) та 0,831 га (кадастровий номер - НОМЕР_3), що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого 20.09.2006 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести допустимими та належними доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, обґрунтовано виходив з того, що між сторонами було укладено договір, який був частково виконаний відповідачем, тому з останнього на користь позивача підлягає стягненню 750 кг озимої пшениці за оренду другої земельної ділянки, яка належить позивачеві, та дійшов до переконливих висновків про часткове задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює. Докази та обставини, на які посилається позивач в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. 213-214 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

Ю.І.Кравець

С.М.Сегеда