Рішення

від 15.12.2016 по справі 910/21673/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2016Справа №910/21673/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТЛІСТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інформаційні системи»

про стягнення 158 515,07 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Прокопенко О.В. - представник за довіреністю № 14/12/216 від 14.12.2016

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 14.12.16р., в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТЛІСТ» (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інформаційні системи» (надалі - відповідач) про стягнення 158 515,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам укладеного між сторонами Договору постачання програмної продукції № кд/2015/157 від 06.11.2015р. (надалі - Договір), відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару у розмірі 15 000,00 грн., внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 123 047,06 грн. За неналежне виконання договірних зобов'язань, з посиланням на п.п. 5.1., 5.2. Договору та ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні у сумі 7 958,91 грн., пеня у сумі 23 924,56 грн. та 3% річних у сумі 3 584,54 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.11.2016 порушено провадження у справі № 910/21673/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 14.12.2016.

13.12.2016р. через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про долучення документів по справі.

У судове засідання, призначене на 14.12.2016р., з'явився представник позивача, який надав пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 14.12.2016, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення від відповідача не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

06.11.2015р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № кд/2015/157 про постачання програмної продукції, згідно якого позивач зобов'язався здійснити операцію з постачання програмної продукції, а відповідач зобов'язався оплатити продукцію на умовах, зазначених у договорі.

У договорі № кд/2015/157, операція з постачання програмної продукції визначається, як операція з постачання примірників комп'ютерних програм з постачанням ліцензії, які є переліком умов щодо обмеженого використання таких комп'ютерних програм за їх функціональним призначенням та одночасно є складовою постачання самих комп'ютерних програм.

Сторони визначили, що договір про постачання програмної продукції набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін та діє до 31.03.2016р., але до повного виконання зобов'язань сторін, передбачених цим договором.

Згідно з п. 1.2. договору, найменування, кількість, ціна та загальна вартість програмної продукції, що є предметом операції, визначено в Специфікації (Додаток № 1 до договору).

Факт здійснення операції сторони оформляють видатковою накладною та/або актом прийому-передачі-програмної продукції в електронному вигляді, та/або актом надання послуг (в залежності від виду програмної продукції, щодо якої здійснюється операція) (п. 4.4).

У відповідності до п. 2.1. договору, загальна вартість договору становить 138 047, 06 грн., без врахування ПДВ.

Пунктом 2.2. передбачено, що відповідач здійснює оплату загальної вартості договору не пізніше 15 банківських днів з дати здійснення операції.

За неналежне виконання зобов'язань, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми, за кожен день прострочення виконання зобов'язання та за весь час невиконання зобов'язання (п. 5.2. договору).

За твердженням позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФТЛІСТ» належним чином виконало зобов'язання за договором та здійснив операцію з постачання програмної продукції на загальну суму 138 047,06 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 1257 від 20.11.2015 на суму 138 047,06 грн., яка наявна у матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, оплатив лише частково у розмірі 15 000,00 грн., у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 123 047,06 грн.

Внаслідок не погашення боргу відповідачем у досудовому порядку, позивач подав на розгляд суду позов, в якому просив суд стягнути з відповідача 158515,07 грн., з яких: 123 047,06 грн. - основного боргу, 23 924,56 грн. - пені, 3584,54 грн. - 3% річних, 7958,91 грн. - інфляційні та судовий збір.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Судом встановлено, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковою накладною, підписана сторонами та скріплена печатками, копія якої міститься в матеріалах справи. Проте, відповідач, в порушення домовленостей, частково розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає на момент вирішення спору 123 047,06 грн.

Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 123 047,06 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 23 924,56 грн. - пені, 3584,54 грн. - 3% річних, 7958,91 грн. - інфляційні.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми, за кожен день прострочення виконання зобов'язання та за весь час невиконання зобов'язання

Крім цього, сплата пені, штрафу, а також відшкодування збитків у разі неналежного виконання зобов'язань за договором, не звільняють відповідача від належного виконання ним своїх зобов'язань за договором.

Здійснивши перерахунок 3 % річних за період прострочення з 11.12.2015 по 21.03.2016, інфляційних втрат за період прострочення з 11.12.2016 по 31.10.2016 та пені за період прострочення з 22.03.2016 по 11.06.2016, суд встановив, що розмір 3 % річних, інфляційних втрат та пені становить суму більшу, ніж заявлено позивачем. Оскільки, з урахуванням норм п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суду не надано право виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, то до стягнення підлягає сума у розмірі, заявлена позивачем.

Отже, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо сплати за поставлений товар, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 23 924,56 грн. - пені, 3584,54 грн. - 3% річних, 7958,91 грн. - інфляційні за розрахунком позивача, з яким погоджується суд.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

На підставі викладеного, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інформаційні системи» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 55, оф. 9; ідентифікаційний код 38604966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТЛІСТ» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, корпус 14; ідентифікаційний код 33086430) 123 047 (сто двадцять три тисячі сорок сім) грн. 06 коп. - основного боргу, 23 924 (двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять чотири) грн. 56 коп. - пені, 7 958 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 91 коп. - інфляційні, 3 584 (три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 54 коп. - 3% річних та судовий збір у розмірі 2 377 (дві тисячі триста сімдесят сім) грн. 72 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.12.2016

Суддя Пукшин Л.Г.