Рішення

від 12.12.2016 по справі 914/2842/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2016р. Справа№ 914/2842/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Блавацької-Калінської О.М., при секретарі Кияк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Громадської організації «Асоціація Правозахисників України», м.Львів

про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення та стягнення заборгованості в розмірі 5427,77 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність від 12.10.2016 р.);

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника позивача в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Громадської організації «Асоціація Правозахисників України» про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення та стягнення заборгованості в розмірі 5427,77 грн

Ухвалою суду від 10.11.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 28.11.2016р.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 28.11.2016 р.

Представник позивача участь повноважного представника в судове засідання забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позов задоволити повністю.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Поштовий конверт, надісланий на юридичну адресу відповідача, повернутий підприємством зв'язку без вручення адресату із зазначенням причини повернення - «за терміном зберігання».

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

23.06.2014 р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської обласної ради (орендодавець) та Громадською організацією «Асоціація Правозахисників України» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Л-9059-14, відповідно до п.1 якого орендодавець, на підставі наказу управління комунальної власності від 17.06.2014 року №49-А, передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі обєкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП «Княже місто», надалі балансоутримувач. Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Стецька, 8, загальною площею 18,2 м2, у тому числі: цоколь 0,00кв.м.; антресоль 0,00кв.м., мансарда 0,00 кв.м., перший поверх 18,2кв.м., другий поверх 0,00кв.м.,третій поверх 0,00кв.м., з індексами приміщень 14-1, 14-2, 14-3, відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 10.08.2014 р., інвентарний номер №932. Вартість об'єкта оренди, відповідно до звіту про оцінку майна, затвердженого наказом управління комунальної власності від 25.04.2015р. №1185-е, станом на 31.03.2014р. становить 63580,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п.2.1. договору оренди №Л-9059-14 від 23.06.2014 р. об'єкт оренди буде використовуватися орендарем для розміщення соціальної приймальної (надання безоплатної первинної правової допомоги для мешканців міста та малозабезпечених громадян).

Згідно із п.4.1. договору оренди термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 23.06.2014 року до 22.06.2017 року включно.

Пунктами 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.6, 5.8 договору передбачено, що розмір орендної плати за об'єкт оренди становить 113,62 грн. без ПДВ за перший місяць оренди. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця. Несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Відповідно до п.7.1.2 договору відповідачем взято на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за користування обєктом оренди.

Позивач стверджує, що відповідачем орендна плата вносилась невчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого у період з 01.06.2014р. по 30.09.2016 р. виникла заборгованість у розмірі 5427,77 грн., що підтверджується довідкою №4-2302-1402 від 24.10.2016 р.

Відповідачем не подано суду доказів щодо спростування наведених обставин та не представлено доказів оплати боргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних мотивів:

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобовязання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що 23.06.2014 р. між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-9059-14, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що перебуває на балансі ЛКП ««Княже місто» - приміщення, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Стецька, 8, загальною площею 18,2 м2.

Відповідно до ст.287 ГК України орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

За умовами ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частинами 1 та 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з п. 5.6 договору, відповідач сплачує орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок позивача.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Станом на день прийняття рішення доказів оплати боргу не представлено, відтак заборгованість відповідача становить 5427,77 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як передбачено п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна, відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому, погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з п. 11.2 договору, даний договір може бути припинений за згодою сторін, рішенням суду, господарського суду або з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Судом встановлено, що відповідачем допущено несплату орендної плати на строк більше 3-х місяців підряд, а відтак наявні правові підстави для розірвання договору.

Відповідно до п. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням субєктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обовязком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Відповідно до ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані який було обумовлено договором.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно із п.9.1, 9.6 договору повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. У разі припинення або розірвання договору, орендар повинен повернути орендодавцеві обєкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану обєкта оренди з вини орендаря.

Відповідно до п. 9.3 договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем протягом 15-ти днів з часу настання такої події.

Доказів повернення відповідачем приміщення суду не представлено, відтак, оскільки договір оренди, укладений між позивачем та відповідачем, підлягає розірванню, то підставними є вимоги позивача про повернення спірного орендованого приміщення .

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 5427,77 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна №Л-9059-1, укладений 23.06.2014р., а також про зобов'язання звільнити та повернути позивачу об'єкт оренди є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 27, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Л-9059-14, укладений 23.06.2014 р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Громадською організацією «Асоціація Правозахисників України».

3. Виселити Громадську організацію «Асоціація Правозахисників України» (79008, м.Львів, вул.Пекарська, 44/10, ідентифікаційний код 38908772) з нежитлового приміщення загальною площею 18.2 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Львів, вул. Стецька, 8, згідно з актом здачі-приймання. Стягувач - Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Галицька, 15; ідентифікаційний код 25558625).

4. Стягнути з Громадської організації «Асоціація Правозахисників України» (79008, м.Львів, вул.Пекарська, 44/10, ідентифікаційний код 38908772) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл. Галицька,15, код ЄДРПОУ 25558625) 5 427,77 грн. заборгованості з орендної плати та 4 134,00 грн. судового збору.

Накази видати, відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні 12.12.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складений та підписаний 16.12.2016 р.

Суддя Блавацька-Калінська О. М.