Постанова

від 13.12.2016 по справі 922/4335/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р. Справа № 922/4335/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя

ОСОБА_1 , суддя Тарасова І. В.

за участю секретаря судового засідання Марченко В.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Ногіної О.М. (посвідчення №032167 від 11.02.2015),

позивача - ОСОБА_2 (довіреність №232 від 12.01.2016),

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3073 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2015 у справі № 922/4335/15

за позовом Заступника прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків,

до Закритого акціонерного товариства фірма "Європа", м.Харків,

про розірвання договору, стягнення коштів в розмірі 253209,81 грн. та виселення,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.09.2015 (суддя Аюпова Р.М.) позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства фірми "Європа" (61177, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23461637) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) заборгованість з орендної плати за договором № 1684 від 21.08.2006 в сумі 253209,81 грн.

Розірвано договір оренди № 1684 від 21.08.2006, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради ( 61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) та Закритим акціонерним товариством фірмою "Європа" (61177, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23461637).

Виселено Закрите акціонерне товариство фірму "Європа" (61177, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23461637) з займаних нежитлових приміщень цокольного поверху, загальною площею 92,2 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 3, літ. "А-5".

Зобов'язано Закрите акціонерне товариство фірму "Європа" (61177, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23461637) передати нежитлові приміщення цокольного поверху, загальною площею 92,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 3, літ. "А-5". - Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412).

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства фірми "Європа" (61177, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23461637) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код платника 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 8718,20 грн судового збору.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення.

Скарга обґрунтована тим, що відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2010 припинено юридичну особу ЗАТ фірма «Європа» у зв'язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. Тобто, як зазначає апелянт, договір №1684 був припинений внаслідок припинення юридичної особи згідно з п.10.6. договору та відповідач не користувався спірними нежитловими приміщеннями.

Крім того, як зазначає відповідач, додаткова угода №8 від 25.04.2012 не була підписана та пролонгована директором ЗАТ фірма «Європа» ОСОБА_3

13.12.2016 до суду від відповідача надійшла заява (вх.№12565), в якій відповідач просив розгляд справи відкласти у зв'язку з неможливістю бути присутнім у даному судовому засіданні через хворобу.

Прокурор у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№12575 від 13.12.2016) проти апеляційної скарги заперечував. Просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечував.

Представник позивача у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №12527 від 12.12.2016) проти апеляційної скарги заперечував. Просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи також заперечував.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження доводів, зазначених в клопотанні та не обґрунтовано необхідності особистої присутності представника відповідача, з огляду на те, що всі доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В липні 2015 заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Закритого акціонерного товариства фірма "Європа", в якому просив суд: розірвати договір оренди від 21.08.2006 № 1684, укладений між позивачем та відповідачем; стягнути з ЗАТ фірми "Європа" на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заборгованість з орендної плати в розмірі 253209,81 грн.; виселити ЗАТ фірму "Європа" з нежитлових приміщень цокольного поверху загальною площею 92,2 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 3, літ. "а-5"; зобов'язати ЗАТ фірму "Європа" передати нежитлові приміщення цокольного поверху загальною площею 92,2 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 3, літ. "а-5", Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Позов обґрунтовано тим, що 21.08.2006 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, орендодавцем, та Закритим акціонерним товариством фірмою "Європа", орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1684, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення цокольного поверху, загальною площею 92,2 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 3, літ. "А-5", які належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Відповідно до п.3.2. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 14 сесії Харківської міської ради 23 скликання від 30.03.2000.

Відповідно до п.3.3. договору нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.5. договору орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця, протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Відповідно до п.4.4. договору орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.4.14. договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.

Відповідно до п.10.1. договору цей договір діє з 21.08.2006 по 21.07.2007.

Відповідно до п.10.3. договору договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду, у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього договору.

Відповідно до п.10.5. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

21.08.2006 між сторонами підписано акт приймання-передачі до орендованого користування нежитлового приміщення (будівлі).

25.04.2012 між сторонами підписано додаткову угоду №8 до договору оренди, якою сторони внесли зміни до п.1.3. та 3.2. договору.

30.05.2013 позивач направив відповідачу лист №6487, в якому зазначив, що у зв'язку неодноразовими порушеннями відповідачем умов договору оренди управління комунального майна та приватизації згоди на пролонгацію договору оренди нежитлового приміщення №1684 від 21.08.2006 не надає і просило вважати його розірваним у зв'язку з закінченням терміну дії.

Як зазначає позивач, вказаний лист залишився без відповіді з боку відповідача, і відповідач продовжує користуватися орендованими приміщеннями. Тобто, приміщення орендарем не звільнені та не передані представнику Управління по акту приймання-передачі, як це передбачено п.4.14.договору.

Крім того, відповідач сплачує орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з липня 2012 року по червень 2015 року по зазначеному договору виникла заборгованість по орендній платі в сумі 253209,81 грн., що і стало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом до господарського суду.

15.09.2015 Господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.284 ГК України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 ст.286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Зазначені обставини справи з урахуванням приписів чинного законодавства дають суду правові підстави дійти висновку про те, що відповідачем неналежно виконані зобов'язання орендаря по зазначеному вище договору, в зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати в розмірі 253209,81 грн. є обґрунтованою та правомірно задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку дії договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору; це створює неможливість для другої сторони досягнення цілей договору, у даному випадку своєчасного надходження коштів до бюджету за оренду майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст.188 ГК України та ст.525 ЦК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 ст.26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п.7.2. договору оренди орендодавець має право вимагати розірвання цього договору у разі, якщо орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушував умови договору оренди щодо вчасного внесення орендної плати.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовна вимога прокурора про розірвання договору оренди №1684 від 21.08.2006 обґрунтована, в зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно задоволено позов в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вже зазначалось, п.2.3. договору сторони узгодили, що у разі припинення договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю майно у стані, не гіршому ніж воно було одержано, згідно з актом приймання-передачі. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги прокурора про виселення відповідача з орендованого приміщення та про передачу нежитлових приміщень позивачу є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Щодо посилання апелянта на те, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2010 припинено юридичну особу ЗАТ фірма «Європа», в зв'язку з чим договір №1684 був припинений внаслідок припинення юридичної особи згідно з п.10.6. договору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.59 ГК України припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст.91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Порядок реєстрації припинення діяльності суб'єктів господарювання, як і створення, визначений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Підприємство є таким, що припинилося, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію його припинення.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як вбачається з постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2010 у справі №2-а-44498/09/2070 за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова до ЗАТ фірма «Європа», третя особа - Управління Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради, про припинення юридичної особи, рішення щодо припинення юридичної особи відповідача прийняте у відповідності до ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (в редакції чинній станом на час прийняття постанови) у зв'язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Відповідно до п.3 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби. Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

Відповідно до п.6-11 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявного в матеріалах справи, 25.11.2010 державним реєстратором був внесений запис про перебування юридичної особи в стані припинення за судовим рішенням та призначення ОСОБА_3 - керівника- головою комісії з припинення.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису, в якому керівник органу управління або засновник (учасник) юридичної особи вказаний як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи зобов'язаний надіслати такому керівнику органу управління або засновнику (учаснику) юридичної особи, а також суду, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією, відповідне повідомлення.

Документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи подаються головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи, яку призначив суд, або головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії), якого вказав в Єдиному державному реєстрі державний реєстратор, у порядку, який встановлено частинами першою - п'ятою статті 36 або частинами першою - шостою статті 37 цього Закону.

Порядок залишення документів, які передбачені частинами першою та другою цієї статті, без розгляду встановлюється частинами шостою та сьомою статті 36 цього Закону.

Порядок внесення державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи встановлюється відповідно частинами восьмою - десятою статті 36 цього Закону.

Порядок надання відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування встановлюється статтею 40 цього Закону.

Тобто, ЗАТ фірма "Європа" перебуває в стані припинення за рішенням суду, що не є тотожнім поняттю припинення юридичної особи, як помилково вважає апелянт.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не підтверджено, що на час прийняття оспорюваного рішення, як само й на час апеляційного розгляду справи, процедуру припинення підприємства завершено та державним реєстратором внесено відповідний запис про державну реєстрацію його припинення. Таким чином, ЗАТ фірма «Європа» має нести відповідальність за своїми зобов'язаннями.

Щодо посилання апелянта на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, копія ухвали суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 02.09.2015 була направлена ЗАТ фірмі «Європа» рекомендованим листом 28.07.2015 за адресою, зазначеною в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак повернута суду з довідкою поштового відділення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.36- 39).

Відповідно до Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Таким чином, у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Відповідно до п.п.3.9.1. п.3 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до п.п.3.9.2. п.3 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення відповідача -ЗАТ фірма «Європа» про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2015 у справі № 922/4335/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства фірма "Європа" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2015 у справі № 922/4335/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 16.12.2016

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Тарасова І. В.