Ухвала

від 19.04.2016 по справі 201/12567/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3341/16 Справа № 201/12567/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого: Максюти Ж.І.,

суддів : Макарова М.О., Прозорової М.Л.,

за участі секретаря: Самокиші О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 лютого 2016 року про забезпечення позову

у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа: Приватне акціонерне товариство «ТММ-ЕНЕРГОБУД» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить з метою забезпечення позову заборонити ОСОБА_2 (НОМЕР_1, виданий 22.06.2004р. Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл.; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна та/або частки у статутному капіталі Науково-виробничої фірми «СІНТАЛ'Д» - Товариства з обмеженою відповідальністю (61070, м.Харків, вул.Чкалова, буд.7, ідентифікаційний код 14073681), власником якої є SINTAL AGRICULTURE PUBLIK LIMITED (Лампоусас 1, 1095 Нікосія, КІПР, ?? 211464), корпоративні права якого належать ОСОБА_2; заборонити Реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції (61068, м.Харків, просп.Московський, буд.96-А) вносити будь-які зміни та відомості відносно Науково-виробничої фірми «СІНТАЛ'Д» - Товариства з обмеженою відповідальністю (61070, м.Харків, вул.Чкалова, буд.7, ідентифікаційний код 14073681) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову позивач зазначає, що підставою для звернення з відповідним позовом до суду стало невиконання відповідачем-1 зобов'язань за договором поруки щодо повернення кредитних коштів у розмірі 15411074,44 доларів США та 16 663 319,57 грн. Такі дії відповідача-1 свідчать про можливість непогашення заборгованості взагалі.

Також, заява про забезпечення позову мотивована тим, що предметом спору є значна сума заборгованості, яка не погашається і продовжує зростати, чим позивачу завдаються значні збитки. Позивач зазначає, що до майнових активів відповідача-1 належить частка у розмірі 24900 доларів США у акціонерному капіталі юридичної особи-нерезидента SINTAL AGRICULTURE PUBLIK LIMITED, який є власником 100% частки у статутному капіталі Науково-виробничої фірми «СІНТАЛ'Д» - Товариства з обмеженою відповідальністю, за рахунок яких можна задовольнити позовні вимоги. За рахунок майна, що є власністю вказаних юридичних осіб, фактично формується вартість частки у акціонерному капіталі SINTAL AGRICULTURE PUBLIK LIMITED та вартість частки у статутному капіталі НВФ «СІНТАЛ'Д» ТОВ, відчуження цього майна призводить до категоричного знецінення вартості частки.

Крім того, відповідач-1 є директором SINTAL AGRICULTURE PUBLIK LIMITED, у зв'язку з чим, він наділений переважним правом приймати будь-які рішення щодо діяльності підприємства, та має право вчиняти будь-які дії від імені юридичної особи-нерезидента, в тому числі відчужувати майно та частки у статутному капіталі, які належать підприємству на праві власності. З огляду на ухилення відповідача-1 від виконання своїх зобов'язань існує загроза, що відповідач-1 може вжити заходів щодо відчуження майна SINTAL AGRICULTURE PUBLIK LIMITED та НВФ «СІНТАЛ'Д» ТОВ, або частки у статутному/акціонерному капіталі вказаних підприємств, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду щодо стягнення з відповідача-1 заборгованості.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 лютого 2016 року заяву представника позивача задоволено частково.

Заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження частки у статутному капіталі Науково-виробничої фірми «СІНТАЛ'Д» - Товариства з обмеженою відповідальністю (61070, м.Харків, вул.Чкалова, буд.7, ідентифікаційний код 14073681), власником якої є SINTAL AGRICULTURE PUBLIK LIMITED (Лампоусас 1, 1095 Нікосія, КІПР, НЕ 211464), корпоративні права якого належать ОСОБА_2.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якову відмовити у задоволенні заяви ПАТ «ПУМБ», посилаючись на ті обставини, що оскаржувану ухвалу про забезпечення позову постановлено з порушенням норм процесуального права.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду залишити без змін за наступних підстав.

Частково задовольняючи заяву ПАТ «ПУБМ», та забороняючи ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження частки в статутному капіталі ТОВ, районний суд правильно та обґрунтовано виходив з того, що наявні обґрунтовані підстави стверджувати, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може зробити неможливим виконання рішення суду або значно утруднить його виконання, оскільки позов задоволено. У зв'язку з цим, існує очевидна небезпека порушення прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів.

Такі висновки суду, повністю відповідають матеріалам справи та вимогам діючого процесуального законодавства.

Посилання апеляційної скарги ОСОБА_2 на порушення місцевим судом норм процесуального права, а саме розгляду заяв Позивача про забезпечення позову 2 різними суддями - не можуть бути підставою для скасування ухвали, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (судді Трещова В.В.) перебувала справа №201/12567/14-ц за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_4» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи - Приватного акціонерного товариства «ТММ-ЕНЕРГОБУД» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 15 411 074 долари СІЛА, 44 центи та 16 663 319,57 грн.

При розгляді справи ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_4» було подано дві заяви про забезпечення позову, які були розглянуті судом (суддею Трещовим В.В.) та прийнято дві окремі ухвали, якими задоволено заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

В подальшому, в суді апеляційної інстанції ухвала, щодо розгляду Заяви-1 - була повністю скасована і направлена на новий розгляд, ухвала щодо розгляду Заяви-2 скасована в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на частки в підприємствах, що належать ОСОБА_2, в цій частині питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи те, що на час повернення Заяв-1, 2 про забезпечення на новий розгляд та новий розгляд в частині, вже було прийнято рішення по суті спору, а у судді Трещова В.В. закінчились повноваження, що стало підставою для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи (заяв).

Після автоматизованого розподілу Заява-1 про забезпечення позову була розподілена на суддю Ходаківського М.П., Заява-2 про забезпечення позову була розподілена на суддю Батманову В.В.

В подальшому в задоволенні Заяв-1 було відмовлено повністю, в задоволенні Заяви-2 - в частині накладення арешту на частки в підприємствах, що належать ОСОБА_2

Ухвалами Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.12.2015 по справі №201/12567/14-ц скасовано ухвали суддів Ходаківського М.П. та судді Батманової В.В. та знову передано Заяви -1,2 на новий розгляд.

Відповідно до п.2.3. Рішення Ради суддів України, від 26.11.2010, № ЗО "Щодо Положення про автоматизовану систему документообігу суду" розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:

автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;

пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;

- розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судці;

- визначення складу суду з метою заміни судці (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Не розподіляються щодо конкретного судді судові справи зокрема, що надійшли: за два місяці до закінчення повноважень судді;в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська (після чергового отримання заяв про забезпечення позову для нового розгляду), у відповідності до вимог ЦПК України та положення про АСДС, здійснено повторний автоматизований розподіл справи (заяв) після чого Заява -1 була розподілена на суддю Батманову В.В., а Заява -2 (задля уникнення упередженості судді і в зв'язку з недопустимістю повторної участі судді в розгляду справи (заяви) - на суддю Демидову С.О.

Отже, враховуючи вищевикладене посилання Відповідача на те, що заяви про забезпечення позову неправомірно розглядалися двома різними суддями є безпідставним та необгрунтованим.

Посилання скарги на ті обставини, що корпоративні права, не можуть бути об'єктом арешту або реалізації на виконання рішення суду апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» згідно із п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.

Згідно із п.4 цієї ж Постанови розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Посилання скарги на ті обставини що накладенням арешту на частку в статутному капіталі товариства порушується господарська діяльність зазначеного підприємства, а ОСОБА_2 обмежено права на управління та фактично заборонено участь в управлінні господарським товариством є безпідставними, оскільки відповідно до п.5.6.1Інструкції про проведення виконавчих дій арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам, в той час, як суд забезпечуючи позов застосував як вид забезпечення позову не арешт, а заборону вчиняти певні дії, а саме дії, спрямовані на відчуження частки в статутному капіталі ТОВ, що є самостійним видом забезпечення позову, передбачений п.2 ч.1 ст.151 ЦПК та який жодним чином не впливає на господарську діяльність товариства, не обмежує ОСОБА_2 та не забороняє брати участь в управлінні підприємством (право приймати участь у загальних зборах, у розподілі прибутку товариства і одержання його частини (дивіденди), право одержувати інформацію про діяльність товариства, тощо).

Згідно з положеннями чинного законодавства, зокрема ст. 149 ЦК України, за рахунок корпоративних прав, де Відповідач-1 є учасником/ співзасновником/ власником, можливо буде виконати рішення суду в майбутньому.

Відповідно до ч.І ст.190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно з п.4 ст.191 ЦК України підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Згідно із ч.І ст.100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

В силу положень п.1 ч.І ст.115 ЦК України та ст.12 ЗУ «Про господарські товариства» майно передається учасниками товариству у власність, а у ст. 149 ЦК України йдеться про виключення з загального правила непорушності права власності юридичної особи, відповідно до якого можливо звернути стягнення на частину майна товариства, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі.

Ст.116 ЦК України визначені права учасників господарського товариства, а саме: брати участь в управлінні товариством, у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди), вийти з товариства, здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства , цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку встановленому законом, одержувати інформацію про діяльність товариства

Статтею 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається в статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, поняття майно охоплює як речі, так і майнові права. Відповідно майнові права є відчужуваними. Майновим правам, до яких фактично зведені права вимоги, кореспондують обов'язки боржників, що також охоплюються поняттям «майно».

Враховуючи вищенаведене, є безпідставними посилання апелянта на ті обставини, що «накладення арешту на корпоративні права особи боржника фактично є втручанням в управління господарським товариством та може призвести до блокування господарської діяльності товариства».

При цьому, суд не вживав таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (забороняти скликати загальні збори товариства, складати список акціонерів, що мають право на участь у них, надавати реєстр акціонерів та приміщення для проведення зборів, підбивати підсумки голосування з питань порядку денного тощо).

Посилання скарги на ті обставини, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права щодо неповідомлення сторін щодо призначення окремого судового засідання у цивільній справі спростовуються матеріалами справи, окрім того, відповідно до рішення Європейського Суду по справі «Пономарьова проти України» від 03.04.2008 року сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про забезпечення позову, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 лютого 2016 року про забезпечення позову - залишити без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: