Рішення

від 14.12.2016 по справі 345/4331/16-ц

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/4331/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2016 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Онушканича В.В.

з участю: секретаря судового засідання Бабійчук Л.В.

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її бабуся - ОСОБА_3. На випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишила заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося заповіла своєму онуку (брату позивачки) - ОСОБА_2 Проте відповідач ОСОБА_2 в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини не звертався і на даний час не має наміру приймати спадщину.

Коли позивач звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, то у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті бабусі ОСОБА_3 позивачу було відмовлено у зв'язку із тим, що від ОСОБА_3 було посвідчено заповіт на ім'я ОСОБА_2, який відповідно до ст.1268 ЦК України прийняв спадщину, проживаючи спільно зі спадкодавцем. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,4359 га, у межах згідно із планом, яка розташована на території Сівка-Калуської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області.

Тому позивач просить визнати за нею в право власності в цілому на вищевказане будинковолодіння в АДРЕСА_1 та земельну ділянку.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала з підстав, зазначених у самому позові. Просить суд його задоволити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с.6). На випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишила заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, заповіла відповідачу ОСОБА_2 (а.с.10).

Як вбачається з матеріалів справи, нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв'язку із тим, що від імені ОСОБА_3 було посвідчено заповіт на ім'я ОСОБА_2, який відповідно до ст.1268 ЦК України прийняв спадщину, проживаючи спільно зі спадкодавцем (а.с.12).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» спадкові правовідносини регулюються нормами ЦК України після 1 січня 2004 року, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, то такі правовідносини регулюються нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Згідно із ч.1 ст.553 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

З наданих суду матеріалів видно, що ОСОБА_2, як спадкоємець за заповітом, не виявив бажання на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4, на спадкове майно не претендує (а.с.13).

Згідно копії державного акту (а.с.23)ОСОБА_3 належала на праві власності земельна ділянка, площею 0,4359 га, у межах згідно із планом, яка розташована на території Сівка-Калуської сільської ради, Калуського району, Івано-Франківської області, цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку. Відповідно до довідки управління Держгеокадастру в Калуському районі від 27.10.2016 року №05-10/732 (а.с.24) нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки становить 63 111,72 грн.

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Сівко-Калуської сільської ради від 07.12.2015 року №1447 (а.с.14), згідно із записом в по господарській книзі виконкому Сівко-Калуської сільської ради за №5 за 2001-2005 роки за ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, яка постійно проживала і була зареєстрована в с. Сівка-Калуська, значиться житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що відносяться до колгоспного двору та знаходяться в АДРЕСА_1.

У судовому засіданні встановлено, що згідно із записом в погосподарській книзі №4, станом на 30.06.1990 року, господарство за №1495 за адресою: АДРЕСА_1 відносилось до категорії «колгоспний двір» і в ньому проживали ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 (а.с.15).

Відповідно до Закону України «Про власність» з 15.04.1991р. відбулося усуспільнення власності колгоспно-кооперативної у приватну суспільну сумісну власність. Майно придбане внаслідок спільної праці сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.

Згідно ст. 120 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Зважаючи на те, що в колгоспному дворі в АДРЕСА_1, проживали ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, то дане будинковолодіння належало їм на праві спільної сумісної власності. Тобто, виходячи з принципу рівності часток у спільній сумісній власності, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідачу ОСОБА_2, позивачу ОСОБА_7 належало по 1/5 частини будинковолодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_5 (а.с.7). ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача ОСОБА_6 (а.с.8).

Таким чином, після смерті бабусі позивача ОСОБА_3 і батьків позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відкрилася спадщина на 3/5 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1

Згідно зі ст.529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця та вчинення певних дій, а саме: 1) якщо спадкоємець вступив у фактичне володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач відповідно до ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом зі спадкодавцями (а.с.16).

Таким чином, враховуючи, що позивачу, як співвласнику, належить на праві власності 1/5 частина будинковолодіння, частка спадкового майна становить 3/5 частини будинку, суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 4/5 частини будинку в АДРЕСА_1 Вимоги позивача про визнання за нею права власності в цілому на будинковолодіння в АДРЕСА_1 є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

При таких обставинах, суд доходить висновку, що позов слід задоволити частково.

На підставі викладеного, ст.ст. 529, 548 ЦК України ( в редакції 1963року), ст.ст. 1223, 1258, 1261, 1268-1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 209, 214-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на:

- 4/5 частини домоволодіння в АДРЕСА_1;

- земельну ділянку, площею 0,4359 га, у межах згідно із планом, яка розташована на території Сівка-Калуської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, нормативною грошовою оцінкою 63111,72 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, у цей же строк з дня отримання копії рішення.

Головуючий: