Рішення

від 14.12.2016 по справі 741/1460/16

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/600/16

Єдиний унікальний номер 741/1460/16

РІШЕННЯ

іменем України

14 грудня 2016 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Дикого В.М.,

з участю секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Плосківської сільської ради Носівського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Носівського районного суду Чернігівської області з позовною заявою до Плосківської сільської ради Носівського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 15 грудня 2014 року померла ОСОБА_3. Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8552 га та 1,5296 га, розташовані на території Плосківської сільської ради Носівського району Чернігівської області. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким усе своє майно заповіла ОСОБА_2 Позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори. Коли позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, то отримала відмову у зв'язку з тим, що відсутній державний акт на право власності на земельну ділянку. Саме тому позивач і просила судовим рішенням визнати за нею право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3

У судове засідання позивач не з'явилася.

Представник позивача ОСОБА_4 подав до суду заяву, у якій підтримав позовні вимоги та просив справу розглянути без участі позивача та представника позивача.

Представник відповідача, Плосківської сільської ради Носівського району Чернігівської області, у судове засідання не з'явився. Сільський голова направив до суду заяву, у якій не заперечував проти задоволення позову та просив справу розглянути без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ураховуючи вищенаведене, суд проводить судове засідання без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд робить нижченаведений висновок.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЧН №089836 була власником земельної ділянки площею 1,8552 га, кадастровий номер 7423884000:02:001:1190, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП ім. Чапаєва, розташованих на території Плосківської сільської ради, вартістю 12913,66 грн., а також земельної ділянки площею 1,5296 га, кадастровий номер 7423884000:02:001:0376, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП ім. Чапаєва, розташованих на території Плосківської сільської ради, вартістю 76505,38 грн., що підтверджується копією повідомлення відділу Держгеокадастру у Носівському районі Чернігівської області (а. с. 16).

15 грудня 2015 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 6). На день смерті ОСОБА_3 проживала одна, що підтверджується довідкою Плосківської сільської ради №469 від 08.07.2016 р. (а. с. 7).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповідала ОСОБА_2, що підтверджується копією заповіту (а. с. 8) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 30-47). А, отже, спадкування після смерті ОСОБА_3 здійснюється за заповітом.

ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3

Із матеріалів спадкової справи №29/2016 убачається, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, подавши заяву про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, немає. (а. с. 25-57).

У судовому засіданні встановлено, що позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутній державний акт на право власності на земельну ділянку, що підтверджується копією постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 949/02-31 від 10 листопада 2016 року (а. с. 56).

Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший розмір не визначений заповітом.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

РІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 15 грудня 2014 року, право власності на земельну ділянку площею 1,8552 га, кадастровий номер 7423884000:02:001:1190, вартістю 12913,66 грн., та на земельну ділянку площею 1,5296 га, кадастровий номер 7423884000:02:001:0376, вартістю 76505,38 грн., розташовані на території Плосківської сільської ради Носівського району Чернігівської області, які належали ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЧН №089836, виданого 25 жовтня 2004 року на підставі розпорядження Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 18 серпня 2004 року за №281, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №198.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В.М. Дикий