Рішення

від 09.12.2016 по справі 426/10437/16-ц

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/10437/16-ц

РІШЕННЯ

іменем України

09 грудня 2016 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Реки А.С.,

при секретарі Гапич К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначив, що 01.01.2005 року померла його двоюрідна сестра ОСОБА_3. Факт родинних відносин між ним підтверджується рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 15.06.2016 року. Також, рішенням Сватівського районного суду від 09.08.2016 року встановлено факт постійного проживання його сумісно з померлою 01.01.2005 року ОСОБА_3. Після смерті його сестри залишилося майно (спадщина) у вигляді земельної ділянки площею 7,70 га, кадастровий номер 4424084000:20:006:0015, право власності на земельну ділянку підтверджується копією відповідного державного акту на право власності на земельну ділянку. Місцем відкриття спадщини є с. Барикіне, Сватівського району, Луганської області. Оскільки на момент відкриття спадщини ОСОБА_3 не мала сім'ї та близьких родичів, то спадкоємцями третьої черги за законом повинен стати її рідний дідько ОСОБА_4, який помер в 1964 році. Однак, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається прийнявши її, якщо він не відмовився від неї. Він (позивач) на час смерті спадкодавця постійно проживав зі спадкодавцем. 12.09.2016 року він звернувся до Сватівської нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом, однак постановою нотаріуса йому було відмовлено в зв'язку з тим, що оригінал державного акту на право приватної втрачений. Просить суд визнати за ним в порядку спадкування право власності на земельну ділянку загальною площею 7,70 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Сватівського району Луганської області, яка на момент смерті належала на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі державного акту на землю серії ЛГ № 072037, виданого ОСОБА_2 сільською радою 27.09.2004 року.

В судове засідання позивач представник позивача ОСОБА_5 не з'явилась, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі, за матеріалами, наявними у справі (а.с.26).

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Сватівського району Луганської області в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав (а.с.34).

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що 01 січня 2005 року померла ОСОБА_3, що підтверджується актовим записом про смерть № 1 від 04.01.2005 року (а.с.48).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді належної їй на праві приватної власності земельної ділянки розміром 7,70 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 сільської ради Сватівського району Луганської області, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії ЛГ № 072037 від 27.09.2004 року (а.с.5) та довідкою відділу Держгеокадастру у Сватівському районі Луганської області № 9-28-0.4-2712/15-16 від 17.11.2016 року (а.с. 55). Проте даний державний акт на право власності на земельну ділянку було загублено.

Місцем смерті спадкодавця являється останнє місце реєстрації - с. Барикіне Сватівського району Луганської області, згідно відповідної довідки ОСОБА_2 сільської ради.

Родинні стосунки позивача та спадкодавця підтверджуються рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 15.06.2016 року, згідно якого було встановлено, що ОСОБА_3, яка померла 01.01.2005 року була двоюрідною сестрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Батько позивача ОСОБА_4 помер 15.08.1964 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЕД № 486911 (а.с. 11).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Як встановлено ч. 4 ст. 1266 ЦК України двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 09 серпня 2016 року було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_3 у період з вересня 2003 року по день відкриття спадщини 01.01.2005 року (а.с.13-14). Даний факт також підтверджується копією довідки ОСОБА_2 сільської ради (а.с.8).

У відповідності до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, в складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріусу за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про прийняття спадщини, однак нотаріус Першої Сватівської держаної нотаріальної контори ОСОБА_6 відмовив ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії в зв'язку з відсутністю у спадкоємця правовстановлюючих документів, що підтверджується Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 02/32-869 від 12.09.2016 року (а.с.15).

Згідно відповіді Першої Сватівської державної нотаріальної контри, після смерті ОСОБА_3 спадкові справи не відкривались, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, заповіти, спадкові договори відсутні (а.с.58-60).

Згідно п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», при наявності умов для отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У випадку відмови нотаріуса у оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗК України).

Згідно до ч. 1 ст. 131 ЗК України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно положень п.10 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до статті 1225 ЦК України право власності

на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець була власником вищевказаної земельної ділянки, оскільки за життя отримала державний акт серії ЛГ № 072037 про право приватної власності на земельну ділянку площею 7,70 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Сватівського району Луганської області (а.с.5), і зі смертю ОСОБА_3 вказане право не припинилося, та, як наслідок, позивач не позбавлений права вимоги про визнання за ним права власності на земельну ділянку як спадкоємець за правом представлення.

Іншим шляхом встановити своє право спадкоємець позбавлений можливості, оскільки державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва у зв'язку з відсутністю оригіналу державного акту.

Згідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Таким чином, всебічно і повно з'ясувавши обставини справи, дослідивши юридичну природу виниклих правовідносин, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 1216, 1217, 1220, 1263, 1266, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, ст.ст. 125, 126, 131 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності у порядку спадкування після померлої 01 січня 2005 року ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 7,70 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Сватівського району Луганської області, згідно державного акту на землю серії ЛГ № 072037 від 27.09.2004 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення було складено та підписано 14.12.2016 року.

Суддя А.С.Река