Рішення

від 13.12.2016 по справі 915/1196/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 915/1196/16

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю В«Миколаївгаз ЗбутВ» , 54003, м.Миколаїв, вул. Погранична, 159

до відповідача: Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області, 54056, м.Миколаїв, вул. Новозаводська, 1Б

про: стягнення заборгованості в сумі 21 108,69 грн.

Суддя О.Г. Смородінова

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 згідно довіреності,

ОСОБА_2 згідно довіреності,

від відповідача: ОСОБА_3 згідно довіреності.

Суть спору:

Позивач 09.11.2016 року звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість в сумі 16885,84 грн., пеню в сумі 3073,14 грн., 3% річних в сумі 336,16 грн., інфляційних в сумі 813,58 грн., всього 21108,69 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № 114108MEALSB016 на постачання природного газу від 29.01.2016р.; актів приймання-передачі природного газу за період з 01.01.2016 року по 30.04.2016 рік на загальну суму 16885,84 грн.; норм ст.ст. 11, 258, 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 232 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що відповідач умови договору не виконав, гроші за отриманий газ не передав позивачу.

Відповідач у наданому відзиві (вх. № 20876/16) визнає факт поставки позивачем природного газу на суму 16885,84 грн., вказує, що УДАІ УМВС України і його ліквідаційна комісія фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України та просить суд задовольнити позов ПАТ В«Миколаївгаз ЗбутВ» частково, а саме: в обсязі основного боргу - задовольнити повністю, в частині нарахованої пені в сумі 3073,14 грн., 3% річних в сумі 336,13 грн. та інфляційних в сумі 813,58 грн. відмовити.

13.12.2016 року за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

встановив:

29 січня 2016 року між сторонами був укладений договір № 114108MEALSB016 «на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів» згідно з предметом якого позивач, як постачальник, зобов'язався передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (далі - газ), а відповідач, як споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Перелік ЕІС-код точок комерційного обліку споживача, по яких буде здійснюватися постачання газу постачальником наведено в додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору.

За умовами пунктів 2.9.1, 2.9.2, 2.9.5 договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим зобов'язаний надати надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ; на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ, постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника; у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

В пунктах 3.4, 4.2, 4.2.1, 4.2.3 договору, сторони дійшли згоди про таке:

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунок за цим договором; оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці; остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно п. 11.1 цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року до 31.12.2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так згідно приписам ст.ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ в період з січня по березень 2016 року на загальну суму 16885,84 грн., що вбачається з наступних доказів наданих позивачем:

Акт № МКЗ00002606 приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 року на 8166,10 грн.;

Акт № МКЗ00005144 приймання-передачі природного газу від 29.02.2016 року на 4536,72 грн.;

Акт № МКЗ00007601 приймання-передачі природного газу від 31.03.2016 року на 1091,89 грн.;

Акт № МК 300009475 приймання-передачі природного газу від 30.04.2016 року на 3091,13 грн.

Згідно положень ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до змісту ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно наданих позивачем доказів, вбачається, що відповідач не здійснив оплату за отриманий природний газ в наслідок чого у останнього за вищенаведеними актами перед позивачем дійсно виникла заборгованість в сумі 16885,84 грн.

Відповідач не надав суду докази, які спростовують доводи позивача та свідчать про сумлінне (вчасне та повне) виконання взятих на себе грошових зобов'язань за договором № 114108MEALSB016 від 29.01.2016 року.

Навпаки, як вбачається з наданого позивачем акту звіряння взаємних розрахунків від 27.10.2016 року та відзиву на позовну заяву відповідач визнає заборгованість в сумі 16885,84 грн. за отриманий від позивача природний газ по договору № 114108MEALSB016 від 29.01.2016 року в період з січня по квітень 2016 року.

Суд погоджується з позивачем стосовно наявності перед ним у відповідача по договору № 114108MEALSB016 від 29.01.2016 року заборгованості на суму 16885,84 грн., розмір якої є обгрунтовним, доведеним та підлягає задоволенню.

Згідно норм ст. 610, п. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За умовами п. 6.2.1 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Беручі до уваги наведені норми, наявну прострочену заборгованість відповідача перед позивачем, останній по даній справі має законне право на стягнення з боржника неустойки.

Отже, перевіривши нараховану позивачем до стягнення з боржника пеню в розмірі 3073,14 грн. за період з 10.02.2016р. по 28.10.2016 року, суд дійшов висновку, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки за здійсненим судом розрахунком, вірний розмір пені, який підлягає стягненню становить в сумі 3067,37 грн.

Встановивши факт прострочення відповідачем виконання по даній справі зобов'язань по оплаті виконаних позивачем підрядних робіт суд погоджується з правом позивача на застосування до спірних відносин правил ст. 625 ЦК України, згідно яких боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки грошових втрат, заявлених кредитором до стягнення з боржника по даній справі, суд вважає, що заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 336,13 грн. за період з 10.02.2016р. по 28.10.2016 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Період же нарахування заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 813,58 грн. з лютого 2016р. по вересень 2016р. підлягає уточненню з урахуванням вимог положень ст. 625 ЦК України та датою подачі позовної заяви до суду (09.11.2016 року). Так, вірним періодом нарахування інфляційних за прострочення відповідачем оплати за поставлений позивачем природний газ по договору № 114108MEALSB016 від 29.01.2016 року на суму 16885,84 грн. слід вважати з лютого 2016 року по жовтень 2016 року.

Тому, за підрахунком суду розмір інфляційних з вересня 2016р. по жовтень 2016р. виявився більшим ніж заявлено позивачем, отже задоволенню підлягає розмір інфляційних за розрахунком позивача - в сумі 813,58 грн.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області (54056, м.Миколаїв, вул. Новозаводська, 1Б, код ЄДРПОУ 08806381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Миколаївгаз ЗбутВ» , 54003, м.Миколаїв, вул. Погранична, 159, п/р 26036301759524 філія МОУ АТ «Ощадбанк», МФО 326461, код ЄДРПОУ 39589483) - 16885,84 грн. основного боргу, 3064,37 грн. пені, 813,58 грн. - інфляційних, 336,13 грн. - 3% річних та 1364,22 грн. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Повне рішення складено та підписано 16.12.2016 р.