Ухвала

від 13.12.2016 по справі 807/801/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 р. Справа № 876/8044/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Мукачівської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства «Лискор» до Мукачівської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2016 року позивач -ПП «Лискор» звернулося в суд з позовом до Мукачівської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області (далі - Мукачівська ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ за №0000611202 від 03 червня 2016 року, яким зобов»язано ПП «Лискор» сплатити штраф у розмірі 9 122,00 грн., що складає 20% від нарахованого зобов»язання з акцизного податку 14040000 в розмірі 45 610,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ за №0000641202 від 03 червня 2016 року, яким зобов»язано ПП «Лискор» сплатити штраф у розмірі 3 918,41 грн., що складає 10% від нарахованого грошового зобов»язання з акцизного податку у розмірі 39 184,10 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що механічні помилки, допущені у деклараціях з акцизного податку за січень-березень 2015 року не призвели до несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов»язання з акцизного податку та не свідчать про зниження суми податкового зобов»язання, а подання уточнюючих декларацій на зменшення суми податку не є погашенням податкового боргу, тому розрахунок штрафних санкцій з посиланням на ст. 126 Податкового кодексу України за нібито несвоєчасну сплату акцизного податку є безпідставним.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області за №0000611202 від 03 червня 2016 року; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ ГУ ДФС України у Закарпатській області за №0000641202 від 03 червня 2016 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, Мукачівська ОДПІ оскаржила її в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, платник при виявлені помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації подає уточнюючий розрахунок, в якому зменшує невірно перенесені з додатку № 6 податкові зобов»язання та зменшує податковий борг з акцизного податку. Тому при відображенні суми, помилки за подані декларації у січні-березні 2015 року в уточнюючих деклараціях від 20 травня 2015 року за №9094212606; 91010300898; 9101099038, саме дата подання цих декларацій є датою узгодження такої суми помилки, тобто датою погашення грошового зобов»язання у раніше поданих деклараціях.

Таким чином, при подачі уточнюючої декларації із зазначенням меншої суми податкових зобов»язань за відповідний період, сума нарахованого податкового зобов»язання зменшуються та нараховується штрафна санкція відповідно до п. 1 ст. 126.1 ПК України за несвоєчасне погашення податкового зобов»язання в розмірі при затримці до 30 календарних днів - 10 % та при затримці більше 30 календарних днів - 20 %.

Відтак, апелянт вказує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому позов не підлягає до задоволення.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 26 травня 2016 року працівниками Мукачівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області проведено перевірку ПП «Лискор», за результатами якої складено акт за №1331/12-02/35685199 «Про результати камеральної перевірки щодо своєчасної сплати акцизного податку ПП «Лискор», з січня 2015 року по серпень 2015 року», в якому визначено, що ПП «Лискор», порушено п. 57.1 ст. 57 ПК України, в частині несвоєчасної сплати акцизного податку з січня 2015 року по березень 2015 року та з посиланням на положення ст. 126 ПК України складено розрахунок 13 040,41 грн. штрафних санкцій за несвоєчасну сплату акцизного податку за період з січня 2015 року по березень 2016 року.

За наслідками перевірки було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ за №0000611202 від 03 червня 2016 року, яким зобов»язано ПП «Лискор» сплатити штраф у розмірі 9 122,00 грн., що складає 20% від нарахованого грошового зобов»язання з акцизного податку в розмірі 45 610,00 грн. та за №0000641202 від 03 червня 2016 року, яким зобов»язано ПП «Лискор» сплатити штраф у розмірі 3 918,41 грн., що складає 10 % від нарахованого грошового зобов»язання з акцизного податку у розмірі 39 184,10 грн.

Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, ПП «Лискор» звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов»язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов»язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпункт 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачає, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку є особа - суб»єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно із п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Підпунктом 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України передбачено, що одним із об»єктів оподаткування зазначеного податку є операції з реалізації суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п. 223.1 ст. 223 ПК України базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

Пунктом 223.2 ст. 223 ПК України встановлено, що платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб»єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №14 затверджено Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку, відповідно до якого додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку: графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків; графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання; графа 5 - вартість підакцизних товарів до оподаткування (графа 3 - графа 4), у якій вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 ПК України, платник податків зобов»язаний самостійно сплатити суму податкового зобов»язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, статтею 50 ПК України встановлений порядок виправлення самостійно виявлених помилок, допущених у минулих звітних періодах при розрахунку податку.

Згідно з цими нормами, помилку може бути виправлено одним із таких способів: через уточнюючий розрахунок, через поточну декларацію, через нову декларацію (якщо помилку виявлено до закінчення граничного строку подання декларації).

З врахуванням зазначених вище норм позивачем було використано право на виправлення помилки, допущеної у податковій звітності минулих звітних періодів, через подання уточнюючого розрахунку.

З матеріалів справи видно, що ПП «Лискор» в декларації з акцизного податку за січень 2015 року було задекларовано 1 169,00 грн. акцизного податку з роздрібного продажу алкогольних напоїв у розмірі 5% від вартості реалізованих товарів, що відображено в додатку 6 «Розрахунок акцизного податку з реалізації суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів». Згідно поданої декларації позивачем визначено суму акцизного податку за лікеро-горілчану продукцію всього в сумі 23 382 грн.

Проте, як встановлено судом, в основній декларації акцизного податку за січень 2015 року в розділі Ґ1 в графі «Сума акцизного податку» зазначено помилково суму виручки від реалізації алкогольних напоїв 23 382 грн. (відображену в графах 3 i 5 додатка 6 до декларації), замість суми акцизного податку, яка розрахована у графі 7 додатка 6 - 1 169 грн.

Аналогічна помилкова сума була зазначена в розділі Ґ2 декларації за кодом КОАТУУ 2110400000 - 23 382 грн. та сплачено до бюджету 1 169 грн. ПП «Лискор» акцизного податку.

Наступні декларації за лютий та березень 2015 року були подані ПП «Лискор» з аналогічною помилкою, при якій в розділі Ґ1 в графі «Сума акцизного податку» було зазначено повну суму виручки від реалізації алкогольних напоїв. При цьому, як i за січень 2015 року, суми виручки від реалізації алкогольних напоїв за лютий та березень 2015 року (графа 3 i 5 додатка 6 до декларації акцизного податку) були задекларовані в розмірі 25 997 грн. i 31 752 грн. відповідно, розрахунок акцизного податку був здійснений (графа 7 додатка 6 до декларації) - 1 300 грн. i 1 589 грн. відповідно за лютий i березень 2015 року.

До бюджету було сплачено суми акцизного податку, зазначені в графі 7 додатка 6 декларант за лютий i березень 2015 року - 1 300 грн. i 1 589 грн. відповідно.

У зв»язку із зазначеними вище помилками позивачем було подано уточнюючі декларації за відповідні звітні періоди, а саме за січень 2015 року (декларація від 24 лютого 2016 року) уточнення подано 13 травня 2016 року; за лютий (декларація від 19 березня 2016 року) уточнююча декларація подана 20 травня 2016 року; за березень 2016 року (декларація 16 квітня 2016 року) уточнююча декларація 20 травня 2016 року.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов»язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов»язання та у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов»язання.

Вказана норма права покладає на податковий орган обов»язок застосувати до платника податків у разі несплати ним узгодженої суми податкового зобов»язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, прогресуючий штраф, який залежить від кількості днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов»язання.

02 березня 2016 року на адресу ПП «Лискор» було направлено запит за №1000/10/15-02 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), у якому органами податкової інспекції було повідомлено про виявлені ними факти, що свідчать про можливі порушення обчислення i своєчасності сплати до бюджету податку з підакцизних товарів, що містяться у поданих деклараціях з акцизного податку за №9022235004 від 24 лютого 2015 року, за №9043099588 від 19 березня 2015 року, за №9070975466 від 16 квітня 2015 року та поданих за відповідні періоди уточнюючі декларації з акцизного податку за №9094212606 від 20 травня 2015 року (однак, така фактично від 13.05.2016 року) , за №91010300898 від 20 травня 2015 року та №9101099038 від 20 травня 2015 року.

На запит Мукачівської ОДПІ за № 1000/10/15-02 від 02 березня 2016 року позивачем було надано документальне підтвердження сум виручки від реалізації алкогольних напоїв (контрольні стрічки, накладна, звіти) за січень-березень 2015 року.

На підставі акта за №1331/12-02/35685199 від 26.05.2016 року «Про результати камеральної перевірки щодо своєчасної сплати акцизного податку ПП «Лискор» з січня 2015 року по серпень 2015 року» позивачем було направлено на адресу Мукачівської ОДПІ заперечення до акту перевірки за №1331/12-02/35685199 від 26.05.2016 року, у якому було наведено роз»яснення усіх зазначених вище обставин даної справи.

За наслідками отриманого Мукачівської ОДПІ заперечення, на адресу ПП «Лискор» надійшов висновок про розгляд заперечення, у якому зазначалось, що у зв»язку із тим, що платник в декларації відобразив обсяг реалізації, а не суму податкового зобов»язання, то в інтегрованій картці платника податку (ІКПП) виникає податковий борг на різницю не сплаченого податкового зобов»язання.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов»язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов»язання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при поданні уточнюючої декларації відсутній об»єкт застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачений пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки подання уточнюючого розрахунку не є сплатою узгодженої суми податкового зобов»язання, у той час як нарахування штрафних санкцій на підставі вищезазначеного пункту залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов»язання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що механічні помилки допущені у деклараціях з акцизного податку за січень-березень 2015 року не призвели до несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов»язання з акцизного податку та не свідчать про зниження суми податкового зобов»язання, у зв»язку з чим податкові повідомлення - рішення №0000611202 від 03 червня 2016 року, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 9 122 грн. та №0000641202 від 03 червня 2016 року, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 3 918,41 грн. є неправомірними та підлягають скасуванню.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що позивачем вчасно сплачено платежі, згідно платіжних доручень №267, 286, 302, в строки передбачені податковим законодавством подано поточну звітну податкову декларацію за спірний період та уточнюючі податкові декларації після виявлення помилки, що не може свідчити про ухилення позивача від виконання податкових зобов»язань зі сплати акцизного податку та наявність ознак зниження податкового зобов»язання, на які посилається податковий орган.

Таким чином, відповідач, як суб»єкт владних повноважень, не довів суду порушення позивачем норм податкового законодавства

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Мукачівської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі №807/801/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

В.В. Святецький

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.12.2016 року.